Ухвала суду № 78559969, 21.11.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"21" листопада 2018 р. Справа № 818/1548/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Опімах Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Суми заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області при виконанні судового рішення у адміністративній справі за позовомом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області задоволено, визнано відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з урахуванням матеріальної допомоги для оздоровлення при щорічній основній відпустці та одноразової грошової винагороди за сумлінне виконання службових обов’язків за 6 повних місяців служби, що передували звільненню на пенсію, протиправною, зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 08.07.2008 року, врахувавши визначений розмір пенсії при перерахунку у 2012 році та з 01.01.2016, включивши до розрахунку додаткові види грошового забезпечення, а саме: матеріальну допомогу на оздоровлення при щорічній основній відпустці та одноразову грошову винагороду за сумлінне виконання службових обов’язків, зазначених у довідці Управління МВС України в Сумській області від 31 січня 2018 року № 29/123.

Позивач просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, яка полягає у невиконанні рішення суду в частині проведення належного перерахунку та повної виплати пенсії позивачу.

Крім того, позивач просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов»язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати суду звіт про виконання рішення суду.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечив, пояснив, що відповідно до рішення суду позивачві здійснений перерахунок з урахуванням матеріальної допомоги для оздоровлення при щорічній основній відпустці та одноразової грошової винагороди за сумлінне виконання службових обов’язків, зазначених у довідці Управління МВС України в Сумській області від 31 січня 2018 року № 29/123. В частині виплати всієї суми заборгованості, яка утворилася внаслідок перерахунку, зазначив, що механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок перерахунків на виконання судових рішень визначений постановою Кабінету Мінітсрів від 22.08.2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду». Відповідно до цього порядку визначена у зв»язку з перерахунком заборгованість буде виплачена позивачеві з дотриманням передбаченого механізму погашення.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях по справах "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Case of Immobiliare Saffi v. Italy, Заява № 22774/93, п.п. 63, 66), Горнсбі проти Греції від 19.09.1997 (п.п. 40, 41), "Жовнер проти України", "Бурдов проти Росії", "Ясіун'єне проти Литви" (Jasiuniene c. Lituanie), "Руйану проти Румунії" (Ruianu c. Roumanie) наголошує на тому, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

У контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого та прокурора вказав, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини).

Отже, механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури виконання рішень суду.

У рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин 7, 9, пункту 2 частини 16 статті 236-8 Кримінально-процесуального кодексу України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Відповідно до ч.ч.2,4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Судом встановлено, що на виконання рішення у справі, відповідачем здійснений перерахунок з врахуванням матеріальної допомоги для оздоровлення при щорічній основній відпустці та одноразової грошової винагороди за сумлінне виконання службових обов’язків за 6 повних місяців служби, що передували звільненню на пенсію, як вказав суд. зазначене підтверджується наданими відповідачем розрахунками ( а.с. 165-167).

При цьому в іншій частині рішення суду , а саме зобов»язання виплатити заборгованість, що утворилася внаслідок перерахунку, відповідач допустив бездіяльність. Так, постановою Кабінету Міністрів від 22.08.2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» передбачений механізм погашення заборгованості. Відповідно до цього механізму боржник, веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника. Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія) та приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку чи про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.

Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику. Боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоду виплати пенсії зобов'язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону.

В ході судового розгляду заяви відповідачем не надано доказів вчинення дій, передбачених постановою Кабінету Міністрів від 22.08.2018 року № 649, як то ведення передбаченого реєстру, включення боржника до цього реєстру та надання розрахунку на розгляд комісії.

Таким чином, на виконання рішення суду в частині виплати заборгованості, відповідачем допущена протиправна бездіяльність.

Разом з тим, в частині заяви позивача про встановлення судового контролю шляхом зобов»язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, в порядку ст.382 КАС України, суд вважає за необхідне відмовити, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, має право зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вказані положення не є імперативними та передбачають диспозитивну поведінку суду. Тобто, це право суду, а не його обов’язок, суд має можливість самостійно на власний розсуд приймати рішення про необхідність чи відсутність потреби в зобов’язанні суб’єкта владних повноважень подати звіт.

При цьому, вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю, суд враховує особливості покладених на суб’єкта владних повноважень обов’язків згідно із судовим рішенням та його можливості ці обов’язки виконувати в рамках законодавства та вважає за недоцільне встановлення судового контролю у справі.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про визнання проиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області при виконанні судового рішення задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 пенсії відповідно до рішення Сумського окружного адміністратвиного суду від 08.08.2018 року у справі № 818/1548/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п"ятнадцяти днів з дня складення понвного тексту ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно пісял її проголошення.

Повний текст ухвали складений 26 листопада 2018 року.

Суддя Л.М. Опімах