Рішення № 78561502, 13.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 грудня 2018 року № 826/6485/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного відділу ДВС Києва ГТУЮ у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення та постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 11-Б, код ЄДРПОУ 34979022) про визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:30040184 від 14.06.2016 року Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві та постанови про арешт нерухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер:51180318, виданий 14.06.2016 року, видавник Печерський РВДВС ГТУЮ у м. Києві, код ЄДРПОУ:34979022.

25 травня 2018 року ухвалою Окружного адміністративного суд міста Києва було відкрито провадження по даній адміністративній справі з урахуванням вимог ст..160-161, 172 КАС України.

02 серпня 2018 року під час відкритого судового засідання за участю представника позивача ОСОБА_2 було ухвалено витребувати у відповідача інформацію на підставі чого був внесений оскаржуваний запис 14.06.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає 08.04.2018 він самостійно отримавши інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно випадково дізнався про наявність арешту належного йому нерухомого майна, що виникло на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження :51180318 від 14.06.2016 року, виданої Печерським районним відділом державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Намагаючись розібратися із підставами арешту майна позивача, він за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження, доступ до якої є вільним через всесвітню мережу Інтернет, зробив пошук за номером виконавчого провадження № 51180318, що зазначено як підставу арешту.

Проте виявилось, що в автоматизованій системі виконавчого провадження записи щодо виконавчого провадження № 51180318 відсутні.

Згідно Витягу від 08.04.2018 року з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначається, що підставою накладення арешту є постанова ДВС Печерського районного відділу ДВС України в м. Києві.

08 жовтня 2018 року згідно довідки Окружного адміністративного суду міста Києва через неявку представників сторін в судове засідання суддя Вєкуа Н.Г. приймає рішення перейти до письмового провадження.

17.09.2018 року на вимогу суду Печерський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві направив копії виконавчого провадження №51180318. Також Відповідачем було повідомлено суд, що згідно з АСВП у Дніпровському районному відділі державної виконавчої служби ГТУЮ у місті Києві перебуває ВП № 52626684 з примусового виконання постанови ДФС Одеської митниці № 0214/5000/16 від 11.03.2016 року.

Згідно наданих Відповідачем копій виконавчого провадження вбачається наступне.

22 серпня 2015 року до Одеської митниці ДФС подано було митну декларацію «ІМ 40 ДЕ» № 500040001/2015/009484.У зв'язку з відсутністю повного пакету документів та спрацюванні ризиків при митному контролі було подано декларацію типу «ІМ 40 ТН», яка була прийнята та зареєстрована за номером №500040001/2015/009485.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення до м/п «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС були надані CMR № 013725 від 20.08.2015, CARNET TIR SX 76384067, інвойс № 005671 від 20.08.2015 року, додаток до інвойсу 005671-1 від 21.08.2015 року, пакувальний лист до інвойсу 005671 та інші товаросупровідні і комерційні документи.

Згідно інформації, зазначеної у МД № 500040001/2015/009485 та товаросупровідних документах встановлено, що відправником товару є компанія «YAKACI TEXTIL KUYUMCULUK CANLI HAYV AN ALIM SAT.SAN.TIC. LTD» (Туреччина), а одержувачем є ТОВ «Домус Альянс».

В графі 31 МД № 500040001/2015/009485 було заявлено товар: «Тканина полотняного переплетення з ниток різних кольорів …», код УКТЗЕД 54076130000.

Згідно з Класифікатором типів декларацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року № 1011, літерний код типу декларацій при ввезенні «ТН» позначає «тимчасову митну декларацію на товари точні відомості про код згідно УКТ ЗЕД яких можуть бути встановлені після проведення їх дослідження, отримання додаткової інформації тощо. На підставі викладеного, 22.08.2015 після здійснення митних формальностей зазначений товар за МД № 500040001/2015/009485 випущено у вільний обіг. 04.10.2015 року Одеською митницею ДФС, у зв'язку з висновком Одеського управління з питань експертизи та досліджень Міндоходів від 29.09.2015 року № 142008700-1082 та зміною опису товару, було прийняте класифікаційне рішення № КТ-500040001-0278-2015, згідно якого було змінено заявлений у МД 500040001/2015/009485 код УКТЗЕД» (а.а.с.33-36).

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та сплати податкових зобов'язань.

Враховуючи викладене, з поданням у 45-денний строк додаткової декларації, особа, яка ввозить товари на митну територію України, повинна сплатити всі нараховані митні платежі до Державного бюджету України.

Проте, у вичерпний 45-денний термін з дня оформлення митної декларації № 500040001/2015/009485 до Одеської митниці ДФС додаткова декларація Позивачем подана не була.

Згідно службової записки т.в.о заступника начальника м/п «Іллічівськ» від 2016 року № 3917/15-70-62 сума несплачених митних платежів, які підлягають обов'язковій сплаті у разі переміщення через митний кордон України даного товару складає 24 511, 50 грн.

Таким чином, директором ТОВ «Домус Альянс» ОСОБА_1 не було сплачено у встановлений законодавством строк митні платежі у розмірі 24 511, 50 грн., чим порушив митні правила, передбачені ст.485 митного кодексу України.

Штраф відповідно до ч.1 ст. 485 Митного кодексу України становить 83 534, 50 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявна постанова про відкриття виконавчого провадження , де зазначено, що підставою відкриття виконавчого провадження є постанова № 0214/5000/16 від 11.03.2016 року ДФСУ Одеської фіскальної митниці (а.а.с.38).

Відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.06.2016 року на все майно боржника ОСОБА_1 було накладено арешт та обмежено право користування та розпорядження майном у зв'язку з несплатою штрафу за несплату митних платежів у сумі 83 534, 50 грн.

Отже, суд проаналізувавши наявні докази в матеріалах справи приходить до висновку, що в рамках виконавчого провадження № 51180318 від 23.05.2016 року, де боржником виступає ОСОБА_1 є постанова про відкриття виконавчого провадження, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, постанова про стягнення виконавчого збору, постанова про стягнення з боржника витрат пов'язаних з проведенням виконавчих дій та постанова про закінчення виконавчого провадження, що свідчить про несплату Позивачем штрафу за митні платежі, порушення ним митних правил при перетині митного кордону України. Дані обставини справи спростовують доводи Позивача з урахуванням наявних доказів в матеріалах справи.

З урахуванням наявних доказів в матеріалах справи суд звертає увагу, що Печерський районний відділ ДВС Києва ГТУЮ у м. Києві (Відповідач) належним чином виконав свої повноваження згідно Закону України «Про виконавче провадження» та Митного кодексу України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 і частини третьої статті 129 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.

Виходячи із закріпленого в ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись п.10 ч.1 ст.4, статтями 77-78, 143, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 255, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Суддя Н.Г. Вєкуа