Ухвала суду № 78566746, 13.12.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/14715/18

Провадження № 2/643/5844/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2018 Московський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого судді – Поліщук Т.В.

за участю секретаря судового засідання Насирової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі управління Державної казначейської служби Україні в Московському районі м. Харкова, Держави Україна в особі Державної казначейської служби, третя особа на стороні відповідачів - Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про стягнення майнової шкоди,

встановив :

12.10.2018 ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом до відповідачів про стягнення шкоди у виді утриманого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 46564,78 грн. внаслідок визнання неконституційними положень абзацу першого підпункту 169.2.19. пункту164.2. статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій і щомісячного довічного грошового утримання.

Управління Державної казначейської служби у Московському районі 22.11.2018 направило на адресу суду клопотання про закриття провадження у справі, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В судове засіданні позивач не з'явилась, до початку судового засідання подала до суду заяву, у якій просила справу розглядати за її відсутності, позов підтримала та просила його задовольнити.

Інші учасники справи також у судове засідання не з’явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином та вчасно.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює дані правовідносини, суд приходить до наступного висновку.

Стаття 55 Конституції України наголошує, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно положень ст. 4, ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Ураховуючи положення статті 1 ЦПК та статті 2 КАС, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права. За змістом п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби. Спори з приводу стягнення безпідставно сплачених (без достатньої правової підстави) грошових сум не є публічно-правовими, тому відповідні заяви слід розглядати в порядку цивільного судочинства (статті 1212, 1213 ЦК).

Аналогічні висновки викладені у п. 3, п. 21, п. 30 Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ».

Незважаючи на ту обставину, що зміни, внесені до Податкового кодексу України Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» визнані неконституційними і втратили свою чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України №1-р/2018 від 27.02.2018, однак незаконне утримання коштів з грошового утримання позивача у зв’язку з дією вищевказаних норм мало місце. Таким чином позивач ОСОБА_1 вважає, що недоотримала належні їй виплати саме через дію неконституційної норми закону, тому і компенсація цих коштів повинна бути здійснена в порядку ст. 152 Конституції України, ст.ст. 22, 1175 ЦК України.

Неконституційність закону, встановлена Конституційним Судом України є підставою для застосування до держави, Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування наслідків, передбачених ст. 1175 ЦК України, оскільки регламентована цією нормою цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, заподіяної прийняттям нормативно-правових актів, визнаних незаконними стосується також і випадків визнання неконституційними законів.

Як вбачається з позовної заяви, хоча стороною і є суб’єкт публічного органу, спір виник з приводу відшкодування з органу державної влади утриманого податку з довічного грошового утримання судді у відставці, яке визнано неконституційним та регулюється нормами цивільного законодавства, а тому, суд приходить до висновку, що спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 4, 5, 13, 15-16, 19 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання представника Управління Державної казначейської служби Україні в Московському районі м. Харкова про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі управління Державної казначейської служби Україні в Московському районі м. Харкова, Держави Україна в особі Державної казначейської служби, третя особа на стороні відповідачів - Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про стягнення майнової шкоди – відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.В.Поліщук