Рішення № 78578910, 17.12.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 грудня 2018 року Справа № 280/4509/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., при секретарі Заболотньої Н.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позовну заяву: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: 71304, АДРЕСА_1 код ДРФО НОМЕР_1)

до відповідача - Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, буд. 4 - А, офіс 2, ЄДРПОУ 41249795),

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач, в якому позивач просить суд:

- визнати дії відповідача в непризначенні позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років, як особі, яка працювала у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, а саме 9 днів 4 години у вересні 1986 року - неправомірними, а відмову, викладену у листі від 05.07.2018 №221/Б-1 - незаконною;

- зобов'язати відповідача призначити позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років, як особі, яка працювала у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, а саме 9 днів 4 години у вересні 1986 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що набув права на призначення пільгової пенсії за віком, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Подані ним документи не викликають сумнівів щодо його проживання в зоні посиленого радіологічного контролю. Інших підстав неможливості призначення позивачу пенсії відповідачем не наведено, а тому, вважає, що відмова відповідача у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку на десять років є необґрунтованою. При цьому, посилаючись на положення статті Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначає, що пенсія йому повинна бути призначена з 21 червня 2018 року. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 29.10.2018 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Розгяд справи призначено на 20.11.2018 о 14 год. 00 хв. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача 20.11.2018 через канцелярію суду (вх. №37524) надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що позивачу було правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком на умовах, визначених статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зниженням пенсійного віку на 10 років, оскільки в судовому журналі заробітної плати форми ТЗ-23 відомості щодо нарахування заробітної плати містять лише загальну суму нарахованої заробітної плати за місяць, довідки про середню заробітну плату не відповідають записам в трудовій книжці, в довідках про перебування у межах зони відчуження суден Укррічфлоту у 1986-1987 роках не вказана кількість днів роботи у відповідному місяці та році, населений пункт чи об'єкт, де проводилися роботи по ліквідації наслідків аварії, відсутній наказ про відрядження в зону відчуження. Окрім того, що згідно з ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, а саме учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих, а з 01 липня 1936 року до 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, вік виходу на пенсію зменшується на 10 років. Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, за документ, що засвідчує особливий статус особи, подається посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122 або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Зазначена довідка видавалася підприємствами та організаціями у складі яких робітник безпосередньо був зайнятий на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У довідках, що надаються підприємствами на теперішній час, і підтверджують право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", мають бути вказані і первинні документи на час виконання робіт у зоні відчуження, на підставі яких вони надаються. У разі неможливості подати довідку за формою №122 для підтвердження періоду роботи у зоні відчуження при призначенні пенсії може бути наданий будь-який первинний документ, виданий за період роботи із зазначенням періоду роботи і населеного пункту чи об'єкту роботи (довідка, табель обліку робочого часу і т.д.). Просить в задоволені позовних вимог відмовити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання були повідомлений належним чином, про що свідчать поштове повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача через канцелярію суду (вх. №37567) надав до суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження. На підставі наданого відзиву просив суд у задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню із таких підстав.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, має посвідчення серії НОМЕР_2, учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС II категорії.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, що був безпосередньо зайнятий на роботах в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року.

Однак відповідач своїм рішенням у вигляді листа від 05.07.2018 №Б-1 відмовив позивачу в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку на пільгових умовах згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з тих підстав, що позивачем не надано довідки за формою №122 для підтвердження періоду роботи у зоні відчуження, а також у первинних документах не вбачається період перебування в зоні відчуження, кількість днів роботи у відповідному місяці та році, населений пункт чи об'єкт, де проводилися роботи по ліквідації наслідків аварії, відомості щодо нарахування заробітної плати містять лише загальну суму нарахованої заробітної плати за місяць, відсутній наказ про відрядження в зону відчуження.

Позивач, не погодившись з діями відповідача щодо відмови у призначенні пенсії, звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України №1058-IV).

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

Згідно з ст.10 Закону України №796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини 1 статті 55 Закону України №796-ХІІ учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, вік виходу на пенсію зменшується на 10 років.

Згідно з положенням частини 3 статті 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22 - 1 затверджено порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок).

Підпунктом 5 пункту 2.1 вказаного порядку встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що документами, які підтверджують право позивача на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

За змістом наведених норм, право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження

До звернення за призначенням пенсії від 21.06.2018 позивачем надано: трудова книжка, копія судового журналу, довідка про середній заробіток за вересень 1986 рік, довідка №33/95, №33/96 від 28.01.1993, посвідчення 2 категорії серія А№107238, довідки про строки перебування у межах зони відчуження суден Укррічфлоту у 1986-1987 роках від 24.03.1993 №03-1-21, від 03.02.1993 №33/123.

Водночас, відповідачем відмовлено у призначення такої пенсії із зниженням пенсійного віку з тих підстав, що не надано довідки за формою №122 для підтвердження періоду роботи у зоні відчуження, а також у первинних документах не вбачається період перебування в зоні відчуження, кількість днів роботи у відповідному місяці та році, населений пункт чи об'єкт, де проводилися роботи по ліквідації наслідків аварії, відомості щодо нарахування заробітної плати містять лише загальну суму нарахованої заробітної плати за місяць, відсутній наказ про відрядження в зону відчуження.

Згідно з частинами 1, 4 ст.65 Закону України №796-ХІІ документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади. Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 (далі - Порядок №51), передбачено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Відповідно до п.5 Порядку №51 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення зеленого кольору, серія А.

Отже, єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом України №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02.11.2018 у справі №398/3389/16-а (адміністративне провадження №К/9901/45186/18), від 31.10.2018 у справі №212/12245/13-а (адміністративне провадження №К/9901/1087/18), які в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судом у даній справі.

Таким чином, наявність у позивача посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС надає позивачу право користуватися пільгами, визначеними Законом України №796-ХІІ, у тому числі, правом на зниження пенсійного віку при призначенні пенсії за віком.

Згідно з записом №1 трудової книжки, позивач працював з 20.07.1984 по 08.05.1987 мотористом - кермовим т/х «СТ-37» на Дніпропетровській ремонтно - експлуатаційній базі флоту.

У вересні 1986 позивач працював на теплоході «Бахмач», що підтверджується копією судового журналу заробітної плати за вересень 1986 р., де за переліком позивач рахується під номером 7, табелем №10 за вересень 1986 р. та розрахунковою відомістю за вересень 1986 р..

Судом також встановлено, що теплоход «Басмач» перебував у вересні 1986 р. в межах зони відчуження (30 км зона) судов Укррічфлота. Про даний факт свідчить лист №03-1-21 від 24.03.1993, №33/123 від 03.02.1993.

Як зазначив відповідач в обґрунтування своїх заперечень, у наданих позивачем копіях документів була відсутня довідка за формою №122 для підтвердження періоду роботи у зоні відчуження, а також в первинних документах про участь у ліквідації наслідків аварії є недоліки, які і є перепоною у призначенні пенсії.

Разом з тим суд вважає необґрунтованими та безпідставними вказані доводи відповідача, поза як надані позивачем копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС трудова книжка, копія судового журналу, довідка про середній заробіток за вересень 1986 рік, довідка №33/95, №33/96 від 28.01.1993, посвідчення 2 категорії серія А№107238, довідки про строки перебування у межах зони відчуження суден Укррічфлоту у 1986-1987 роках від 24.03.1993 №03-1-21, від 03.02.1993 №33/123 належним чином підтверджують факт перебування позивача у зоні радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вказані документи були надані відповідачу, однак безпідставно ним не враховані.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який працював у вересні 1986 року у зоні відчуження.

Відтак, відповідно до статті 55 Закону України №796-ХІІ, позивач має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

Тому, суд вважає, що така відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" порушує конституційне право позивача на пенсійне забезпечення та соціальний захист, а отже є протиправною.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За таких обставин, та беручи до уваги встановлене судом право позивача на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та враховуючи дату народження позивача, така пенсія повинна бути призначена позивачу з 11 липня 2018 року, з дня що настає за днем досягнення пенсійного віку.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідачем у порушення ч.2 ст.77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність відмови у призначенні позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 704 гривні 80 копійок, що підтверджується квитанцією від 17 вересня 2018 року № П443/6935632/2.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: 71304, АДРЕСА_1 код ДРФО НОМЕР_1) до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, буд. 4 - А, офіс 2, ЄДРПОУ 41249795) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати дії Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в непризначені ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років, як особі, яка працювала у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, а саме 9 днів 4 години у вересні 1986 року - неправомірними, а відмову, викладену у листі від 05.07.2018 №221/Б-1 - незаконною.

Зобов'язати Енергодарське об'єднанане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 (адреса реєстрації: 71304, АДРЕСА_1 код ДРФО НОМЕР_1), пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років, як особі, яка працювала у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, а саме 9 днів 4 години у вересні 1986 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, буд. 4-А, оф. 2, код ЄДРПОУ 41249795) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: 71304, АДРЕСА_1 код ДРФО НОМЕР_1), витрати на оплату судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписане суддею 17.12.2018.

Суддя Р.В. Сацький