Рішення № 78579001, 06.12.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.13

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

06 грудня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3273/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.

при секретарі судового засідання: Попової Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "ХІМТЕХНОЛОГІЯ" до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0042881206 від 14.08.2018, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "ХІМТЕХНОЛОГІЯ" до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0042881206 від 14.08.2018.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 01 жовтня 2018 року ДП "ХІМТЕХНОЛОГІЯ" було отримано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області №10042881206 від 14.08.2018 року, згідно з яким Позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на 140768,47 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями на 112614,78 грн. та за штрафними санкціями - на 28153,69 грн.

Позивач вважає зазначене рішення протиправним. З посиланням на норми Закону України № 1669 позивач вважає, що було звільнено від сплати земельного податку за користування земельними ділянками, якими володіє на підставі права постійного користування, за період з 01.05.2014 до 01.07.2016.

На підставі вищевикладеного позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області № 0042881206 від 14.08.2018.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2018 року провадження у справі за даним адміністративним позовом було відкрито та призначено підготовче засідання на 08 листопада 2018 року (а.с. 1-2).

08 листопада 2018 року підготовче засідання перенесено на 26.11.2018 (а.с. 76).

Ухвалою суду від 26 листопада 2018 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06 грудня 2018 року (а.с. 83).

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив наступне (а.с. 41-44). Позивачем 17.02.2016 направлено до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області податкову декларацію зі сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2016 рік, згідно з якою річна сума земельного податку на 2016 рік визначена ним у розмірі 225 229,54 грн., щомісячно до сплати - 18769,13 грн., за грудень - 18769,11 гривень. Разом з цим, 18.05.2018 позивачем подана уточнююча податкова декларація зі сплати земельного податку на 2016 рік, в якій задекларовано річну суму земельного податку на 2016 рік в розмірі 112 614,76 грн., щомісячно з січня по червень 2016 року - 18 769,13 грн, а з липня по грудень 2016 року - 0 гривень. Суму пільги розраховано в розмірі 112 614,76 гривень. Так, посадовими особами Головного управління ДФС у Луганській області 15.06.2018 було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з плати за землю (уточнююча) за 2016 рік ДП «Хімтехнологія», за результатами якої складено відповідний акт № 1813/12-32-12-06/04687873. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. п. 270.1 п. 270.1 ст.270, п. п. 271.1 п. 271.1 ст. 270, п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України у зв'язку із заниженням податкових зобов'язань із земельного податку за 2016 рік на загальну суму 112 614,78 гривень. На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у Луганській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.08.2018 №0042881206, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб та на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України нараховано штрафні санкції в розмірі 25 % від суми зобов'язання, що становить 28 153,69 гривень.

Також, відповідач вважає, що відповідно до статті 10 Закону № 1669 визначено, що єдиним належним та достатнім документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

На підставі викладеного, просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

14 листопада 2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (а.с. 79-80) в обґрунтування якої зазначено, що в податковому повідомленні-рішенні вказана підстава для нарахування податкового зобов'язання - це акт перевірки. Таким чином, позивач вважає, що посилання Відповідача у відзиві на позовну заяву на порушення з боку ДП «Хімтехнологія» законодавства України щодо податкової пільги незаконним. Відзив на позовну заяву не може встановлювати порушень інших норм податкового законодавства ніж ті, які зазначені в акті перевірки, та не може нести відповідних наслідків, які передбачені ПКУ. у відзиві на позовну заяву Відповідач вказує на те, що єдиним та належним доказом, який є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати. З цим твердженням не можна погодитись виходячи з наступного. Слід відзначити, що статтею 6 Закону № 1669, яка має пряму дію, не вимагається додаткове отримання сертифіката про засвідчення настання форс-мажорних обставин. Дійсно сертифікат Торгово-промислової палати України є доказом, що підтверджує причини та настання обставин, які не залежали від учасника подій. Проте у даній справі, на мою думку, дані обставини не підлягають підтвердженню таким сертифікатом, в силу вимог статті 6 Закону № 1669-УІІ та Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого внесено м. Сєвєродонецьк. Тим більше, що Відповідач вказує сертифікат ТТП як підставу «для невиконання чи виконання не в повному обсязі платниками єдиного внеску свої обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464». При цьому для платників земельного податку Відповідач не вказує про обов'язковість надання сертифікату.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, розгляд справи просив проводити без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, розгляд справи просив проводити без його участі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79,90 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "ХІМТЕХНОЛОГІЯ" зареєстровано у якості юридичної особи 22.11.1991, 26.06.2008, №13831070016000260 Сєвєродонецькою міською радою, код ЄДРПОУ 04687873 (а.с. 12, 47-50).

ДП "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "ХІМТЕХНОЛОГІЯ" має право постійного користування земельними ділянками на території Сєвєродонецької міської ради, що підтверджується відповідними державними актами, а саме:

- державний акт на право постійного користування землею, виданий ДП "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "ХІМТЕХНОЛОГІЯ" Сєвєродонецькою міською радою, про надання у постійне користування 2,9676 га землі для розташування науково-дослідної ділянки № 2 і виробничої ділянки № 3 відповідно до рішення Сєвєродонецької міської ради від 19.06.2003 № 783 (а.с. 13-15);

- державний акт на право постійного користування землею, виданий ДП "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "ХІМТЕХНОЛОГІЯ" Сєвєродонецькою міською радою, про надання у постійне користування 1,3236 га землі для розташування науково-дослідної ділянки № 1 і транспортної ділянки дослідного заводу, відповідно до рішення Сєвєродонецької міської ради від 19.06.2003 № 783 (а.с. 16-18);

- державний акт на право постійного користування землею, виданий ДП "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "ХІМТЕХНОЛОГІЯ" Сєвєродонецькою міською радою, про надання у постійне користування 1,4422 га землі для розташування виробничої ділянки відповідно до рішення Сєвєродонецької міської ради від 26.08.2011 № 834 (а.с. 19);

- державний акт на право постійного користування землею, виданий ДП "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "ХІМТЕХНОЛОГІЯ" Сєвєродонецькою міською радою, про надання у постійне користування 0,0050 га землі для будівництва прибудови до складу обладнання, відповідно до рішення Сєвєродонецької міської ради від 15.11.2007 № 1602 (а.с. 20);

- державний акт на право постійного користування землею, виданий ДП "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "ХІМТЕХНОЛОГІЯ" Сєвєродонецькою міською радою, про надання у постійне користування 0,7238 га землі для розташування столярного цеху дослідного інституту, відповідно до рішення Сєвєродонецької міської ради від 30.11.1999 № 2230 (а.с. 21-23).

Позивачем надано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області звітні податкові декларації з орендної плати за землю (земельний податок та/або орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності):

- податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік в сумі 225229,54 грн (реєстраційний номер 9018601201 від 17.02.2016) (а.с. 29-30, 51-52);

- уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік, якою зменшено податкові зобов'язання на загальну суму 112614,76 грн (реєстраційний номер 9271476009 від 18.05.2018) (а.с. 31-32, 53-54).

На підставі п.п.19-1.1.1, 19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 та ст.76 Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з плати за землю (уточнююча) за 2016 рік (а.с. 55-57). Зазначеною перевіркою встановлено порушення пп.270.1.1 п. 270.1 ст. 270, пп. 271.1.1 п.271.1 ст. 271, п. 286.2 ст. 286 ПКУ, ДП «ХІМТЕХНОЛОГІЯ» занизило податкові зобов'язання з земельного податку за 2016 рік на загальну суму 112614,78 грн.

На підставі Акту перевірки від 15.06.2018 №1813/12-32-12-06/04687873 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми від 14.08.2018 № 0042881206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на суму 112614,78 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 28153,69 грн (а.с. 10, 60).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань ПК України передбачена відповідальність для платника податків у вигляді нарахування штрафу (стаття 126) та пені (стаття 129).

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

-при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У відповідності до статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд враховує наступне.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

Згідно з ч.3 ст.11 "Прикінцеві та перехідні положення" наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

За результатами аналізу вказаних норм суд дійшов висновку, що Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до ПК України.

Крім того, Закон № 1669 прийнято у часі пізніше ніж ПК України.

Статтею 6 Закону № 1669 (в редакції чинній до 08.06.2016) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669, Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" № 405/2014 від 14.04.2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (Закон № 1669-VII) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до вказаного Додатку в розділі "Луганська область" під номером 13 зазначено місто Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада).

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053" зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до Додатку в розділі "Луганська область" під номером 13 зазначено місто Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада).

Пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність:

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція";

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053".

Таким чином, м. Сєвєродонецьк, Луганська область є населеним пунктом, на території яких здійснювалась антитерористична операція, а відтак, позивач користується правом, встановленим статтею 6 Закону № 1669, щодо звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

За приписами ст.10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Посилання представника відповідача на дану норму Закону є необґрунтованим, оскільки статтею 6 Закону №1669, не вимагається отримання сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин для звільнення від плати за землю.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування" (набув чинності 08.06.2016) внесено зміни до ст.6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" тексти статей 6 і 7 викладено в такій редакції:

"Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону";

"Скасувати суб'єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону".

Статтею 6 Закону № 1669 (в редакції від 08.06.2016) звільнено суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, де зазначено, що Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" Марківський район, зокрема смт. Марківка (Марківська селищна рада) не зазначено.

Таким чином, відповідно до положень Закону № 1669 достатньою підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном стосовно конкретних суб'єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції за період з 14.04.2014 по 07.06.2016.

Зазначена підстава відносно Позивача була встановлена судом при розгляді даної справи, тому наявним є висновок про те, що в силу Закону №1669 Позивача протягом часу з 14.04.2014 по 07.06.2016 було звільнено від сплати орендної плати за землю в м. Сєвєродонецьку Луганської області (Сєвєродонецька міська рада). Таким чином позивачем правомірно було зменшено податкові зобов'язання, відповідно до уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2016 рік на загальну суму 112614,76 грн.

З облікової картки платника податків з орендної плати з юридичних осіб, наданої до матеріалів справи вбачається, що ДП "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "ХІМТЕХНОЛОГІЯ", не дивлячись на те, що в силу Закону №1669 звільнено від сплати за користування земельними ділянками, було сплачено грошові зобов'язання (а.с. 63-72).

Враховуючи те, що держава Законом №1669 задекларувала звільнення суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, тому суд дійшов до висновку про те, що до таких суб'єктів господарювання взагалі неможливо застосовувати в подальшому штрафні фінансові санкції, що передбачені статтею 126 Податкового кодексу України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення від 14.08.2018 №0042881206, щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб та застосування штрафних санкцій є протиправними та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, наявними є підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжним дорученням від 16.10.2018 №398 позивачем сплачено судовий збір у сумі 2111,53 грн. (а.с.3).

Зважаючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2111,53 грн.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, пунктом 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій «ХІМТЕХНОЛОГІЯ» до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0042881206 від 14.08.2018, задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0042881206 від 14.08.2018, прийняте Головного управління ДФС у Луганській області, про збільшення податкового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 112614,78 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 28153,69 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Луганській області (93401, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72, код ЄДРПОУ 39591445) на користь Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій «ХІМТЕХНОЛОГІЯ» (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5-и 2/5, код ЄДРПОУ 04687873) судові витрати у розмірі 2111,53 грн. (дві тисячі сто одинадцять грн. 53 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14 грудня 2018 року

Суддя О.В. Ірметова