Ухвала суду № 78578911, 12.12.2018, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

Копія

154/2847/17

6-а/154/8/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Каліщука А.А.

за участю секретаря судового засідання Процюк Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимир-Волинського міського суду адміністративну справу за заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації про зміну способу і порядку виконання виконання рішення суду,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою до Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації про зміну способу і порядку виконання рішення суду. Вимоги заяви обгрунтовує тим, що рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 23 січня 2018 року в адміністративній справі №154/2847/17, провадження №2-а/154/4/18 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації про стягнення компенсаційних виплат та ухвалено визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації щодо відмови у відшкодуванні компенсаційних виплат фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на час призову його працівника на військову службу по мобілізації за період з вересня 2014 р. по вересень 2015 р., зобов»язано Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації здійснити виплату фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 компенсаційні виплати здійснені найманому працівникові ОСОБА_2 на час призову його призову по мобілізації на військову службу за період з вересня 2014 р. по вересень 2015 р. в сумі 26718,06 грн., а також стягнути з Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 2 240 грн. судового збору та 1500 грн. витрат на правничу допомогу.

За виконавчим листом №154/2847/17, який виданий Володимир-Волинським міським судом Волинської області 12.04.2018 року, відкрито виконавче провадження №ВП №56158557. Однак постановою головного державного виконавця від 27.06.2018 року виконавчий лист повернуто стягувачу, а рішення суду не виконане, оскільки відсутнє бюджетне фінансування на виплату компенсацій середнього заробітку фізичним особам-підприємцям.

Зазначає, що станом на 06.11.2018 року рішення суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації про стягнення компенсаційних виплат не виконано та просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 23 січня 2018 року в адміністративній справі №154/2847/17, провадження №2-а/154/4/18, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації про стягнення компенсаційних виплат із зобов'язання Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації Волинської області провести на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 компенсаційні виплати, здійснені найманому працівникові ОСОБА_2 на час його призову на військову службу по мобілізації за період з вересня 2014 року по вересень 2015 року включно на загальну суму 26718,06 грн. на стягнення з Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації Волинської області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 26718,06 грн. компенсаційних виплат, здійснених найманому працівникові ОСОБА_2 на час його призову на військову службу по мобілізації за період з вересня 2014 року по вересень 2015 року включно.

12.12.2018 р. представником відповідача подано відзив на заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1, оскільки Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації вживало заходів щодо виконання рішення суду, однак не можливо його виконати із-за відсутності бюджетного фінансування.

В судове засідання заявник та його представник подали заяву, в якій просять заяву задовольнити, розгляду справи проводити у їхній відсутності.

Представник Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації просив відмовити у задоволенні заяви та розгляд справи проводити у відстуності представника.

Оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 23.01.2018 р. визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації щодо відмови у відшкодуванні компенсаційних виплат фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на час призову його працівника на військову службу по мобілізації за період з вересня 2014 р. по вересень 2015 р.

Вирішено зобов»язати Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації здійснити виплату фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 компенсаційних виплат здійснених найманому працівникові ОСОБА_2 на час призову його призову по мобілізації на військову службу за період з вересня 2014 р. по вересень 2015 р. в сумі 26718,06 грн.

Дане рішення суду набрало законної сили і 04.04.2018 р. видано виконавчий лист.

Однак судове рішення не виконано. Зокрема, із постанови державного виконавця від 27.06.2018 р. вбачається, що виконавчий лист повернуто стягувачу, з підстав відсутності фінансування з державного бюджету України.

Таким чином, судове рішення не виконане через відсутність коштів у боржника.

Разом із тим, згідно з ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно ч.4 ст. 10 КАС України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов»язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пілотному рішення від 15 жовтня 2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine, № 40450/04, §§ 45, 51) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін, таким чином, ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок, тоді як заборгованість за судовим рішенням становить майно (possession) для цілей статті 1 Першого протоколу до Конвенції. З посиланням на численні попередні рішення проти України ЄСПЛ вкотре зазначив: «саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції... Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою... Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади…» (§54).

У справі «Афанасьєв проти України» (Afanasyev v. Ukraine, № 38722/02, рішення від 5

квітня 2005 року) ЄСПЛ наголосив, що «стаття 13 Конвенції гарантує доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі» (§75).

У справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine, № 40450/04) ЄСПЛ уточнив: «Зміст зобов'язань Договірних держав за статтею 13 Конвенції залежить від характеру поданої заявником скарги; "ефективність" "засобу юридичного захисту" у значенні цієї статті не залежить від визначеності сприятливого для заявника результату. Водночас засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством» (§64). Розгорнуте тлумачення положень статті 13 Конвенції щодо скарг про невиконання рішень національних судів ЄСПЛ дав у справі "Бурдов проти Росії" (№ 2)(Burdov v. Russia (no. 2), N 33509/04, рішення від 15 січня 2009 року): "Якщо йдеться саме про справи стосовно тривалості проваджень, найефективнішим рішенням є запровадження засобу, який би прискорював провадження і не допускав би надмірно тривалого провадження у справі... Так само й у справах про невиконання судових рішень будь-який засіб юридичного захисту, який дозволяє запобігти порушенню шляхом забезпечення вчасного виконання рішення, є в принципі найціннішим. Однак, якщо судове рішення винесене проти держави і на користь фізичної особи, від такої особи в принципі не слід вимагати використання таких засобів… : тягар виконання такого рішення покладається головним чином на органи влади, яким слід використати всі засоби, передбачені в національній правовій системі, щоб прискорити процес виконання рішення і не допустити таким чином порушення Конвенції» (§98).

Таким чином, органи державної влади, у тому числі суд, мають використовувати будь-які передбачені законом засоби, які здатні забезпечити виконання судового рішення, ухваленого на користь особи, протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Оскільки є обставини, які роблять неможливим виконання рішення суду, тому з метою ефективного захисту права особи на виконання судового рішення, суд вважає за необхідне змінити спосіб та порядок виконання даного рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області.

Обираючи інший спосіб виконання рішення, суд виходить із того, що на відміну від рішення зобов»язального характеру (про зобовязання суб»єкта владних повноважень виплатити особі певну суму коштів), яке виконується в загальному порядку органами державної виконавчої служби, виконання судових рішень про стягнення коштів з державного органу відповідно до статей 2, 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" гарантується державою та здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Такий спосіб і порядок виконання є більш ефективним, ніж передбачений у рішенні Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 23.01.2018 р.

Оскільки судом було ухвалено рішення про зобов»язання відповідача виплатити позивачу конкретну визначену судом компенсаційну суму в розмірі 26718,06 грн., котра виплачена не була, тому зміна вимоги щодо зобовязання виплатити певну суму коштів на стягнення цієї суми становитиме в даному випадку саме зміну способу й порядку виконання рішення та не змінюватиме це рішення по суті, оскільки для позивача це в обох випадках матиме один результат отримання конкретної визначеної судом суми.

Керуючись ст.ст. 241 - 244, 248, 378 КАС України, суд,

постановив:

заяву задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 23.01.2018 р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов»язання вчинити дії (№ 154/2847/17 провадження №2-а/154/18) із зобов»язання Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації здійснити виплату фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 компенсаційних виплат здійснених найманому працівникові ОСОБА_2 на час призову його призову по мобілізації на військову службу за період з вересня 2014 р. по вересень 2015 р. в сумі 26718,06 грн. на стягнення з Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 26 718,06 грн. компенсаційних виплат здійснених найманому працівникові ОСОБА_2 на час призову його призову по мобілізації на військову службу за період з вересня 2014 р. по вересень 2015 р.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п»ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий:/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя А.А. Каліщук