
___________________
Справа № 520/20170/18
Провадження № 2/520/7010/18
УХВАЛА
14.12.2018 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача – ОСОБА_3, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності,
В С Т А Н О В И В:
12 грудня 2018 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача – ОСОБА_3, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності, в якій позивач просить суд:
- визнати об’єктом спільної спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріали обладнання тощо, використані в процесі будівництва частини житлового будинку та господарських будівель і споруд розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Тульська, 27, що складаються з квартири № 1, яка складається з коридору т.п. «1-1» площею 13,9 кв.м., кухні т.п. «1-2», - 15,5 кв.м., санвузла т.п: «1-6» житлова - 3,3 кв.м.; коридору т.п. «1-7» площею 4,7, №№ кімнати т.п. «1-8» житлова - 12,7 кв.м., №№ кімнати т.п. «1-9» житлова - 15,5 кв.м., тамбуру т.п. «1-10» площею 3,2 кв.м., гаражу під літ. «О»;
- визнати за ОСОБА_4 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 частину матеріалів обладнання тощо, використаних в процесі будівництва частини житлового будинку та господарських будівель і споруд розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Тульська, 27, що складаються з квартири № 1, яка складається з коридору т.п. «1-1» площею 13,9 кв.м., кухні т.п. «1-2», - 15,5 кв.м., санвузла т.п: «1-6» житлова - 3,3 кв.м.; коридору т.п. «1-7» площею 4,7, №№ кімнати т.п. «1-8» житлова — 12,7 кв.м., №№ кімнати т.п. «1-9» житлова - 15,5 кв.м., тамбуру т.п. «1-10» площею 3,2 кв.м., гаражу під літ. «О», вартістю 23400 грн.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.п.,1 3 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2018 року з 01 січня встановлений у розмірі 1762 гривні.
Отже, судовий збір:
- за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 704 гривні 80 копійок;
- за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 704 гривні 80 копійок та не більше 8810 гривень 00 копійок.
Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру та вимогу майнового характеру про поділ майна.
Відповідно до вимог ч.3 ст.175 ЦПК України, позов повинен містити зокрема зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно зі ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається зокрема у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна та у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості, у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Позивачем у позові визначено ціну позову в сумі 23400 гривень 00 копійок.
Суд зазначає, що ціна позову повинна дорівнювати сукупній вартості – ринковій вартості 1/2 частині матеріалів обладнання тощо, використаних в процесі будівництва частини житлового будинку та господарських будівель і споруд розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Тульська, 27, що складаються з квартири № 1, яка складається з коридору т.п. «1-1» площею 13,9 кв.м., кухні т.п. «1-2», - 15,5 кв.м., санвузла т.п: «1-6» житлова - 3,3 кв.м.; коридору т.п. «1-7» площею 4,7, №№ кімнати т.п. «1-8» житлова — 12,7 кв.м., №№ кімнати т.п. «1-9» житлова - 15,5 кв.м., тамбуру т.п. «1-10» площею 3,2 кв.м., гаражу під літ. «О», станом на день подання позовної заяви до суду.
З позовної заяви вбачається, що позивачем вираховувалась цина позову відповідно до зведеного кошторисного розрахунку станом на 01 вересня 2004 року, що вочевидь не відповідає дійсній ринковій вартості.
Щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна, суд звертає увагу позивача, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
В якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
Відповідно до ч.2 ст.176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
У зв’язку з чим, позивачеві за необхідно визначити ціну позову, яка повинна дорівнювати дійсній ринковій вартості спірного майна, станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна. У разі неможливості визначити ціну позову, роз’яснюємо, що максимальним до сплати розміром судового збору для фізичних осіб за подання до суду позовної заяви майнового характеру є 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який підлягає сплаті в сумі 8810 гривень 00 копійок, за вимогою майнового характеру.
Також суд зазначає, що за вказаною позовною заявою одночасно підлягає сплаті судовий збір в сумі 704 гривні 80 копійок за вимогою немайнового характеру про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя.
Позивачем надано до позову дублікат квитанції про сплату судового збору в сумі 704 гривні 80 копійок.
Суд зазначає, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв’язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Оригінал такої квитанції додається до всіх позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших судових документів, що направляються до судової інстанції.
Крім того, відповідно до п.26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за № 10, законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
У зв’язку з чим зазначаємо, що дублікат квитанції про сплату судового збору не є оригіналом документу підтверджуючим сплату судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд не приймає дублікат вказаної квитанції, як належний доказ підтверджуючий сплату судового збору в сумі 704 гривні 80 копійок.
Згідно ч.ч.2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивачем надано копії документів, які не засвідчені належним чином та не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
З урахуванням вищевикладеного, позивачеві за необхідно виправити недоліки поданої заяви, а саме:
- визначити у позові ціну позову, яка повинна дорівнювати: загальній ринковій вартості спірного майна - 1/2 частині матеріалів обладнання тощо, використаних в процесі будівництва частини житлового будинку та господарських будівель і споруд розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Тульська, 27, що складаються з квартири № 1, яка складається з коридору т.п. «1-1» площею 13,9 кв.м., кухні т.п. «1-2», - 15,5 кв.м., санвузла т.п: «1-6» житлова - 3,3 кв.м.; коридору т.п. «1-7» площею 4,7, №№ кімнати т.п. «1-8» житлова — 12,7 кв.м., №№ кімнати т.п. «1-9» житлова - 15,5 кв.м., тамбуру т.п. «1-10» площею 3,2 кв.м., гаражу під літ. «О», станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначення цієї вартості;
- надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогами майнового характеру, який підлягає до сплаті у розмірі 1 відсоток від встановленої ціни позову, але не менше 704 гривні 80 копійок та не більше 8810 гривень 00 копійок;
- у разі неможливості визначити ціну позову, роз’яснюємо, що суд визначає до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який підлягає сплаті в сумі 8810 гривень 00 копійок;
- надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогами немайнового характеру, який підлягає до сплаті в сумі 704 гривні 80 копійок;
- судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: отримувач коштів - УК у Київському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38016923; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – 31212206015005; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа);
- зазначити інформацію про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
- засвідчити належним чином надані до суду копії письмових доказів;
- надати до позову попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;
- роз’яснити позивачеві, що у разі надання до суду додаткових документів до позовної заяви, у відповідності до ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен надати їх копії у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб по справі.
Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача – ОСОБА_3, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви, терміном в п’ять днів з дня отримання копії ухвали, та роз’яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України,-
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача – ОСОБА_3, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності – залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви – п’ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз’яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Калініченко Л. В.
Судове рішення № 78569949, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 14.12.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/20170/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: