Рішення № 78577521, 29.11.2018, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/2058/18

ЄУН 226/2058/18

Провадження № 2/226/773/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Рибкіна О.А.,

за участю секретаря Орлової О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мирнограді Донецької області справу за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_5 акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом.

В обґрунтування вимог вказав, що 27.08.2008 року між ПАТ «РОДОВІД БАНК» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № Д013/АК-00019.08.2, відповідно до якого відповідач отримав невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму у розмірі 45440,00 грн. з терміном повернення по 27.08.2015 року. Відповідач ОСОБА_2 був зобов’язаний погашати кредит частками щомісячно у розмірі 540,95 грн. в строк до 10-го числа включно кожного календарного місяця починаючи з місяця, наступного за звітним шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку на рахунок позивача. 27.08.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір застави транспортного засобу № Д013/АК-00019.08.2-3, яким відповідач передає в заставу належне на праві власності рухоме майно автомобіль марки Dacia, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. 27.08.2009 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки № Д013/АК-00019.08.2/П, за яким ОСОБА_3 добровільно зобов’язався перед банком відповідати в повному обсязі за зобов’язаннями ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору. Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, але у порушення зазначених норм закону та умов укладеного договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав. Станом на 03.07.2018 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед позивачем за кредитним договором становить 23568,46 грн., у тому числі заборгованість за кредитом – 10968,71 грн., три відсотки річних від суми простроченої кредитної заборгованість – 2169,56 грн., сума інфляційних втрат від суми простроченої кредитної заборгованості – 10430,19 грн. Суму заборгованості, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 грн. позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, позивач про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, також надав додаткові письмові пояснення, в яких зазначив, що в судовому засіданні, яке відбулося 28.09.2018 року в режимі відеоконференції, позивачу стало відомо, що відповідач ОСОБА_2 сплатив частину заборгованості за кредитним договором № Д013/АК-00019.08.2 від 26.08.2009 року. Дійсно від відповідача ОСОБА_2 у період з 02.05.2018 по 28.09.2018 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором надійшли кошти у загальному розмірі 15970,00 грн., а саме: 02.05.2018р. – 2500 грн., 30.05.2018р. – 2500 грн., 10.07.2018р. - 2500 грн., 07.08.2018р. - 2500 грн., 10.09.2018р. - 2500 грн., 28.09.2018р. - 3470 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він згоден з тим, що дійсно укладав кредитний договір з позивачем та отримав кредит в сумі 45440,00 грн. та виплачував його доки була можливість до 2014 року, потім коли м.Мирноград стало зоною АТО перестав платити кредит. З квітня 2018 року по вересень 2018 року він заплатив борг по тілу кредиту та три відсотки річних в загальній сумі 15970 грн., але інфляційні витрати у сумі 7598,46 грн. залишилися не виплаченими, оскільки їх не визнає. Невиплата ним інфляційних витрат викликана тяжким матеріальним становищем в країні в 2014-2017 роках та його особистим незадовільним матеріальним становищем у зв’язку з цим. Суму боргу він дізнався в березні 2018 року, оскільки йому зателефонували представники Національного банку України та повідомили, що його сума боргу складає 15970 грн., про інфляційні витрати нічого не говорили, сказали йому заплатити вказану суму, що він і зробив.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав та пояснив, що до нього з банку з приводу погашення заборгованості за кредитним договором відповідача ОСОБА_2 ніхто не звертався, особисто він не отримував ніяких ані усних, ані письмових вимог.

Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію відповідача ОСОБА_2 та пояснив, що у 2014-2017 роках у відповідача ОСОБА_2 були складні обставини, як і у всієї країни, та як тільки йому зателефонували з Національного банку України та повідомили про необхідність погашення заборгованості в сумі 15970 грн., ОСОБА_2 почав виплачувати та у вересні 2018 року виплатив всю суму боргу. Вважає нарахування інфляційних виплат неправомірним.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.08.2008 року 27.08.2008 року між ПАТ «РОДОВІД БАНК» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № Д013/АК-00019.08.2, відповідно до якого відповідач отримав невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму у розмірі 45440,00 грн. з терміном повернення по 27.08.2015 року (а.с. 8-9).

Згідно п.1.5. кредитного договору № Д013/АК-00019.08.2 від 27.08.2008 року, процентна ставка за кредитом за цим договором встановлена в розмірі 13 відсотків та згідно п.1.5.1. договору щомісячна плата за обслуговування кредиту встановлена в розмірі 0,3% від суми виданого кредиту (а.с. 8).

Згідно договору поруки № Д013/АК-00019.08.2 від 26.08.2009 року, укладений між акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_3, останній зобов’язався солідарно відповідати перед банком в повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов’язань ОСОБА_2, за кредитним договором Д013/АК-00019.08.2 від 27.08.2008 року, укладеним між банком та позичальником (а.с.17).

Згідно наданого позивачем розрахунку станом на 03.07.2018 року в результаті порушення відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору за ним утворилася заборгованість в розмірі 23568,46 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом – 10968,71 грн., сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту - 1726,14 грн., сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту - 238,38 грн., сума трьох процентів річних від суми простроченої плати по кредиту - 205,04 грн., сума інфляційних втрат від суми простроченого кредиту - 8332,58 грн., сума інфляційних втрат від суми прострочених процентів по кредиту - 1058,57 грн., сума інфляційних втрат від суми простроченої плати по кредиту - 1039,04 грн. (а.с. 18-21).

Згідно наданих відповідачем ОСОБА_2 в судовому засіданні квитанцій ним у квітні-вересні 2018 року погашена заборгованість за кредитним договором № Д013/АК-00019.08.2 від 26.08.2009 року в загальній сумі 15970,00 грн., в тому числі: 28.04.2018 року у сумі 2500,00 грн., 30.05.2018 року у сумі 2500,00 грн., 09.07.2018 року у сумі 2500,00 грн., 06.08.2018 року у сумі 2500,00 грн., 10.09.2018 року у сумі 2500,00 грн., 27.09.2018 року у сумі 3470,00 грн. Отримання зазначених коштів підтверджується і письмовими поясненнями позивача (а.с.64-65, 77-80).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов’язання у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Відповідно до ч.1, 2 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Неповерненням отриманого кредиту з відсотками в обумовлений строк відповідач ОСОБА_2 порушив в односторонньому порядку зобов’язання, що випливають з умов кредитного договору.

Згідно розрахунку позивача станом на 03.07.2018 року в результаті порушення відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору за ним рахувалася заборгованість в розмірі 23568,46 грн. Також відповідачем ОСОБА_2 надані суду докази, що ним в період з квітня 2018 року по вересень 2018 року сплачено на погашення боргу по кредиту в загальній сумі 15970 грн. При цьому з наданого позивачем розрахунку заборгованості не вбачається, що позивачем було враховано у цьому розрахунку два платежі відповідача ОСОБА_2 від 28.04.2018 року в сумі 2500,00 грн. та від 30.05.2018 року в сумі 2500,00 грн., які були здійснені в період розрахованої заборгованості (тобто станом на 03.07.2018 року).

У зв’язку з цим суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню заборгованість за кредитом в розмірі, що дорівнює різниці між нарахованою позивачем заборгованістю в сумі 23568,46 грн. та сплаченими відповідачем коштами на погашення кредиту в сумі 15970 грн., а саме: 23568,46 грн. - 15970 грн. = 7598,46 грн.

В той же час, оскільки згідно як кредитного договору № Д013/АК-00019.08.2 від 27.08.2008 року, так і договору поруки № Д013/АК-00019.08.2 від 26.08.2009 року кінцевим строком повного погашення отриманого кредиту позичальником ОСОБА_2 було 27.08.2015 року і згідно п.2.1 договору поруки Банк був зобов’язаний у разі невиконання позичальником ОСОБА_2 своїх зобов’язань за платежами по кредитному договору письмово повідомити поручителя ОСОБА_3 про необхідність погасити борг по кредиту, доказів чого суду позивачем не надано, тому позов в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом у відношенні поручителя ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 568,07 грн. (7598,46 грн. х 1762,00грн. : 23568,46 грн. = 568,07 грн.).

На підставі ст.ст.526, 527, 530,553, 559, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК», місцезнаходження: 04136, м.Київ, вул.Північно-Сирецька, 1-3, код ЄДРПОУ 14349442, до ОСОБА_2, зареєстрований за адресою: 85327, м.Мирноград Донецької області, мікрорайон Молодіжний, 26/82, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, ОСОБА_3, зареєстрований за адресою: 85323, м.Мирноград Донецької області, квартал 40, 8/89, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, про стягнення заборгованості за кредитом задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» заборгованість за кредитним договором № Д013/АК-00019.08.2 від 27.08.2008 року в сумі 7598 (сім тисяч п’ятьсот дев’яносто вісім) грн. 46 коп., а також судовий збір в розмірі 568 (п’ятсот шістдесят вісім) грн. 07 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 29.11.2018 року.

Суддя О.А. Рибкін