Рішення № 78561330, 12.12.2018, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

185/5508/18

2/0198/277/18

12.12.2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.12.2018 року Юр»ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Маренич С.О., за участю секретаря судового засідання Літвіченко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду смт. Юр»ївка, в порядку заочного розгляду справи, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» м. Запоріжжя до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Служба миттєвого кредитування» звернулися до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу за кредитним договором у розмірі 12 781, 62 грв. та судових витрат по справі в розмірі 1779, 62 грв..

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що 02.09.2014 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та відповідачем по справі ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 140902-090028, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 400 грв..

Відповідно до п. 3.3 кредитного договору відповідач був зобов’язаний повернути отримані грошові кошти в розмірі 400 грв., а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 112 грв., в строк до 15.09.2014 року.

Однак, взяті на себе зобов’язання відповідач належним чином не виконував, здійснивши останній платіж на погашення заборгованості за кредитним договором 11.11.2014 року, а відтак, станом на 01.06.2018 року має заборгованість за кредитним договором в сумі 11 002, 02 грв., яка складається з : 400, 00 грв. - заборгованість за тілом кредиту; 112, 00 грв. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 10 490, 00 грв. - пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів.

Посилаючись на ст. ст. 526, 1046 – 1053, 1054 ЦК України позивач просив стягнути з відповідача по справі на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 12 781, 62 грв., а також судові витрати по справі у розмірі 1 779, 62 грв..

В судове засідання позивач не з»явився, надав суду клопотання про розгляд справи в його відсутності, в якому зазначив, що позовні вимоги повністю підтримує та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення (ас. 133).

Відповідач по справі ОСОБА_1 в судове засідання не з”явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду за зареєстрованим місцем його проживання (ас. 41, 129-131), а окрім того, шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному веб – порталі судової влади України (ас. 127), при цьому, будь – яких заяв про розгляд справи в його відсутності, відзиву на позов не надав.

В ході розгляду справи судом вчинено наступні процесуальні дії:

- 01.10.2018 року позовна заява ТОВ «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором залишена без руху (ас. 48-49);

- 17.10.2018 року постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (ас. 66-67);

- 13.11.2018 року постановлено ухвалу про відкладення судового засідання (ас. 121-122);

- 12.12.2018 року постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи (ас. 135).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги те, що позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, про що зазначив у клопотанні про розгляд справи за його відсутності (ас. 133), те, що відповідач не з’явився в судове засідання без повідомлення причин своєї неявки, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання та будь – який відзив, заперечення проти позову не подав, суд знаходить можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими гл. ІІ «Заочний розгляд справи» ЦПК України, при цьому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснює фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові матеріали додані до справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають до часткового задоволення з наступних підстав:

- так, судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 02.09.2014 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 140902-090028, за умовами якого відповідач отримав споживчий кредит у розмірі 400, 00 грв., на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 2 % за кожен день користування кредитом, з кінцевим терміном повернення до 15.09.2014 року (ас. 4-5).

Відповідно до п. 3.3 кредитного договору відповідач зобов’язався повернути кредит в розмірі 400, 00 грв., а також сплатити проценти у розмірі 112, 00 грв., нараховані за період, починаючи з дати видачі кредиту і закінчуючи датою повернення кредиту, що разом становить 512, 00 грв., у дату повернення кредиту. Повернення кредиту та сплата процентів здійснюються разовим платежем (ас. 4).

Згідно п. 6.2 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту відповідач зобов’язався сплачувати кредитодавцю неустойку у вигляді пені з розрахунку 2 % від суми кредиту за кожен день прострочення платежу за кредитним договором (ас. 4).

Згідно п.п. 9.1, 9.2 кредитного договору - договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту надання кредитодавцем позичальнику кредиту і діє до повернення позичальником наданого йому кредиту та повного погашення ним процентів за кредитом. Сторони домовилися про договірну позовну давність - 10 років (ас. 5).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України (в редакції на час укладення сторонами договору) розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином, одностороння відмова від зобов’язання згідно зі статтею 525 ЦК України не допускається.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України - позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач по справі ТОВ «Служба миттєвого кредитування» належним чином виконав всі покладені на нього обов’язки згідно умов кредитного договору, що відповідачем, в свою чергу, не спростовано.

Між тим, відповідач ОСОБА_1 покладені на нього обов’язки за кредитним договором належним чином не виконував, в зв’язку з чим має перед позивачем заборгованість за кредитним договором, станом на 01.06.2018 року, в загальному розмірі 11 002, 00 грв., яка складається з : 400, 00 грв. - заборгованість за тілом кредиту; 112, 00 грв. - заборгованість за процентами за користування кредитом, а також 10 490, 00 грв. - пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором, що підтверджено в судовому засіданні наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором (ас. 8-31).

Разом з тим, суд не може погодитися з підрахунками позивача, зазначеними в прохальній частині позовної заяви про стягнення з відповідача боргу за кредитним договором у розмірі 12 781, 62 грв., так як дана сума нічим фактично та об’єктивно не підтверджена в судовому засіданні та на думку суду остання підсумована разом з судовими витратами (11 002, 00 + 1 779, 62). Проте, судові витрати по справі позивач окремо просить стягнути з відповідача в загальному розмірі 1 779, 62 грв..

З огляду на дане, суд вважає можливим стягнути з відповідача по справі на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 400, 00 грв. та заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 112, 00 грв., що повністю підтверджується розрахунком боргу.

Що стосується нарахованої пені за порушення строків повернення кредиту в розмірі 10 490, 00 грв., суд виходить з наступного:

- так, нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч.ч. 1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 551 ЦК України суду надано право зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Застосовуючи дану норму, суд зобов'язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення (Рішення Конституційного суду України від 11.07.2013 року № 7-рп/2013).

Таким чином, чинне законодавство передбачає неустойку в якості засобу виконання зобов'язань й міру майнової відповідальності за їх невиконання або неналежне виконання, а правом на пом'якшення неустойки наділений суд задля усунення явної її неспіврозмірності йподальшого порушення зобов'язань.

При зменшенні розміру пені суд бере до уваги, що розмір останньої більш ніж у двадцять разів перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом і є неспіврозмірним з розміром невиконаного зобов'язання відповідачем.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що пропорціонально – співрозмірним розміром неустойки невиконаному зобов'язанню відповідачем є стягнення з останнього 2 500 грн. пені. Такий розмір пені на думку суду враховує інтереси обох сторін.

З огляду на дане, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача по справі на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 3 012, 00 грв., яка складається з : 400, 00 грв. - заборгованість за тілом кредиту; 112, 00 грв. - заборгованість за процентами по кредиту; 2 500, 00 грв. - пеня за прострочення виконання зобов’язань за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 36 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою визначеною Законом № 3674-VІ).

При пред’явлені позову позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1 762, 00 грв. (ас. 1).

Враховуючи, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума на відшкодування понесених судових витрат в розмірі 475, 74 грв., з наступного розрахунку: 3 012, 00 : 11 002, 00 х 100 = 27 % (тобто позовні вимоги задоволені на 27 % від заявлених); 1 762 х 27 % = 475, 74.

Що стосується стягнення з відповідача ОСОБА_1 комісії банку за здійснення банком банківських операцій при сплаті судового збору в розмірі 17, 62 грв. (ас. 1), то такі суд не вважає можливим стягнути, оскільки вказані витрати не відносяться до судових витрат.

Керуючись ст. ст. 141, 263, 265, 280, 281, 282, 283, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» м. Запоріжжя до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, гр. України, зареєстрованого за адресою - вул. Травнева, буд. 3 с. Олексіївка Юр»ївського району Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» м. Запоріжжя (місцезнаходження вул. Сорок років Рад. України, буд. 39-А, оф. 25 м. Запоріжжя Запорізька області, код ЄДРПОУ 38839217) заборгованість за кредитним договором № 140902-090028 від 02 вересня 2014 року в розмірі 3 012, 00 грв. (три тисячі дванадцять грв., 00 коп.), яка складається з : 400, 00 грв. - заборгованість за тілом кредиту, 112, 00 грв. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2 500, 00 грв. - пеня за прострочення виконання зобов’язання.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, гр. України, зареєстрованого за адресою - вул. Травнева, буд. 3 с. Олексіївка Юр»ївського району Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» м. Запоріжжя (місцезнаходження вул. Сорок років Рад. України, буд. 39-А, оф. 25 м. Запоріжжя Запорізька області, код ЄДРПОУ 38839217) судові витрати по справі в загальному розмірі 475, 74 грв. (чотириста сімдесят п’ять грв., 74 коп.).

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасник справи якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 4 ст. 265 ЦПК України:

- позивач : Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» м. Запоріжжя, місцезнаходження - 69037, вул. Сорок років Рад. України, буд. 39-А, оф. 25 м. Запоріжжя Запорізька області, код ЄДРПОУ 38839217;

- відповідач : ОСОБА_1, зареєстроване місцепроживання - 51311, вул. Травнева, буд. 3 с. Олексіївка Юр’ївського району Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1.

Повне судове рішення складено 12 грудня 2018 року.

Суддя С. О. Маренич