Рішення № 78577581, 17.12.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 140/2346/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ України та з 1997 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), яка була призначена у розмірі 77 процентів від суми грошового забезпечення. У березні 2018 року, у зв'язку з внесенням змін до грошового забезпечення поліцейських, затверджених постановами Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 № 988 (далі - Постанова № 988) та «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 (далі - Постанова № 103), відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, зменшивши її основний розмір з 77 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

06.10.2018 позивач звернувся із заявою до відповідача про перерахунок пенсії, виходячи з розміру 77 процентів грошового забезпечення, яке було встановлена при виході на пенсію.

Проте, листом від 19.10.2018 № 1156/О-01 відповідач повідомив, що перерахунок пенсії здійснювався за чинною редакцією Закону № 2262-ХІІ з нового грошового забезпечення в розмірі 70 процентів.

Позивач вважає, що такими діями щодо зменшення основного розміру пенсії з 77 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення відповідач порушив його права та законні інтереси, в результаті таких дій позивач одержує пенсію меншу, ніж очікував, при цьому, вказує, що процедури призначення та перерахунку пенсій є різними за змістом та механізмом їх проведення.

Позивач просить визнати дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо зменшення розміру пенсії з 77 до 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку протиправними та зобов'язати відповідача провести перерахунок з 01.01.2016, у розмірі 77 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, як зазначено у висновку про призначення пенсії за вислугу років від 10.10.1997, відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII, та здійснити виплату пенсії за вислугу років з 01.01.2016 в розмірі 77 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово (а. с. 1).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 28.11.2018 № 9523/06-39 (а. с. 22-25) представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що відповідно до чинної редакції статті 13 Закону № 2262-XII (зі змінами, передбаченими Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростанні в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII), законодавцем встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Дослідивши письмові докази (в т. ч. оригінал пенсійної справи) та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII, яка призначена з 03.10.1997 у розмірі 77 процентів від суми грошового забезпечення, що підтверджується висновком про призначення пенсії від 10.10.1997 (а. с. 13), пенсійним посвідченням № 2012 від 09.10.1997 (а. с. 10), матеріалами пенсійної справи (а. с. 29-42).

23.03.2018 Ліквідаційна комісія УМВС України у Волинській області сформувала та скерувала до ГУ ПФУ у Волинській області довідку № 1997 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, з якої вбачається, що відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII, Постанов № 988 та № 103 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними станом на січень 2016 року, за прирівняною посадою поліцейського старший інспектор до посади на день звільнення зі служби помічник начальника чергової частини оперативний черговий Володимир-Волинського МВ становить: посадовий оклад - 2500,00 грн.; оклад за спеціальним званням підполковник поліції - 2200,00 грн.; надбавка за стаж служби (50%) - 2350,00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 250,00 грн.; премія (2,05 %) - 149,65 грн., всього - 7449,65 грн. (а. с. 17, 38).

ГУ ПФУ у Волинській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016, виходячи із розміру 70 процентів від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 23.03.2018 № 1997, розмір перерахованої пенсії з 01.05.2018 складає 5214,76 грн., що підтверджується копією витягу про перерахунок пенсії у пенсійній справі № 0303000944-МВС (а. с. 37).

06.10.2018 позивач звернувся із заявою до відповідача про перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016, виходячи з розміру 77 процентів грошового забезпечення, яке було встановлено на момент призначення пенсії (а. с. 11, 11 зворот).

Листом від 19.10.2018 № 1156/О-01 відповідач повідомив позивача про те, що перерахунок пенсії здійснювався за чинною редакцією Закону № 2262-ХІІ з нового грошового забезпечення в розмірі 70 процентів (максимальний) (а. с. 12).

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно із частиною другою статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.

У дану статтю Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80 процентів від відповідних сум грошового забезпечення.

В подальшому, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII також внесені зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII та змінено до 70 процентів максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.

Згідно з частиною першою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

При вирішені даного спору застосуванню підлягають положення статті 58 Конституції України, за змістом якої, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

З аналізу викладених норм вбачається, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ, а в подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VIІ зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 процентів від сум грошового забезпечення, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при перерахунку розміру пенсії на підставі Закону № 2262-XII максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення за нормами чинними на 01.01.2016, але виходячи із розміру пенсії у процентах, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій останній не можуть бути звужені шляхом внесення змін до законодавства.

Крім того, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XI щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80, а потім 70 процентів грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 (справа № 686/12623/17), та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, згідно з якою при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, зважаючи на те, що позивач набув право на пенсію у розмірі 77 процентів від суми грошового забезпечення ще у 1997 році, а відповідно до статті 22 Конституції України не допускається звуження права позивача на перерахунок розміру пенсії у меншому відсотковому відношенні, тому суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 77 до 70 процентів грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.01.2016.

На думку суду, відповідач не довів, що зменшуючи у процентному відношенні розмір пенсії позивачу під час її перерахунку, діяв відповідно до закону, обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, пропорційно (зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тому такі його дії є протиправними.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другої статті 245 КАС України суду повноважень, з вказаних вище мотивів взаємопов'язані позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу з 77 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за вислугу років, починаючи з 01.01.2016 у розмірі 77 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути витрати на сплату судового збору в сумі 704,80 грн., сплаченого квитанцією від 14.11.2018 № 11 (а. с. 2, 20).

Керуючись статтями 243-246, 250, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 77 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2016 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код 13358826) здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (44700, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), починаючи з 01 січня 2016 року у розмірі 77 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код 13358826) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (44700, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704 гривні 80 копійок (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх