Ухвала суду № 78559614, 07.12.2018, Дружківський міський суд Донецької області

ЄУН 229/4743/17

Провадження № 6-а/229/6/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2018 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області

в складі:

головуючого – судді Гонтар А.Л.

при секретарі Костенко В.М., Пантелєєвої Є.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка заяву ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про протиправні дій відповідача при виконанні судового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльність протиправною та зобов’язання перерахувати і виплатити пенсію,

в с т а н о в и в :

29 серпня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Дружківського міського суду Донецької області із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про протиправні дій відповідача при виконанні судового рішення в адміністративній справі.

В своїй заяві ОСОБА_3 пояснив, що ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишено без розгляду, а постанову Дружківського міського суду Донецької області від 16.02.2018 року без змін. Рішення набрало законної сили 29.05.2018 року. Справа не знаходиться у касаційному провадженні.

Виконавчий лист з примусового виконання рішення суду виготовлено Дружківськім міськім судом Донецькій області 18 червня 2018 року, та подано 05 липня 2018 року до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, 06 липня 2018 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відкрито виконавче провадження ВП № 56710471.

28 серпня 2018 року за місцем свого мешкання позивач отримав рекомендованим листом вихідним № 7671 від 23 серпня 2018 року відповідь від виконувача обов’язків начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 із якого стало відомо, що 02 серпня 2018 року відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за вих. № 9814/03-2 від 27.07.2018 року повідомило рекомендованим листом відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в якому відповідач зазначив, що виплата різниці розміру між сплаченою та нарахованою пенсією станом на 01.01.2016 року з 2016 рік та 2017 рік буде проведена у відповідності до Постанови № 103 КМ України від 21.02.2018 року, тобто виплата боргу за 2016 та 2017 роки повинна початись лише з 2019 року, виплата повинна буде розстрочена на тривалий період у 2019, 2020 та 2021 роках, та, як зазначено у абзаці 2 пункту 3 постанови, лише тільки після виділення додаткових коштів на її фінансування з державного бюджету.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 16 лютого 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_5 були задоволені, а також було зазначено, що рішення підлягає негайному виконанню в межах суми пенсії за один місяць.

Постанова Кабінету Міністрів України, на яку посилається відповідач, а саме № 103 від 21.02.2018 року не є законом, а тому цей підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили. Право на обмеження конституційних прав громадян, вказаними нормами законів Кабінету Міністрів Верховною Радою України, не надано.

Позивач просить суд визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області при виконанні рішення Дружківського міського суду по справі № 229/4743/17 у частині посилання відповідача при виконанні рішення на положення Постанови 103 КМ України від 21.02.2018 року при виплаті боргу присуджених платежів за 1316 - 2017 роки та невиплати ОСОБА_3 всієї суми боргу у сумі 54 885 грн. 60 коп.

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги ОСОБА_3 підтримала, просила суд визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати виплатити пенсію ОСОБА_3 в повному обсязі. На питання суду вона пояснила, що ОСОБА_3 дізнався про те, що рішення суду буде виконуватись частинами в квітні 2018 року.

Представник відповідача в судове засідання надала відзив на заяву ОСОБА_3, в якому зазначила, що нормами статті 8 Закону України №2262 передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів державного бюджету. Інших фінансових можливостей, крім зазначених вище, для здійснення виплат головне управління не має.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала наданий відзив та просила суд відмовити ОСОБА_3 в задоволенні його вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2, головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Нормами статті 8 Закону України №2262 передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів державного бюджету України.

Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Виходячи з правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 05.11.2013 року в справі №21-293а13, який є обов’язковим для врахування, з самого визначення поняття «пенсія» випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк.

В цій же постанові Верховний Суд України зазначив, що порядок та строки нарахування пенсій можуть бути змінені за умови іншого законодавчого регулювання.

Крім того, як вбачається з судової практики Європейського суду з прав людини, рішення від 03.06.2014 року в справі «ОСОБА_6 проти України», законодавчі норми щодо забезпечення можуть змінюватись, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому. Суд у цьому рішенні також наголосив, що подальша дія судового рішення закінчилась, коли в законодавстві, яке регулювало пенсійні виплати, було внесено зміни.

Як вказав Конституційний Суд України в своєму рішенні від 26.12.2011 року №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов’язана регулювати економічні процеси, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересам всього суспільства.

28 серпня 2018 року набув чинності «Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649.

Цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилась внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 4 Постанови №649, черговість виконання рішень суду визначається датою надходження до боржника, не потребує особистого звернення особи та надання заяви

Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України від 09.07.2003 року №1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» період виплати пенсій зобов’язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягають виплаті, в порядку встановленому статтею 47 Закону.

Як зазначив відповідач, перерахований розмір пенсії за період з 01.01.2016року по 31.12.2017 року складає 54642,48 грн. та буде сплачуватися в відповідності до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.

Верховний Суд України неодноразово висловлював позицію (а саме в постановах по справам 21-66а14 від 24.03.2015 року, №21-199а15 від 26.05.2015 року, №21-1044а15 від 30.06.2015 року, №21-5099а15 від 03.11.2015 року, №750/3215/15-а від 02.02.2016 року), що невиконання судового рішення Пенсійним фондом України в частині виплати грошових коштів за відсутністю відповідно фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів у боржника, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Таким чином, Головне управління ПФУ в Донецькій області виконало рішення Дружківського міського суду в межах покладених зобов’язань ті фінансового забезпечення, а тому в діях відповідача відсутня протиправна бездіяльність, яка полягає в ухиленні від виконання судового рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 90 ЦПК України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення вимог ОСОБА_3 щодо визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області при виконанні рішення суду.

На підставі ст.. 5,77,90,241-246, 383 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

заяву ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про протиправним дій відповідача при виконанні судового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльність протиправною та зобов’язання перерахувати і виплатити пенсію залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день проголошення ухвали або її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 299 КАС України.

Суддя: А. Л. Гонтар