Вирок № 78563217, 14.12.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12644/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2018 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Гайданки Г.В.,

прокурора – Фірка І.І.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника – ОСОБА_2,

потерпілого – ОСОБА_3,

представника потерпілих – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018070000000245 від 05.09.2018 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є особою з інвалідністю ІІ групи, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України,

В С Т А Н О В И В:

05.09.2018 року, приблизно о 16 год. 50 хв., обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння (згідно з висновком судової токсикологічної експертизи № 1725 від 17.10.2018 року, на момент настання ДТП в крові знаходився етиловий спирт в концентрації 3,42 %?, що відповідає тяжкому ступеню алкогольного сп’яніння), керуючи вантажним автомобілем марки «Volvo» моделі «FН42Т», реєстраційний номер НОМЕР_1, у щепленні з причепом марки «Panav» моделі «NV35», реєстраційний номер НОМЕР_2, та рухаючись по 9 км об’їзної автодороги М-08 сполученням «Ужгород - КПП Ужгород», що в м. Ужгород, з сторони КПП «Ужгород» в бік м. Мукачево, де неподалік ресторану «Кілікія», дорога являє собою горизонтальну ділянку, пряма в плані, проявив неуважність до дорожньої ситуації що склалася, не впорався з керуванням та не вибравши безпечної дистанції та швидкості, чим грубо порушуючи вимоги п. п. 1.3, 1.5, 1.10, 2.3 (б), 2.9 (а), 2.10, 10.1, 12.1, 12.3, 12.4, 13.1 Правил дорожнього руху, допустив зіткнення в задню частину автомобіля марки «Daewoo» моделі «Nubira», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, який в той час стояв на проїзній частині дороги з метою здійснити маневр повороту ліворуч на територію ресторану «Кілікія», разом з пасажирами: пасажиром переднього місця ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканкою м. Ужгорода, вул. Високовольтна, 9, Закарпатської області, та малолітньою пасажиркою заднього місця ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, мешканкою м. Ужгород, вул. Добрянського, 4/20, Закарпатської області.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди малолітня пасажирка заднього місця позаду водія автомобіля ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, мешканка м. Ужгород, вул. Добрянського, 4/20, Закарпатської області, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 422 від 17.10.2018 року, отримала тілесні ушкодження у вигляді: відкритої ЧМТ; багатоуламкового перелому лобної кістки з переходом на лобну пазуху та комірки решітчастої кістки зліва, перелом тім’яної кістки зліва, перелом клиновидної кістки зліва; перелом луски та передніх відділів пірамідки скроневої кістки зліва з поширенням на поверхню нижнє щелепного суглобу зліва, переломом скулової дуги зліва, імпресія кісткового фрагменту скулово-тім’яної ділянки зліва; забій головного мозку важкого ступеню з субарахноїдальним крововиливом в лобній та скроневій ділянці зліва; забій м’яких тканин лівої половини голови. Виникли вказані тілесні ушкодження внаслідок дії тупих твердих предметів, якими найбільш імовірно могли бути виступаючі частини салону легкового автомобіля під час ДТП внаслідок контактування з іншим автомобілем, яке мало місце 05.09.2018 року і по своєму характеру вищевказані тілесні ушкодження були небезпечними для життя в момент їх спричинення і за цією ознакою, згідно з п. 2.1.3 (б, в) Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Крім того, пасажирка переднього пасажирського місця ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, та мешканка м. Ужгород, вул. Високовольтна, 9, Закарпатської області, отримала тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ; струс головного мозку, підтверджений неврологічною симптоматикою. Виникли вищеописані тілесні ушкодження в результаті дії тупих твердих предметів, якими найбільш імовірно могли бути виступаючі частини салону автомобіля під час ДТП, яке мало місце 05.09.2018 року і потягли за собою розлад здоров’я на час більше 6, але менше 21 дня, і по цій ознаці, згідно з п. 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я, і вони характерні для пасажира салону легкового автомобіля під час ДТП, яке мало місце 05.09.2018 року.

Після зіткнення водій вантажного автомобіля ОСОБА_1 нехтуючи Правилами дорожнього руху, не зупиняючись продовжив рух та у подальшому був затриманий неподалік с. Кам’яниця Ужгородського району.

Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 1.3, 1.5, 1.10, 2.3 (б), 2.9 (а), 2.10, 10.1, 12.1, 12.3, 12.4, 13.1 Правил дорожнього руху, якими визначено: п. 1.3 – учасники дорожнього руху зобов’язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; п. 1.5 – дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов’язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган; п. 1.10 – терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення: безпечна дистанція – відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру; безпечна швидкість – швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах; п. 2.3 (б) – для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 2.9 (а) – водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; п. 2.10 – у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов’язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об’їзд місця пригоди; є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки); п. 12.1 – під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 12.3 – у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди; п. 12.4 – у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.; п. 13.1 – водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Невиконання водієм ОСОБА_1 вказаних вимог, передбачених п. п. 1.3, 1.5, 1.10, 2.3 (б), 2.9 (а), 2.10, 10.1, 12.1, 12.3, 12.4, 13.1 Правил дорожнього руху, знаходиться в прямому причинному зв’язку з наслідками, що наступили, зокрема отриманням тяжких тілесних ушкоджень малолітньою ОСОБА_7.

Крім того, 05.09.2018 року, приблизно о 16 год. 50 хв., водій ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння (згідно з висновком судової токсикологічної експертизи № 1725 від 17.10.2018 року, на момент настання ДТП в крові знаходився етиловий спирт в концентрації 3,42 %?, що відповідає тяжкому ступеню алкогольного сп’яніння), керуючи вантажним автомобілем марки «Volvo» моделі «FН42Т», реєстраційний номер НОМЕР_1, у щепленні з причепом марки «Panav» моделі «NV35», реєстраційний номер НОМЕР_2, та рухаючись по 9 км об’їзної автодороги М-08 сполученням «Ужгород - КПП Ужгород», що в м. Ужгород, з сторони КПП «Ужгород» в бік м. Мукачево, де неподалік ресторану «Кілікія», дорога являє собою горизонтальну ділянку, пряма в плані, проявив неуважність до дорожньої ситуації що склалася, не впорався з керуванням та не вибравши безпечної дистанції та швидкості, чим грубо порушуючи вимоги п. п. 1.3, 1.5, 1.10, 2.3 (б), 2.9 (а), 2.10, 10.1, 12.1, 12.3, 12.4, 13.1 Правил дорожнього руху, допустив зіткнення в задню частину автомобіля марки «Daewoo» моделі «Nubira», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, який в той час стояв на проїзній частині дороги з метою здійснити маневр повороту ліворуч на територію ресторану «Кілікія», разом з пасажирами: пасажиром переднього місця ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканкою м. Ужгорода, вул. Високовольтна, 9, Закарпатської області, та малолітньою пасажиркою заднього місця ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, мешканкою м. Ужгород, вул. Добрянського, 4/20, Закарпатської області.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди малолітня пасажирка заднього місця позаду водія автомобіля ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, мешканка м. Ужгород, вул. Добрянського, 4/20, Закарпатської області, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 422 від 17.10.2018 року, отримала тілесні ушкодження у вигляді: відкритої ЧМТ; багатоуламкового перелому лобної кістки з переходом на лобну пазуху та комірки решітчастої кістки зліва, перелом тім’яної кістки зліва, перелом клиновидної кістки зліва; перелом луски та передніх відділів пірамідки скроневої кістки зліва з поширенням на поверхню нижнє щелепного суглобу зліва, переломом скулової дуги зліва, імпресія кісткового фрагменту скулово-тім’яної ділянки зліва; забій головного мозку важкого ступеню з субарахноїдальним крововиливом в лобній та скроневій ділянці зліва; забій м’яких тканин лівої половини голови. Виникли вказані тілесні ушкодження внаслідок дії тупих твердих предметів, якими найбільш імовірно могли бути виступаючі частини салону легкового автомобіля під час ДТП внаслідок контактування з іншим автомобілем, яке мало місце 05.09.2018 року і по своєму характеру вищевказані тілесні ушкодження були небезпечними для життя в момент їх спричинення і за цією ознакою, згідно з п. 2.1.3 (б, в) Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Крім того, пасажирка переднього пасажирського місця ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, що зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_10, та мешканка м. Ужгород, вул. Високовольтна, 9, Закарпатської області, отримала тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ; струс головного мозку, підтверджений неврологічною симптоматикою. Виникли вищеописані тілесні ушкодження в результаті дії тупих твердих предметів якими найбільш імовірно могли бути виступаючі частини салону автомобіля під час ДТП, яке мало місце 05.09.2018 року і потягли за собою розлад здоров’я на час більше 6, але менше 21 дня і по цій ознаці, згідно з п. 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я, і вони характерні для пасажира салону легкового автомобіля під час ДТП, яке мало місце 05.09.2018 року.

Надалі, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що своїми діями, пов’язаними з порушенням Правил дорожнього руху та допущенням зіткнення в задню частину автомобіля марки «Daewoo» моделі «Nubira», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, за наведених вище обставин поставив малолітню потерпілу ОСОБА_7 в безпорадний та небезпечний для життя стан, при цьому, маючи можливість для надання допомоги, діючи умисно, всупереч вимогам п. 2.10. Правил дорожнього руху, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, нехтуючи моральними і правовими нормами, що зобов’язують надати допомогу людині, яка перебуває у небезпечному для життя стані та позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, через отримані нею небезпечні для її життя травми, не намагався вжити заходи щодо надання потерпілому медичної допомоги та транспортування його до найближчого медичного закладу, хоча сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, завідомо залишив потерпілого у небезпеці і з місця пригоди втік.

Отже, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10. Правил дорожнього руху, яким визначено у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов’язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання до медичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров’я; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред’явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об’їзд місця пригоди; є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та пояснив, що 05.09.2018 року вдень він випив 100 грам алкоголю, сів за кермо та їхав у м. Мукачево на стоянку. По дорозі він побачив перед собою автомобіль, він розгубився та не встиг загальмувати. Дорожньо-транспортна пригода сталася досить швидко, і за період керування ним транспортним засобом така ситуація трапилася з ним уперше. Про вчинене шкодує, просив суд не призначати йому покарання, пов’язане з реальним позбавленням волі. Він вибачився перед потерпілими.

Потерпілий ОСОБА_3 у даному судовому засіданні повідомив, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі відшкодував йому матеріальну шкоду та моральні збитки у даному кримінальному провадженні, у зв’язку з чим у нього до обвинуваченого відсутні будь-які матеріальні та моральні претензії на даний час та відсутні в майбутньому. Цивільний позов заявляти у даному кримінальному провадженні не буде, так як матеріальна шкода та моральні збитки вже всі повністю сплачені. Просив суд не призначати обвинуваченому покарання, пов’язане із реальним позбавленням волі, так як перебуваючи на свободі він допомагає в реабілітації ОСОБА_7, надаючи кошти для цього.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у дане судове засідання не з’явилися, при цьому кожний з потерпілих подали до суду заяви від 14.12.2018 року, в яких повідомили про те, що ОСОБА_1 в повному обсязі їм, до підписання цієї заяви, відшкодував матеріальну шкоду та моральні збитки у даному кримінальному провадженні, у зв’язку з чим у них до нього відсутні будь-які матеріальні та моральні претензії на даний час та відсутні в майбутньому. Цивільний позов заявляти у даному кримінальному провадженні не будуть, так як матеріальна шкода та моральні збитки вже всі повністю сплачені. Просять суд не призначати ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні покарання, пов’язане із реальним позбавленням волі, так як перебуваючи на свободі він допомагає в реабілітації ОСОБА_7, надаючи кошти для цього. Судовий розгляд просять провести без їх участі в присутності представника – адвоката ОСОБА_4

Розглянувши матеріали кримінального провадження суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, доведена повністю.

Оскільки прокурор, обвинувачений та його захисник, потерпілий та представник потерпілих не заперечили щодо фактичних обставин справи, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень в повному обсязі за обставин, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги встановлення судом того факту, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз’яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, а також приписи ч. 2 ст. 394 КПК України щодо особливостей апеляційного оскарження, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідженням характеризуючих даних про його особу.

Таким чином, оцінивши показання обвинуваченого, які він надав вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із правилами ст. ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обставинам, викладеним в обвинувальному акті, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України за кваліфікуючою ознакою – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони потерпілому заподіяли тяжкі тілесні ушкодження, та за ч. 1 ст. 135 КК України за кваліфікуючою ознакою – завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через свій безпорадний стан, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, один з яких відноситься до категорії необережних (ч. 2 ст. 286 КК України), дані про особу винного, який є молодим за віком, є особою з інвалідністю ІІ групи, за місцем проживання характеризується виключно з позитивної сторони та за місцем роботи водієм у ФОП ОСОБА_8 характеризувався позитивно, одружений та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на спеціальних обліках не перебуває, раніше не судимий.

Обставинами, визначеними ст. 66 КК України, що пом’якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає – визнання своєї вини, щире каяття, вчинення злочину вперше, відшкодування завданих збитків.

Обставиною, визначеною ст. 67 КК України, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає: вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

Крім того, суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення обтяжуючу обставину – вчинення злочину щодо малолітньої особи, а саме, щодо ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років (ч. 2 ст. 6 Сімейного кодексу України). Разом з тим, стороною обвинувачення не доведено та в ході судового розгляду не встановлено можливість усвідомлення обвинуваченим ОСОБА_1 відповідного віку за зовнішнім виглядом, зростом, станом здоров’я тощо ОСОБА_7, яка є ІНФОРМАЦІЯ_8.

За положенням ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7, зі змінами від 06.11.2009 року, звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. У пункті 2 вказаної постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки.

Згідно з поданою до суду досудовою доповіддю з інформацією, що характеризує обвинуваченого ОСОБА_1, складеною Тячівським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області, беручи до уваги інформацією, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб).

Враховуючи вищенаведене та конкретні обставини справи, за яких вчинені діяння, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, наявність декількох обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченому, його поведінку після вчинення злочинів, а саме те, що після дорожньо-транспортної пригоди він критично оцінив свою протиправну поведінку, що виразилося у визнанні ним своєї вини, відношенні до потерпілих та добровільному відшкодуванні завданих збитків, а також наявність у обвинуваченого на утриманні двох неповнолітніх дітей, з урахуванням позиції потерпілих, які просили не призначати ОСОБА_1 покарання, пов’язане із реальним позбавленням волі, так як перебуваючи на свободі він допомагає в реабілітації ОСОБА_7, надаючи кошти для цього, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого потерпілі не мають, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 і попередження вчинення з його боку нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, а тому щодо нього необхідно і доцільно призначити покарання у виді позбавлення волі із звільненням його від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням передбачених ст. 76 КК України обов’язків, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

Суд вважає, що саме таке покарання у даному випадку буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.

Цивільні позови потерпілими не заявлено.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній – заставу, а після набрання вироком законної сили і звернення його до виконання грошову заставу в сумі 140960 грн. повернути заставодавцю ОСОБА_9

Процесуальні витрати за проведення експертиз у даному кримінальному провадженні у загальній сумі 1859 грн. покласти на обвинуваченого.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (справа № 308/10124/18) від 10.09.2018 року в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070000000245 від 05.09.2018 року накладено арешт на вантажний автомобіль марки «Volvo» моделі «FH42T», реєстраційний номер НОМЕР_1, у щепленні з причепом марки «Panav» моделі «NV35», реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого являється ОСОБА_8, мешканець с. Вільхівці, вул. Леніна, 201, Тячівського району Закарпатської області, та один слід одорологічного походження, який поміщено до пакету «Національна поліція України Головне слідче управління» за № 4508079. Арештований вантажний автомобіль марки «Volvo» моделі «FH42T», реєстраційний номер НОМЕР_1, у щепленні з причепом марки «Panav» моделі «NV35», реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого являється ОСОБА_8, мешканець с. Вільхівці, вул. Леніна, 201, Тячівського району Закарпатської області, постановлено зберігати на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів при Ужгородському РВП ГУНП в Закарпатській області.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.09.2018 року (справа № 308/10124/18) накладено арешт на: автомобіль марки «Daеwoо» моделі «Nubira», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3; лакофарбове покриття з ТЗ, яке поміщено до пакету «Національна поліція України Головне слідче управління» за № 4508087; пластикові уламки з вантажного автомобіля марки «Volvo» моделі «FH42T», реєстраційний номер НОМЕР_1, які поміщено до пакету «Національна поліція України Головне слідче управління» за № 4514050; дрібні частини ТЗ та уламки скла, які поміщено до пакету «Національна поліція України Головне слідче управління» за № 4514048.

Ухвалою суду від 11.12.2018 року у даній справі задоволено клопотання адвоката ОСОБА_10, що діє в інтересах ОСОБА_8 про часткове скасування арешту майна. Скасувано арешт в частині заборони користування вантажним автомобілем марки «Volvo» моделі «FH42T», реєстраційний номер НОМЕР_1, у щепленні з причепом марки «Panav» моделі «NV35», реєстраційний номер НОМЕР_2, що накладений згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (справа № 308/10124/18) від 10.09.2018 року, у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070000000245 від 05.09.2018 року. Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (справа № 308/10124/18) від 10.09.2018 року, у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070000000245 від 05.09.2018 року, на вантажний автомобіль марки «Volvo» моделі «FH42T», реєстраційний номер НОМЕР_1, у щепленні з причепом марки «Panav» моделі «NV35», реєстраційний номер НОМЕР_2, у частині позбавлення за ухвалою слідчого судді права на їх відчуження та розпорядження, постановлено вважати продовженим. Цією ж ухвалою поставлено передати на відповідальне зберігання вантажний автомобіль марки «Volvo» моделі «FH42T», реєстраційний номер НОМЕР_1, у щепленні з причепом марки «Panav» моделі «NV35», реєстраційний номер НОМЕР_2, власнику ОСОБА_8, мешканцю с. Вільхівці, вул. Центральна (Леніна), 201, Тячівського району Закарпатської області, з правом користування цим транспортним засобом та причепом.

Виходячи з приписів ч. 4 ст. 174 КПК України, суд вважає за необхідне скасувати арешти, накладені на вищевказане майно згідно з ухвалами слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.09.2018 року (справа № 308/10124/18).

Питання щодо речових доказів вирішується судом у порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 174, 368-370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, і призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік;

за ч. 1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного йому основного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов’язки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній – заставу, а після набрання вироком законної сили і звернення його до виконання грошову заставу в сумі 140960 (сто сорок тисяч дев’ятсот шістдесят) гривень, яка зарахована згідно з квитанцію АТ «Комінвестбанк» № НОМЕР_4 від 10.09.2018 року, на рахунок: 37313002018501; отримувач: ТУ ДСА України в Закарпатській області; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; код банку отримувача: 820172; код отримувача: 26213408, призначення платежу: застава за ОСОБА_1 згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області № 308/10124/18 від 07.09.2018 року у відповідності до ст. 182 КПК України, повернути заставодавцю – ОСОБА_9, мешканці с. Ганичі, вул. І. Франка, 173, Тячівського району Закарпатської області.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави 1859 (одну тисяча вісімсот п’ятдесят дев’ять) гривень процесуальних витрат за проведення експертиз.

Скасувати арешт майна, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.09.2018 року (справа № 308/10124/18), а саме на: вантажний автомобіль марки «Volvo» моделі «FH42T», реєстраційний номер НОМЕР_1, у щепленні з причепом марки «Panav» моделі «NV35», реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого являється ОСОБА_8, мешканець с. Вільхівці, вул. Леніна, 201, Тячівського району Закарпатської області, та один слід одорологічного походження, який поміщено до пакету «Національна поліція України Головне слідче управління» за № 4508079.

Скасувати арешт майна, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.09.2018 року (справа № 308/10124/18), а саме на: автомобіль марки «Daеwoо» моделі «Nubira», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3; лакофарбове покриття з ТЗ, яке поміщено до пакету «Національна поліція України Головне слідче управління» за № 4508087; пластикові уламки з вантажного автомобіля марки «Volvo» моделі «FH42T», реєстраційний номер НОМЕР_1, які поміщено до пакету «Національна поліція України Головне слідче управління» за № 4514050; дрібні частини ТЗ та уламки скла, які поміщено до пакету «Національна поліція України Головне слідче управління» за № 4514048.

Речові докази:

автомобіль марки «Daеwoо» моделі «Nubira», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, що переданий на зберігання до майданчику тимчасового тримання Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області – повернути власнику або уповноваженій ним особі;

вантажний автомобіль марки «Volvo» моделі «FH42T», реєстраційний номер НОМЕР_1, у щепленні з причепом марки «Panav» моделі «NV35», реєстраційний номер НОМЕР_2, що переданий на зберігання до майданчику тимчасового тримання Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області – повернути власнику ОСОБА_8;

лакофарбове покриття з транспортного засобу, яке поміщено в пакет «Національна поліція України Головне слідче управління» за № 4508087; пластикові уламки з вантажного автомобіля марки «Volvo» моделі «FH42T», реєстраційний номер НОМЕР_1, які поміщено в пакет «Національна поліція України Головне слідче управління» за № 4514050; дрібні частини транспортного засобу та уламки скла, які поміщено в пакет «Національна поліція України Головне слідче управління» за № 4514048, один слід одорологічного походження, який поміщено в пакет «Національна поліція України Головне слідче управління» за № 4508079, що передані для відповідального зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Ужгородському РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області – знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуюча О.М. Світлик