Ухвала суду № 78570597, 14.12.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/18536/18

Провадження № 2/522/8589/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А.Ю.,

за участю секретаря Іскрич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» (65063, м.Одеса, вул. Армійська, 18а) про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» (65063, м.Одеса, вул. Армійська, 18а) про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та моральної шкоди.

14.12.2018 року в ході судового засідання від представника відповідача надійшла заява про відвід головуючому по справі судді Бойчуку А.Ю., яка обґрунтована тим, що на адресу Державного підприємства Міністерства оборони України 30.10.2018 року кур'єром «Нової пошти» надійшов пакет для документів № 59 0003 7408 2294 від адресата ОСОБА_2. У зазначеному пакеті містилися повістка про виклик до суду в справі цивільній № 522/18536/18 від 26.10.2018 року додатками до якої були позовна заява ОСОБА_1 з додатками згідно переліку, зазначеному в позовній заяві. У вказаній повістці було зазначено, що відповідач викликається на 12:30 год. 02.11.2018 року. Представник відповідача з'явився у судове засідання 02.11.2018 року на 12:30 год. та Згідно довідки Приморського районного суду м. Одеси від 02.11.2018 року розгляд справи відкладено на 28.11.2018 року на 14:30. Представником Відповідача 27.11.2018 року через канцелярію суду подано відповідний відзив з додатками. Через канцелярію суду 28.11.2018 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву в строк передбачений ЦПК України та необхідності узгодження позиції з клієнтом. Представник відповідача з'явився до зали судових засідань 28.11.2018 року о 14:30. Секретарем судового засідання було повідомлено про надходження клопотання позивача про відкладення розгляду справи та запропоновано представнику відповідача розписатися у довідковому листі справи № 522/18536/18 щодо повідомлення про розгляд справи 07.12.2018 року об 11:15 год. Представник позивача в судове засідання не з'явився, звукозапис судового засідання згідно довідки Приморського районного суду м. Одеси від 28.11.2018 року не проводився (порушено вимоги ст. 247 ЦПК України). На передодні судового засідання, призначеного на 07.12.2018 року на електрону адресу відповідача надійшла позовна заява (уточнена) ОСОБА_1 не підписана, з посиланням на додатки згідно переліку, але без надання вказаних додатків. Вказана заява не відповідала положенням ст. ст. 49, 175, 177 ЦПК України, були також відсутні докази її подання до суду або направлення належним чином оформленої заяви відповідачу. У судовому засіданні 07.12.2018 року представниками позивача заявлено позовну заяву (уточнену), яка подана до суду без доказів направлення вказаної позовної заяви, оформленої належним чином, відповідачу, що не відповідає вимогам ст. ст. 49, 175, 177 ЦПК України. Крім того, представники позивача зауважили, що вказана заява є зміною предмету та підстав позову. Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо прийняття до розгляду вказаної заяви про зміну предмету та підстав позову, оскільки вказана заява подана з порушенням вимог, передбачених ч. 5 ст. 49 ЦПК України щодо додання доказів відправлення та додатків до неї. Також було зауважено, що відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України позивач має право змінювати або предмет позову, або підстави, проте позивачем фактично подано новий позов із новими предметом та підставами, який повинен подаватися до суду в загальному порядку. ЦПК України не передбачає взагалі такого виду заяв по суті позову як уточнена позовна заява. Однак, суд, всупереч вимогам ч. 5 ст. 49 ЦПК України, прийняв вказану заяву до розгляду. Крім того, суд зауважив представнику відповідача, що відзив відповідачем був поданий з порушення строку, визначеного ухвалою про відкриття провадження у справі. Проте, згідно ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 23.10.2018 року про відкриття провадження по справі № 522/18536/18, відзив на позов має бути поданий відповідачем в п'ятнадцяти денний строк з дня вручення даної ухвали. Однак, вказана ухвала відповідачу не направлялася взагалі, що є порушенням ч. 1 ст. 190 ЦПК України. Зважаючи на те, що на думку суду, відповідачем був порушений строк на подання відзиву, суд зазначив, що відповідач має право подати відзив на заяву про зміну предмету та підстав позову, та радячись на місці, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду на 14.12.2018 року, тобто через сім календарних днів та без урахування думки відповідача щодо можливості закриття підготовчого засідання. Попри те, що відповідач має право подання відзиву на заяву про зміну предмету або підстав позову протягом строку, який встановлений для подання відзиву в ухвалі про відкриття провадження по справі (15 днів), судом безпідставно було обмежено відповідача щодо процесуального строку на подання відзиву. Крім того, судом не виконано всіх дій, передбачених ч. 2 ст. 197 ЦПК України, а саме п. п. 6, 7 ч. 2 вказаної норми щодо з'ясування питання чи повідомлено про всі обставини справи, чи подано сторонами всі докази, враховуючи те, що відповідач був позбавлений реальної можливості, до прийняття судом рішення щодо призначення справи до розгляду, подати відзив на заяву про зміну предмету та підстав позову та відповідні докази, якими вказаний відзив обґрунтований. Таким чином, наведенні вище порушення та невиконання судом завдань підготовчого засідання, передбачених ст. ст. 189, 197 ЦПК України призвело до безпідставного звуження прав відповідача на збирання та подання доказів, подання відповідних процесуальних клопотань щодо забезпечення доказів, клопотань щодо залучення інших учасників процесу. На думку відповідача, судом надано перевагу одній стороні по справі та безпідставно обмежено та звужено права іншої сторони по справі. Судом порушено принципи рівності всіх учасників судового процесу, змагальності сторін, пропорційності, диспозитивності, верховенства права, повного фіксування технічними засобами.

У зв'язку з викладеним заявник вбачає упередженість судді Бойчука А.Ю. при розгляді даної справи.

Ознайомившись із заявою про відвід та доданими до неї письмовими доказами, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлено відводу, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Також, підставами відводу (самовідводу) законодавець визначив недопустимість повторної участі судді в розгляді справи (ст. 37 ЦПК України), та неможливість входження до складу суду осіб, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя ( п.3 ст. 46 ЦПК України).

У відповідності до ч. 4 статті 36 ЦПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З огляду на викладене суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Суд не вбачає підстав для відводу судді Бойчука А.Ю., визначених ст. 36 ЦПК України, оскільки заявником не доведені обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності головуючого по справі судді.

Доводи заявника, викладені в заяві про відвід, зводяться по суті до незгоди з процесуальним рішенням судді та не свідчать про необ'єктивність або упередженість судді.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст.126 ЦПК України).

Із змісту ухвали вбачається, що справа перебуває на стадії судового розгляду, отже заявником було пропущено строк звернення до суду із відповідною заявою про відвід головуючого, поважності причин пропуску такого строку не повідомлено.

У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина в конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, не викликають сумнів в об'єктивності, однобічності та неупередженості судді Бойчук А.Ю. при вирішенні даної цивільної справи.

Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд приходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

З огляду на те, що заявлений відвід є необґрунтованим, суд вважає що наявні правові підстави для зупинення провадження в справі та передачі справи до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Бойчука А.Ю.

Керуючись: ст. ст. 36, 40 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження в справі за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» (65063, м.Одеса, вул. Армійська, 18а) про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та моральної шкоди.

Заяву передати до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Бойчука А.Ю.

Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя: А. Ю. Бойчук