Постанова № 78571000, 11.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7758/18

Номер справи місцевого суду: 520/10426/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу законного представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2018 року про відкриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний» про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання права власності на майно,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року представник за довіреністю ОСОБА_6, діючи в інтересах ОСОБА_4, звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ПАТ АК «Південний», в якій просила встановити факт проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_4 з ОСОБА_7 у період з 16.01.2010 року по 03.05.2018 року; визнати за ОСОБА_4 право власності на ? майна набутого за час проживання однією сім’єю без шлюбу з ОСОБА_7, а саме: ? частку квартири АДРЕСА_1 та ? частку майна, яке зберігається у індивідуальному депозитному сейфі № 329 у відділені № 38 ПАТ АБ «Південний», яке розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Сабанський, буд. 2.

В обґрунтування звернення з такою позовною заявою саме до Київського районного суду м. Одеси, представник позивача посилалась на ч. 1 ст. 30 ЦПК України, згідно якої позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. При цьому, представник позивача зазначила, що ОСОБА_4 не подано такого самого позову (позовів) до цього або іншого суду до тих самих сторін з цим самим предметом.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ПАТ АБ «Південний» про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання права власності на майно.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, законний представник ОСОБА_2 ОСОБА_8 ОСОБА_9 подала до суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2018 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ПАТ АБ «Південний» про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання права власності на майно передати за підсудністю до Малиновського районного суду м. Одеси, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції не дотримано вимоги підсудності при прийнятті справи до свого провадження, оскільки, відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає за адресою: м. Одеса, вул. Скворцова, буд. 22-Б, що територіально знаходиться в Малиновському районі м. Одеси, у зв’язку з чим, розгляд справи повинен проходити у Малиновському районному суді м. Одеси відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України. Разом з тим, апелянт зазначає, що позивач вже зверталась до Малиновського районного суду м. Одеси з відповідним позовом 05.07.2018 року.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відкриваючи провадження у справі, суд виходив із того, що справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.

Ч. 1 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Проте, за правилами ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.

При цьому, виключна підсудність є приорітетною над загальною.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2 перелік позовів, для яких установлена виключна підсудність, розширеному тлумаченню не підлягає. Правила виключної підсудності діють також у випадку пред'явлення кількох позовних вимог, пов'язаних між собою, якщо на одну з них поширюється виключна підсудність.

У п.п. 41-42 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз’яснено, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява містить декілька позовних вимог, однією з яких є визнання права власності на майно, а саме: на ? частку квартири АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Київського району м. Одеса. Тобто, на даний позов розповсюджуються правила виключної підсудності.

Доводи апелянта стосовно того, що місце проживання відповідача по справі територіально знаходиться у Малиновському районі м. Одеси, а тому справа повинна розглядатися у Малиновському районному суді м. Одеси, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки за умов існування підстав застосування виключної підсудності, решта доводів на суть процесуальної дії не впливає.

Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_4 з таким самим позовом зверталася до Малиновського районного суду м.Одеси не знайшли свого підтвердження. Зокрема, реєстр судових рішень такої інформації не містить та таких доказів сама апелянт, суду не представила.

Виходячи з вищевикладеного, суддя суду першої інстанції, відкривши ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2018 року провадження в даній справі, правильно застосував норми ЦПК України. Доводи апеляції не можна визнати обґрунтованими і такі висновки рішення судді не спростовують. Підстав для застосування положень ст. 380 ЦПК України не має.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування суддею першої інстанції норм процесуального права при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу законного представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2018 року про відкриття провадження - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 13.12.2018 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

ОСОБА_10