Рішення № 78560138, 11.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2018 р. № 520/8836/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Лук'янцева С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 05.09.2018 року № 00000401306 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки, на підставі яких було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, застосованими штрафними санкціями та визначеними зобов'язаннями за цим рішенням. Позивач вважає, що на нього не розповсюджувався обов'язок зареєструватися як платник ПДВ, оскільки у 2016 році він був платником єдиного податку третьої групи. Крім того, позивач вважає, що документальну позапланову виїзну перевірку відносно нього контролюючим органом призначено та проведено з порушенням вимог Податкового кодексу України, у зв'язку з чим, наслідки такої перевірки є протиправними та не законними. Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві та письмовій відповіді на відзив на позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на доводи наданих суду письмових заперечень стосовно того, що висновки перевірки про порушення позивачем законодавства належним чином зафіксовані в акті перевірки, а спірне податкове повідомлення - рішення є законним та обґрунтованим. При цьому, відповідач посилався на те, що перевірка позивача була проведена відповідно до вимог чинного законодавства, розпочата після вручення останньому належним чином оформленого наказу, пред'явлення направлення на проведення перевірки та відповідного службового посвідчення.

У своїй відповіді на відзив позивач посилався на те, що він не був належним чином повідомлений про проведення перевірки, а вид проведеної перевірки не відповідає виду перевірки, зазначеному у наказі про її проведення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що самозайнята особа ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа - підприємець 28.09.2012 року за №24800000000143959, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії НОМЕР_2 (а.с. 7).

На підставі наказу №5327 від 24.07.2018 року фахівцем Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку самозайнятої особи ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, щодо своєчасності реєстрації платника на додану вартість, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, за результатами якої складено акт № 3124/20-40-13-15-07/НОМЕР_1 від 31.07.2018 року (а.с. 8-14).

Відповідно до висновків акту № 3124/20-40-13-15-07/НОМЕР_1 від 31.07.2018 року перевіркою встановлено порушення: п. 181.1 ст. 181, п. 183.4 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України у результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 609652,00 грн., в тому числі за січень 2017 в сумі 2766,00 грн., за березень 2017 - 43664,00 грн., за квітень 2017 - 169480,00 грн., за травень 2017 - 210690,00 грн., за червень 2017 - 6752,00 грн., за липень 2017 - 18843,00 грн., за серпень 2017 - 36154,00 грн., за вересень 2017 - 1027,00 грн., за жовтень 2017 - 39411,00 грн., за листопад 2017 - 80205,00 грн., за грудень 2017 - 660,00 грн.

Не погодившись з зазначеними висновками акту перевірки, позивач звернувся до Головного управління ДФС у Харківській області з запереченнями від 23.08.2018 року (а.с. 19-20), на які позивачу надана відповідь №8967/ФОП/20-40-12-15-14 від 04.09.2018 року про залишення без змін висновків акту перевірки № 3124/20-40-13-15-07/НОМЕР_1 від 31.07.2018 року (а.с. 21-22).

На підставі висновків, викладених в акті № 3124/20-40-13-15-07/НОМЕР_1 від 31.07.2018 року, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 05.09.2018 року № 00000401306, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 762065,00 грн., з них сума податкового зобов'язання 609652 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 152413 грн. (а.с. 23).

Позивач, не погодившись з вказаним податковим повідомленням - рішенням, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Щодо порядку призначення та проведення перевірки відносно позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно п. 78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено в судовому засіданні представником відповідача, рішення про проведення відносно позивача документальної позапланової виїзної перевірки було прийнято у зв'язку з отриманням Головним управлінням ДФС у Харківській області податкової інформації, яка свідчить про порушення позивачем податкового законодавства. У зв'язку з чим, позивачу було направлено письмовий запит від 22.05.2018 року №4928/ФОП/20-40-13-15-14 «Про надання інформації (пояснення) та її документального підтвердження», який отримано довіреною особою позивача 24.05.2018 року (а.с. 15-16).

На вказаний запит позивачем 14.06.2018 року було надано відповідь з належним чином завіреними копіями документів, що стосуються господарської діяльності та отримання доходів за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року (а.с. 17), що також не заперечується відповідачем.

Після дослідження наданих документів контролюючим органом було прийнято рішення щодо проведення документальної позапланової перевірки позивача, оформлене наказом №5327 від 24.07.2018 року (а.с. 39).

Відповідно до вказаного наказу №5327 від 24.07.2018 року підставою для проведення перевірки контролюючим органом зазначено п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України. Проте, на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу позивачем було надано пояснення та їх документальні підтвердження в строк передбачений п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, що виключає здійснення перевірки за зазначеною підставою. Інших підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, передбачених чинним податковим законодавством, контролюючим органом не визначено.

Окрім цього, відповідно до вказаного наказу строк проведення перевірки встановлено з 30.07.2018 року тривалістю 5 робочих днів.

Зазначений наказ позивачу було вручено особисто 30.07.2018 року разом з направленням на проведення перевірки №1848 від 30.07.2018 року та пред'явлено службове посвідчення особи, яка здійснює перевірку, про що свідчать відповідні відмітки на направленні на перевірку №1848 від 30.07.2018 року (а.с. 40).

Тобто, наказ про проведення перевірки було отримано позивачем 30.07.2018 року саме в день проведення перевірки.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, перевірка позивача проводилась в приміщенні Головного управління ДФС у Харківській області. Журнал реєстрації перевірок не надавався, перевірка проводилась з 30.07.2018 року по 31.07.2018 року (а.с. 8).

Відповідно до абз. 5 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Тобто, перевірку позивача було проведено не за його місцезнаходженням, що не відповідає вимогам абз. 5 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач не був належним чином повідомлений про проведення перевірки, а призначення та проведення перевірки контролюючим органом здійснено з порушенням п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України та абз. 5 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України.

По суті виявлених порушень, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою нарахування позивачу грошового зобов'язання та застосування штрафних санкцій за оскаржуваним рішенням стали висновки відповідача про наявність у позивача обов'язку з 10.01.2017 року зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, оскільки його загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1000000 грн.

Суд зазначає, що статтями 181 та 182 Податкового кодексу України визначено умови для реєстрації особи як платника податку на додану вартість, відповідно до яких реєстрація особи як платника податку на додану вартість може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно з п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.3 цієї статті.

Підпунктом 183.10 статті 183 Податкового кодексу України передбачено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Суд також зазначає, що за приписами п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України).

До платників податків 3 групи належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 3 п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов'язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України для фізичної особи-підприємця - платника єдиного податку доходом є дохід отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Пунктами 292.13 та 292.14 ст. 292 Податкового кодексу України встановлено, що дохід з метою оподаткування єдиним податком визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд зазначає, що протягом знаходження на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності особа не обтяжена законодавцем обов'язком вести облік господарських операцій за правилами розділу V Податкового кодексу України у розрізі належності кожної господарської операції до об'єкта справляння ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, що також не заперечується сторонами по справі, позивач ФОП ОСОБА_3 у періоді з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року здійснював клінічні дослідження та був платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування 3 групи, загальний дохід від провадження діяльності склав 9967128,43 грн. У періоді з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року здійснював клінічні дослідження та з 01.01.2017 року здійснив перехід із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування.

Оскільки у 2016 році позивач здійснював оподаткування результатів господарської діяльності як платник єдиного податку 3 групи, то зазначене правило припиняло юридичну дію з настанням обставин, передбачених, зокрема, п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що приписи п. 181.1 ст.181 Податкового кодексу України мають застосовуватися до позивача або з моменту втрати статусу платника єдиного податку за власним рішенням (з 01.01.2017 року), або з моменту настання події порушення правил знаходження на спрощеній системі оподаткування, обліку, звітності, що не було встановлено ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи.

Отже, суд не погоджується з висновком відповідача про наявність у позивача обов'язку з 10.01.2017 року зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України.

На підставі вищевикладеного, висновок відповідача щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 609652,00 грн., спростовується наведеними нормами податкового законодавства.

Таким чином, суд вважає, що висновки акту перевірки є необґрунтованими та безпідставними, а спірне податкове повідомлення - рішення, прийняте на їх підставі, - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування правомірності винесення відносно позивача податкового повідомлення - рішення від 05.09.2018 року № 00000401306, крім того таке прийняте на підставі незаконної перевірки, отже, не може вважатись правомірним.

Аналогічна правові позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.06.2018 (справа № 821/597/17).

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,61058, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 05.09.2018 року № 00000401306, яке винесено відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 .

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,61058, рнокпп НОМЕР_1) у розмірі 7620,65 грн. ( сім тисяч шістсот двадцять гривень 65 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 14 грудня 2018 року.

Суддя Заічко О.В.