Ухвала суду № 78559547, 14.12.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5120/18

Провадження № 1-кп/0182/734/2018

У Х В А Л А

Іменем України

14.12.2018 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді: Борисової Н.А.

при секретарі: Величко Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополі в режимі відео конференції об’єднані кримінальні провадження №12018040340002565, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.08.2018 року стосовно ОСОБА_1 за правовою кваліфікацією ч.2 ст. 289 КК України, кримінальне провадження №12018040340001880, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.06.2018 року стовно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Шевчука А.М.,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває об’єднане кримінальне провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040340002565 і №1201804034001880 за обвинуваченням ОСОБА_1 за правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України. Стосовно обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 17 грудня 2018 року.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою ще на строк не більше 60 днів. При цьому прокурор посилався на те, що обвинувачений може продовжити вчиняти інші злочини, оскільки не має постійного законного джерела доходу, сталих родинних зв’язків і фактично немає власного постійного місця проживання та вчинив кілька корисливих злочинів у період іспитового строку. До того ж, раніше стосовно обвинуваченого за одним із кримінальних проваджень застосовувався більш м’який запобіжний захід, який не зміг уберегти його від вчинення нового злочину.

Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судове засідання не з’явились. Заяв про відкладення судового розгляду від них не надійшло до суду.

Захисник обвинуваченого – ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_1 просили обрати більш м’який запобіжний захід стосовно обвинуваченого, а саме у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що він є інвалідом 4 клінічної групи, йому видалили селезінку, а в місцях попереднього ув’язнення, він не отримує належного лікування. Крім того, він має сестру, цивільну дружину і малолітню дитину, що вказує на наявність у нього міцних родинних зв’язків. Сестра обвинуваченого і його цивільна дружина надали заяви в яких поручаються за поведінку обвинуваченого, мають постійне місце проживання і не заперечують, щоб він проживав спільно з ними. Просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем постійного проживання сестри – м. Нікополь. вул. П.Осипенко, буд. 22.

Вислухавши думку сторін судового провадження, суд приходить до наступного.

Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (наприклад, рішення ЄСПЛ „Нечипорук і Йонкало проти України” від 21.07.2011, „Осаковський проти України” від 17.07.2014 та ін).

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, що дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, на які в даному випадку вказав прокурор. При цьому суд враховує такі ризики, як можливість ухилитися від суду та продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_1 повторно вчинив тяжкий злочин з корисливих мотивів, у період іспитового строку. Обвинувачений не має законного джерела доходу, він не працює, не має стабільного законного джерела прибутку. До того ж, обставини висунутого обвинувачення вказують на систематичний характер протиправних дій ОСОБА_1. У зв’язку з чим обґрунтовано існує ризик того, що він може вчинити інші кримінальні правопорушення, що в подальшому може спонукати його до переховування від суду. Посилання обвинуваченого і його захисника на хворобливий стан здоров’я не доведений медичними документами і він не погіршився під час перебування обвинуваченого в умовах ізоляції. На підставі викладеного тримання, обвинуваченого під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, що не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини. У зв’язку з чим клопотання захисника і обвинуваченого про зміну запобіжного заходу не підлягає задоволенню.

Керуючись ч.3. ст. 331 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк судового розгляду, але не більше 60 днів, тобто до 11 лютого 2019 року.

В задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_8