Рішення № 78576238, 11.12.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/120/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2018 Справа № 908/2076/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Рачук О.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14; код ЄДРПОУ 00130926)

До відповідача: Фізичної особи-підприємця Баранова Віталія Валерійовича (72100, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1)

про стягнення 37 949,57 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Наливайко І.А., довіреність № 10 від 01.01.2018 ;

Від відповідача: не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

09.10.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" № 008-32/15094 від 04.10.2018 (вх. № 2236/08-07/18 від 09.10.2018) до Фізичної особи-підприємця Баранова Віталія Валерійовича про стягнення заборгованості за договором № 06062014 від 17.06.2014 у розмірі 37 949,57 грн.

09.10.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2076/18 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження - 5/120/18. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 12.11.2018 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

25.10.2018 від позивача до суду надійшло клопотання № 32-32/11АВ від 22.10.2018 (вх. № 08-08/19104/18) про долучення до матеріалів справи письмових доказів у підтвердження доводів викладених у позовній заяві. Вказані докази долучені судом до матеріалів справи.

05.11.2018 від Фізичної особи-підприємця Баранова В.В. надійшла письмова заява № б/н від 02.11.2018 про об'єднання справ № 908/2053/18, № 908/2056/18 та № 908/2076/18 в одне провадження.

Обґрунтовуючи вказану заяву відповідач зазначив, що позовними вимогами у справі № 908/2076/18 ПАТ "Запоріжжяобленерго" є стягнення з ФОП Баранова Віталія Валерійовича суми 37949,57 грн., в т.ч. 36101,62 грн. заборгованості за використання опор повітряних ліній напругою 0.4-6/10 кВ для сумісного підвісу оптоволоконних ліній на території м. Приморськ Приморського РЕМ ПАТ "Запоріжжяобленерго", 1702,90 грн. пені, 145,05 грн. 3 % річних, а також стягнення суми судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Позовними вимогами у справі № 908/2053/18 ПАТ "Запоріжжяобленерго" є стягнення з ФОП Баранова Віталія Валерійовича суми 16959,77 грн., в т.ч. 16137,05 грн. заборгованості за використання опор повітряних ліній напругою 0.4-6/10 кВ для сумісного підвісу оптоволоконних ліній на території м. Приморськ Приморського РЕМ ПАТ "Запоріжжяобленерго", 758,22 грн. пені, 64,50 грн. 3 % річних, а також стягнення суми судового збору у розмірі 1762,00 грн. Позовними вимогами у справі № 908/2056/18 ПАТ "Запоріжжяобленерго" є стягнення з ФОП Баранова Віталія Валерійовича суми 57872,69 грн., в т.ч. 55068,83 грн. заборгованості за використання опор повітряних ліній напругою 0.4-6/10 кВ для сумісного підвісу оптоволоконних ліній на території м. Приморськ Приморського РЕМ ПАТ "Запоріжжяобленерго", 2584,12 грн. пені, 219,74 грн. 3 % річних, а також стягнення суми судового збору у розмірі 1762,00 грн. На підставі викладеного, відповідач просить суд об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами ПАТ "Запоріжжяобленерго" до ФОП Баранова Віталія Валерійовича.

У судовому засіданні 12.11.2018 представник відповідача підтримав заяву про об'єднання справ № 908/2053/18, № 908/2056/18 та № 908/2076/18 в одне провадження. Представник позивача заперечив проти задоволення заяви відповідача про об'єднання вказаних справ в одне провадження.

Розглянувши заяву відповідача про об'єднання декількох справ в одне провадження, суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Відповідно до п. 2 ст. 173 ГПК України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Пунктом 3 ст. 173 ГПК України об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Відповідно до п. 4 ст. 173 ГПК України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 7 ст. 173 ГПК України про об'єднання справ в одне провадження, роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження, роз'єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.

З відомостей бази "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що у господарському суді Запорізької області відкриті провадження у справах № 908/2053/18, № 908/2056/18 та № 908/2076/18 за позовами, поданими ПАТ "Запоріжжяобленерго" про стягнення ФОП Баранова Віталія Валерійовича сум заборгованості.

Підставою для подання позовів ПАТ "Запоріжжяобленерго" до ФОП Баранова Віталія Валерійовича позивачем визначено невиконання відповідачем різних договорів, що окремо укладалися ПАТ "Запоріжжяобленерго" та ФОП Барановим Віталієм Валерійовичем. Таким чином, зазначені справи не є пов'язаними підставами виникнення спору, а у разі їх об'єднання в одне провадження це значно ускладнить розгляд справи.

Враховуючи викладене, у судовому засіданні 12.11.2018 суд відмовив у задоволенні заяви відповідача про об'єднання справ № 908/2076/18, № 908/2053/18 та № 908/2056/18 в одне провадження.

У судовому засіданні 12.11.2018 судом оголошено перерву до 05.12.2018 об 11 год. 00 хв.

23.11.2018 від ПАТ "Запоріжжяобленерго" до суду надійшла письмова відповідь на відзив № 34-34/17353 від 20.11.2018 (вх. № 08-08/21092/18 від 23.11.2018) та клопотання № б/н від 20.11.2018 (вх. № 08-08/21093/18 від 23.11.2018) відповідно до яких просить суд позов задовольнити, обґрунтовує неможливість подання доказів зазначених у клопотанні № б/н від 20.11.2018 у встановлений законом строк.

04.12.2018 від ФОП Баранова В.В. до суду надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив № б/н від 30.11.2018 (вх. № 08-08/21846/18 від 04.12.2018), в яких відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд в задоволенні позову відмовити.

05.12.2018 від позивача до суду надійшли письмові пояснення № 32-32/18012 від 03.12.2018 (вх. № 08-08/21876/18 від 05.12.2018), згідно з якими ПАТ "Запоріжжяобленерго" просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 05.12.2018 відмовлено у задоволенні заяви ФОП Баранова В.В. № б/н від 03.11.2018 про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішення Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 02/45-17.

У судовому засіданні 05.12.2018 судом оголошено перерву до 11.12.2018 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін, про що сторони повідомлені під розписку.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 11.12.2018 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК "Оберіг".

В судовому засіданні 11.12.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги, зазначивши, що 17.06.2014 між ПАТ "Запоріжжяобленерго" (Власник ОПЛ) та ФОП Барановим В.В. (Власник ОВЛ) укладено договір № 06062014 на використання опор повітряних ліній електричною напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній, відповідно до п. п. 2.2.1 та 2.3.1 якого, власник ОВЛ зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати вартість послуг в порядку, визначеному в п. 3 договору, а власник ОПЛ має право вимагати своєчасної та повної оплати вартості послуг на підставі виставлених ним рахунків. В порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання стосовно своєчасного та повного розрахунку за надані послуги у період з 01.10.2017 по 31.08.2018 не виконав свої зобов'язання по сплаті вартості послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 36 101,62 грн.

У зв'язку із простроченням виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором № 06062014 від 17.06.2014, позивачем нараховано відповідачу 1 702,90 грн. пені та 145,05 грн. суми 3 % річних .З урахуванням викладеного, керуючись умовами договору № 06062014 від 17.06.2014, ст.ст. 15, 509, 525, 526, 530, 549, 612, 625, 629 ЦК України, ст. 20, 173, 193, 230 ГК України, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 11.12.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Суд констатує, що про дату, час та місце призначеного судового засідання представник відповідача був повідомлений належним чином у попередньому судовому засіданні 05.12.2018 під розписку, яка міститься в матеріалах справи. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Згідно ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.06.2014 між Публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго", яке є новим найменуванням ВАТ "Запоріжжяобленерго" (Власник опор повітряних ліній, власник ОПЛ, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Барановим Віталієм Валерійовичем (Власник оптоволоконних ліній, власник ОВЛ, відповідач) укладено договір № 06062014 на використання опор повітряних ліній електричною напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній (Договір).

Пунктом 1.1. договору передбачено, що власник ОПЛ надає власнику ОВЛ послуги з сумісного підвісу оптоволоконних ліній на території м. Приморськ, Приморського РЕМ, ПАТ «Запоріжжяобленерго» (надалі - Послуги), а власник ОВЛ за оплату здійснює на цих опорах підвіску 17 917 м. ліній ,ОВЛ.

Власник ОВЛ за шість місяців вводить лінії ОВЛ, про що складається та узгоджується сторонами відповідний акт вводу (п. 1.2.)

Відповідно до п. 2.2.1. договору, власник ОВЛ зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати вартість послуг в порядку, визначеному умовами п. 3 договору, а власник ОПЛ має право вимагати своєчасної та повної оплати вартості послуг на підставі виставлених ним рахунків.

Згідно з п. п. 2.3.1. та 2.3.3. договору, власник ОПЛ має право: вимагати своєчасної та повної оплати вартості послуг на підставі виставлених ним рахунків; в односторонньому порядку змінювати та визначати нову вартість послуг шляхом письмового повідомлення власника ОВЛ про це не пізніше ніж за 20 (двадцять) календарних днів до дати застосування нової вартості послуг. Власник ОВЛ вважається таким, що належним чином повідомлений про застосування нової вартості послуг, з моменту направлення йому про це письмового повідомлення цінним листом (з урахуванням поштового пробігу).

Власник ОВЛ має право використовувати опори ПЛ-0,4-6/10 кВ для сумісної підвіски оптоволоконних ліній протягом строку дії договору (п. 2.4.1).

Розділом 3 договору визначено, що загальна вартість послуг, передбачених цим договором становить 76 111,44 грн. в т.ч. ПДВ (п. 3.1.). Розрахунок та розмір щомісячної оплати за послуги визначені у додатку № 1 до договору (п. 3.2.). Вартість послуг власник ОПЛ має право змінювати в односторонньому порядку відповідно до п. 2.3.3. цього договору.

Додатком № 1 до договору № 06062014 від 17.06.2014 сторони визначили, що розмір щомісячної плати за послуги з сумісного підвісу оптоволоконних ліній ФОП Баранова В.В. на опорах ПЛ-0,4-6/10 кВ ПАТ «Запоріжжяобленерго» складає 6 342,62 грн. з моменту вводу в експлуатацію 17 917 м ліній ОВЛ.

Згідно з п. 4.1. договору сторони узгодили, що надання послуг за цим договором оформлюється щомісячно актами про надання послуг у звітному місяці, який підписується та скріплюється печатками власника ОПЛ та власника ОВЛ.

Щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, власник ОВЛ на підставі рахунку власника ОПЛ здійснює оплату вартості послуг (п.4.4.).

Відповідно до п. 9.1., договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом одного року.

Строк дії договору продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не заявить письмово іншій стороні про своє небажання продовжити дію договору не менше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку його дії (п. 9.2.).

16.10.2014 між позивачем та відповідачем підписаний акт приймання будівництва ОВЛ по опорам ПЛ 0,4-10 кВ, згідно з яким 17 917 м ліній ОВЛ прийняті в експлуатацію (а.с. 16).

На виконання умов договору, ПАТ «Запоріжжяобленерго» у період з жовтня 2017 по серпень 2018 ФОП Баранову В.В. надані послуги з сумісного підвісу оптоволоконних ліній.

04.06.2017 набрав чинності ЗУ "Про доступ до об'єктів будівництва, спорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" (надалі - Закон). Відповідно до ст.17 Закону, розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу встановлюється договором з доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, затвердженою відповідно до цього Закону. Розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу визначається власником інфраструктури цього об'єкта доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, затвердженою відповідним державним органом влади згідно з цим Законом, і не може перевищувати: 1) за розроблення та видачу технічних умов з доступу - 50 відсотків мінімальної заробітної плати; 2) за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики - 0,3 відсотка мінімальної заробітної плати за одну опору - елемент будь-якої інфраструктури об'єкта доступу, у тому числі опору лінії електропередачі, на місяць.

Частиною 1 ст. 5 Закону зазначено, що Кабінет Міністрів України координує та спрямовує діяльність органів виконавчої влади з питань доступу до інфраструктури об'єкта доступу для розміщення технічних засобів телекомунікацій з метою забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону Кабінет Міністрів України затверджує: 1)Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта будівництва; 2)Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта транспорту; 3)Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта електроенергетики; 4)Правила надання доступу до інфраструктури кабельної каналізації електрозв'язку; 5)Правила надання доступу до інфраструктури будинкової розподільної мережі; 6) інші правила надання доступу до інфраструктури об'єкта доступу.

Статтею 6 Закону передбачено, що Центральний орган виконавчої влади в галузі зв'язку з питань доступу до інфраструктури об'єкта доступу погоджує Правила надання доступу до інфраструктури будинкової розподільної мережі, Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта будівництва, Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта електроенергетики, Правила надання доступу до інфраструктури кабельної каналізації електрозв'язку, Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта транспорту.

Відповідно до ст. 9 Закону, Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах, здійснює такі повноваження з питань доступу до інфраструктури об'єкта доступу: 1) розробляє Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта електроенергетики; 2) розробляє та затверджує методику визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики.

Частиною 6 ст. 16 Закону визначено перелік істотних умов договору з доступу, зокрема, договір з доступу має містити такі істотні умови: 1) повне найменування сторін договору з доступу; 2) детально визначені елементи інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу; 3) конкретно визначені технічні засоби телекомунікацій, розміщені на елементах інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу; 4) розмір плати за доступ, визначений згідно з відповідною методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу; 5) порядок доступу до технічних засобів телекомунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу; 6) умови захисту технічних засобів телекомунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу, від їх умисного пошкодження (демонтажу або руйнування); 7) порядок здійснення власником інфраструктури об'єкта доступу контролю за користуванням замовником визначеними елементами інфраструктури об'єкта доступу відповідно до договору з доступу; 8) строк дії договору з доступу (з можливістю його продовження у порядку, визначеному сторонами); 9)відповідальність сторін; 10) умови розірвання договору з доступу; 11)особливості порядку внесення змін до договору з доступу; 12) інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. ч. 4, 5, 6 ст. 17 Закону розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу встановлюється договором з доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, затвердженою відповідно до цього Закону. Методика визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу має, зокрема, встановлювати:

1) перелік робіт, що мають бути враховані для визначення одноразової плати за доступ;

2) перелік робіт, що мають бути враховані для визначення періодичної плати за доступ;

3) перелік прямих витрат власника інфраструктури об'єкта доступу, пов'язаних з утриманням елементів інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник;

4) механізм визначення розміру плати за доступ у вигляді формули із пропорційним розподілом витрат власника інфраструктури об'єкта доступу між замовниками, якщо вони використовують одні й ті самі елементи інфраструктури об'єкта доступу;

5) коефіцієнт зниження розміру плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу у разі:

а) надання телекомунікаційних послуг у селищах і селах або на депресивних територіях;

б) надання виключно загальнодоступних телекомунікаційних послуг;

6) підстави для перегляду розміру плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу;

7) механізм визначення плати за транзит кабельних ліній у вигляді формули;

8) строки сплати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу.

Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу поширюються на об'єкти доступу всіх форм власності.

Згідно ч. 7 ст. 17 Закону розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу визначається власником інфраструктури цього об'єкта доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, затвердженою відповідним державним органом влади згідно з цим Законом, і не може перевищувати: 1) за розроблення та видачу технічних умов з доступу - 50 відсотків мінімальної заробітної плати; 2) за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики - 0,3 відсотка мінімальної заробітної плати за одну опору - елемент будь-якої інфраструктури об'єкта доступу, у тому числі опору лінії електропередачі, на місяць; 3) за доступ до інфраструктури об'єкта будівництва, за користування будинковою розподільною мережею (в місяць за будинок) - 2 відсотки розміру мінімальної заробітної плати для будинків до 100 квартир; 3 відсотки розміру мінімальної заробітної плати для будинків від 101 до 160 квартир; 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати для будинків від 161 квартири і вище; 4) за доступ до елементів інфраструктури об'єкта транспорту - 5 відсотків мінімальної заробітної плати за один канало-кілометр кабельної каналізації електрозв'язку на місяць; 5) за доступ до елементів інфраструктури кабельної каналізації електрозв'язку - 5 відсотків мінімальної заробітної плати за один канало-кілометр кабельної каналізації електрозв'язку на місяць.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону чинні на день набрання чинності цим Законом договори, предметом яких є доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, діють до завершення строку їх дії на умовах, визначених такими договорами. На вимогу замовника або власника інфраструктури об'єкта доступу такі договори мають бути приведені у відповідність із ч.6 ст. 16 цього Закону у місячний строк з дня виставлення вимоги.

Листом вих. № 11 від 05.07.2017 відповідач звернувся до позивача з заявою про приведення договору доступу у відповідність до встановлених вимог, де було зазначено, що договір № 06062014 від 17.06.2014 щодо сумісного використання опор ОПЛ-0,4-6/10 кВ не містить зазначення даних відносно обліку технічних засобів телекомунікацій на елементах інфраструктури об'єктів доступу, згідно до вимог п. 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" та про проведення технічної інвентаризації засобів телекомунікацій на елементах інфраструктури об'єктів доступу і надання проекту додаткової угоди до договору з доступу (договору № 06062014 від 17.06.2014 року) у встановлений місячний термін з урахуванням вимог п. 6 ст. 16, п. 4 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж". До заходів проведення технічної інвентаризації засобів телекомунікацій на елементах інфраструктури об'єктів доступу було запропоновано залучити і представника власника телекомунікаційних мереж ФОП Баранова В.В. відповідача). Для визначення повноти розрахунків за чинним договором доступу було запропоновано підготувати та надати разом із проектом додаткової угоди до договору з доступу акту звіряння розрахунків між Публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" та ФОП Барановим В.В. станом на 04.06.2017.

У зв'язку з тим, що відповідним державним органом влади методика визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу не була затверджена на момент звернення відповідача з листом, а власника інфраструктури об'єкта доступу зобов'язано привести договори у відповідність із ч. 6 ст.16 цього Закону у місячний строк з дня виставлення вимоги, що прямо передбачено п.2 прикінцевих положень Закону про доступ, для приведення своєї діяльності у відповідність з вимогами Закону, позивач наказом № 485-од від 17.10.2017 затвердив вартість послуги типу до елементу інфраструктури в розмірі 9,6 грн. з врахуванням ПДВ. Вартість послуги встановлено відповідно до вимог та враховуючи обмеження, встановлені ст. 17 Закону.

Супровідним листом № 002-16/17232 від 31.10.2017 позивачем на адресу відповідача, на підставі Закону України 1834-VIII від 07.02.2017 статті 18 п. 2, було направлено в двох примірниках для підписання проекти додаткових угод № 1 від 27.10.2017, № 2 від 30.10.2017 про внесення змін до договору № 06062014 від 17.06.2014 на використання опор повітряних ліній електропостачання напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній. Зі змісту проекту додаткової угоди № 2 від 30.10.2017 зазначалось, що кількість опор повітряних ліній, до яких надається доступ за цим договором 501 шт., вартість послуг за рік становить без ПДВ - 48096,00 грн., ПДВ 20 % - 9619,20 грн., разом 57715,20 грн. Розмір плати за послуги з доступу до однієї опори становить без ПДВ - 8,00 грн., ПДВ 20 % - 1,60 грн., разом: 9,60 грн. на місяць. Вартість послуг за місяць становить без ПДВ - 4008,00 грн., ПДВ 20% - 801,60 грн., разом 4809,60 грн.

24.11.2017, у відповідь на вищевказаний лист ФОП Баранов В.В., мотивуючи відсутністю економічного обґрунтування вартості послуг з боку позивача, листом № 201 зазначив про відмову в підписанні додаткових угод.

З матеріалів справи № 908/2076/18 та витягу з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що в провадженні господарського суду Запорізької області перебувала справа за позовом ПАТ «Запоріжжяобленерго» до ФОП Баранова В.В. про внесення змін до договору №06062014 від 17.06.2014 на використання опор повітряний ліній електропостачання напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній.

Так, рішенням господарського суду Запорізької області від 30.05.2018 по справі № 908/217/18 встановлено, що на день розгляду справи зазначений договір №06062014 від 17.06.2014 на використання опор повітряний ліній електропостачання напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній є чинним.

Предметом спору по справі № 908/217/18 є внесення змін до п.п. 1.1, 1.2, 2.3.3, 3.1, 3.2 договору № 06062014 від 17.06.2014 на використання опор повітряних ліній електропостачання напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній, укладеного між ПАТ "Запоріжжяобленерго" та фізичною особою-підприємцем Барановим Віталієм Валерійовичем.

Вказаним рішенням від 30.05.2018 по справі № 908/217/18 господарським судом Запорізької області в задоволенні позову ПАТ «Запоріжжяобленерго» відмовлено в повному обсязі, зокрема з тих підстав, що: «Правові, економічні та організаційні засади забезпечення доступу до інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі для розташування технічних засобів телекомунікацій з метою забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні, повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, визначає права та обов'язки осіб, які беруть участь у таких господарських відносинах, визначаються Законом України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж».

04.06.2017 набрав чинності Закон України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж». Відповідно до ч. 4 ст. 17 ЗУ «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу встановлюється договором з доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, затвердженою відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 7 ст. 17 ЗУ «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу визначається власником інфраструктури цього об'єкта доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, затвердженою відповідним державним органом влади згідно з цим Законом, і не може перевищувати: 1) за розроблення та видачу технічних умов з доступу - 50 відсотків мінімальної заробітної плати; 2) за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики - 0,3 відсотка мінімальної заробітної плати за одну опору - елемент будь-якої інфраструктури об'єкта доступу, у тому числі опору лінії електропередачі, на місяць. Твердження відповідача, що розмір плати за доступ повинен визначатися згідно з відповідною методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу.

Сторонами не надано суду доказів затвердження Центральним органом виконавчої влади методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта будівництва, на підставі якої визначається розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, а наказ ПАТ "Запоріжжяобленерго" № 485-од від 17.10.2017 не є нормативним актом та не носить загальнообов'язкового характеру.

Враховуючи викладене, посилання позивача на наказ ПАТ "Запоріжжяобленерго" № 485-од від 17.10.2017 суд не може визнати обґрунтованими, оскільки на час розгляду справи не затверджено методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, яка б врегулювала складові такої плати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не обґрунтував запропоновану ціну, визначену у Додатковій угоді та необхідність зміни інших запропонованих умов спірного договору, не довів жодним чином настання вичерпного переліку обставин, визначених ст. 652 Цивільного кодексу України для внесення змін до Договору № 06062014 від 17.06.2014 на використання опор повітряних ліній електропостачання напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній».

Повний текст рішення № 908/217/18 оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України - 08.06.2018.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 27.06.2018 ПАТ «Запоріжжяобленерго» звернулось з апеляційною скаргою до Центрального апеляційного господарського суду. Проте, станом на 11.12.2018 доказів, а саме відповідної постанови Центрального апеляційного господарського суду або вступної та резолютивної частини представником ПАТ "Запоріжжяобленерго" суду не надано.

Разом з тим, у зв'язку з прийняттям 30.05.2018 господарським судом Запорізької області рішення по справі № 908/217/18 про відмову у задоволенні позову, та як наслідок - відсутністю внесення змін до договору №06062014 від 17.06.2014, його умови залишились в редакції від 17.06.2014 і є обов'язковими для виконання сторонами. Доказів зворотнього сторонами суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, позивачем здійснено перерахунок вартості послуг за період з 01.10.2017 по 30.04.2018 та відповідно до п.4.3 договору оформлені акти про надання послуг та рахунки за жовтень 2017 - серпень 2018 на загальну суму 69 768,82 грн. та направлені на адресу Відповідача:

- за жовтень 2017 на суму 6 342,62, що підтверджується актом та рахунком № 805 від 31.10.2017 (з урахуванням коригуючих актів №511/Дог 06062014 від 20.06.2018 та №805 від 20.06.2018, рахунок №511 від 20.06.2018) - лист від 26.07.2018 №001-32/11662;

- за листопад 2017 на суму 6 342,62, що підтверджується актом та рахунком № 863 від 30.11.2017 (з урахуванням коригуючих актів №512/Дог 06062014 від 20.06.2018 та №863 від 20.06.2018, рахунок №512) - лист від 26.07.2018 №001-32/11662;

- за грудень 2017 на суму 6 342,62, що підтверджується актом та рахунком № 940 від 31.12.2017 (з урахуванням коригуючих актів №513/Дог 06062014 від 20.06.2018 та №940 від 20.06.2018, рахунок №513) - лист від 26.07.2018 №001-32/11662;

- за січень 2018 на суму 6 342,62, що підтверджується актом та рахунком № 63 від 31.01.2018 (з урахуванням коригуючих актів №514/Дог 06062014 від 20.06.2018 та №63 від 20.06.2018, рахунок №514) - лист від 26.07.2018 №001-32/11662;

- за лютий 2018 на суму 6 342,62, що підтверджується актом та рахунком № 112 від 28.02.2018 (з урахуванням коригуючих актів №515/Дог 06062014 від 20.06.2018 та №112 від 20.06.2018, рахунок №515) - лист від 26.07.2018 №001-32/11662;

- за березень 2018 на суму 6 342,62 що підтверджується актом та рахунком № 192 від 31.03.2018 (з урахуванням коригуючих актів №516/Дог 06062014 від 20.06.2018 та №192 від 20.06.2018, рахунок №516) - лист від 26.07.2018 №001-32/11662;

- за квітень 2018 на суму 6 342,62 що підтверджується актом та рахунком № 269 від 30.04.2018 (з урахуванням коригуючих актів №517/Дог 06062014 від 20.06.2018 та №269 від 20.06.2018, рахунок №517) - лист від 26.07.2018 №001-32/11662;

- за травень 2018 на суму 6 342,62, що підтверджується актом № 395 від 31.05.2018, рахунок 395 від 31.05.2018 - лист від 12.06.2018 вих. №71/02/460.

- за червень 2018 на суму 6 342,62 , що підтверджується актом № 485 від 30.06.2018, рахунок 485 від 30.06.2018 - лист від 10.07.2018 вих. №71/02/544.

- за липень 2018 на суму 6 342,62 грн., що підтверджується актом № 612 від 31.07.2018, рахунок №612 від 31.07.2018 - лист від 07.08.2018 вих. №71/02/662.

- за серпень 2018 на суму 6 342,62 грн., що підтверджується актом № 774 від 31.08.2018, рахунок №774 від 31.08.2018 - лист від 17.09.2018 вих. №71/02/757.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач оплатив частину рахунків позивача на загальну суму 33 667,20 грн., а саме:

- № 805 від 31.10.2017 на суму 4 809,60 грн. - квитанцією № 9958010 від 14.03.2018;

- № 863 від 30.11.2017 на суму 4 809,60 грн. - квитанцією № 10421130 від 27.04.20108;

- № 940 від 31.12.2017 на суму 4 809,60 грн. - квитанцією №10513376 від 10.05.2018;

- № 63 від 31.01.2018 на суму 4 809,60 грн. - квитанцією № 20189991 від 11.06.2018;

- № 112 від 28.02.2018 на суму 4 809,60 грн. - квитанцією № 20200343 від 12.06.2018;

- № 192 від 31.03.2018 на суму 4 809,60 грн. - квитанцією № 20219981 від 14.06.2018;

- № 269 від 30.04.2018 на суму 4 809,60 грн. - квитанцією № 20282719 від 20.06.2018.

Враховуючи викладене, заборгованість відповідача за договором №06062014 від 17.06.2014 складає 36 101,62 грн.

Доказів оплати відповідачем суми боргу у розмірі 36 101,62 грн. під час судового розгляду сторонами до матеріалів справи не надано.

Відповідно до п.5.2 договору, за порушення строків сплати, передбачених цим договором, власник ОВЛ сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплачених послуг за кожний день прострочення.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору № 06062014 від 17.06.2014 на використання опор повітряних ліній електропостачання напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній, керуючись п. 5.2. договору та ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1 702,90 грн. та 3 % річних в сумі 145,05 грн.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2076/18, відзив на позовну заяву, заперечення на відзив та додаткові письмові пояснення, заслухавши представника позивача, суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання. Договір недійсним не визнавався, доказів розірвання договору в судовому порядку сторонами також не надано.

04.06.2017 набрав чинності Закон України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж». Відповідно до ч. 4 ст. 17 ЗУ «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу встановлюється договором з доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, затвердженою відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 7 ст. 17 ЗУ «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу визначається власником інфраструктури цього об'єкта доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, затвердженою відповідним державним органом влади згідно з цим Законом, і не може перевищувати: 1) за розроблення та видачу технічних умов з доступу - 50 відсотків мінімальної заробітної плати; 2) за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики - 0,3 відсотка мінімальної заробітної плати за одну опору - елемент будь-якої інфраструктури об'єкта доступу, у тому числі опору лінії електропередачі, на місяць. Твердження відповідача, що розмір плати за доступ повинен визначатися згідно з відповідною методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що сторонами не надано суду доказів затвердження Центральним органом виконавчої влади методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта будівництва, на підставі якої визначається розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, а наказ ПАТ "Запоріжжяобленерго" № 485-од від 17.10.2017 не є нормативним актом та не носить загальнообов'язкового характеру.

Таким чином, на час розгляду справи ФОП Барановим В.В. не надано доказів, що Кабінетом Міністрів України затверджено методику визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, яка б врегулювала складові такої плати.

На виконання умов договору позивач надав послуги з сумісного підвісу оптоволоконних ліній в період з жовтня 2017 по серпень 2018 на загальну суму 69 768,82 грн., що підтверджується актами та рахунками з урахуванням коригуючих актів, які направлялись позивачем на адресу відповідача разом з відповідними листами, що підтверджується поштовим реєстром наданим до позовної заяви.

В порушення п.2.2.1 укладеного договору, вищевказані рахунки відповідачем оплачені частково на суму 33 667,20 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості за період з жовтня 2017 по серпень 2018 включно на загальну суму 36 101,62 грн. підтверджується матеріалами справи, є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 5510570/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.5.2 договору за порушення строків сплати, передбачених цим договором, власник ОВЛ сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплачених послуг за кожний день прострочення.

Загальна сума пені, що заявлена до стягнення становить 1 702,90 грн. та нарахована за актами жовтень 2017 - квітень 2017 у період з 08.08.2018 по 24.09.2018, за актом травня 2018 у період з 21.06.2018 по 24.09.2018 включно, за актом червня 2018 у період з 21.07.2018 по 24.09.2018 та за актом липня 2018 за період з 21.08.2018 по 24.09.2018 включно.

Перевіривши розрахунки пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» судом встановлено, що розрахунки по вищевказаним актам здійснені вірно, на підставі чого підлягають задоволенню у заявленому розмірі, а саме: 1 702,90 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодекс України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за період з 21.06.2018 по 24.09.2018 включно у розмірі 145,05 грн.

Суд, перевіривши розрахунок 3 % річних за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» нарахованих за загальний період з 21.06.2018 по 24.09.2018 включно у розмірі 145,05 грн., наданого позивачем, приходить до висновку, що він є вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву судом до уваги не приймаються в силу вищевикладеного.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Баранова Віталія Валерійовича (72100, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14; код ЄДРПОУ 00130926) заборгованість за договором № 06062014 від 17.06.2014 на використання опор повітряних ліній електропостачання напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній за період з жовтня 2017 по серпень 2018 включно у розмірі 36 101 (тридцять шість тисяч сто одна) грн. 62 коп., пеню у розмірі 1 702 (одна тисяча сімсот дві) грн. 90 коп., 3 % річних на суму 145 (сто сорок п'ять) грн. 05 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

Повний текст рішення складено: 17.12.2018.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.