Постанова № 78570992, 11.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6432/18

Номер справи місцевого суду: 523/13669/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2018 року м. Одеса

Справа №523/13669/16-ц

Провадження №22-ц/785/6432/18

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Калараш А.А.,

суддів - Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря судового засідання – Драганової Ю.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

відповідач - ОСОБА_6,

відповідач - ОСОБА_7,

відповідач - нотаріус Четвертої Одеської державної нотаріальної

контори ОСОБА_8 ,

відповідач - територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради,

відповідач - Комунальне підприємство «Житлово-комунальна служба

«Пересипський»,

третя особа - орган опіки та піклування Суворовський райдержадміністрації м. Одеси,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючої в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси, ухвалене під головуванням судді Кисельова В.К. 08.06.2018 року в м. Одесі, повний текст рішення складено 15.06.2018 року,

встановив:

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в здійсненні права користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що 28.09.2015 року на підставі розпорядження Суворовської райдержадміністрації Одеської міської ради № 663р від 25.09.2015 року їй та її дітям був виданий ордер на службове приміщення на право заняття службового жилого приміщення двох кімнат за адресою АДРЕСА_1.

Враховуючи те, що у відсутність позивача з дітьми у вказаній квартирі, відповідач незаконно самовільно захопив жиле приміщення, змінив замки, не пускає позивачів до квартири та здійснює перепланування квартири, позивач просила суд:

- усунути перешкоди з боку ОСОБА_5 в здійсненні ОСОБА_2 права користування жилим приміщенням, а саме квартирою № 16 в будинку № 3 по вул. Долинська в м. Одесі шляхом виселення його з квартири АДРЕСА_2.

-зобов’язати ОСОБА_5 не перешкоджати ОСОБА_2 в здійсненні права користування квартирою № 16 по вул. Долинська в м. Одесі (том 1, а.с.3-5).

У липні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», нотаріуса Четвертої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_8Є про визнання угоди укладеною та визнання права власності на нерухоме майно – житловий будинок в порядку спадкуванню за законом, і з урахуванням уточнень, в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що його батьки ОСОБА_9. ОСОБА_10 були власниками квартири АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 26.02.2002 року, укладеного між ними та ОСОБА_11, ОСОБА_7 та згідно ОСОБА_12 передачі завдатку, як домашньої угоди щодо купівлі-продажу зазначеного житлового будинку – об’єкту спадщини. Після смерті батьків ОСОБА_5 не звернувся до нотаріуса в установлений 6-місячний строк з заявою про вступ до спадщини, однак вступив в фактичне управління та володіння спадковим будинком, оскільки весь час мешкав у спірному будинку. Враховуючи те, що документи на спірний будинок не оформлені за життя батьками позивача, позивач був змушений звернутись до суду з відповідним позовом, та остаточно просив суд ( том 1, а.с.68,69, 100-101):

-визнати угоду між продавцем ОСОБА_11 та покупцем ОСОБА_10, щодо купівлі-продажу нерухомого майна ( житлового будинку) за адресою АДРЕСА_4 –дійсною;

-зобов’язати комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням АДРЕСА_4, шляхом надання фактичного доступу до вказаного приміщення;

-визнати за ОСОБА_5 факт прийняття спадщини щодо нерухомого майна ( житлового будинку) за адресою АДРЕСА_4;

-зобов’язати територіальну громаду м. Одеси в особі голови Одеської міської ради визнати додатковий строк ( поновити строк) для подання заяви про прийняття спадщини щодо нерухомого майна ( житлового будинку) за адресою АДРЕСА_4;

-визнати за ОСОБА_5 право власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_4;

-зобов’язати нотаріуса Четвертої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 провести державну реєстрацію права власності на об’єкт спадщини та видати ОСОБА_5, свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно АДРЕСА_4;

25.01.2017 року ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси об’єднано в одне провадження позовну заяву ОСОБА_2 з цивільною справою № 523/9844/16-ц за позовом ОСОБА_5 ( том 1 а.с. 61,62).

Позивач ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні підтримали свої позовні вимоги повністю, позовні вимоги ОСОБА_5 не визнали повністю.

Відповідач – ОСОБА_5 підтримав свої позовні вимоги повністю, позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав повністю.

Представник КП ЖКС «Пересипський» підтримав позовні вимоги ОСОБА_2, відносно позовних вимог ОСОБА_5 пояснень не надав.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 08.06.2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та позовних вимог ОСОБА_5 залишено без задоволення .

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08.06.2018 року у справі №523/13669/16-ц в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 у повному обсязі, а в іншій частині рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд неповно з’ясував усі обставини, що мають значення для справи, а саме постановляючи рішення, суд помилково дійшов до висновку, що спірна квартира є квартирою № 14, а не № 16 в будинку № 3 по вул. Долинської в м. Одесі.

Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_5 мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що квартира № 14 є спірною та дійсно існує, що підтверджено всіма мешканцями будинку, тому позовні вимоги ОСОБА_2 були безпідставними, а відповідно рішення суду законним.

В частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_5 рішення суду не оскаржується.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2, діючої в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 – скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем ОСОБА_2 не доведено фактичне існування квартири №16.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Колегія суддів, погоджується з доводами апеляційної скарги , з наступного.

Відповідно до ст. 58 ЖК України, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Згідно ст. 122 ЖК України на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.

Відповідно до ст.16 ЖК України виконавчі комітети селищних, сільських Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановлених законодавством Союзу РСР, цим

Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, на території відповідної Ради: 1) здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду (частина перша статті 30); 2) керують житловим господарством, забезпечують правильну експлуатацію і схоронність жилих будинків, що є у віданні Ради, організують їх капітальний і поточний ремонт;3) здійснюють управління житловим фондом Ради (частина перша статті 18);7) видають ордери на жилі приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду (частина перша статті 58); 8) здійснюють контроль за утриманням будинків, що належать громадянам (стаття 154).

Згідно ч. 2 ст. 24 ЖК України житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень

обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і прибудинкової території.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Розпорядженням міського голови № 97-01р. від 28.01.2003 року «Про передачу майна у повне господарське відання комунальним підприємствам «Дирекція єдиного замовника» було передано КП ДЄЗ «Пересипське» будинок № 3 по вул. Долинська в м. Одесі. /т.1, а.с. 241/.

З листа КП ЖКС «Пересипський» №437/вх. від 19.06.2017 року вбачається, що технічний паспорт на будинок № 3 по вул. Долинська в м. Одесі відсутній /т.1, а.с. 240/.

В повідомленні КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради №487764.72.17 від 23.08.2017 року зазначено, що технічна документація на домоволодіння № 3 по вул. Долинській в м. Одесі взагалі відсутня /т.2 а.с. 27/.

В дислокації комунальних послуг за жовтень 2016 року, яка обліковується у КП ЖКС «Пересипський» вказано, що у будинку № 3 по вул. Долинська в м. Одесі є наявні на обліку квартири: № 4,5,7,8,9,10,11,12,15,16,17,18,19,20 та 21. В той же час, відсутні відомості про облік квартир: № 1,2,3,6,13,14. З цієї ж довідки вбачається, що квартира № 15 обліковується за споживачем ОСОБА_13АДРЕСА_5 за ОСОБА_2АДРЕСА_6 за ОСОБА_14 /т.1, а.с. 248/.

Розпорядженням Суворовської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської Ради №585р. від 06.10.2009 року «Про переоформлення особистих рахунків» було вирішено переоформити особисті рахунки в квартирі АДРЕСА_7 (2х30,06 кв.м. -1 чол.) з імені ОСОБА_15 на ім’я ОСОБА_16, у зв’язку зі смертю відповідального квартиронаймача /т.1, а.с. 247/.

Розпорядженням Суворовської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської Ради № 619р. від 16.09.2015 року «Про передачу КП ЖКС «Пересипський» Суворовського районного м. Одеси квартири АДРЕСА_8 було включено до числа службових приміщень КП ЖКС «Пересипський» квартиру АДРЕСА_8 (2х20,6 кв.м) , а також передано дану квартиру до КП ЖКС «Пересипський» для розподілу під службове житло /т.1., а.с. 14/.

Згідно довідки №33 від 09.09.2015 року ОСОБА_2 працює двірником у КП «ЖКС «Пересипський» на дільниці №4 з 31.08.2015 року /т. 1 а.с. 15/.

Рішенням профспілкового комітету КП ЖКС «Пересипський» № 6 від 17.09.2015 року було вирішено квартиру № 16 жилою площею (2х20,6 кв.м.) будинку № 3 по вул. Долинська в м. Одесі розподілити під службове житло двірнику дільниці № 4 КП ЖКС «Пересипський» - ОСОБА_2 /т.1, а.с. 16/.

Під час вирішення даного питання, начальником дільниці № 3 ОСОБА_17, майстром дільниці №3 ОСОБА_12, зварювальником дільниці № 3 ОСОБА_18 було складена план-схема квартири АДРЕСА_9, з якої вбачається, що в кватирі існували дві кімнати площею 15,79 кв.м. та 14,84 кв.м., а також тамбур площею 4,11 кв.м. /т.1, а.с. 17/.

Розпорядженням Суворовської районної адміністрації Одеської міської Ради № 663р. від 25.09.2015 року був затверджений витяг з протоколу № 6 від 17.09.2015 року спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету КП ЖКС «Пересипський» про надання ОСОБА_2 службової квартири № 16 житловою площею 2х20,6 кв.м. будинку № 3 по вул. Долинська в м. Одесі /т.1,а.с. 223/.

28 вересня 2015 року Суворовською районної адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської Ради був виданий ордер на службове житлове приміщення № 2333 серії СР, на ім’я ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_8, житловою площею 20,6 кв.м.. Даний ордер був виданий на склад сім’ї: ОСОБА_2, спільно з малолітніми дітьми – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_19 Вадимовичем, ІНФОРМАЦІЯ_2 /т.1, а.с. 12/.

ОСОБА_2 з малолітніми дітьми – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_19 Вадимовичем, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_3 /т.1, а.с. 13/.

08.02.2016 року ОСОБА_2 укладала договір про користування електричною енергією № 306118 на квартиру АДРЕСА_8 /т.1, а.с. 21-23/.

Протоколом огляду доказів на місці від 13.04.2018 року, а саме огляду будинку №3 по вул. Долинська в м ОСОБА_8, судом встановлено, що кожна квартира у будинку має самостійних вхід. З пояснень сторін, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_5 спірна квартира має на двері нумерацію № 14, та складається з однієї кімнати площею приблизно 30 кв.м., а також коридору площею 4,0 кв.м. В квартирі здійснюються ремонт, а також вона не є придатною для проживання. Зі слів позивачки ОСОБА_2 саме в даній квартирі вона встановила пластикові вікна, та саме в дану квартиру вона була вселена в 2015 році /т.2 а.с. 95/.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 ,суд першої інстанції помилково посилався на те,що позивачем не було доведено наявність квартири № 16 ,оскільки за спірним приміщенням знаходиться квартира № 14, оскільки в судовому засіданні суду першої інстанції відповідач ОСОБА_5 посилався на те,що проживає в квартирі №14 площею 15,8 кв.м. в будинку №3 по вул. Долинська в м. Одесі, яка була куплена його батьками ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у лютому 2002 році у ОСОБА_7 та ОСОБА_11 ОСОБА_16 ОСОБА_5 померла 08.05.2008 року, батько ОСОБА_9 помер 22.10.2010 року.

З наданих відповідачем ОСОБА_9 письмових доказів ,а саме відповідно до рішення Ленінського районної ради депутатів № 156 від 03.02.1978 року , було виділено ОСОБА_20 ,яка мешкає АДРЕСА_10, звільняєму суміжну квартиру № 14 площею 15,08 кв.м. під підсобне приміщення без права реєстрації та проживання, та відповідно до акту технічного обстеження АДРЕСА_11 , від 10.12.2001 року вбачається, що відповідно до рішення № 156 Ленінського районного виконкому від 03.02.1978 року квартира 14 приєднана до квартири 8 цього ж будинку під підсобне приміщення (т.1 а.с.11).

З матеріалів справи вбачається ,що постановою державного нотаріуса Четвертої Одеської державної нотаріальної контори № 1486/02-31 від 28.04.2016 року ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_10 на квартиру АДРЕСА_12 в зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які підтверджують належність цього майна спадкодавцю /т. 2 а.с. 36/.

В дислокації комунальних послуг за жовтень 2016 року, яка обліковується у КП ЖКС «Пересипський» вказано, що у АДРЕСА_13 не облікується.

Таким чином, матеріали справи не містять докази наявності квартири АДРЕСА_14 та права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_15.

При наявності у ОСОБА_2 документа, а саме ордера №2333 від 28.09.2015 року на службове приміщення, а саме квартиру АДРЕСА_16, який є дійсним та ніким не оспореним, позовні вимоги ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні наданим їй житловим приміщенням цієї квартири є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Позовні вимоги ОСОБА_2 про виселення ОСОБА_5 з квартири № 16 по

вул. Долинська ,буд.3 в м.Одесі ,не підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи не

містять докази його вселення та проживання у спірній квартирі.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведене та помилково відмовив у задоволенні позову ОСОБА_3

За таких обставин, відповідно до ст. 376 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_2, діючої в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_2 підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір,сплачений ОСОБА_2 у розмірі 551 грн. 60 коп. при зверненні з позовом до суду та у розмірі 590 грн. при принесенні апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючої в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 червня 2018 року в частині позовних вимог ОСОБА_2, діючої в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в здійсненні права користування житловим приміщенням - скасувати і в цій частині ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_2, діючої в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в здійсненні права користування житловим приміщенням задовольнити частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_2 у праві користування квартирою № 16 по вул. Долинська ,буд. 3 в м. Одесі , шляхом зобов’язання ОСОБА_5 не перешкоджати ОСОБА_2 в здійсненні права користування квартирою №16 по вул. Долинська ,буд.3 в м.Одесі.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1141 грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення вступної та резолютивної частини постанови зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 12.12.2018 року

Судді апеляційного суду

Одеської області: ОСОБА_21

ОСОБА_22

ОСОБА_23