Ухвала суду № 78558564, 12.12.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/1937/17

УХВАЛА

про відмову в ухваленні додатково судового рішення

12 грудня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі: судді Гулкевич І.З., за участю секретаря судового засідання Іванес Х.О., позивача ОСОБА_1, представника відповідача Булаш З.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю, а саме : визнано протиправним та скасовано наказ міжрегіонального Головного управління ДФС- Центрального офісу з обслуговування великих платників в частині встановлення в березні 2016р. ОСОБА_1 - начальнику п'ятого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників - посадового окладу в розмірі 1 611 грн., та провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за грудень 2015 р. внаслідок чого виникла заборгованість з грошового забезпечення перед Офісом ВПП ДФС; зобов'язано Офіс великих платників податків ДФС здійснити донарахування ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014р.; матеріальної допомоги для оздоровлення при наданні щорічної відпустки за 2014р. в розмірі місячного грошового забезпечення; компенсації за невикористані відпустки - за 2004 рік у кількості 13 діб, за 2005 рік у кількості 6 діб, за 2011 рік у кількості 21 доба, за 2013р. 11 діб - всього 51 доба ; одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням грошового забезпечення на день звільнення та премії за грудень 2015р., додаткових видів грошового забезпечення з врахуванням посадового окладу в розмірі 2014 грн., а також відкликати грошовий атестат від 19.07.2016 № 33 та довідку про додаткові види грошового забезпечення від 19.07.2016р. № 422/14-23-10-05-5511 з ГУ ПФУ у Львівській області та направити уточнений атестат та довідку з врахуванням висновків суду; стягнуто з Офісу великих платників податків ДФС на користь ОСОБА_1 донараховані суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014 р.; матеріальної допомоги для оздоровлення при наданні щорічної відпустки за 2014 р. в розмірі місячного грошового забезпечення; компенсації за невикористані відпустки - за 2004 рік у кількості 13 діб, за 2005 рік у кількості 6 діб, за 2011 рік у кількості 21 доба, за 2013р. 11 діб - всього 51 доба ; одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням грошового забезпечення на день звільнення та премії за грудень 2015 р., додаткових видів грошового забезпечення з врахуванням посадового окладу в розмірі 2014 грн. з урахуванням компенсації та індексації; стягнуто з Офісу великих платників податків ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, а саме за період з 31 грудня 2015р. по 01 березня 2016 р в сумі 26 108 (двадцять вісім тисяч сто вісім гривень) з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 р апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року у справі № 813/1937/17 - скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Офісу великих платників податків ДФС здійснити донарахування ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014 рік та стягнення з Офісу великих платників податків ДФС на користь ОСОБА_1 донарахованої суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014 рік та прийняти нову постанову в цій частині, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. В решті постанову суду залишено без змін.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, а саме: визнати протиправним та скасувати наказ МГУ ДФС-Центрального офісу з ОВП №198 від 28.03.2016 р в частині встановлення в березні 2016 р ОСОБА_1 Ярославовичу- начальнику п'ятого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби- Центрального офісу з обслуговування великих платників- посадового окладу в розмірі 1 611 грн, та проведення перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за грудень 2015 р на підставі наказу №198 від 28.03.2016 р внаслідок чого виникла заборгованість з грошового забезпечення перед Офісом ВПП ДФС в сумі 11 533,50 грн; зобов'язати Офіс великих платників податків ДФС здійснити донарахування ОСОБА_1 матеріальної допомоги для оздоровлення при наданні щорічної відпустки за 2014 р в розмірі місячного грошового забезпечення в сумі 3 664 грн; компенсації за невикористані відпустки-за 2004 р у кількості 13 діб, за 2005 р у кількості 6 діб, за 2011 р у кількості 21 доба, за 2013 р у кількості 11 діб, всього 51 доба в сумі 22 825,50 грн; одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням грошового забезпечення з врахуванням посадового окладу в розмірі 2014 грн в сумі 142 740,87 грн, а також відкликати грошовий атестат від 19.07.2016 р №33 та довідку про додаткові види грошового забезпечення від 19.07.2016 р №422/14-23-10-05-5511 з ГУПФУ у Львівській області та направити уточнений атестат та довідку на підставі рішень суду та з врахуванням виправлених неточностей в частині надбавки за високі досягнення в праці за квітень та травень 2014 р в розмірі 1057 грн; стягнути з Офісу великих платників податків ДФС на користь ОСОБА_1 донараховані суми матеріальної допомоги для оздоровлення при наданні щорічної відпустки за 2014 р в розмірі місячного грошового забезпечення в сумі 3 664 грн; компенсації за невикористані відпустки-за 2004 р у кількості 13 діб, за 2005 р у кількості 6 діб, за 2011 р у кількості 21 доба, за 2013 р у кількості 11 діб, всього 51 доба в сумі 22 825,50 грн; одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням грошового забезпечення на день звільнення та премії за грудень 2015 р, додаткових видів грошового забезпечення з врахуванням посадового окладу в розмірі 2014 грн в сумі 142 740,87 грн з урахуванням компенсації та індексації.

В обгрунтування заяви зазначив, що суд при винесені рішення не визначив способу виконання судового рішення, а саме зобов'язучи Офіс ВПП ДФС здійснити донарахування певних видів грошового зобов'язання при звільненні ОСОБА_1 зі служби не зазначено точної грошової суми присудженої до стягнення, а також визнаючи протиправним наказ МГУ ДФС-ЦО з ОВП про перерахування ОСОБА_1 в березні 2016 р грошового забезпечення за грудень 2015 р не вказано його номер та дату. Відсутність суми, що підлягає стягненню унеможливить подальше оформлення виконавчого документа.

Позивач в судовому засіданні повністю підтримав подану заяву про ухвалення додаткового рішення, просив задовольнити повністю.

Представник відповідача подав пояснення на заяву про винесення додаткового рішення, в якій просить відмовити повністю. В обгрунтування пояснень зазначив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю, судовим рішення чітко визначено спосіб виконання даного рішення. А тому, твердження ОСОБА_1, що судом вирішено питання про право, не визначено способу виконання судового рішення вважає безпідставним, оскільки позивач підміняє поняття спосіб виконання судового рішення та визначення суми позовних вимог. Також представник відповідача зазначає, що відповідачем вжито усі заходи на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 р та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 р.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо зави про винесення додаткового рішення заперечувала повністю.

Вирішуючи заяву, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1)щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2)суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3)судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Процесуальний інститут додаткового судового рішення дає можливість виправити помилки суду, спричинені недотриманням вимог судового рішення, зокрема, щодо наявності в ньому відповіді на всі заявлені вимоги позивача (третьої соби), наявності суджень суду щодо способу виконання судового рішення у випадку, коли такі судження є необхідними, вирішення питання про судові витрати.

З наведеного слідує, що додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.

Позивачем не наведено обставин, які є підставою для прийняття додаткового судового рішення по справі.

Підстави задоволення позовних вимог були вмотивованими і містяться в мотивувальній частині рішення. Вказане судове рішення ухвалене щодо всіх заявлених позовних вимог із визначенням способу виконання судового рішення

Відтак, суд вважає, що позивач дійшов помилкового висновку, що судом не визначено способу виконання судового рішення та наявності підстав для ухвалення додаткового судового рішення відповідно до вимог ст. 252 КАС України.

З урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення, оскільки її задоволення матиме наслідком зміну прийнятого судового рішення, що не узгоджується з нормами процесуального права та суперечить інституту додаткового судового рішення.

Згідно приписів ч. 4 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

У задоволенні заяви позивача - ОСОБА_1 щодо ухвалення додаткового рішення у справі №813/1937/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо через Львівський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали виготовлео 14 грудня 2018 року.

Суддя Гулкевич І.З.