Рішення № 78577539, 17.12.2018, Дружківський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 229/4520/18

Номер провадження 2/229/1220/2018

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого –судді Гонтар А.Л.,

при секретарі Костенко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

позивач ТОВ "ФК Є ГРОШІ" 27 вересня 2018 р. звернулося до Дружківського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 18 квітня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ" та ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит в сумі 1000 грн. зі сплатою за користування кредитом у розмірі 2 відсотки на день за кожен день користування позикою, що становить 730 відсотків на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення не пізніше 23:00 години 18.05.2018 року.

ТОВ "ФК Є ГРОШІ" цілком виконав зобов’язання перед боржником, шляхом надання кредиту, але відповідач, порушив графік погашення кредиту, внаслідок чого, утворилась заборгованість, яка станом на 13 вересня 2018 р., складає 7263,7 гривень.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 02 жовтня 2018 року провадження по справі було відкрито та справу призначено до судового розгляду в підготовче судове засідання на 24 жовтня 2018 року. (а.с. 50-51).

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 24 жовтня 2018 року підготовче провадження в справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 08 листопада 2018 року. (а.с.56-57)

Представник позивача ТОВ "ФК Є ГРОШІ" не з’явився у судове засідання, надав суду заяву з клопотанням розглядати справу у їх відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с.4 зворотний бік).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином, заяву з клопотанням про відкладення розгляду справи не надав, причини поважності неявки до суду не повідомив.

З огляду на це, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд, вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін, на підставі наявних у суда доказів, без фіксації судового процесу.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.. 280 ЦПК України.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно до ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом, встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_1 від 18 квітня 2018 року, між ним та ТОВ "ФК Є ГРОШІ" був укладений кредитний договір №3018620090-001224 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Цей договір було укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті https//e-groshi.com і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення кредитного договору.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

-надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

-заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

-вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз’яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз’яснення логічно пов’язані з нею.

Статтею 12 цього закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12, ч. 1 ст. З Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно- цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб’єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб’єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв’язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом 659094, який зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторін».

Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.11 ЦК України, якою зазначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ст. 207 ЦК України).

Вищевикладене кореспондується також із положенням п. 2.7 Правил про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженого наказом Позивача за №7 від 27.11.2017 року (копія додається), які відповідно до п. 12.8 Договору є публічною офертою на укладання цього Договору.

Додатково, сторона позивача зазначає, що відповідно до Розділу 1 Договору, заявка - анкета в особистому кабінеті Клієнта на веб-сайті Позивача, встановленої форми, яка виражає намір Клієнта/ отримати грошові кошти у позику та є невід’ємною частиною цього Договору та узгоджений Сторонами в Додатку 1 до цього договору.

Так, виходячи з вищезазначеного, договір 3018620090-001224 від 18.04.2018 року є письмовим правочином, який відповідає формі передбаченої ст.ст. 207,208,1047, 1055 ЦК України, оскільки він вчинений в письмовій формі, підписаний уповноваженими особами, що підтверджується досягнення всіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 2.1. Договору Позикодавець на умовах цього Договору надає Позичальнику коштів у позику на умовах фінансового кредиту, що виражена у грошових коштах у національній валюті України, відповідно до заявки на отримання позики, та відповідно до умов цього Договору, а Позичальник зобов’язується отримати (прийняти) та повернути Позику та сплатити Суму процентів користування позикою в порядку і в строк визначений цим Договором.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу позику у розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до умов п. 10.1.3. Договору Позичальник зобов’язується вчасно повернути Позику та сплатити суму процентів за користування Позикою.

Строк надання послуг за цим договором (строк на який надається позика) розпочинається з моменту отримання Позичальником коштів відповідно до умов Договору. (п.5.1 Договору).

Строк, на який надається Позика за цим Договором становить 31 день.(5.2. договору).

Повідомленням від 18.04.2018 року підтвереджується, що ТОВ "ФК Є ГРОШІ" на картковий рахунок ОСОБА_1 №5168755422289576 перераховано позику в сумі 1000,00 грн, на підставі договору співробітництва №2829 від 28.12.2017 року (а.с. 29-30).

Відповідно до ст.526 ЦК України, сторони мають виконувати зобов’язання належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач, укладаючи договір, погодився з зазначеними в ньому умовами, оскільки заява (анкета) на оформлення позики, оформлена ним, про що виразив свою згоду.

На час розгляду справи судом сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 18 квітня 2018 року, складає 7263,7 гри-вень, з яких:

- заборгованість за кредитом складає –1000,00 гривень;

- заборгованість по відсоткам за кредитом складають –2723,70 гривень;

- пеня складає - 3540,00 гривень.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно позову банк до заборгованості відповідача ОСОБА_1 включив - пеню (штраф) у розмірі 3540,00 гривень.

Оскільки позичальник ОСОБА_1 порушив строки платежів за зобов’язаннями як по сплаті кредиту, так і по сплаті процентів за користування кредитом, позивач з цього приводу 27 вересня 2018 р. звернувся до суду, тому відповідач ОСОБА_1 повинен відповідно до п. 7.1 кредитного договору , ст. 6, ст. 546, ст. 549 ЦК України сплатити позивачу пеню, яка на час розгляду справи судом складає 3540,00 гривень.

Із положення ст.625 ЦК України вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший відсоток не встановлений договором.

Відповідач порушив умови укладеного договору, внаслідок чого заборгованість перед банком за кредитним договором від 18 квітня 2018 року на час розгляду справи судом відповідно до ст. 11 ЦПК України складає 7263,7 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто вимоги позивача про повернення відповідачем кредиту, оскільки він прострочив строки виконання зобов’язання, частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів є такими, що ґрунтуються на законі.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором позичальник ОСОБА_1 свої зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконував, в зв’язку з чим станом на 13.09.2018 р., мав прострочену заборгованість за кредитом – 7263,7 гривень, з яких:

- заборгованість за кредитом складає –1000,00 гривень;

- заборгованість по відсоткам за кредитом складають –2723,70 гривень;

- пеня складає - 3540,00 гривень.

Цей розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору та відповідачем не спростований.

Але, позивач, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, просить стягнути пеню в сумі 3540,00 грн., але зазначені штрафні санкції нараховані після 14 квітня 2014 року особі, яка зареєстрована у населеному пункті, у якому проводилась антитерористична операція, а тому у такому випадку нарахування штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами забороняється законом.

Так, згідно із ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р, м.Дружківка Донецької області віднесено до вказаного переліку.

Відповідач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, отже, на підставі вказаного Закону він має бути звільнений від сплати штрафних санкцій за вказаним договором кредиту в сумі 3540,00 грн., які нараховані після 14 квітня 2014 року.

З врахуванням викладеного, заборгованість станом на 13.09.2018 року складає 3723,70 грн., з яких: 1000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 2723,70грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Таким чином, позов задоволено шляхом стягнення суми заборгованості, процентів з відповідача в сумі 3723,70 гривень.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" із позовних заяв майнового характеру юридичними особами справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше мінімальної заробітної плати.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі – 1762 гривень.

Суд, дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості, яка складає 3723,70 гривень. З цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1762,00 гривень, які і підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача ОСОБА_1.

Керуючись ст.76-80, 263-265,268 ЦПК України (в редакції 2017 р.), ст.. 526,625,1050,1054 ЦК України, суд-

в и р і ш и в :

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер 30186220090, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю 'Фінансова компанія є гроші', яке знаходиться за адресою(м.Дніпро, вул. Набережна перемоги, 10-к, поштовий індекс 49094 р/р № 29092829003111, МФО № 305299 код ЗКПО 41538600, заборгованість по кредиту у сумі 3723 (три тисячі сімсот двадцять три) грн. 70 коп., а саме: заборгованість у сумі – 1000,00 гривень; заборгованість за відсотками у сумі – 2723,70 гривень; стягнути судові витрати у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

В задоволенні вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" про стягнення з ОСОБА_1 пені у розмірі 3540 (три тисячі п"ятсот сорок) грн. 00 коп. - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовленно у нарадчій кімнаті 17 грудня 2018 року.

Суддя: А. Л. Гонтар