Рішення № 78576142, 06.12.2018, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/788/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Голюк Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Воловик К.С., довіреність від 24.09.2018,

Хомич Ю.В., довіреність від 24.09.2018,

від відповідача: Скиданчук І.В., довіреність № 25 від 04.01.2018.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю" Кулон-Груп"

до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" ДП "Житомирський облавтодор" (м.Житомир)

про стягнення 337 688 грн.64 коп.

Позивач звернувся до сужду з позовом про стягнення 293895,22 грн. сновного боргу, 88,20 грн. пені, 2,94 грн. штрафу, 32916,03 грн. інфляційних,10786,25 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не дотримано умов договору поставки №30-2/03/17 від 30.03.2017, в результаті чого прострочено оплату поставленого товару.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про відмові від позову в частині вимог щодо стягнення 2,94 грн. штрафу, 88,20 грн. пені, 951,43 грн. інфляційних. В решті позову представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Зазначив про відсутність підстав для звернення з вимогами про стягнення заборгованості, оскільки не настала подія для виконання грошового зобов'язання, передбачена договором. Крім того, в деяких видаткових накладних включені послуги бітумовоза, щодо яких підприємство заперечує.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кулон-Груп" та Дочірнім підприємством "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" укладено договір поставки №30-2/03/17 (а.с. 21-26), за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти (п.1.1. договору).

Згідно з п.1.2. договору, кількість, асортимент, ціна, умови оплати, а також умови і строк постачання товару, який продається, встановлюється в гривнях і вказується у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.2. договору, постачальник повинен поставити замовнику товар, якість яких відповідає державним стандартам України (ДСТУ) та/або технічним умовам (ТУ), що підтверджується паспортом якості та сертифікатом відповідності.

За умовами п. 3.1. договору вартість товару складається із вартості кожної партії товару, поставленої в межах строку дії договору.

У п. 4.1. договору визначено, що розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом: оплати замовником після пред'явлення постачальником (отримання від постачальника) рахунку на оплату товару та підписання сторонами акта приймання-передачі товару і передачі документів, зазначених п. 4.2. договору, проте в будь-якому випадку після отримання покупцем повного розрахунку від Служби автомобільних доріг у Житомирській області на відповідні цілі.

До рахунків додаються: документи, що підтверджують належну якість товару (сертифікат або паспорт якості), видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні та інші первинні документи, передбачені для даного виду товару чинним законодавством (п. 4.2 договору).

Сторони у п. 4.3. договору засвідчили, що замовник зобов'язується розрахуватися з постачальником за отриманий товар протягом 60 днів з моменту отримання від постачальника документів, зазначених у п. 4.1., п. 4.2 договорів.

На виконання умов вказаного договору 06.04.2017, 08.04.2017, 10.04.2017 та 11.04.2017 позивачем було поставлено, а відповідачем відповідно отримано партію товару, що підтверджується відповідними актами про прийом-передачу товару відповідно до Договору № 30-2/03/17 від 30.03.2017 (а.с. 35-38) та видатковими накладними (а.с. 31-34). Вартість поставленого товару становить 1010808,00 грн.

ДП "Житомирський облавтодор" зобов'язання щодо оплати вартості товару виконало частково, сплативши позивачеві 716912,78 грн.

07.09.2018 ТОВ "Кулон-Груп" надіслало відповідачу претензію з проханням оплатити заборгованість за відвантажений товар у сумі 337688,64 грн (а.с. 79-83), яку відповідачем залишено без задоволення.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, внаслідок невиконання відповідачем свого обов'язку щодо оплати вартості товару, станом на момент звернення з позовом до суду у відповідача наявна заборгованість у розмірі 669520,00 грн (769520,00 грн -100000,00 грн), яку ТОВ Кулон-Груп" просить суд стягнути в позовній заяві.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору поставки №30-2/03/17 від 30.03.2017.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст. 526 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Як передбачено статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.ст. 525, 526 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги щодо стягнення 293895,22 грн. підлягають задоволенню.

Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача 88,20 грн. пені, 2,94 грн. штрафу, 32916,03 грн. інфляційних,10786,25 грн. 3% річних.

Як зазначалося раніше, в судовому засіданні 06.12.2018 подав заяву про відмові від позову в частині вимог щодо стягнення 2,94 грн. штрафу, 88,20 грн. пені, 951,43 грн. інфляційних.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

За таких обставин, судом прийнято відмову від позову в частині вимог щодо стягнення 2,94 грн. штрафу, 88,20 грн. пені, 951,43 грн. інфляційних та закрито провадження у справі в зазначеній частині.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача, суд вважає вірним та обґрунтованим до стягнення інфляційні в сумі 31964,60 грн.

Разом з тим, 3% річних в сумі 10786,25 грн. обраховані вірно, тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Представник відповідача щодо позовних вимог заперечував з підстав відсутності факту передачі супровідних документів супровідних документів на товар, а також доказів передання продукції відповідачу.

На вимогу представника ДП "Житомирський облавтодор" позивач надав лист про замовлення БНД 60/90 (70/100) за підписом директора підприємства (а.с. 112).

Також в матеріалах справи містяться сертифікат відповідності відповідності та паспорт на бітум дорожній (а.с. 117-118), який поставлялався відповідачу.

Щодо заперечень представника відповідача про отримання товару структурними підрозділами ДП "Житомирський облавтодор" суд зазначає, що в додатках (специфікаціях) №1, 2, 3, 4 до договору №30-2/03/17 від 30.03.2017, які підписані керівниками підприємств та є невід'ємними частинами договору, наявні відомості про адресу доставки матеріалу. Інформацію про пункт розвантаження внесено до товарно-транспортних накладних (а.с. 39-42). Водночас, матеріали справи містять акти прийому-передачі товару, підписані керівниками сторін у справі.

Посилання відповідача на відсутність довіреностей на одержання товару спростовується втратою чинності Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей з 01.01.2015.

Разом з тим, листом відповідача за вих. №451 від 04.04.2017 передбачена можливість доставки та її ціна. У зв'язку з чим до видаткових накладних №124 від 06.04.2017, №131 від 08.04.2017, №137 від 10.04.2017, №142 від 11.04.2017 (а.с. 31-34) до сплати включені послуги транспортування.

Сторони у п. 4.4. договору домовилися, що транспортні витрати, пов'язані з доставкою товару відшкодовуються замовником відповідно до понесених постачальником затрат за умови попереднього письмового погодження сторонами перевізника та ціну на транспортування товару до місця призначення.

Вартість перевезення фіксується в товарно-транспортній накладній та відображається в акті послуг по перевезенню та в видатковій накладній окремо від ціни товару і оформлюється належним чином, один екземпляр якої передається замовнику (п. 5.2. договору).

З огляду на наявність письмової заявки про перевезення товару, вартість транспортних витрат правомірно включені до зазначених видаткових накладних.

Крім того, господарська діяльність підприємства обліковується у бухгалтерській звітності, зокрема, у податковій, яка подається у вигляді податкових декларацій (розрахунків) платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У вартість товару, зазначених у видаткових накладних, включено податок на додану вартість, що зобов'язує суб'єктів господарювання, зареєстрованими платниками ПДВ, подати податкові декларації.

Вартість ПДВ сплачується покупцем, що надає право декларанту отримати податковий кредит.

До матеріалів справи подано податкову накладну (а.с. 119) за даними зобов'язаннями на загальну суму 1010808,00 грн. з ПДВ. Зазначену податкову накладну №9 від 30.04.2017 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також проставлено відмітку "відправлено контрагенту". Позивач жодним чином з травня 2017 року не заперечував проти факту проведення такої фінансово-господарської операції.

Отже, заперечення представника відповідача спростовуються наявними письмовими доказами у справі.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо сплати вартості отриманого товару в повному обсязі та строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до достатніх доказів на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 293895,22 грн. сновного боргу, 31964,60 грн. інфляційних, 10786,25 грн. 3% річних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. Також судом прийнято відмову від позову в частині вимог щодо стягнення 2,94 грн. штрафу, 88,20 грн. пені, 951,43 грн. інфляційних та закрито провадження у справі в зазначеній частині.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" ДП "Житомирський облавтодор" (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 75, ід. код 32008278)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю" Кулон-Груп" (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 28) 293895,00 грн. основного боргу, 31964,60 грн. інфляційних, 10786,25 грн. 3% річних, а також 5049,70 грн. сплаченого судового збору.

3. Прийняти відмову від позову в частині стягнення 2,94 грн. штрафу, 88,20 грн. пені, 951,48 грн. інфляційних та закрити в цій частині провадження у справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 17.12.18

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2.3 - сторонам (рек. з повід.)