Рішення № 78566006, 13.12.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/2517/18

провадження №2/619/1200/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Калиновської Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Суржкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дергачі матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк», треті особи - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва A.A. від 14.09.2016, зареєстрований в реєстрі за 3849, таким, що не підлягає виконанню; стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є інвалідом 2-ї групи та отримує в Зміївському об'єднаному управлінні Пенсійного Фонду України пенсію по інвалідності. В травні 2018 року він отримав пенсію в меншому розмірі ніж звичайно, після чого він звернувся за роз'ясненням в Зміївське об'єднане управління ПФУ, де йому було повідомлено, що дійсно з травня 2018 року з пенсії здійснюються відрахування на підставі постанови головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ Плугатирьової Ю.С. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 01.03.2018 року. 23 травня 2018 року позивач звернувся до Міжрайонного відділу ДВС по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ у Харківській області з заявою про направлення копій матеріалів виконавчого провадження в якому він є боржником. В червні 2018 року ОСОБА_1 отримав від Міжрайонного відділу ДВС по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ у Харківській області копії матеріалів виконавчого провадження №53933476 з яких дізнався, що стягнення з його пенсії відбувається на виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. 14 вересня 2016 року.

Позивач вважає виконавчий напис незаконним та вказує, що 30 травня 2006 року між ним та ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», було укладено кредитний договір №DNН4КР95441783, відповідно до якого ним було отримано кредит у розмірі 6064, 50 грн. Оскільки пройшло більше 10 років з дня отримання кредиту у позивача не збереглися документи стосовно укладеного договору. Як вбачається з розрахунку заборгованості, копія якого міститься в матеріалах виконавчого провадження, останній платіж було здійснено 21 вересня 2006 року. За весь час з 2006 року по теперішній час ОСОБА_1 не отримував від ПАТ КБ «Приватбанк» претензій щодо невиконання з договірних зобов'язань та письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором.

Також позивач вказує, що виконавчий напис був вчинений на підставі розрахунку заборгованості за договором станом на 28.07.2016 року, а отже банком не була подана засвідчена виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. ОСОБА_1 зазначає, що безспірність його заборгованості не була підтверджена документами, передбаченими п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99. На момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна була існувати та бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем, проте, як вбачається з виконавчого напису включено заборгованість з пені у розмірі 25999, 52 грн. за період з 30.05.2006 року по 28 липня 2016 року.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися. Від представника позивач надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, просили позов задовольнити.

Представник відповідача, Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» в судове засідання не з'явився, був повідомлений своєчасно та належним чином.

Третя особа, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович на виконання ухвали суду про витребування доказів надав документи та просив проводити судове засідання за його відсутності.

Представник третьої особи Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції в судове засідання не з'явився, повідомлявся своєчасно та належним чином.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки визнані судом неповажними, і тому неявка відповідача не може бути перешкодою для заочного розгляду судом справи, що відповідає положенням частини 1 статті 280 ЦПК України.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Суд, оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, 30 травня 2006 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», було укладено кредитний договір №DNН4КР95441783, відповідно до якого ОСОБА_1 було отримано кредит у розмірі 6064, 50 грн..

14.09.2016 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. було вчинено виконавчий напис №3849 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 5428 грн. 43 коп.

Постановою головного державного виконавця Дергачівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області Переверзевою Ю.С. від 17.05.2017 за заявою стягувача з метою примусового виконання вищевказаного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження №53933476.

Постановою державного виконавця Дергачівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області Плугатирьовою Ю.С. від 01.03.2018 було звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_1

ОСОБА_1 про наявність нарахованої відповідачем заборгованості, видачу виконавчого напису приватним нотаріусом та відкритого виконавчого провадження дізнався тільки в травні 2018 року, після того як отримав пенсію в меншому розмірі ніж звичайно. Та після звернення за роз'ясненням в Зміївське об'єднане управління ПФУ, йому було повідомлено, що дійсно з травня 2018 року з пенсії здійснюються відрахування на підставі постанови головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ Плугатирьової Ю.С. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 01.03.2018 року.

23 травня 2018 року позивач звернувся до Міжрайонного відділу ДВС по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ у Харківській області з заявою про направлення копій матеріалів виконавчого провадження в якому він є боржником.

В червні 2018 року ОСОБА_1 отримав від Міжрайонного відділу ДВС по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ у Харківській області копії матеріалів виконавчого провадження №53933476, відповідно до яких стягнення з його пенсії відбувається на виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. 14 вересня 2016 року.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що даний виконавчий напис був вчинений з численними порушеннями законодавства та при відсутності його безспірної заборгованості перед банком, а тому має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані укладеним між сторонами договором, Законом України «Про нотаріат», ЦК України.

Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду, право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, права та інтереси якої стосуються такі дії чи акти.

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Відповідно до п. 1 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Пунктом 4 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 22 лютого 2012 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» передбачено, що виконавчий напис має містити: дату (рік, місяць, число) вчинення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та місце проживання (місцезнаходження) стягувача; найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, суму державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, під яким виконавчий напис зареєстровано; дату набрання чинності виконавчим написом; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання; підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, скріплений печаткою; інші відомості, передбачені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно із п. 3.5. глави 16 вищевказаного Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

У відповідності до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться від 29 червня 1999 р. № 1172 у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України ( в редакції чинній на момент укладення кредитного договору) не передбачено можливості вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком. Нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Ознакою безспірності є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах.

Позивач не визнає та заперечує проти включення для обрахування пені прострочених платежів, які мали місце поза межами позовної давності до основної вимоги під час вчинення виконавчого напису.

Оскільки позивач ОСОБА_1 вказує, що не отримував письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором, отже і приватному нотаріусу не були надані докази належного отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторін (ст. 81 ЦПК України).

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню з урахуванням наявних у справі доказів.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст.141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму витрат пов'язаних з розглядом справи, за надання правничої допомоги, проте дана вимога є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано суду підтверджень вказаного.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 4-5, 12, 13, 81, 259, 263, 264 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис від 14 вересня 2016 року за реєстровим номером 3749 вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором №DNН4КР95441783 від 30.03.2006 грошових коштів у розмірі 11 860,55 грн. 55 коп., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.

В задоволенні вимоги про стягнення суми витрат пов'язаних з розглядом справи, за надання правничої допомоги - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л. В. Калиновська