Ухвала суду № 78564102, 13.12.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

13 грудня 2018 року Справа № 915/1047/18

м. Миколаїв

За позовом: заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, пров. Костенка,2) в інтересах держави

в особі: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (54034, м. Миколаїв, просп. Миру, 34)

до відповідача: ОСОБА_1 господарства «Компроміс» (55525, Миколаївська область, Єланецький район, с. Ольгопіль, вул. Рибна, 1)

про: повернення земельних ділянок загальною площею 71,3 га

Суддя: Смородінова О. Г.

Секретар судового засідання: Ржепецька К. М.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю,

від прокуратури: прокурор Бескровна І. І. – за посвідченням,

від відповідача: ОСОБА_3 – за довіреністю

Суть спору:

26 вересня 2018 року заступник керівника Вознесенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № (15-33)6220вих-18 від 20.09.2018 до ОСОБА_1 господарства «Компроміс», в якій просив:

- зобов’язати відповідача повернути у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку площею 20,9 га, вартістю 475 557,60 грн., розташовану у межах території Возсіятської сільської ради Єланецького району Миколаївської області, яка перебувала у користуванні ОСОБА_4 на підставі державного акту на право постійного користування серії МК № 702, який зареєстровано 25.06.1996 у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 67;

- зобов’язати відповідача повернути у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку площею 50,4 га, вартістю 1 146 799,08 грн., розташовану у межах території Возсіятської сільської ради Єланецького району Миколаївської області, яка перебувала у користуванні ОСОБА_4 на підставі державного акту на право довічного успадковуваного володіння № 9.

Ухвалою суду від 01 жовтня 218 року суд залишив позовну заяву заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури № (15-33)6220вих-18 від 20.09.2018 без руху, надавши заступнику керівника Вознесенської місцевої прокуратури 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення встановлених при поданні позовної заяви недоліків шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України.

12 жовтня 2018 року, на виконання вимог ухвали від 01 жовтня 2018 року, до суду від заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури надійшла письмова заява № (15-33)6722вих-18 від 11 жовтня 2018 року щодо усунення недоліків позовної заяви.

Предметом позову виступає майнова вимога прокурора щодо повернення у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельних ділянок, які безпідставно використовуються відповідачем.

Обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави в суді, заступник керівника Вознесенської місцевої прокуратури у позові зазначав, що Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області як органом, до повноважень якого належить звернення до суду за захистом порушеного права як власника та розпорядника земель сільськогосподарського призначення, не вжито заходів до усунення наявних порушень, що полягають у безпідставному користуванні відповідачем земельними ділянками. Як доказ виконання прокурором вимог абзацу третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» в частині попереднього повідомлення відповідного суб’єкта владних повноважень про звернення до суду з метою представництва інтересів держави до позовної заяви долучено лист заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури від 20 вересня 2018 року № (15-33)6225вих-18. Зокрема, в цьому листі зазначено про встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та направлення до Господарського суду Миколаївської області позовної заяви до ОСОБА_1 господарства «Компроміс» про зобов’язання повернути земельні ділянки загальною площею 71,3 га.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2018 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1047/18, яка розглядається за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13 листопада 2018 року та встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву.

Ухвалою від 13 листопада 2018 року за результатами проведеного судового засідання, з метою забезпечення процесуальних прав учасників справи щодо надання відповіді на відзив та заперечень з урахуванням строку, визначеного статтями 166, 167 ГПК України, підготовче засідання було відкладене на 13 грудня 2018 року.

Станом на 13 грудня 2018 року до господарського суду надійшли такі документи:

- 05 листопада 2018 року - відзив відповідача б/н від 05 листопада 2018 року;

- 09 листопада 2018 року - письмові пояснення позивача № 9-14-0.62-8268/2-18 від 06 листопада 2018 року, в яких останній підтримує в повному обсязі позовні вимоги заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури;

- 23 листопада 2018 року – відповідь прокурора на відзив на позовну заяву від 22 листопада 2018 року № 05/1-10-18;

- 03 грудня 2018 року – заперечення відповідача від 03 грудня 2018 року б/н;

- 10 грудня 2018 року – письмові пояснення позивача від 10 грудня 2018 року № 9-14-0.62-9135/2-18;

- 12 грудня 2018 року – клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, серед додатків до якого містилась копія листа Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 03 грудня 2018 року № ПІ-196/0-195/0-63-18, в якому зазначено, що до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області не надходив лист від Вознесенської місцевої прокуратури від 20 вересня 2018 року з реєстраційним номером (15-33) 6225 вих-18;

- 13 грудня 2018 року – заперечення відповідача на відповідь на відзив Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 12 грудня 2018 року б/н.

Як вже було зазначено вище, 12 грудня 2018 року представник відповідача ОСОБА_1 господарства «Компроміс» ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з клопотанням про залишення без розгляду позовної заяви заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про повернення земельних ділянок загальною вартістю 1 622 356,68 грн. До клопотання додав роздрукований запит на публічну інформацію від 28 листопада 2018 року № 89, направлений Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області електронною поштою, копію відповіді Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 03 грудня 2018 року № ПІ-196/0-195/0/63-18 про надання відповіді на запит на публічну інформацію та роздруковану інформацію з електронної пошти щодо направлення цього клопотання до Вознесенської місцевої прокуратури та позивачу.

В обґрунтування заявленого клопотання стверджував про необґрунтованість прокурором наявності встановлених законом підстав представництва при зверненні з позовом. Посилався на невиконання прокурором приписів частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Зокрема, наголошував, що прокурор надав суду лист від 20 вересня 2018 року № (15-33) 6225вих-18 як доказ виконання приписів частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» в частині попереднього повідомлення суб’єкта владних повноважень про звернення прокурора до суду з метою представництва інтересів держави. Разом з тим, у відповідь на запит представника відповідача позивачем повідомлено, що зазначений лист до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області не надходив, про що свідчить лист позивача відповідного змісту від 03 грудня 2018 року № ПІ-196/0-185/0/63-18. Крім того, посилався на непідтвердження факту нездійснення або неналежного здійснення позивачем захисту інтересів держави.

У підготовчому судовому засіданні 13 грудня 2018 року представник відповідача підтримав заявлене клопотання з наведених у ньому підстав.

Прокурор Бескровна І. І. просила у задоволенні клопотання відмовити з посиланням на лист Вознесенської місцевої прокуратури від 20 вересня 2018 року № (15-33) 6225вих-18 на адресу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, який був долучений прокурором до позовної заяви та досліджений господарським судом, що мало наслідком відкриття провадження у справі за позовом прокурора. Зазначила, що позивач належним чином повідомлений про звернення прокурора до господарського суду з метою представництва інтересів держави, про що свідчить присутність у судовому засіданні представника позивача. Вказувала, що чинним законодавством не визначено проміжку часу, в який прокурор повинен здійснювати відповідне повідомлення суб’єкта владних повноважень про звернення до суду з метою захисту інтересів держави. Обставини нездійснення або неналежного здійснення позивачем захисту інтересів держави наведені за текстом позовної заяви. Крім того, чинним законодавством не визначено чіткого переліку документів, що мають підтверджувати нездійснення або неналежне здійснення захисту цих інтересів органом державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Представник позивача також просила у задоволенні клопотання відмовити, підтримала позицію, висловлену прокурором щодо клопотання відповідача. Посилалась на недостатність у Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області коштів на сплату судового збору для самостійного звернення до суду з відповідними позовами, що зумовлює необхідність подання зазначених позовів прокурором.

Позивач погоджується з прокурором щодо наявності підстав для представництва інтересів держави, обгрунтовуючи це відсутністю у Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області коштів на сплату судового збору.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого клопотання відповідача та наявність підстав для залишення позову без розгляду, виходячи з такого.

Згідно з частиною четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

У справі «Менчинська проти Росії» (№42454/02, 15.01.2009) Євросуд відзначив, що сторонами цивільного провадження є позивач та відповідач, яким надаються рівні права, зокрема право на юридичну допомогу. Підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян або коли потрібно захистити інтереси держави (п.35).

У Рекомендаціях Парламентської ОСОБА_5 Європи від 27.05.2003 1604 (2003) „Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону” щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України). Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 02.10.2018 у справі № 4/166"Б".

Згідно з частиною четвертою статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши учасників справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд встановив, що лист Вознесенської місцевої прокуратури від 20 вересня 2018 року № (15-33) 6225 вих-18 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області не надходив, що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 03 грудня 2018 року № ПІ-196/0-195/0/63-18.

Крім того, суд зазначає, що як у додатках до позовної заяви, так і в описі вкладення до поштового відправлення лист Вознесенської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про звернення до суду наведений без зазначення дати реєстрації та реєстраційного номера, що також не підтверджує направлення листа Вознесенської місцевої прокуратури від 20 вересня 2018 року № (15-33) 6225 вих-18 Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області.

Інших доказів попереднього повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про звернення до суду з метою представництва інтересів держави прокурором суду не надано.

Обгрунтування прокурором нездійснення або неналежного здійснення Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області захисту інтересів держави фактично обмежуються вказівкою на незвернення позивача з відповідним позовом до суду.

Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень.

Враховуючи обов’язковість саме попереднього повідомлення суб’єкта владних повноважень, суд не приймає аргумент прокурора щодо відсутності встановленого чинним законодавством періоду, протягом якого прокурор повинен повідомити суб’єкта владних повноважень про звернення до суду з метою представництва інтересів держави, адже частиною четвертою статті 23 Закону України „Про прокуратуру” чітко визначено, що відповідне повідомлення повинне бути здійснене до звернення до суду. Тобто звернення до суду повинно відбутися в часі пізніше за дату здійснення відповідного повідомлення. Як встановлено судом, станом на 03 грудня 2018 року до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області не надходив лист від Вознесенської місцевої прокуратури від 20 вересня 2018 року з реєстраційним номером (15-33) 6225 вих-18, в якому прокурор повідомляє позивача про звернення до суду. Оскільки позовна заява подана до суду 26 вересня 2018 року, чітко вбачається порушення прокурором вимог частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру” щодо попереднього, до звернення до суду, повідомлення про це відповідного суб’єкта владних повноважень.

Суд також не може прийняти аргумент прокурора щодо обізнаності Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з фактом звернення прокуратури до суду виходячи з присутності представника позивача у судовому засіданні, тому що факт такої обізнаності, який, в тому числі, пояснюється отриманням копії позовної заяви, не спростовує обов’язку прокурора виконати вимоги частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру”.

Суд не приймає посилання прокурора на ухвалу про відкриття провадження у справі як аргумент на користь виконання прокурором всіх установлених законом вимог для здійснення представництва держави у суді, оскільки станом на дату відкриття провадження у справі у матеріалах справи не було доказів ненадходження позивачу листа Вознесенської місцевої прокуратури від 20 вересня 2018 року з реєстраційним номером (15-33) 6225 вих-18. Зокрема, письмовий доказ такого ненадходження був наданий суду представником відповідача серед додатків до клопотання про залишення позову без розгляду, що надійшло до суду 12 грудня 2018 року, що зумовило можливість суду надати оцінку цьому доказу вже після відкриття провадження у справі.

Прокурором наведено аргумент щодо невизначеності у чинному законодавстві чіткого переліку документів, що мають підтверджувати нездійснення або неналежне здійснення захисту цих інтересів органом державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 78 ГПК України).

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви до розгляду недостатньо. У такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які обіймають посаду державної служби в органі державної влади та здійснюють встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків тощо).

Беручи до уваги докази, які надані ОСОБА_1 господарством „Компроміс” до клопотання про залишення позову без розгляду, проаналізувавши виступи учасників у судовому засіданні з даного питання, суд вважає слушним твердження відповідача стосовно того, що прокурором та позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами факт наявності визначеної частиною третьою статті 23 Закону України „Про прокуратуру” підстави для здійснення представництва прокурором в суді законних інтересів держави.

Крім того, як вбачається з пояснень представника позивача, ним фактично не визнається обставина невиконання або неналежне виконання з його боку обов’язків із захисту інтересів держави як таке. Натомість, неподання Головним управління Держгеокадастру у Миколаївській області відповідних позовів про повернення спірних земельних ділянок обгрунтовується з посиланням на недостатність грошових коштів на сплату судового збору. Обставина ж відсутності або недостатності грошових на сплату судового збору не віднесена чинним законодавством до підстав здійснення прокурором представництва інтересів держави.

На підставі вищенаведеного, враховуючи невиконання прокурором вимог частин третьої та четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру”, суд дійшов висновку про недоведеність прокурором підстав для здійснення ним представництва в суді інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та, як наслідок, відсутність у нього процесуальної дієздатності, що, на підставі пункту першого частини першої статті 226, пункту першого частини другої статті 185 ГПК України, має наслідком залишення позову без розгляду.

Керуючись статтями 73, 74, 79, 86, 226 (п. 1 ч. 1), 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури (вх. № 12427/18 від 26 вересня 2018 року) у справі № 915/1047/18 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано судом «14» грудня 2018 року.

Суддя О.Г. Смородінова