Ухвала суду № 78559345, 10.12.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/19276/18

Провадження № 2/234/4584/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 року місто Краматорськ

Суддя Краматорського міського суду Донецької області Чернобай А.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

06.12.2018 року до суду звернулися ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи Перша краматорська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-проваджу квартири недійсним, укладеним під впливом обману.

Разом із позовної заявою позивачі надали клопотання про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 посилаючись на ті обставини, що 06.06.2018 року державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 було посвідчено договір купівлі-продажу трикімнатної квартири, що розташована за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Транспортна, 16-12, вартість квартири за договором складає 49950 грн. Зазначена квартира належала ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 22.05.2018 року. Зазначений правочин був вчинений під впливом обману, оскільки, відповідачка ніяких коштів ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_1 за зазначену квартиру не сплачувала. Відповідачка по справі відмовляється повертати квартиру у власність позивачів. Оскільки існує реальна загроза продажу зазначеного майна, з метою забезпечення позовних вимог, позивачка ОСОБА_1 просить накласти арешт на трикімнатну квартиру № 12, що розташована за адресою: Донецька область, м. Краматорськ по вул. Транспортній, що належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.2018 року, посвідченого державним нотаріусом Першої краматорської нотаріальної контори ОСОБА_5, реєстровий № 2-1960.

Вивчивши матеріали заяви, приходжу до наступного висновку.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд зазначає, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивачки про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.

З урахування викладеного, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, у зв’язку з тим, що не накладення арешту може унеможливити в майбутньому виконання судового рішення по цій справі.

Керуючись ст.ст. 149 - 153 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.2018 року, посвідченого державним нотаріусом Першої краматорської нотаріальної контори ОСОБА_5. реєстр. № 2-1960 від 06.06.2018 року.

Копію ухвали направити для виконання особі, щодо якої вжити заходи забезпечення позову, зацікавленій особі, та до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання , а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Суддя:

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті й надрукована в єдиному примірнику.

Суддя: