Рішення № 78563862, 06.12.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.12.2018 Справа № 905/1680/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Оскар” (Ідентифікаційний код 37434954, адреса: 69006, м.Запоріжжя, Північне шосе, 4, офіс 210),

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” (Ідентифікаційний код 00210602, адреса: 84306, Донецька область, м. Краматорськ),

про: стягнення 59522,62 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Оскар” звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою вих. №0409/101 – 1 від 04.09.2018 про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” 59522,62 грн., з яких: 46124,84 грн. – інфляційні (сума інфляційного збільшення суми боргу); 11741,09 грн. – 3% річних; 1656,69 грн. – пеня.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором поставки №15/24 від 14.01.2014 в частині здійснення повних та своєчасних розрахунків з позивачем.

Правовими підставами позову визначено ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193, 218, 220, 230, 232, 265 Господарського кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надано: розрахунок позовних вимог; договір поставки №15/24 від 14.01.2014 з додатковою угодою №5 від 16.06.2016; видаткові накладні: №РН-1030 від 20.09.2016, №РН-1089 від 07.10.2016, №РН-1117 від 13.10.2016, №РН-1137 від 20.10.2016, №РН-1153 від 20.10.2016, №РН-1173 від 26.10.2016, №РН-1197 від 02.11.2016, №РН-1215 від 03.11.2016, №РН-1199/1 від 03.11.2016; довіреності №1687 від 07.10.2016, №1839 від 02.11.2016; копію рішення господарського суду Донецької області від 29.08.2017 у справі №905/1334/17; наказ господарського суду Донецької області від 15.09.2017; статутні документи.

Ухвалою суду від 01.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1680/18; визначено справу розглядати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.10.2018; визначено відповідачу строк для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), що підтверджують відповідні доводи протягом 15 днів, але не пізніше 25.10.2018; копію відзиву на позовну заяву і всі додані до нього докази направити позивачу, докази направлення надати суду у вказаний строк; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами; запропоновано позивачу у строк до п’яти днів з дня отримання відзиву надати суду відповідь на відзив; докази направлення відповіді на відзив відповідачу; явка представників сторін у судове засідання визнана не обов’язковою.

Ухвалою суду від 25.10.2018 підготовче засідання відкладено на 15.11.2018; визначено відповідачу строк для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), що підтверджують доводи відповідача, не пізніше ніж за п’ять днів до дати судового засідання; копію відзиву на позовну заяву і всі додані до нього докази направити позивачу заздалегідь, докази направлення надати суду у встановлений строк; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами; визначено позивачу строк до 15.11.2018 для надання відповіді на відзив (за наявності); копію відповіді на відзив на позовну заяву і всі додані до неї докази направити відповідачу, докази направлення надати суду у встановлений строк; явка представників сторін у судове засідання визнана не обов’язковою.

Ухвалою від 15.11.2018 закрито підготовче провадження у справі №905/1680/18; призначено розгляд справи по суті на 06.12.2018; явка представників сторін у судове засідання визнана не обов’язковою.

В судове засідання, що відбулось 06.12.2018 позивач та відповідач своїх представників не направили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Враховуючи, що сторони повідомлені про дату, час та місце судового засідання належним чином, правом бути присутнім у судовому засіданні не скористались, явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, тому справа розглядається за наявними матеріалами без представників позивача та відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Донецької області розглядалась справа №905/1334/17 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Оскар», м.Запоріжжя, до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ Донецької області, про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 406697,76 грн., у тому числі: 351847,02 грн. розміру основної заборгованості, 5578,68 грн. 3% річних, 24559,01грн. пені, 24713,05 грн. інфляційних.

За результатами розгляду справи було прийнято рішення від 29.08.2017, яким позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 403873,32грн., у тому числі 351847,02 грн. суми основного боргу, 24559,01 грн. пені, 5578,68грн. 3% річних, 21888,61 грн. інфляційних витрат, а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 6058,10 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вже було встановлено судом при розгляді справи №905/1334/17, 14.01.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Оскар” (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством “Енергомашспецсталь” (Покупець) укладено договір поставки №15/24, строком дії у відповідності до його п.13.2 у редакції додаткової угоди №5 від 16.06.2016р. до 31.12.2016р.

Ціна продукції вказується у специфікаціях, які є невід’ємною частиною цього договору (п.2.1 договору).

Орієнтовна сума договору на момент укладання складає 2500000,00 грн. без ПДВ, ПДВ – 500000,00 грн., всього з ПДВ – 3000000,00 грн. Загальна сума договору є змінною величиною та складається із суми усіх специфікацій, оформлених до цього договору (п.2.2 договору).

Відповідно до п.5.2 договору датою поставки товару є дата його передачі Покупцю Постачальником у встановленому у специфікаціях місці.

Разом з продукцією Постачальник зобов’язується надати Покупцю наступні документи: рахунок, сертифікат якості (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності, копія сертифіката або паспорта якості, завірена оригіналом печатки Постачальника), накладну (у накладній обов’язкове посилання на одержувача продукції), податкову накладну, товаро-транспортну накладну (п.6.1 договору).

Згідно з п.6.3 договору, датою переходу права власності на товар від постачальника до покупця є дата, вказана представником Покупця у видатковій накладній, документом, що посвідчує такий перехід, є видаткова накладна.

Оплата здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у національній валюті України (п.9.1 договору).

Покупець здійснює оплату за поставлену продукцію протягом 35 календарних днів з моменту поставки (п.9.3 договору).

За умов специфікації №13 від 17.08.2015р. у редакції додаткової угоди №2 від 26.11.2015р. до договору поставки №15/24 від 14.01.2014р. сторони узгодили поставку товару:

- олива М-14В2 ГОСТ 12337-84, кількістю 3240 кг., ціною 25,12 грн. без податку на додану вартість, у сумі 81388,80 грн. без податку на додану вартість;

- олива індустріальна ТНК Контур 100 ТУ 0253-045-44918199-2008, кількістю 4500кг., ціною 26,30 грн. без податку на додану вартість, у сумі 118350,00 грн. без податку на додану вартість;

- олива трансмісійна ТНК ТРАНС ТМ-3-18к ТУ 0253-008-00151779-2004, кількістю 4000кг., ціною 26,50 грн. без податку на додану вартість, у сумі 106000,00 грн. без податку на додану вартість;

- олива ТНК Гідравлік HLP 32 ТУ 38.301-41-180-01, кількістю 20000кг., ціною 38,66грн. без податку на додану вартість, у сумі 773200,00 грн. без податку на додану вартість;

- олива турбінна Тп-22С марка 1 ТУ 38.101821-2013, кількістю 2500кг., ціною 25,00грн. без податку на додану вартість, у сумі 62500,00 грн. без податку на додану вартість;

- олива ТНК Гідравлік HLP 46 ТУ 38.301-41-180-01, кількістю 20000кг., ціною 38,66грн. без податку на додану вартість, у сумі 773200,00 грн. без податку на додану вартість;

- олива індустріальна ТНК МНС 68 ТУ 0253-023-44918199-2006, кількістю 20000кг., ціною 46,20 грн. без податку на додану вартість, у сумі 924000,00 грн. без податку на додану вартість.

Загальна сума по специфікації 2838638,80 грн. без ПДВ, ПДВ – 567727,76 грн., всього з ПДВ – 3406366,56 грн.

Умови оплати: відстрочка платежу 35 календарних днів з моменту поставки.

Умови поставки: DDP склад покупця м.Краматорськ (Інкотермс 2010).

Строк поставки – протягом 5 днів після отримання заявки.

За умов специфікації №17 від 01.09.2016р. до договору поставки №15/24 від 14.01.2014р. сторони узгодили поставку товару: мастило Уніол-2М/2, кількістю 1700 кг., ціною 31,80 грн. без податку на додану вартість, у загальній сумі 64872,00 грн. з податком на додану вартість.

Строк поставки – протягом 5 календарних днів з моменту отримання Постачальником письмової заявки за підписом начальника ОМТСіО, але не пізніше 25 календарних днів з моменту підписання специфікації №17.

Умови оплати: протягом 35 календарних днів з моменту поставки товару на склад ПАТ «ЕМСС» м.Краматорськ.

Умови поставки: згідно Інкотермс 2010 - СРТ склад покупця м.Краматорськ.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури: №СФ-1133\1 від 12.09.2016р., №СФ-1243 від 06.10.2016р., №СФ-1257 від 10.10.2016р., №СФ-1295 від 19.10.2016р., №СФ-1307 від 20.10.2016р., №СФ-1334 від 26.10.2016р., №СФ-1371 від 02.11.2016р., №СФ-1384 від 03.11.2016р., №СФ-1362 від 01.11.2016р. на загальну суму 363700,92 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Позивач здійснив поставку оливи та мастил відповідачу за видатковими накладними №РН-1030 від 20.09.2016р., №РН-1089 від 07.10.2016р., №РН-1117 від 13.10.2016р., №РН-1137 від 20.10.2016р., №РН-1153 від 20.10.2016р., №РН-1173 від 26.10.2016р., №РН-1197 від 02.11.2016р., №РН-1215 від 03.11.2016р., №РН-1199/1 від 03.11.2016р. на загальну суму 363700,92 грн. Останнім її прийнято, що підтверджується підписами сторін на даних документах.

Повноваження особи, яка здійснила приймання зазначеної продукції з боку відповідача підтверджуються довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №1498 від 07.09.2016р., №1687 від 07.10.2016р., №1839 від 02.11.2016р.

Відповідач свої грошові зобов'язання з оплати продукції належним чином не виконав.

Враховуючи, що господарським судом Донецької області в межах справи №905/1334/17 встановлено, що борг відповідача за продукцію за договором поставки №15/24 від 14.01.2014 становить 351847,02грн., позовні вимоги у частині стягнення суми основного боргу були задоволені у повному обсязі.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором поставки №15/24 від 14.01.2014 та невиконання рішення суду від 29.08.2017 у справі №905/1334/17, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача нараховані на суму боргу 3% річних за період 01.05.2017 – 10.06.2018 у розмірі 11741,09грн., інфляційні втрати за період 01.05.2017 – 10.06.2018 у розмірі 46124,84грн. та пеню за період 21.04.2017 – 10.06.2017 у розмірі 1656,69грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у сукупності (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до сплати пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення грошових зобов'язань за договором поставки №15/24 від 14.01.2014.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, в контексті зазначених норм укладені між позивачем та відповідачем договір поставки №15/24 від 14.01.2014 є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В вищезазначених специфікаціях сторони визначили порядок та строки оплати.

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 10.6 договору при несвоєчасної оплаті поставленої продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,04% суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню тільки у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.

Згідно п.7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, періоди, правові підстави, порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про часткове задоволення цих вимог та стягнення 1656,69грн., 10902,44грн. та 46124,84грн. відповідно.

Часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних обумовлено тим, що позивачем невірно визначена початкова дата можливого періоду нарахування річних з огляду на період нарахованих та стягнутих 3% річних рішенням від 29.08.2017 в межах справи №905/1334/17. Враховуючи, що нарахування 3% річних в межах справи №905/1334/17 було здійснено по 29.05.2017, судом у цій справі був здійснений розрахунок за період з 30.05.2017 по 10.06.2018.

Разом з тим, суд зазначає, що при здійсненні розрахунку пені, судом визначені більші суми, однак не виходячи за межі позовних вимог, суд задовольняє вимоги в цій частині у заявленому позивачем розмірі.

Судовий збір у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 46, 74, 77, 86, 123, 129, 178, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Оскар”, м.Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ, Донецька область про стягнення 59522,62 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” (Ідентифікаційний код 00210602, адреса: 84306, Донецька область, м.Краматорськ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Оскар” (Ідентифікаційний код 37434954, адреса: 69006, м.Запоріжжя, Північне шосе, 4, офіс 210) пеню у розмірі 1656,69 грн., 3% річних в розмірі 10902,44грн, інфляційні втрати в розмірі 46124,84грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 1737,17грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня підписання повного тексту у порядку, передбаченому Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 14.12.2018.

Суддя Н.В. Величко