Рішення № 78558728, 15.12.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1340/5666/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2018 року

м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах ,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (79040, вул. Патона, 27/158, м. Львів) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79000, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 2136/03.18-10 від 02.10.2018 року, щодо відмови у призначенні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «б». ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» після досягнення ним віку 55 років;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1, пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком 2 затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, з дня звернення до Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме з 27.09.2018 року на пільгових умовах після досягнення ним віку 55 років та проводити нарахування та виплату такої пенсії з моменту його звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах 27 вересня 2018 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні йому пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не враховано періоди роботи позивача на посаді акумуляторника в ВАТ «Львівський мехсклозавод» з травня 1997 року по грудень 1997 року, 1998 року з січня 1998 року по травень 1999 року, березень 2000 року.

Ухвалою від 28.11.2018 суддя відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

10.12.2018 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву. Відзив обґрунтований тим, що згідно довідок виданих Державним архівом Львівської області (від 24.09.2018 № 1623/у-2, 24.00.2018 № 1726/у-2, 14.09.2018 №1623/у-2, підприємство «Львівський мехсклозавод» в 1992-2000 р.р., працювало в неритмічному режимі. Вказують, що згідно даних форми ОК-5 за 1998, 1999, 2000 р.р., на які посилається позивач, неможливо зарахувати пільговий стаж. В спеціальний стаж роботи для призначення пенсії на пільгових умовах включається фактично відпрацьований час в шкідливих і важких умовах праці. На думку відповідача спеціальний стаж роботи в шкідливих умовах праці позивача складає 5 років 8 місяців 28 днів. Загальний страховий стаж роботи позивача станом на 01.10.2018 року становить 34 роки 0 місяців 1 день. Зазначають, що первинними документами не можливо підтвердити умов необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №2, позивача.

На підставі ст. 262 КАС України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши справу у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін на підставі наявних матеріалів згідно з ч.5 ст.262, КАС України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач 27.09.2018 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, передбачених пунктом «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Залізничне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова листом від 02.10.2018 року № 2136/03-08-10 відмовило позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відповідно до пункту 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у зв’язку з недотриманням та неможливістю підтвердження первинними документами умов, необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах по Списку № 2, виходячи з вимог чинного пенсійного законодавства, не вбачається законних підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на даний час.

Своє рішення відповідач обґрунтовував тим, що за даними трудової книжки позивач працював зокрема, з 13.12.1990 по 26.05.2000 на посаді акумуляторника ВАТ «Львівський мехсклозавод». Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1996 року №162 розділу ХХХІІ «Загальні професії» позицією 23200000- 10047 передбачені акумуляторними. Згідно довідок виданих Державним архівом Львівської області (від 24.09.2018 № 1623/у-2, 24.00.2018 № 1726/у-2, 14.09.2018 №1623/у-2, підприємство «Львівський мехсклозавод» в 1992-2000 р.р., працювало в неритмічному режимі. В спеціальний стаж роботи для призначення пенсії на пільгових умовах включається фактично відпрацьований час в шкідливих і важких умовах праці. На думку відповідача спеціальний стаж роботи в шкідливих умовах праці позивача складає 5 років 8 місяців 28 днів. Загальний страховий стаж роботи позивача станом на 01.10.2018 року становить 34 роки 0 місяців 1 день.

В рішенні відповідача відсутні інші підстави для відмови в призначенні позивачу пенсії за віком.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХХІІ від 05.11.1991р. (в редакції чинній на момент звернення позивача про призначення пенсії) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно із ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядку № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

З копії трудової книжки позивача серії БІ-І №3249431 судом встановлено, що позивач з 13.12.1990 року по 26.05.2000 року працював на посаді акумуляторника в ВАТ «Львівський мехсклозавод».

Позивачем до матеріалів справи було долучено, а саме: наказ ВАТ «Львівський мехсклозавод» від 08.06.1999 року № 29, яким затверджено перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників заводу; наказ ВАТ «Львівський мехсклозавод» від 23.12.1993 року № 207-к яким затверджено перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників заводу; особову карту позивача; технологічну карту умов праці акумуляторника ВАТ «Львівський мехсклозавод»; довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; довідки ВАТ «Львівський мехсклозавод», в яких вказано, що за період роботи позивача з 13.12.1990 по 26.05.2000 року на підприємстві не змінилися умови і характер праці, що дають право на пенсію на пільгових умовах; карту умов праці.

Також в матеріалах справи міститься копії висновків за матеріалами атестації робочих місць за умовами праці № 14/07-59 від 11.01.2006 року та № 14/07-225 від 16.01.2006 року, згідно яких Державною експертизою умов праці було проведено експертизу матеріалів атестації робочих місць за умовами праці на ВАТ «Львівський мехсклозавод», та посаду позивача віднесено до посад з важкими та шкідливими умовами праці, передбаченою Списком №2.

Таким чином, відповідач дійшов помилкового висновку щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки дані записів зроблених в трудовій книжці позивача є підставою для зарахування періоду роботи з 13.12.1990 року по 26.05.2000 року на вказаній посаді акумуляторника в ВАТ «Львівський мехсклазавод».

При цьому, суд критично оцінює посилання представника відповідача на неможливість зарахування даного періоду роботи до пільгового стажу, оскільки не дотримано та не можливо підтвердити первинними документами умов, необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах по Списку № 2.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, відповідач діяв необґрунтовано.

Застосування правових норм у зазначений спосіб відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 21.02.2018 року у справі № 522/24498/16-а, а тому такий, у відповідності до вимог ч.5 ст.242 КАС України, враховується судом при розгляді справи.

Щодо дати, з якої необхідно призначити пенсію позивачу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Оскільки позивач звернувся до Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України 27.09.2018, тому пенсія має бути призначена йому з цієї дати.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

За таких обставин, враховуючи наявність у позивача правових підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 2136/03.18-10 від 02.10.2018 року, щодо відмови у призначенні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «б». ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» після досягнення ним віку 55 років, є протиправними та підлягає скасуванню, як наслідок, необхідно зобов'язати суб'єкта владних повноважень призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах зі шкідливими умовами праці.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не доказав правомірності своїх дій, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Стосовно стягнення судових витрат у розмірі 3204, 80 грн., які позивач поніс у зв’язку з розглядом справи, а саме позивачем сплачено судовий збір за подану позовну заяву у розмірі 704,80 грн., та понесенні витрати на правничу допомогу у розмірі -2500 грн., судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

До суду для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу було подано ордер серії ЛВ №087582 від 21.11.2011 року та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для стягнення судових витрат, які понесенні позивачем, а саме витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 грн., оскільки до матеріалів справи не було долучено актів наданих послуг, чи будь – яких інших документів, які б містили обґрунтування та заявлену фахівцем у галузі права та адвокатом вартість послуг з посиланням на первинні документи.

Оскільки рішенням суду позовні вимог позивача задоволено повністю, а відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 704, 80 грн.

Підстав для допущення рішення до негайного виконання, передбачених ст.371 КАС України, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд –

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (79040, вул. Патона, 27/158, м.Львів, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79000, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах, - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) № 2136/03.18-10 від 02.10.2018 року, щодо відмови у призначенні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «б». ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» після досягнення ним віку 55 років.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) призначити ОСОБА_1 (79040, вул. Патона, 27/158, м. Львів, ідентифікаційний код НОМЕР_1) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком 2 затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, з дня звернення до Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме з 27.09.2018 року на пільгових умовах після досягнення ним віку 55 років та проводити нарахування та виплату такої пенсії з моменту його звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (79040, вул. Патона, 27/158, м.Львів, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 15 грудня 2018 року.

Суддя Кухар Н.А.