Ухвала суду № 78561688, 14.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

14 грудня 2018 року м. Київ№ 826/7938/17Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., суддів: Кузьменка В.А., Огурцова О.П., при секретарі судового засідання Шевченко М.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Фермерського господарства «Ранет»

до Міністерства аграрної політики та продовольства України

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Міністерство фінансів України, 2) Державна казначейська служба України, 3) Департамент агропромислового розвитку Закарпатської обласної державної адміністрації, 4) Відділ агропромислового розвитку Ужгородської районної державної адміністрації

про визнання дій та бездіяльності протиправною, зобов'язання перерахування коштів

Суд прийняв до уваги таке.

21.06.2017 року Фермерське господарство «Ранет» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України з позовом в якому просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (5003/18 від 17.01.2018 року):

1. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо не спрямування Фермерському господарству «Ранет» бюджетних коштів на компенсацію витрат, пов'язаних з будівництвом холодильника з регульованим газовим середовищем, у розмірі 6804000,00 гривень за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними».

2. Зобов'язати Міністерство аграрної політики та продовольства України у встановленому законодавством порядку перерахувати Фермерському господарству «Ранет» бюджетні кошти для виплати компенсації витрат, пов'язаних з будівництвом холодильника з регульованим газовим середовищем ємністю 600 т. для зберігання плодів власного виробництва, у розмірі 6804000,00 ( шість мільйонів вісімсот чотири тисячі) гривень.

В судовому засіданні 15.11.2017 року представник відповідача заявив клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду з підстав, визначених ст. 99 КАС України, мотивуючи тим, що позивачу було відомо про порушення його права ще 22.10.2015 року, однак з позовом останній звернувся у 2017 році.

Позивачем клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду чи пояснень щодо не пропуску такого строку до суду не надано.

Вирішуючи питання щодо залишення позовної заяви без розгляду, суд зважає, що пунктом 10 Розділ VII "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи вказані норми Перехідних положень, суд керується нормами КАС України в редакції чинній з 15.12.2017 року (Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами «Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів», визначено, що Правила судової процедури мають слугувати ухваленню правосудного рішення у справі та забезпечувати рівні гарантії учасникам процесу щодо судового захисту їхніх прав.

Судочинство як найдієвіший інститут забезпечення верховенства права має ґрунтуватись, зокрема, на таких загальних принципах: законність, що вимагає від суду здійснювати судочинство, керуючись Конституцією та законами, з урахуванням їх цілей та надаючи при цьому найсправедливіше тлумачення для кожного випадку; рівність учасників процесу, яка означає рівні можливості у судовому процесі, що відповідає процесуальному статусу учасника процесу; диспозитивність, відповідно до якої сторони можуть вільно розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору та інші.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає «Право на справедливий суд», одним із аспектів якого є право доступу, яке не є абсолютним і може підлягати законним обмеженням, які мають законну мету та використаними засобами та досягнутими цілями. Таким законним обмеженням є передбачені законом строки звернення до суду, які можуть бути поновлені за заявою заявника із зазначенням та обґрунтуванням поважних причин та надання належних доказів щодо причин пропуску строків звернення до суду.

Частиною другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частин першої, другої статті 99 КАС України (в редакції, що діяла станом на момент подання позову), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими; законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України (у чинній редакції), якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Представник відповідача заяву про залишення позовної заяви без розгляду подала до суду в судовому засіданні 15.11.2017 року, що підтверджується штемпелем суду «Прийнято в судовому засіданні 15 ЛИС 2017 «підпис судді», представник позивача згідно довіреності -Терпак О.В. була присутня в даному засіданні, однак пояснень на клопотання представника відповідача щодо обізнаності порушеного права з жовтня 2015 року не надала, як і не надала пояснень/клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Відтак, позивачем не подана заява про поновлення строку звернення до суду, як того вимагає чинна редакція КАС України.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).

Частиною 3 ст. 123 КАС України встановлено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на викладене вище суд вважає, що адміністративний позов поданий з порушенням строку на звернення до суду.

Відлік строку, на думку суду, почався для позивача з 22.10.2015 року, що підтверджується листом Мінагрополітики від 22.10.2015 року за № 37-13-4-13/17353 (Т. 1 а.с. 24), який свідчить про обізнаність позивача про відсутність бюджетних асигнувань у 2014 та 2015 роках, на компенсацію понесених витрат суб'єктів господарювання не проводиться, а тому кредиторська заборгованість не реєструється.

Вказаний лист суд вважає належним доказом (ст. 73 КАС України), оскільки він містить інформацію щодо дати обізнаності позивача та допустимим доказом (ст. 74 КАС України), так як видавником цього листа є Відповідач, та адресований він безпосередньо позивачу.

Цей лист є також достатнім доказом, оскільки дає можливість дійти висновку про дату обізнаності позивача.

Заяви у встановленому приписами ч. 6 ст. 161 КАС України порядку щодо поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом позивачем не надано, доводи представника відповідача не спростовані, а тому клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 51, 60, 122, ч. 3 ст. 123, п. 8 ч. 1 ст. 240 , 243 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Справу за позовом Фермерського господарства «Ранет» до Міністерства аграрної політики та продовольства України, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Міністерство фінансів України, 2) Державна казначейська служба України, 3) Департамент агропромислового розвитку Закарпатської обласної державної адміністрації, 4) Відділ агропромислового розвитку Ужгородської районної державної адміністрації про визнання дій та бездіяльності протиправною, зобов'язання перерахування коштів - залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що згідно з ч. 4 ст. 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295 КАС України.

Пунктом 15.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя Р.О. Арсірій

Судді В.А. Кузьменко

О.П. Огурцов