Рішення № 78558377, 13.12.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

13 грудня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3309/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О. розглянувши в підготовчому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Луганській області до державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС в Луганській області (далі - позивач, ГУ ДФС в Луганській області) до державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (далі - відповідач, ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»), в якому позивач просив суд стягнути кошти з відповідача за податковим боргом з податку на додану вартість у загальній сумі 3033775,00 грн. основного платежу з рахунків у банках, обслуговуючих зазначеного праника та рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ на користь Державного бюджету(арк.спр.3-4).

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» перебуває за основним місцем обліку в Державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області з 02.04.2007.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.01.2013 №913/40/13-г відносно відповідача було порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника. Постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2017 справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Луганської області на стадію розпорядження майном.

Станом на 04.10.2018 відповідач мав поточний податковий борг з податку на додатну вартість (основний платіж) в сумі 3033775,00 грн., що виник на підставі поданої податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року від 16.08.2018 № 9173557681 по терміну сплати до 30.08.2018, в якій відповідачем задеклароване позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету, в розмірі 3099929,00 гривень. У зв'язку з наявною переплатою в інтегрованій картці боржника по платежу 14010100 в сумі 66154,00 грн., розмір заборгованості з податку на додану вартість було зменшено на вищевказану суму. Таким чином, податковий борг відповідача за податковою декларацією від

16.08.2018 № 9173557681 складає 3033775,00 гривень.

На виконання п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України від 21.12.2000 № 2181 -III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управлінця ДФС (попереднє місце обліку) на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу від 13.02.2003 № 1/57 та другу податкову вимогу від 24.03.2003 №2/110.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду дід 18.06.2010 р. по справі № 2а-4431/10/1270 за позовом заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток встановлено факт надіслання посадовими особами спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на адресу відповідача першої податкової вимоги від 13.02.2003 р. № 1/57 та другої податкової вимоги від 24.03.2003 р. № 2/110 відповідачу.

В свою чергу, встановлений у справі № 2а-4431/10/1270 (Постанова від 18.06.2010 р.) факт надіслання посадовими особами СДПІ першої податкової вимоги від 13.02.2003р. № 1/57 та другої податкової вимоги від 24.03.2003р. № 2/110 використаний і Луганським окружним адміністративним судом при винесенні постанови у справі № 812/424/16 від 01.09.2016 р. за адміністративним позовом СДПІ до ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток.

Отже, як зазначає позивач, зазначеними судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлено факт направлення посадовими особами СДПІ на адресу відповідача першої та другої податкових вимог від 13.02.2003 за № 1/57 та 24.03.2003 № 2/110.

На підставі викладеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 відкрито провадження по справі та призначено в порядку загального позовного провадження (арк.спр.1).

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк.спр.58), надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (арк.спр.65)

Представник відповідача у судове засідання також не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (арк.спр.57), надав відзив на адміністративний позов (арк.спр.26-28), в якому зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, надав клопотання про проведення підготовчого засідання в порядку письмового провадження (арк.спр.64).

22.11.2018 до відділу діловодства та обліку звернення громадян (канцелярію) від представника позивача надійшла заява, в якій з посиланням на ст.142 КАС України та Закону України «Про судовий збір» просив повернути з державного бюджету ГУ ДФС в Луганській області суму судового збору, сплаченого при зверненні до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом згідно з платіжним дорученням від 17.10.2018 №985 у розмірі 22753,31 грн. (арк.спр.51).

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 183 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

В свою чергу, частиною 4 статті 189 КАС України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні та можливість ухвалення рішення суду за результатами підготовчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79,90 КАС України, суд дійшов наступного.

Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (ідентифікаційний код 00131050, місцезнаходження: 93403, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, Сєвєродонецька ТЕЦ) зареєстровано в якості юридичної особи Сєвєродонецькою міською радою 24.06.1998 за №13831200000000976, судовим рішенням Господарського суду Луганської області порушено справу про банкрутство юридичної особи №913/40/13-г від 03.01.2013 (арк.спр.59-63).

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем обліковується борг з податку на додану вартість на суму 3033775,00 грн. (арк.спр.10), який виник з наступних підстав.

Так, відповідачем було подано до податкового органу податкову звітність з податку на додану вартість, а саме податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2018 року від 16.08.2018, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 3099929,00 грн. (арк.спр.12).

З даних інтегрованої картки вбачається, що за відповідачем рахується переплата у розмірі 66154,00 грн. (арк.спр.13-15).

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 3033775,00 грн. (арк.спр.16).

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

На момент розгляду справи судом сума заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 3033775,00 грн. відповідачем не погашена.

Відповідно до норм п.п. 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України:

- контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

- стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

- стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, позивачем у передбачений законом спосіб заявлені позовні вимоги на погашення наявної суми податкового боргу відповідача.

Приписами ст. 95 Податкового кодексу України передбачено наступний порядок дій податкового органу по стягненню боргу: в першу чергу звертається стягнення на кошти з розрахункових рахунків платника податку у банках, у разі їх недостатності - погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв до 01.01.2011, було визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.06.2010 по справі №2а-4431/10/1270 позовні вимоги заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток задоволено повністю. Стягнуто з державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (код за ЄДРПОУ 00131050, р/р 2600830430415 у філії відділення ПІБ в м. Сєвєродонецьку, МФО 304535, що знаходиться за адресою: 93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, територія ТЕЦ 999) податковий борг з податку на прибуток на загальну суму 1039429,54 грн.( один мільйон тридцять дев'ять тисяч чотириста двадцять дев'ять грн. 59 коп.). Встановлено порядок та строк виконання рішення шляхом сплати щомісячно суми боргу починаючи з 19.07.2010 року строком на п'ять років згідно графіку погашення податкового боргу; спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську провести розстрочення у картах особових рахунків державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» з податку на прибуток (арк.спр.17-18).

З зазначеної постанови встановлено факт надіслання посадовими особами СДПІ першої податкової вимоги від 13.02.2003 №1/57 та другої податкової вимоги від 24.03.2003 №2/110.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

З огляду на наведене та враховуючи заяву відповідача про визнання позову, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та позов підлягає задоволенню.

Щодо заяви позивача про повернення 50 відсотків від сплаченого судового збору, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 142 КАС України встановлено, що у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 45506,63 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 985 від 17.10.2018 року (арк.спр.2).

Оскільки відповідачем визнано позовні вимоги в повному обсязі, тому позивачу з урахуванням ст.142 КАС України та Закону України «Про судовий збір» слід повернути з державного бюджету України 50 % суми судового збору, сплаченого при зверненні до Луганського окружного адміністративного суду згідно з платіжним дорученням від 17.10.2018 №985 у розмірі 22753,31 грн.

Керуючись статтями 139, 194, 205, 242-246, 250, 255, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС в Луганській області до державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (93403, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, Сєвєродонецька ТЕЦ, код ЄДРПОУ 00131050) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника та рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ у загальному розмірі 3033775 (три мільйони тридцять три тисячі сімсот сімдесят п'ять) гривень 00 копійок на користь Державного бюджету України (розрах.рахунок: 31117169012080, код платежу 14060100, отримувач УК у м.Сєвєродонецьку, ОКПО 37944909, МФО 899998 УДКСУ у м.Сєвєродонецьку).

Повернути Головному управлінню ДФС в Луганській області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.Енергетиків, будинок 72, код ЄДРПОУ 39591445) з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до Луганського окружного адміністративного суду за платіжним дорученням від 17 жовтня 2018 року № 985, що складає 22753 (двадцять дві тисячі сімсот п'ятдесят три) гривні 31 копійка.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.О. Кисельова