Ухвала суду № 78563546, 13.12.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/590/18

1-кп/310/262/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 рокум. Бердянськ

Колегія суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у складі: головуючого судді Дністрян О.М.,

суддів Мороки С.М. та Троценко Т.А

при секретарі: Уставицькій Н.М.,

за участі прокурора Полозюка Є.Ю.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080130000147 від 16.01.2018 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Бердянського міськрайонного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080130000147 від 16.01.2018 року, відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання:

- про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки строк тримання під вартою спливає 15 грудня 2018 року, а ризики передбачені п п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України є наявними та не відпали, а саме, ОСОБА_3 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення,

- а також про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4, оскільки строк домашнього арешту спливає 17 грудня 2018 року, а ризики передбачені п. п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України є наявними та не відпали, а саме, ОСОБА_4 може переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілих, свідків.

Обвинувачений ОСОБА_3 просив вирішити клопотання на розсуд суду, його захисник ОСОБА_1 вважав можливим обрати більш м’який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив вирішити клопотання на розсуд суду, його захисник ОСОБА_2 заперечував проти продовження строку домашнього арешту.

Заслухавши думку прокурора, обвинувачених та їх захисників, дослідивши обвинувальний акт з додатками, колегія суддів прийшла до наступного висновку.

До обвинуваченого ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15 грудня 2018 року включно.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала.

Колегія суддів вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід відповідає не лише особі обвинуваченого, а і характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та продовжити злочинну діяльність, тобто ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальними та дійсними.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3, колегія суддів враховує підвищену соціальну небезпеку інкримінованого обвинуваченому злочину, ризики ухилення від суду, незаконно впливу на потерпілих, свідків та вчинення нових злочинів, та приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3, оскільки саме цей вид запобіжного заходу зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Щодо клопотання прокурора про продовження строку домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4, колегія суддів, приходить до висновку що обвинуваченому необхідно продовжити строк домашнього арешту, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину та без запобіжного заходу розуміючи тяжкість покарання, зможе переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілих, свідків, що є ризиками передбаченими п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи, наявність ризиків передбачених п.п.1,3 ч.1.ст.177 КПК України, колегія суддів вважає що для належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 та запобігання вказаним ризикам, обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною покидати місце проживання на період часу з 21-00 год. до 06-00 год.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 319, 331, 372

КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 та продовження строку домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 – задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_3 – залишити без змін та продовжити його дію на 60 (шістдесят) днів до 10 лютого 2019 року включно.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною покидати місце проживання на період часу з 21-00 год. до 06-00 год. наступної доби обвинуваченому ОСОБА_4 – продовжити на 2 (два) місяці до 13 лютого 2019 року включно.

Копію ухвали надіслати до Вільнянської установи виконання покарань ДПтС України в Запорізькій області, до Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області та вручити обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, які можуть бути оскаржені.

Судді:

О.М. ОСОБА_5 ОСОБА_6 Троценко