Рішення № 78560507, 30.10.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/5994/18

Провадження № 2/234/2129/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Заборського В.О., за участю секретаря судового засідання Сторчай А.Д., представника третьої особи ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Регіональний сервісний центр МВС в Донецькій області про поновлення державної реєстрації транспортного засобу, -

ВСТАНОВИВ:

02.05.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_3 про поновлення за ОСОБА_3 державної реєстрації транспортного засобу «ВАЗ» 21104, 2006 року випуску, сірого кольору, шасі ХТА21104060994901, тип ТЗ легковий седан, повна маса 1515, маса без навантаження 1040, об’єм двигуна 1596 куб.см (В), особливі відмітки довідка рахунок ЄГП-362170.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 у квітні 2013 року, після досягнення домовленостей, придбав у ОСОБА_3 транспортний засіб марки ВАЗ 21104, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, у зв’язку з чим відповідач передав йому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу РСА №702768, видане Горлівським МРЕВ Донецької області, ключі та видав йому і його батькові ОСОБА_4 довіреність бути представником з правом продажу, обміну, здаванням в найм, укладення договору позички, страхування, строком до 17.04.2018 року. Крім того, між ними була досягнута домовленість, що протягом вказаного строку, позивач здійснить державну реєстрацію автомобіля на власне ім’я у підрозділах МРЕВ МВС України.

Проте, через початок у 2014 році на території Донецької області АТО, зв’язок між ними було втрачено, і як стало відомо пізніше позивачу, ОСОБА_3, переживаючи за можливу матеріальну відповідальність за законом, як володільця джерела підвищеної небезпеки, та загострення криміногенної ситуації, прийняв рішення про анулювання реєстрації вказаного транспортного засобу.

У 2017 році позивач, на виконання домовленості із відповідачем, вирішив перереєструвати автомобіль, але отримав відмову, через анулювання державної реєстрації транспортного засобу.

На даний час транспортний засіб та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу РСА №702768, видане Горлівським МРЕВ Донецької області, знаходяться у позивача, однак він позбавлений можливості зареєструвати його на себе, оскільки поновлення державної реєстрації можливо лише за рішенням суду.

Позивач ОСОБА_2, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився. До суду, від представника позивача ОСОБА_5 надійшла заява, про підтримання позовних вимог та розгляд справи у відсутності позивача та його представника.

Відповідач ОСОБА_3 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з’явився. У наданому суду відзиві на позовну заяву просив розглянути справу у його відсутності. У відзиві пояснив, що в квітні 2013 року між ним та ОСОБА_2 було досягнуто домовленості про умови купівлі-продажу належного йому транспортного засобу ВАЗ 21104, державний номер НОМЕР_1. Після чого, він передав ОСОБА_2 свідоцтво про реєстрацію, ключі та видав на його ім’я і ім’я його батька довіреність бути представником з правом продажу, обміну, здаванням в найм, укладенням договору позички, страхування строком до 17.04.2018 року. Крім того, вони домовилися, що протягом двох років ОСОБА_2 здійснить державну реєстрацію транспортного засобу на своє ім’я. В подальшому, через проведення АТО на території Донецької області, контакт між ними було втрачено, та враховуючи те, що автомобіль знаходився у ОСОБА_2, йому не було відомо про його участь, він вирішив анулювати державну реєстрацію транспортного засобу. Після подання ОСОБА_2 позову, йому стало відомо, що автомобіль знаходиться у справному стані та використовується ОСОБА_2, та в інший спосіб, крім як за рішенням суду, поновити державну реєстрацію транспортного засобу неможливо, у зв’язку з чим просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 та поновити державну реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 21104.

Представник третьої особи, ОСОБА_1, в судовому засіданні пояснила, що на її думку відсутній предмет спору, ОСОБА_2 у позовній заяві не навів, яким чином порушені, не визнані або оспорюються його права. Так 30.03.2017 року, ОСОБА_3, як власник транспортного засобу ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1, звернувся до ТСЦ 1443 РСЦ МВС в Донецькій області із заявою про зняття автомобіля з обліку у зв’язку із вибракуванням, розпорядившись своїм правом на власний розсуд, оскільки видана ним довіреність на розпорядження транспортним засобом ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не зменшувала та не обмежувала права власності ОСОБА_3. Крім того, довіреність ОСОБА_3 була видана строком на п’ять років до 17.04.2018 року, та на час звернення до суду вона припинила свою дію і позивач втратив свої повноваження.

Заслухавши представника третьої особи, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Відповідачу ОСОБА_3 на праві власності належав автомобіль ВАЗ 21104, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі ХТА21104060994901, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу РСА №702768, видане Горлівським МРЕВ Донецької області 03.11.2006 року.

30.03.2017 року, ОСОБА_3 звернувся із заявою №115517792 до начальника центру 1443 провести операцію «Зняття з обліку у зв’язку з вибраковкою» транспортного засобу ВАЗ 21104, 2006 року випуску, шасі ХТА21104060994901, зазначивши, що Свідоцтво про реєстрацію РСА 702768 та державний номерний знак НОМЕР_1 втрачені при невідомих обставинах, та 30.03.2017 року даний автомобіль було знято з обліку у зв’язку з вибраковкою.

У відповідності до ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права. Відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджений Постановою КМУ №1388 від 7 вересня 1998 року зі змінами і доповненнями від 23 грудня 2009 року (далі Порядок).

У відповідності до п.8 Порядку державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів, а документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є в тому числі і копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин.

Згідно п.45 Порядку вибракувані транспортні засоби підприємств знімаються з обліку на підставі затверджених актів, а громадян - за заявами їх власників. Зняття з обліку в таких випадках проводиться без огляду транспортних засобів. Номерні знаки і реєстраційні документи здаються до сервісних центрів МВС. Вивільнені після зняття з обліку транспортних засобів у зв'язку з їх вибракуванням складові частини, що мають ідентифікаційні номери, залишаються у розпорядженні власників. Відповідні сервісні центри МВС за зверненням власника видають на такі складові частини довідки встановленого зразка.

З огляду на вищезазначене, відповідач ОСОБА_3 відмовився від державної реєстрації належного йому на праві власності транспортного засобу ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1, у порядку встановленому актами цивільного законодавства, знявши його з обліку у зв’язку з вибраковкою.

Довіреністю, посвідченою 17.04.2013 року приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, відповідач ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_2 та ОСОБА_4 бути його представником при здійсненні від його імені юридичних дій, пов’язаних з продажем, обміном, здаванням в найом, укладанням договорів позички, страхування щодо належного йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ РСА №702768, транспортним засобом ВАЗ 21104, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, строком на п’ять років до 17.04.2018 року.

Сутність та правова природа представництва регулюються положеннями Глави 17 ЦК України.

Частиною 3 ст. 244 ЦК України визначено, що довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Представництвом, відповідно до ч.1 ст.237 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Отже, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами.

Договір купівлі-продажу - це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов'язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Аналіз зазначених норм матеріального права свідчить про те, що видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала.

Таким чином, позивачем ОСОБА_2 не надано суду належних доказів, що він набув право власності на транспортний засіб ВАЗ 21104, 2006 року випуску, сірого кольору, шасі ХТА21104060994901.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

За змістом ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ч.2 ст. 16 ЦК України, а саме: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Окрім того, вказаною нормою законодавець закріпив право особи захищати саме свої права, а не права інших осіб, які здійснюють свої цивільні права вільно, на власний розсуд (ст. 12 ЦК України).

Позивач ОСОБА_2, всупереч вищенаведеному, звернувся до суду з вимогою поновити за відповідачем ОСОБА_3 державну реєстрацію транспортного засобу, через анулювання якої він позбавлений можливості зареєструвати на себе автомобіль, а поновлення її можливе лише за рішенням суду. Крім того, позивачем не прийнято до уваги, що Порядком не передбачено такої операції як поновлення державної реєстрації транспортного засобу знятого з обліку у зв’язку з вибраковкою. У даному випадку можлива тільки державна реєстрація транспортного засобу, яка відповідно до п.8 Порядку проводиться на підставі заяви власника або його представника, і документів, що підтверджують правомірність придбання транспортного засобу, відповідність конструкції транспортного засобу установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів, а рішення суду із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, є одним із документів, що підтверджує правомірність придбання транспортного засобу, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Позивачем ОСОБА_2 суду не доведено, що діями або бездіяльністю відповідача ОСОБА_3 порушені його права, або будь-які дії відповідача перешкоджають йому у здійсненні свого права. Навпаки, відповідач у відзиві просив задовольнити позов ОСОБА_2 та поновити державну реєстрацію на транспортний засіб, визнав, що в квітні 2013 року між ними була домовленість про умови купівлі-продажу автомобіля та здійснення позивачем державної реєстрації автомобіля на власне ім’я протягом двох років. Також, суду не надано доказів того, що відповідач ОСОБА_3 відмовляється від звернення із заявами до РСЦ МВС в Донецькій області про державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу або отримання ним відмови у поновленні державної реєстрації.

Таким чином, позивач звернувся до суду за захистом права за відсутності його порушення відповідачем, що свідчить про відсутність будь-яких правових підстав для захисту цивільного права ОСОБА_2, яке в даному випадку не порушене, у зв’язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 264, 265, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) про поновлення державної реєстрації транспортного засобу - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 09.11.2018 року.

Суддя ОСОБА_7