Рішення № 78559166, 13.12.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1887/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.

з участю представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання неправомірним накладення дисциплінарного стягнення, визнання незаконним та скасування наказу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання неправомірним накладення дисциплінарного стягнення наказом від 16.02.2017 року за №479 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника БСПП ОП «Львів» ГУНП у Львівській області сержанта поліції ОСОБА_2.» та про визнання незаконним та скасування наказу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного впливу. А відтак, на думку позивача, висновок, який був складений за результатами службового розслідування та оскаржуваний наказ від 16.02.2017 року за №479 є незаконними, так як доводи, які в них викладені носять формальний характер, не базуються на повному з'ясуванню обставин та причин вчинення дисциплінарного проступку, базуються на документах, складених з порушенням норм чинного законодавства (недійсних документах), спростовуються іншими матеріалами справи.

Представник позивача дала аналогічні пояснення, вважає що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 року у справі №813/1020/17 не встановлено жодних обставин, як досліджуються у цій справі. Просить позов задоволити.

Розглянувши подані документи і матеріали, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив таке.

Позивач проходив службу в поліції на посаді заступника командира взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУ НП у Львівській області.

Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області 16.02.2017 року за №479 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника БСПП ОП «Львів» ГУНП у Львівській області сержанта поліції ОСОБА_2.» за грубі порушення службової дисципліни, зокрема основних обов'язків поліцейського, передбачених ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, що виразилось у керуванні приватним автомобілем без відповідних реєстраційних документів на транспортний засіб з ознаками алкогольного сп'яніння та здійсненні дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої пошкоджено службовий автомобіль ГУНП, на заступника командира взводу №2 роти №1 БПСП ОП «Львів» ГУНП у Львівській області сержанта поліції ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Не погодившись із вказаним наказом про звільнення, позивач оскаржив його до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ч.1 ст.17 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII, з наступними змінами та доповненнями, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частиною 1 ст.18 цього ж Закону, визначено, що поліцейський зобов'язаний, в тому числі, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Згідно з ч.2 ст.19 даного Закону, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року за №3460-IV, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок, у відповідності до ст.2 згаданого Закону, - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

З аналізу ст.12 цього ж закону випливає, що звільнення з органів внутрішніх справ є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення.

Статтею 14 визначено порядок накладення дисциплінарних стягнень.

Так, зокрема, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов'язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням.

Дисциплінарні стягнення у вигляді пониження в спеціальному званні на один ступінь на осіб, які мають перші спеціальні звання, і звільнення з посади на осіб, які обіймають посади найнижчого рівня, не накладаються.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Як вбачається з наказу від 16.02.2017 року за №479 та висновку службового розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю сержанта поліції ОСОБА_2 та складання відносно нього адміністративних матеріалів за ст.ст.124, 126, 130 КУпАП, затвердженого 15.07.2017 року, підставами для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стали наступні обставини.

Службовим розслідування встановлено, що 21.01.2017 року до ГУНП у Львівській області надійшла інформація про те, що цього ж дня о 10:30 у м. Турка по вул. Майдан Шевченка, 3а, ОСОБА_2, заступник командира взводу № 2 роти №1 БПСП ОП «Львів» ГУНП у Львівській області, сержант поліції, керуючи власним автомобілем НОМЕР_1, здійснив зіткнення з службовим автомобілем Турківського відділення поліції Самбірського ВП ГУНП у Львівській області «Рено Кенго», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням інспектора СРПП № 2 патрульної поліції Турківського ВП старшим сержантом поліції ОСОБА_3 Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди водії та пасажири тілесних ушкоджень не отримали, однак транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Під час фіксування ДТП працівниками СРПП № 2 патрульної поліції Турківського ВП встановлено перебування ОСОБА_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим працівниками СРПП запропоновано сержанту поліції ОСОБА_2 пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі, на що останній погодився.

Відповідно до акту медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 14 від 21.01.2017, виданого Турківською ЦРЛ, ОСОБА_2 перебував "з ознаками алкогольного сп'яніння".

Крім цього, ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_1 без посвідчення водія та реєстраційних документів на даний транспортний засіб.

За порушення Правил дорожнього руху на сержанта поліції ОСОБА_2 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії АП2 № 516610 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та серії АП2 № 516611 за ст.124 КУпАП, які скеровані для розгляду в Турківський районний суд Львівської області. Крім цього, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 158790, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, за що застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В матеріалах справи наявна постанова Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 року у справі №813/1020/17, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 20.11.2017 року.

Як вбачається зі змісту наведеної постанови, факти порушення службової дисципліни позивачем, викладені у висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП у Львівській області 15.02.2017 року, знайшли своє об'єктивне підтвердження під час їх дослідження судом.

З огляду на те, що судом були досліджені обставини допущення ОСОБА_2 грубого порушення службової дисципліни, а факти наведені у висновку службового розслідування знайшли свої підтвердження належними та достатніми доказами, суд вважає, що у відповідача були наявні правові підстави для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.

При цьому, суд вважає, що такі обставини були досліджені з урахуванням судового рішення суду першої інстанції та не скасування і не змінення його судами вищестоящих інстанцій.

Щодо застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, то суд зазначає, що відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, обрання того чи іншого виду дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень начальників з урахуванням тяжкості проступку, обставин, за яких його скоєно, заподіяної шкоди, попередньої поведінки особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівня кваліфікації тощо.

Таким чином, начальником Головного управління Національної поліції у Львівській області з врахуванням висновків службового розслідування було прийнято рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Як передбачено ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому в задоволенні позову належить відмовити повністю.

Судові витрати у відповідності до вимог ст.139 КАС України не належить стягувати із сторін.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14 грудня 2018 року.

Суддя (підпис) В.Я.Мартинюк

Рішення не набрало законної сили.

Помічник судді Ю.М.Колтун