Постанова № 78564162, 06.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1843/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Макаренко Я.М.

суддів: Мінаєвої О.М. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.06.2018, головуючий суддя першої інстанції В.М. Соколов, по справі № 818/1843/18

за позовом ОСОБА_1

до Сумського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі по тексту відповідач), в якій просив:

- визнати протиправними дії Сумського ОУПФУ щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, яка викладена в листі від 07.03.2018 № 176/Л;

- зобов’язати Сумське ОУПФУ здійснити перерахунок та здійснювати виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, відповідно до довідки Господарського суду Сумської області від 26.12.2017 №02-41/41/10162, починаючи з моменту звернення за отриманням щомісячного довічного грошового утримання, а саме з 26.12.2017;

- стягнути витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7600,00 грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.06.2018р. позов задоволено.

Визнано протиправними дії Сумського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Сумської області (вул. С.Бандери, 43, м. Суми, 40034, код ЄДРПОУ 40383837) щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (вул. ОСОБА_2, б. 21, кв. 6, м. Суми, 40035, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), яка викладена в листі від 07.03.2018 № 176/Л.

Зобов’язано Сумське об’єднане управління Пенсійного Фонду України Сумської області (вул. С.Бандери, 43, м. Суми, 40034, код ЄДРПОУ 40383837) здійснити перерахунок та здійснити виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (вул. ОСОБА_2, б. 21, кв. 6, м. Суми, 40035, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, відповідно до довідки Господарського суду Сумської області від 26.12.2017 №02-41/41/10162, починаючи з моменту звернення за отриманням щомісячного довічного грошового утримання, а саме з 26.12.2017.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (вул. ОСОБА_2, б. 21, кв. 6, м. Суми, 40035, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в сумі 704,80 грн. витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7600,00 грн. з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (вул. С.Бандери, 43, м. Суми, 40034, код ЄДРПОУ 40383837).

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та прийняти постанову, якою в позові відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає доводи щодо правомірності оскаржуваної відмови.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до Рішення ОСОБА_3 Правосудця від 21 грудня 2017 року №4215/0/15-17 ОСОБА_1 звільнений з посади судді Господарського суду Сумської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.

26.12.2017 позивач звернувся до Сумського ОУПФУ за призначенням і виплатою щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Разом із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання була подана серед іншого, довідка про заробітну плату для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 26.12.2017 №02/-41/41/10162 (а.с.17-18), згідно якої заробітна плата, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного грошового утримання суддям у відставці, склала 26933,00 грн., у тому числі: оклад - 16000,00 грн., надбавка за вислугу років - 9600,00 грн., інші виплати, які враховуються при обчисленні щомісячного грошового утримання: матеріальна допомога - 1333,00 грн. (ст.136 розділу IX Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VІ з наступними змінами).

02.03.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку та здійснювати виплату 21546,40 грн. щомісячного довічного грошового утримання з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення 1333,00 грн. до заробітної плати, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного грошового тримання суддям у відставці (а.с.15-26).

Листом № 176/Л від 07.03.2018 Сумське ОУПФУ повідомив позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки, виданої Господарським судом Сумської області від 26.12.2017 № 02-41/41/10145 з урахуванням матеріальної допомоги - 1333,00 грн., оскільки згідно ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Іншого не передбачено (а.с.19).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що виплачена ОСОБА_1 допомога на оздоровлення має бути врахована при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 26.12.2017 у розмірі 1333,00 грн. щомісячно.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржувана відмова грунтується на тому, що матеріальна допомога на оздоровлення не є складовою суддівської винагороди, а тому відсутні підстави для врахування її при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Статтею 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI (чинної, на момент подання позивачем заяви про звільнення з посади судді у відставку) встановлено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII (чинної, на момент звернення до пенсійного фонду з відповідною заявою про здійснення перерахунку), суддівська винагорода регулюється цим Законом, та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

За нормами статті 136 Закону № 1402 та статті 134 Закону № 2453 суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

Відповідно до ст. 141 Закону № 2453 судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Пунктом 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Отже, враховуючи вимоги Закону № 1402-VIII, судді у відставці виплачується за його вибором щомісячне довічне грошове утримання, у максимальному розмірі 90% заробітної плати (суддівської винагороди) судді, яка обчислюється з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Тобто, розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов'язаний із розміром суддівської винагороди.

Таким чином, законодавством, чинним, як на час призначення щомісячного грошового утримання позивачу, так і на час звернення до пенсійного фонду з відповідною заявою про здійснення перерахунку, був передбачений чіткий перелік складових, що входять в обчислення суддівської винагороди та відповідно щомісячного довічного грошового утримання судді.

При цьому, матеріальна допомога на оздоровлення до складу суддівської винагороди не входить.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на приписи ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, оскільки приписи вказаних норм можуть бути враховані у разі призначення позивачу пенсії, а не довічного грошового утримання. Порядок обчислення довічного грошового утримання не регулюється зазначеними законами, а чітко визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів», який є спеціальним Законом і не пов'язує розмір складових суддівської винагороди, що враховуються при обчисленні щомісячного грошового утримання судді зі сплатою страхових внесків.

Отже, правові підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення відсутні.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання позивача на рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2016 від 08 червня 2016 року.

Так, рішенням Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзацу 1, 2, 4, 6 частини п'ятою статті 141 Закону України Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та положень пункту 5 розділу ІІІ Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці) визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, частини третьої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 жовтня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213- VIII.

Відповідно до вказаного рішення, частина третя статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

При цьому, зазначене рішення не стосується включення матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної оплачуваної відпустки у складову суддівської винагороди та розрахунку довічного грошового утримання судді.

Крім того, безпідставними є посилання позивача на приписи ст. 2 Закону України "Про оплату праці", пункт 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, згідно яких матеріальна допомога на оздоровлення повинна включатися до складу суддівської винагороди, оскільки спеціальним законом, яким в даному випадку є Закону України "Про судоустрій і статус суддів", визначено, що суддівська винагорода не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, ніж цей Закон.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності законних підстав для включення допомоги на оздоровлення у довічне грошове утримання судді. При цьому, особливість пенсійного забезпечення судді, полягає, зокрема, в тому, що для розрахунку довічного грошового утримання судді включаються не всі складові заробітної плати, з яких сплачуються страхові внески.

Отже, оскільки матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана відмова прийнята відповідачем на підставі приписів чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 592/7834/17, від 09 листопада 2018 року у справі № 730/567/17, від 23 листопада 2018 року у справі № №727/4730/17, а тому відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів враховує її висновки щодо застосування норм права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що через неправильне застосування судом норм матеріального права, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сумського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.06.2018р. по справі № 818/1843/18 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Сумського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 14.12.2018.