Рішення № 78569897, 03.12.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/6458/18

Провадження № 2/520/4831/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2018 року

Київський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого - судді Луняченка В.О.,

при секретарі – Нефедової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ( м.Одеса, вул. 7 Лінія 6 станції Люстдорфської дороги, буд. 5, паспорт серії КК №017410 виданий 24.04.1998 р. Іллічівським ВМ в Одеській області ) та ОСОБА_3 ( м.Одеса, вул. 7 Лінія 6 станції Люстдорфської дороги, буд. 5, ІПН НОМЕР_1) до ОСОБА_4 міської ради ( м.Одеса, пл. Думська, 1 ідентифікаційний код юридичної особи: 265976691) за участю третьої особи Третьої ОСОБА_4 державної нотаріальної контори ( м.Одеса, вул. Космонавтів, 11 а ) про визнання права власності на частину земельної ділянки в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом про визнання за ними права власності в порядку спадкування на земельну ділянку кадастровий №5110136900:020:0008, загальною площею 0,047 га, яка знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. 7 Лінія 6 станції Люстдорфської дороги, 5 по ? частині за кожним.

Скориставшись своїм правом, 03.10.2018 року позивачі надали до суду уточнену позовну заяву, відповідно до якої просять визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом та виділити в натурі ? частину земельної ділянки, кадастровий номер 5110136900:020:0008, загальною площею 0,047 га, яка знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Лінія 7, 6 Станція Люстдорфської дороги,5 та залишити за ОСОБА_5 право власності на ? частину земельної ділянки, кадастровий номер 5110136900:020:0008, загальною площею 0,047 га, яка знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Лінія 7 , 6 станція Люстдорфської дороги, 5.

До судового засідання позивач ОСОБА_2 надав заяву, в якій уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та розглядати справу за його відсутністю.

Представник позивача ОСОБА_3, ОСОБА_6 надала до суду заяву, в якій підтримала уточнені позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити та розглядати справу за її відсутністю.

Представник відповідача ОСОБА_4 міської ради в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, причини не явки суду невідомі.

Представник третьої особи Третьої ОСОБА_4 державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, до суду з боку третьої особи надано заяву щодо можливості розгляду справи за відсутністю їх представника, при розгляді справи покладаються на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються главою 84 книги шостої ЦК України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності , серія та номер 28279919 виданого 17.10.2014 року Реєстраційною службою ОСОБА_4 міського управління юстиції ОСОБА_4 міської ради на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 належить земельна ділянка за адресою м.Одеса, вул. Лінія 7, 6 ст. Люстдорфської дороги, 5, кадастровий номер 5110136900:21:020:0008 ( а.с.17), про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ( а.с. 15).

ОСОБА_8 помер 08.05.2016 року, ОСОБА_7 25 липня 2016 року померла, після їх смерті відкрилась спадщина на належне їм майно, спадкоємцями якої є її племінниця ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2

17.08.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Чорноморської міської державної нотаріальної контори Одеської області з проханням про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ? частку земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Одеса, вул. Лігія7, 6 ст. Люстдорфської дороги, 5, яка належала його батьку.

Постановою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.08.2018 року державним нотаріусом Чорноморської міської державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ? частку земельної ділянки за адресою: м.Одеса, вул. Ліня 7, 6 ст. Люстдорфської дороги, 5 відмовлено у зв’язку з тим, що земельна ділянка належить спадкодавцям- співвласникам на праві спільної сумісної власності.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.09.2017 року державного нотаріуса Третьої ОСОБА_4 державної нотаріальної контори ОСОБА_9 ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,047 га, яка розташована за адресою: м.Одеса, вул. Лінія 7 , 6 ст. Люстдорфської дороги, 5 у зв’язку з тим, що земельна ділянка належить спадкодавцям- співвласникам на праві спільної сумісної власності. Однак 09.10.2017 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво на спадщину , яка складається з :1/2 частки житлового будинку з господарськими спорудами під №5, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Лінія 7, 6 ст.Люстдорфської дороги, який в цілому складається з одного житлового будинку літ «А», загальною площею 51,5 кв.м, житловою площею 28,1 кв.м, літньої кухні літ «В» гараж літ «Г», убиральня літ «Д», сарай літ. «Е» огорожа №1-4,І вимощення, ІІ цистерна, розташованих на земельній ділянці площею 0,047 га яка знаходиться у приватній власності, кадастровий №5110136900:21:020:0008. На частку земельної ділянки, свідоцтво про право на спадщину позивачі не отримували. Останнім було рекомендовано звернутись до суду з відповідним позовом, оскільки між спадкодавцями, що є співвласниками земельної ділянки не були виділені долі.

Згідно з ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, оскільки частки у праві власності на земельну ділянку площею 0,0470 га, яка розташована по вул. 7 Лінія 6 ст. Люстдорфської дороги, 5 в м. Одесі, не визначені, то відповідно до ст. 368 ЦК України вказана земельна ділянка належала їм на праві спільної часткової власності.

Відповідно дост.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Отже, суд вважає, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 належало на праві власності по 1/2 частині земельної ділянки площею 0,0470 га, яка розташована по вул. 7 Лінія 6 ст. Люстдорфської дороги, 5 в м. Одесі.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов’язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації (ст. 1299 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 належало на праві власності по ? частині земельної ділянки площею 0,0470 га, яка розташована по вул. 7 Лінія 6 ст. Люстдорфської дороги, 5 в м. Одесі які увійшли до складу спадщини після їх смерті.

Відповідно до ст.. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням цільового призначення, та згідно зі ст. 1226 ЦК України частка у спільній сумісній власності спадкується на загальних підставах.

Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Оскільки після смерті ОСОБА_7, померлої 25.07.2016 року позивачка прийняла спадщину, та після смерті ОСОБА_8, померлого 08.05.2016 року прийняв спадщину ОСОБА_2 то в силу ст. 1268 ЦК України у них виникло право володіння та користування спадковим майном, а саме земельної ділянки площею 0,0470 га, яка розташована по вул. 7 Лінія 6 ст. Люстдорфської дороги, 5 в м. Одесі по ? частині кожний.

Відповідно до правової позиції у справі за №6-164 цс12 в спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України (Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 23 січня 2013 року).

Отже, право на визначення частки у праві власності, має особа, яка є власником даного майна, тобто дане право нерозривно пов’язане з особою спадкодавця, тому після її смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Відповідно до п.1 глави 8 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства України.

Відсутністю визначення розміру частко у спільній сумісній власності, що увійшло у спадкову масу, позбавляє позивачів належним чином зареєструвати права на спадкове майно.

За таких обставин, суд вважає,що позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають задоволенню, та слід визнати право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_8, померлого,08.05.2016 року на спадкове майно, а саме на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0470 га, що розташована за адресою: м. 7 Лінія 6 ст. Люстдорфської дороги, 5 в м. Одесі, кадастровий номер5110136900:21:020:0008, що належала спадкодавцю на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.10.2014 року індексний номер 28279919 та слід визнати право власності у порядку спадкування за законом після смерті тітки ОСОБА_7 померлої 25.07.2016 року на спадкове майно, а саме на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0470 га, що розташована за адресою: м. 7 Лінія 6 ст. Люстдорфської дороги, 5 в м. Одесі, кадастровий номер 5110136900:21:020:0008, що належала спадкодавцю на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.10.2014 року індексний номер 28279919.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Стаття 89 ч.1 Земельного Кодексу України вказує на те, що земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. Частина 3 тієї ж статті наголошує на те, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. А співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом ( ч.4 ст. 89 ЗК України).

Відповідно до ч 5. ст.89 ЗК України поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

З врахуванням зазначеного, суд вважає за можливе виділити в натурі ОСОБА_2 ? частину земельної ділянки, кадастровий номер 5110136900:020:0008, загальною площею 0,047 га, яка знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Лінія 7, 6 Станція Люстдорфської дороги,5, та іншу ? частину зазначеної земельної ділянки залишити у власності ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судовий збір у справі сплачений позивачами у повному обсязі при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 328, 1216, 1220, 1222, 1225, 1258, 1261, 1268 ЦК України,ст. ст. 12,13, 81, 259, 223, 264, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської ради за участю третьої особи Третьої ОСОБА_4 державної нотаріальної контори про визнання права власності на частину земельної ділянки в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії КК №017410 виданий 24.04.1998 р. Іллічівським ВМ в Одеській області) право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0470 га, що розташована за адресою: м. 7 Лінія 6 ст. Люстдорфської дороги, 5 в м. Одесі, кадастровий номер 5110136900:21:020:0008, що належала спадкодавцю ОСОБА_8, померлому 08.05.2016 року на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.10.2014 року індексний номер 28279919.

Визнати за ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0470 га, що розташована за адресою: м. 7 Лінія 6 ст. Люстдорфської дороги, 5 в м. Одесі, кадастровий номер 5110136900:21:020:0008, що належала спадкодавцю ОСОБА_7, померлої 25.06.2016 року на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.10.2014 року індексний номер 28279919.

Виділити ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії КК №017410 виданий 24.04.1998 р. Іллічівським ВМ в Одеській області) в натурі ? частину земельної ділянки, кадастровий номер 5110136900:020:0008, загальною площею 0,047 га, яка знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Лінія 7, 6 Станція Люстдорфської дороги, 5, та іншу ? частину зазначеної земельної ділянки залишити у власності ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Луняченко В. О.