Рішення № 78559833, 13.12.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2470/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними дій щодо повернення матеріалів (висновку) про призначення одноразової грошової допомоги з відмовою у виплаті та зобов'язання затвердити висновок та прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, з врахуванням раніше виплаченої суми, шляхом видання наказу про виплату допомоги.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що у зв'язку із встановленням ОСОБА_1 Полтавським обласним МСЕК ІІ групи інвалідності, яка настала в результаті травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія АВ №0564111, він звернувся до начальника ГУНП в Полтавській області з рапортом в якому просив виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в ОВС. Відповідач своїм листом від 11.06.2018 №290/Ж-754л.к. відмовив у призначені одноразової грошової виплати ОСОБА_1 посилаючись на порушення вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346 при оформлені акту Н-1 від 09.08.2017 та звільнення позивача зі служби в поліції відбулось не внаслідок причин зазначених у статті 97 Закону України "Про Національну поліцію".

Стверджував, що вказана відмова є протиправною та суперечить чинному законодавству яке передбачає наступне: якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням МСЕК вищу групу інвалідності чи іншу причину інвалідності або більший ступень втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Підставою для такою виплати є довідка органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату одноразової грошової допомоги із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати, видана фінансовим підрозділом цього органу установи, організації, підрозділу, за останнім місцем отримання одноразової грошової допомоги.

Вказані документи надавалися відповідачу, а тому підстав для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у нього не було.

27.08.2018 судом одержано відзив відповідача на позовну заяву згідно якого останній просив відмовити в задоволенні адміністративного позову посилаючись на те, що у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" підставою для виплати одноразової грошової допомоги є звільнення особи з поліції внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, однак позивач звільнений зі служби в поліції за власним бажанням.

Стверджував, що позивачем разом з іншими документами надано акти розслідування нещасного випадку, що трапився з ним 16.07.2009, форми Н-1*, який затверджений заступником голови ліквідаційної комісії Полтавського РВ УМВС в Полтавській області ОСОБА_2, який не займав таку посаду на момент затвердження акту. Крім того, позивачем не надано медичної документації, якою встановлювався факт перебування потерпілого в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння.

Враховуючи викладене вважає, що при вирішенні питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги ГУНП в Полтавській області діяло в межах та у спосіб визначений чинним законодавством.

В судовому засіданні яке відбулось 27.11.2018 позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Сторони надали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а тому керуючись приписами статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 29.11.2019 перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що Наказом т.в.о. начальника ГУНП в Полтавській області від 05.05.2016 № 129о/с позивач звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) з 10.05.2016.

09.08.2016 Полтавським обласним МСЕК ОСОБА_1 встановлена ІІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується випискою з акту огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серії АВ №0552065.

09.08.2017 заступником начальника ГУПН в Полтавській області полковником поліції Замахіним А.Л. затверджено висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на підставі п.п. 4 п. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" в розмірі 112000,00 грн.

26.10.2017 Полтавським обласним МСЕК ОСОБА_1 встановлена ІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обовязків, що підтверджується випискою з акту огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серії АВ №0564111.

Позивач 19.11.2017 звернувся до ГУНП в Полтавській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності на підставі п.п. 3 п. 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію".

18.01.2018 заступником начальника ГУНП в Полтавській області майором поліції Абрамовим В.В. відмовлено в затверджені висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на підставі п.п. 3 п. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію".

Відповідач своїм листом від 11.06.2018 №29/Ж-754л.к. повідомив ОСОБА_1, що йому відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з порушенням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346 при оформлені акту Н-1 від 09.08.2017 та про відсутність правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги, оскільки ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції не з підстав зазначених у п. 3 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію".

Позивач не погоджуючись з діями відповідача, що виразилися у відмові провести виплати одноразової грошової допомоги звернуся до суду з цим позовом.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, порядок проходження служби в Національній поліції України, а також їх соціальний захист визначає Закону України "Про Національну поліцію".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Підпунктом "б" п. 3 ч. 1 ст. 99 цього Закону передбачено, що розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності II групи - 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Згідно з ч. 2 ст. 97 вказаного Закону порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України, поліцейських в т. ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій визначає Порядок виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі по тексту Порядок) затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.01.2016 №4 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 163/28293.

Пунктом 8 розділу IV Порядку встановлено, якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Підставою для такої виплати є довідка органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати, видана фінансовим підрозділом цього органу, установи, організації, підрозділу, за останнім місцем отримання ОГД.

У відповідності до пункту 3 розділу ІІІ Порядку заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Згідно з пунктом 1 розділу ІV Порядку фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський. Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, за змістом Порядку: розгляд питання про виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності поліцейського здійснюється після надходження відповідної заяви (рапорту) з документами, що підтверджують встановлення інвалідності (довідки медико-соціальної експертної комісії) та зв'язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції; фінансовий підрозділ, де проходить (проходив) службу поліцейський, в десятиденний строк з дня реєстрації документів готує висновок про призначення одноразової грошової допомоги; начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій, висновок про призначення ОГД затверджує або відмовляє у затвердженні.

Висновок від 18.01.2018 відповідачем з порушенням зазначених вище вимог Порядку, оскільки: у 2018 році позивач не звертався до відповідача з заявою про призначення одноразової грошової допомоги чи про перегляд раніше прийнятого рішення про її призначення.

З приводу аргументів відповідача щодо того, що ОСОБА_1 не підпадає під визначення осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, надане статтею 97 Закону № 508, суд зазначає наступне.

Дійсно, стаття 97 Закону України "Про Національну поліцію" вказує, що право на отримання одноразової грошової допомоги мають поліцейські, яким було визначено інвалідність, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Однак суд не погоджується з тлумаченням цієї норми, яке вчинено відповідачем. Так, відповідач вважав, що умовою застосування цієї норми є А) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання службових обов'язків; Б) визначення поліцейському інвалідності протягом шести місяців після звільнення з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Таке тлумачення фактично позбавляє права на отримання допомоги поліцейських, які отримали визначення інвалідності, перебуваючи на службі і ще не є звільненими, та поліцейських, які були звільнені не внаслідок встановлення інвалідності, а з інших підстав.

Суд звертає увагу, що вказана стаття визначає одноразову грошову допомогу як соціальну виплату, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання. Безпідставне виключення вказаних категорій поліцейських з переліку тих, які мають право на грошову допомогу внаслідок встановлення інвалідності є порушенням їх соціальних гарантій.

Задля вірного тлумачення цієї норми суд звертає увагу на визначення випадків, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського. Таке визначення наведено у пункті 4 розділу І Порядку і будь-які обмеження прав вказаних категорій поліцейських у ньому відсутні.

Суд окремо зауважує, що як стаття 101 Закону України "Про Національну поліцію" так і пункт 5 розділу І Порядку визначають вичерпний перелік підстав, з яких у призначенні одноразової грошової допомоги може бути відмовлено.

Такими підставами є загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського, що стали наслідком:

а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;

б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);

г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Наведені норми Закону не містять вказівку на можливість розширеного трактування цієї норми.

Перераховані у Законі підстави, за наявності яких у призначенні одноразової грошової допомоги могло б бути відмовлено в даному разі - відсутні.

Крім того, суд вважає безпідставними доводи відповідача стосовно порушення вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346 при оформлені акту Н-1 від 09.08.2017, оскільки в ході розгляду справи судом встановлено, що за результатами розгляду вказаного акту відповідачем 09.08.2017 прийнято висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на підставі п.п. 4 п. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" в розмірі 112000,00 грн, що в свою чергу свідчить про відсутність на той час у ГУ НП в Полтавській області будь-яких зауважень до акту Н-1 від 09.08.2017.

У Рішенні від 20.10.2011 у справі "Rysovskyy v. Ukraine" Суд Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Poland").

Суд вважає, що висновок від 18.01.2018 складений фінансовим підрозділом ГУНП в Полтавській області з порушенням принципу "належного урядування" без дотримання своїх власних процедур та з перевищенням повноважень, встановлених Порядком.

У позовній заяві позивач не просить визнати протиправним та скасувати зазначений висновок. Разом з тим, надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України").

Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Тому, з метою забезпечення ефективного захисту законних прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Національної поліції в Полтавській області оформлене висновком про призначення одноразової грошової допомоги від 18.01.2018, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги.

Суд також враховує, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням групи інвалідності підтверджене самим відповідачем, яким складено та затверджено висновок від 09.08.2017 про призначення одноразової грошової допомоги в розмірі 112 000,00 грн.

Вирішуючи позовні вимоги про зобов'язання ГУНП в Полтавській області затвердити висновок та прийняті рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, з урахуванням раніше виплаченої суми, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, суд виходить з наступного.

Застосовуючи задекларований статтею 6 Конвенції принцип правової визначеності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення суду не могли бути поставлені під сумнів та керуючись п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" та статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою забезпечення ефективного захисту законних прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне Управління Національної поліції в Полтавській області прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов'язків відповідно до пп.3 п.1 ст.97, пп."б" п.3 ч.1 ст.99 Закону України "Про Національну поліцію".

Враховуючи вищенаведене, адміністративний позов необхідно задовольнити частково.

Позивач від сплати судового збору звільнений, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 40108630) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Національної поліції в Полтавській області оформлене висновком про призначення одноразової грошової допомоги від 18.01.2018, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги.

Зобов'язати Головне Управління Національної поліції в Полтавській області прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов'язків відповідно до пп.3 п.1 ст.97, пп."б" п.3 ч.1 ст.99 Закону України "Про Національну поліцію".

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко