Рішення № 78558628, 10.12.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №459/2593/18

10 грудня 2018 року

зал судових засідань №9

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Магиревич Ю.Д.,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області про зобов’язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 (місце проживання: 80100, Львівська область, м.Червоноград, вул.Мазепи, 19/26) звернувся до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (місцезнаходження: 79041, м.Львів, вул.Героїв УПА, 73, корп.8, 5-й поверх), в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 24.09.2018 просить суд зобов’язати відповідача провести перерахунок призначеної позивачу щомісячної допомоги у зв’язку із професійним захворюванням на виробництві (регресу) починаючи з 21.07.2017 (часу зміни професії).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при розрахунку розміру його страхової виплати внаслідок ушкодження здоров’я, відповідачем було неправомірно застосовано менший коефіцієнт його заробітної плати замість більшого, враховуючи роботу на двох посадах із різними розмірами заробітними платами і, як наслідок, розмір страхової допомоги виявився нижчим, чим порушено конституційні права позивача. Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у визначений судом строк надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідні дії з призначення, продовження та припинення страхових виплат вчинялися у межах наданих повноважень, визначених у тому числі Порядками, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила з підстав, наведених у відзиві. Просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши вступне слово представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 14.04.2008 по 08.05.2018 працював гірничим робітником та слюсарем на Державному підприємстві «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Великомостівська», що підтверджується трудовою книжкою.

Позивач отримав травми внаслідок нещасних випадків на виробництві, а саме 23.05.2018, про що було складено відповідні акти про нещасний випадок на виробництві.

Рішенням Міжрайонної спеціалізованої профпатологічної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) від 23.05.2018 встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 40 %, тобто внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Відповідно до ч.1 та ч.4 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон України №1105-XIV), страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, та перелік професійних захворювань визначаються Кабінетом Міністрів України.

Страхові виплати відповідно до вимог діючого законодавства України виплачуються щомісячно відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Потерпілому призначена щомісячна страхова виплата в розмірі 5000,00грн.

Позивач не погоджуючись з проведеним перерахунком призначеної йому допомоги у зв’язку із професійним захворюванням, звернувся до відповідача з заявою від 06.07.2018, в якій просив надати роз'яснення щодо визначення розрахункових періодів.

Відповідач, листом від 07.08.2018 №52-03-3Г, повідомив позивача, що середньомісячний заробіток для призначення страхових виплат обчислюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) при розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266. Відповідно до п.11 та п.13 Порядку №1266 розрахунковим періодом для застрахованих осіб є останні 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку. Середня заробітна плата обчислюється за тією професією на підприємстві, за якою застрахована особа працювала до моменту ушкодження здоров’я і за якою медико-соціальною комісією їй встановлено стійку втрату професійної працездатності. Оскільки професійне захворювання позивача встановлено 20.03.2018, то розрахунковим періодом по страховому випадку є період з березня 2017року по лютий 2018року.

Не погодившись з призначеною сумою позивач звернувся за захистом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-ХIV (далі - Закон №1105-ХIV).

Відповідно до п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страхові випадки: за соціальним страхуванням від нещасних випадків - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці; за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім'ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» соціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов'язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов'язковості фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; 8) економічної заінтересованості суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 9) цільового використання коштів соціального страхування; 10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Частиною 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено, що підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Згідно з п. 1 ч. 7 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» страхова виплата складається із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.

Частиною 1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено, ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов’язане ушкодження здоров’я, причину, час настання та групу інвалідності у зв’язку з ушкодженням здоров’я, а також необхідні види медичної та соціальної

допомоги.

У відповідності до ч. 9 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв’язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 11 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доход, грошового забезпечення) при розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266 (із змінами) (далі - Порядок № 1266), розрахунковим періодом, за який обчислюється заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.

Пунктом 13 Порядку 1266 передбачено, що середня заробітна плата обчислюється за тією професією (посадою, розрядом, роботою) на підприємстві ( в цеху, на дільниці, ділянці) за якою застрахована особа працювала до моменту ушкодження здоров’я і за якою медико-соціальною експертною комісією їй встановлено стійку втрату професійної працездатності.

Судом встановлено, що акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_3-В. Й. складено 20.03.2018, а тому розрахунковим періодом по страховому випадку є період з березня 2017 року по лютий 2018 року.

Крім того, як убачається з п.16 акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 20.03.2018, професійне захворювання у позивача виникло внаслідок тривалої роботи у вугільній промисловості, а саме: з 14.04.2008 по 03.04.2013 гірником підземним; з 03.04.2013 по 21.07.2017 електрослюсарем підземним; з 21.07.2017 по даний час гірником підземним на ВП «Шахта «Великомостівська», що супроводжувалася впливом шкідливих виробничих факторів, а саме: вуглецевим пилом із вмістом вільного діоксину кремнію від 5% до 10% несприятливий мікроклімат, фізичні навантаження, незручна робоча поза, вимушені нахили корпусу, недосконалість технології, механізмів; неефективність роботи систем вентиляції.

Судом також встановлено, що Червоноградським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області у відповідності до ч.1 ст.38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та п. 13 Порядку 1266 зроблено запит до голови Міжрайонної спеціалізованої профпатологічної МСЕК про визначення професії, з якою пов’язане ушкодження здоров’я позивача за вих.№1580- 03-1 від 19.07.2018 року (копія додається).

Також, 01.08.2018 Червоноградським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області отримано відповідь Міжрайонної спеціалізованої профпатологічної МСЕК вих. №38 від 27.07.2018, в якій зазначено, що до ушкодження здоров’я потерпілого ОСОБА_3 призвела робота у вугільній промисловості, яка супроводжується впливом шкідливих виробничих факторів, а саме: електрослюсар підземний, гірник підземний».

Таким чином, оскільки обставини щодо встановлення причин виникнення хронічного професійного захворювання позивача виникли з 20.03.2017 (день скаладення Акта розслідування), а розрахунковий період, при цьому, за який обчислюється заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку, відтак, розрахунковим періодом по страховому випадку у даному спорі є період з березня 2017 по лютий 2018.

Суд також звертає увагу, що позивач, як на підставу своїх позовних вимог покликається на пункт 11 Порядку №1266, однак у позовній заяві він цитує лише частину цього пункту, не ураховуючи, що період, за який обраховується заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку. Суд зауважує, що законодавець визначив не будь-які 12 календарних місяців, за які обраховується заробітна плата для здійснення відповідних страхових виплат, а лише починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно визначив розрахунковий період для обрахунку страхових виплати ОСОБА_3-В.П. та здійснює ці виплати у відповідності до чинного законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд приймає рішення про відмову у задоволенні позову повністю..

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покладаються на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.12.2018.

Суддя Лунь З.І.