Рішення № 78559936, 12.12.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9046/18

Провадження № 2/185/4432/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМенеМ УкрАїНи

12 грудня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.

з участю секретаря судового засідання Муржиєвої І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи – служба у справах дітей Павлоградської міської ради, орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2018 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила винести рішення, яким просила усунути перешкоди їй ОСОБА_1 у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, шляхом визнання ОСОБА_2 та її неповнолітнього сина ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою № 21 в будинку № 153 по вулиці Горького в місті Павлоград Дніпропетровської області.

В обґрунтування позову вона зазначила, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідачка є її рідною донькою, яка зареєстрована у квартирі разом зі своїм сином ОСОБА_3. 23 серпня 2017 року її донька уклала шлюб з громадянином ОСОБА_4, та переїхала разом із сином на постійне місце проживання до ОСОБА_4. Відповідачка разом із сином фактично не проживають за адресою реєстрації з серпня 2017 року. Оскільки відповідачка разом із сином не проживають у квартирі, виникають проблеми зі сплатою комунальних послуг, які вона має сплачувати у більшому розмірі, залежно від кількості зареєстрованих осіб. Також реєстрації доньки з онуком перешкоджає їй в отримані субсидії. Ніяких комунальних платежів відповідачка не сплачує, та житло не утримує, тому вона вимушена звернутися до суду.

Позивачка – ОСОБА_1 у судове засіданні не з’явилася, але від неї надійшла заява, в якій вона просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи. Судові витрати просила з відповідачки не стягувати.

Відповідачка – ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, причин неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи – служби у справах дітей Павлоградської міської ради у судове засідання не з’явилася, однак він неї надійшла заява, в якій вона просить розглянути справу без участі представника, а при прийнятті рішення захистити інтереси неповнолітньої дитини ОСОБА_3.

Зі згоди позивачки та на підставі наявних у справі доказів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що позивачці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 01 червня 2006 року, який було посвідчено державним нотаріусом ОСОБА_5 та зареєстровано у реєстрі за № 1-1847 (арк.с.11), та право власності зареєстровано в КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» (арк.с.13).

ОСОБА_2 та її неповнолітній син ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Однак, ОСОБА_2 23 серпня 2017 року уклала шлюб з громадянином ОСОБА_4 ОСОБА_6 (арк.с.15), та переїхали на постійне місце проживання разом зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_3 до ОСОБА_4 (арк.с.21).

Отже, відповідачка не є співвласником вищезазначеної квартири, не проживає разом із неповнолітнім сином за адресою реєстрації більше одного року, тому суд вважає, що вона та її неповнолітній син є такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою № 21 в будинку № 153 по вулиці Горького в місті Павлоград Дніпропетровської області.

Відповідно до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

На підставі ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право користування ним при його відсутності без поважних причин понад один рік.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 319, 321, 391 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи – служба у справах дітей Павлоградської міської ради, орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом визнання ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2) та її неповнолітнього сина ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_3) такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою № 21 в будинку № 153 по вулиці Горького в місті Павлоград Дніпропетровської області.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: У. М. Болдирєва