Рішення № 78558124, 07.12.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2018 року м. Кропивницький справа № П/811/2019/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондар Я.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження

адміністративну справу

позивач: Східний офіс Держаудитслужби (24600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, код ЄДРПОУ 40477689),

представники: ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідач: Державне підприємство "Світловодське лісове господарство" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв Чорнобиля, 37, код ЄДРПОУ 00992237),

представники: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Східний офіс Держаудитслужби звернувся до суду з позовом до державного підприємства "Світловодське лісове господарство" (надалі - ДП "Світловодське лісове господарство") про стягнення коштів.

Позов мотивовано тим, що у ході проведення планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "Світловодське лісове господарство", оформленої актом №07-20/2 від 20.06.2017 року, виявлено порушення вимог нормативно-правових актів при плануванні видатків за рахунок коштів державного бюджету, що призвело до зайвого отримання відповідачем коштів з державного бюджету в сумі 428, 61 тис. грн. У зв'язку з цим відповідачу направлено лист-вимогу №04-11-07-14/2722 від 19.07.2017 року щодо усунення виявлених порушень законодавства. З огляду на ухилення відповідача від виконання вказаного листа-вимоги, позивач на підставі п.10 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" просить суд стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України кошти в сумі 428,61 тис. грн.

Ухвалою від 10.01.2018 року суд прийняв рішення здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що відповідач при плануванні потреби у бюджетних коштах за бюджетною програмою КПКВ 2805060 "ОСОБА_5 лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді" правомірно керувався п.4 Порядку використання коштів державного бюджету, що виділяються для здійснення заходів з ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №253 від 21.02.2007 року, та Методикою розподілу бюджетних коштів на ведення лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісів в лісовому фонді, затвердженою наказом Держлісагентства №826 від 19.12.2011 року. Натомість позивач при проведенні ревізії керувався нормативно-правовими актами, які визначають правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, а не планування бюджетних коштів. З цих підстав, заперечуючи висновки акту ревізії про недостовірність внесених до виробничо-фінансового плану на 2015 рік даних в частині планових видатків на проведення заходів з ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів, просив суд у позові відмовити.

Представник позивача подала відповідь на відзив, в якій наполягала на тому, що недотримання встановленого порядку планування при складанні кошторису на 2015 рік та плану використання на 2015 рік є бюджетним правопорушенням, передбаченим п.3 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України, а тому просила позов задовольнити.

У ході розгляду справи представники сторін подали заяви про подальший розгляд справи без їхньої участі.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, дослідивши надані та зібрані докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ДП "Світловодське лісове господарство" з 07.12.1992 року зареєстроване як юридична особа, належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України. Основним видом його економічної діяльності є надання допоміжних послуг у лісовому господарстві. (а.с. 31 - 34)

Посадовими особами Східного офісу Держаудитслужби у період з 24.04.2017 року по 13.06.2017 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "Світловодське лісове господарство" за період з 01.01.2015 року по 30.04.2017 року, за результатами якої складено акт №07-20/2 від 20.06.2017 року. (а.с. 11 - 14)

У ході ревізії зокрема встановлено недотримання ДП "Світловодське лісове господарство" вимог пункту 4 Порядку використання коштів державного бюджету, що виділяються для здійснення заходів з ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №253 від 21.02.2007 року, щодо спрямування у повному обсязі коштів, що надійшли від реалізації деревини, одержаної від рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, на ведення лісового та мисливського господарства, охорону і захист лісів, та пунктів 20 - 22, 29 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №228 від 28.02.2002 року, щодо складання при плануванні видатків за рахунок коштів державного бюджету деталізованих розрахунків, які забезпечували єдиний методологічний підхід та достовірність потреби в бюджетних коштах, що призвело до необґрунтованого планування витрат за рахунок коштів державного бюджету на 428,61 тис. грн., чим було недотримано вимоги п.6 ст.22 Бюджетного кодексу України та нанесено збитки Державному бюджету України на цю суму.

Начальником управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області на ім'я директора ДП "Світловодське лісове господарство" направлено лист-вимогу "Щодо усунення порушень законодавства" №04-11-07-14/2722 від 19.07.2017 року, в пункті 1 якої серед інших описане вказане порушення та висунуто вимогу опрацювати матеріали ревізії та усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку. (22 - 23)

Листом №01-10/235 від 18.08.2017 року відповідач повідомив начальника управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області про те, що при розподілі бюджетного фінансування по КПКВ 2805060 "ОСОБА_5 лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді" буде враховано перевищення бюджетних коштів в сумі 428, 61 тис. грн., підприємство відмовиться від бюджетного фінансування на цю суму. (а.с. 24 - 25)

Позивач, вважаючи, що пункт 1 листа-вимоги №04-11-07-14/2722 від 19.07.2017 року відповідачем не виконаний, звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що згідно з частиною 4 статті 5 КАС України суб’єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (тут і надалі - у редакції, чинній на час здійснення ревізії) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право: 1) перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); 7) пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; 10) звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; 13) при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Частиною 2 статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 року, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби є зокрема забезпечення формування і реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль зокрема через здійснення інспектування (ревізії).

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20.04.2006 року затверджено Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами (надалі - Порядок №550), який визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.

Пунктом 2 Порядку №550 визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Відповідно до пункту 46 Порядку №550 якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Згідно з пунктом 50 Порядку №550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на приведення роботи підконтрольної установи у відповідність із вимогами законодавства у майбутньому і є обов'язковою до виконання. Що ж стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово відшкодовані шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом. Якщо збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, то правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов.

У цій справі Східний офіс Держаудитслужби, як міжрегіональний територіальний орган Держаудитслужби, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача як підконтрольної установи у дохід держави коштів у розмірі 428, 61 тис. грн., які, за його висновками, є збитками, заподіяними державному бюджету.

За визначеннями, наведеними у пункті 1.3 Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України від 19.10.06 №346/1025/685/53, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.06 за № 1166/13040, матеріальна шкода (збитки) - втрата активів чи недоотримання належних доходів об'єктом контролю та/або державою, що сталися внаслідок порушення законодавства об'єктом контролю шляхом дій або бездіяльності його посадових (службових) осіб; втрата активів - безповоротне зменшення активів через: перерахування (сплату) коштів; відчуження, недостачу, знищення (псування) чи придбання неліквідного (зіпсованого) майна; втрату боржника у зобов'язанні; зменшення частки державної (комунальної) власності у статутному фонді господарського товариства; розмір матеріальної шкоди (збитків) - вартість втрачених активів або недоотриманих доходів, яка визначається за даними бухгалтерського обліку і фінансової звітності об'єкта контролю або експертною оцінкою та іншими визначеними законодавством способами.

Як вбачається з матеріалів справи, у ході ревізії установлено порушення в частині неправильного планування видатків за рахунок бюджетних коштів на проведення заходів з ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів на 2015 рік, що призвело до завищення потреби у бюджетних коштах.

Згідно зі статтею 63 Лісового кодексу України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Статтею 98 Лісового кодексу України передбачено, що видатки на підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів, їх відтворення і охорони здійснюються за рахунок: державного бюджету та власних коштів підприємств, установ і організацій лісового господарства - щодо лісів державної власності; місцевого бюджету та власних коштів підприємств, установ і організацій лісового господарства - щодо лісів державної та комунальної власності; власних коштів власників лісів - щодо лісів приватної власності. Видатки на зазначені заходи можуть здійснюватися за рахунок інших джерел, не заборонених законом. Порядок використання коштів, що виділяються з Державного бюджету України на ведення лісового господарства, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 1 статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Частиною 6 статті 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, та надати йому кошти бюджету (на безповоротній чи поворотній основі) в межах відповідних бюджетних асигнувань. Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів.

Критерії визначення одержувача бюджетних коштів встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням напрямів, досвіду і результатів діяльності, фінансово-економічного обґрунтування виконання заходів бюджетної програми та застосування договірних умов.

За визначеннями, наведеними у пунктах 38, 47 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету; одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів України №228 від 28.02.2002 року затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (надалі - Порядок №228, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 9 Порядку №228 одержувач використовує бюджетні кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі відповідного розпорядника бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 20 Порядку №228 під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, виплату стипендії, а також на господарське утримання установ. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.

Мінфін має право визначати на кожний рік порядок врахування у кошторисах обсягів заборгованості, яка виникла внаслідок непогашення бюджетних зобов'язань установ.

Відповідно до пункту 22 Порядку №228 показники видатків бюджету та надання кредитів з бюджету, що включаються до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації видатків або класифікації кредитування бюджету і деталізовані за видами та кількістю товарів (робіт, послуг) із зазначенням вартості за одиницю.

Згідно з пунктом 29 Порядку №228 проекти кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів установ у разі потреби розглядаються головним розпорядником. Головні розпорядники під час розгляду проектів кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів зобов'язані:

- забезпечити суворе виконання вимог законодавства, а також вказівок щодо складання кошторисів на наступний рік;

- додержуватися режиму економії, не допускати включення до кошторисів бюджетних асигнувань, не зумовлених потребою;

- забезпечити в проектах кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів додержання доведених у лімітних довідках річних обсягів бюджетних асигнувань та їх помісячного розподілу з урахуванням термінів проведення окремих заходів і можливості здійснення відповідних видатків бюджету та надання кредитів з бюджету протягом бюджетного періоду;

- не допускати прийняття в кошторисах сум, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями.

ДП "Світловодське лісове господарство" належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, яке є головним розпорядником бюджетних коштів щодо ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів.

На час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок використання коштів державного бюджету, що виділяються для здійснення заходів з ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №253 від 21.02.2007 року (надалі - Порядок №253), що визначав механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Держлісагентству за програмою "ОСОБА_5 лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді" (далі - бюджетні кошти).

Відповідно до пункту 1 Порядку №253 головним розпорядником бюджетних коштів є Держлісагентство. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальними за виконання зазначеної програми є орган виконавчої влади з питань лісового та мисливського господарства Автономної Республіки Крим, обласні управління лісового та мисливського господарства. Одержувачами бюджетних коштів є об'єднання, підприємства та установи, які забезпечують здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою (далі - підприємства та установи).

Пунктом 2 Порядку №253 передбачено, що бюджетні кошти спрямовуються на ведення лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісів відповідно до Державної цільової програми "Ліси України" на 2010 - 2015 роки", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 року №977, та переліку робіт, наведеного у додатку, з урахуванням пріоритетів, на які виділяється не менш як 70 відсотків загального обсягу коштів: лісовпорядкування та інші проектно-вишукувальні роботи; охорона лісів від пожеж; боротьба із шкідниками та хворобами лісу; лісокультурні роботи в лісовому фонді; ведення мисливського господарства; забезпечення функціонування державної лісової охорони; загальногосподарські та адміністративні витрати, пов'язані з веденням лісового і мисливського господарства; роботи, пов'язані з одержанням державних актів на право постійного користування земельними ділянками.

Згідно з пунктом 4 Порядку №253 обсяг бюджетних коштів визначається як різниця між загальною нормативною потребою у видатках на ведення лісового та мисливського господарства, охорону і захист лісів та обсягом надходжень власних коштів від лісогосподарської діяльності. При цьому кошти, що надійшли від реалізації деревини, одержаної від рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, спрямовуються у повному обсязі на ведення лісового та мисливського господарства, охорону і захист лісів.

Пунктами 5, 6 Порядку №253 передбачено, що орган виконавчої влади з питань лісового та мисливського господарства Автономної Республіки Крим, обласні управління лісового та мисливського господарства, підприємства та установи подають Держлісагентству узагальнені розрахунки і обґрунтування проекту плану заходів з ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів у лісовому фонді (далі - план заходів), на підставі якого розробляється зведений план заходів, що затверджується Держлісагентством за погодженням з Мінагрополітики та Мінфіном.

На підставі результатів аналізу інформації про стан виконання зведеного плану заходів та у разі наявності заборгованості за бюджетними зобов'язаннями минулих років, зареєстрованої в органах Казначейства, Держлісагентство передбачає видатки на здійснення заходів щодо погашення такої заборгованості.

Держлісагентство доводить витяги із зведеного плану заходів до органу виконавчої влади з питань лісового та мисливського господарства Автономної Республіки Крим, обласних управлінь лісового та мисливського господарства, підприємств та установ.

На підставі витягів із зведеного плану заходів підприємства та установи складають і затверджують виробничо-фінансові плани з ведення лісового і мисливського господарства та охорони навколишнього природного середовища (далі - виробничо-фінансові плани) і надсилають їх на погодження до органу виконавчої влади з питань лісового та мисливського господарства Автономної Республіки Крим, обласних управлінь лісового та мисливського господарства.

Орган виконавчої влади з питань лісового та мисливського господарства Автономної Республіки Крим, обласні управління лісового та мисливського господарства погоджують підприємствам та установам виробничо-фінансові плани, узагальнюють їх та подають Держлісагентству на погодження затверджені зведені виробничо-фінансові плани.

Складення та подання фінансової та бюджетної звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим і ефективним витрачанням здійснюються в установленому законодавством порядку. (п.11 Порядку №253)

За висновками акту ревізії №07-20/2 від 20.06.2017 року, протягом 2015 року відповідач з державного бюджету отримував асигнування на виконання бюджетної програми за КПКВ 2805060 "ОСОБА_5 лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді". Доцільність отримання бюджетних коштів підтверджується бюджетним запитом та виробничо-фінансовим планом, які були складені на підставі проведених державним підприємством економічних обрахунків. Ревізією встановлено, що підприємством складалися єдині кошториси доходів і видатків та плани використання бюджетних коштів. Ревізією бюджетних коштів, виділених на виконання державної програми, встановлено, що їх використання підприємством протягом 2015 року проводилось у відповідності до паспорту бюджетної програми, які були затверджені спільним наказом Державного агентства лісових ресурсів України та Міністерства фінансів України. Ревізією відповідності сум затверджених в кошторисах бюджетним асигнуванням доведених лімітними довідками порушень не встановлено. Кошторис доходів та видатків на 2015 рік за бюджетною програмою по КПКВ 2805060 "ОСОБА_5 лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді" складений на підставі розрахунку потреби в коштах і плану асигнувань та був затверджений 18.02.2015 року начальником Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства.

У ході дослідження фінансових планів, виробничо-фінансових планів, планів використання бюджетних коштів та додатків до них ДП "Світловодське лісове господарство" встановлені випадки недотримання при плануванні потреби в коштах з державного бюджету вимог пункту 4 Порядку №253, в частині спрямування у повному обсязі коштів, що планується одержати від реалізації деревини, одержаної від рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, на ведення лісового та мисливського господарства, охорону і захист лісів. Так, на 2015 рік підприємству були затверджені бюджетні асигнування для здійснення заходів з ведення лісового господарства на загальну суму 1985,4 тис. грн., які було профінансовані за рахунок коштів державного бюджету в повному обсязі. За даними виробничо-фінансового плану на 2015 рік, який є складовою частиною розрахунків потреби у бюджетних коштах і надавався на затвердження Кіровоградському обласному управлінню лісового і мисливського господарства разом з Планом використання бюджетних коштів на 2015 рік, потреба в видатках на ведення лісового та мисливського господарства, охорону і захист лісів складала 5194,9 тис. грн. (видатки по лісовому і мисливському господарству – 5014,9 тис. грн. та видатки по лісорозведенню - 180 тис. грн.). З урахуванням даних, визначених виробничо-фінансовими планами на 2015 рік і формою №04-ЛГплан та результатами перерахунку потреби підприємства в бюджетних асигнуваннях, плановий розмір потреби в бюджетних коштах на 2015 рік для забезпечення виконання запланованих відповідачем робіт з ведення лісового господарства у відповідності до вимог пункту 4 Порядку №253 повинен складати 1556,79 тис. грн. (планові витрати за даними ревізії 4800,76 тис. грн. - планові доходи за даними ревізії 3243,97 тис. грн.). Тобто, сума планових витрат підприємства за рахунок коштів державного бюджету була завищена на 428,61 тис. грн. (потреба в бюджетних коштах за даними ревізії 1556,79 тис. грн. – потреба відповідно до Плану використання 1985,40 тис. грн., яка профінансована), чим було недотримано вимоги пункту 6 статті 22 Бюджетного кодексу України та пунктів 20-22, 29 Порядку №228. (а.с. 11 – 14, 147)

Судом установлено, що згідно з виробничо-фінансовим планом по лісовому і мисливському господарству та охороні навколишнього природного середовища на 2015 рік ДП "Світловодське лісове господарство", погодженим начальником Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства, заплановано витрат на лісове і мисливське господарство у загальному розмірі 5014,90 тис. грн. (1805,40 тис. грн. загального фонду та 3209,60 тис. грн. власних коштів), із яких: на рубки формування і оздоровлення лісів та інші заходи у сумі 1695,10 тис. грн. (власні кошти), на допоміжні лісогосподарські роботи у сумі 198,80 тис. грн. (власні кошти), на відновлення лісів на землях, наданих у постійне користування у сумі 160, 50 тис. грн. (власних коштів), на охорону лісу від пожеж у сумі 189 тис. грн. (власних коштів), на боротьбу зі шкідниками та хворобами лісу 1 тис. грн. (власних коштів), на загальновиробничі (цехові) витрати 1677,3 тис. грн. (1248,80 тис. грн. загального фонду, 425,50 тис. грн. власних коштів), на адміністративні витрати 1093,30 тис. грн. (556,60 грн. загального фонду, 536,70 тис. грн. власних коштів); на лісорозведення заплановано витрати у розмірі 180 тис. грн. (а.с. 65 - 73). За даними фінансового плану підприємства на 2015 рік витрати на збут заплановано у розмірі 23 тис. грн. (а.с. 74).

Таким чином, загальна нормативна потреба бюджетного фінансування на 2015 рік становила 5217,90 тис. грн. Відповідно до розрахунку надходження власних коштів на фінансування лісового господарства та природоохоронних заходів по підприємству на 2015 рік (форма 04-ЛГ план) планові надходження коштів від рубок формування і оздоровлення лісів та інших заходів складали 3230 тис. грн. (а.с. 76).

Отже, сума планових витрат підприємства на 2015 рік за рахунок коштів державного бюджету склала 1987,90 тис. грн. (планові витрати 5217,90 тис. грн. - планові доходи 3230 тис. грн.).

Звіт про надходження та використання коштів загального фонду за 2015 рік відповідача свідчить про те, що за звітний період надійшло 1985, 4 тис. грн. бюджетних коштів (а.с. 84). Відтак, висновки акту ревізії №07-20/2 від 20.06.2017 року щодо завищення відповідачем потреби в бюджетних коштах при плануванні кошторису на 2015 рік в сумі 428, 61 тис. грн. є безпідставними.

У ході судового розгляду не встановлено фактів одержання відповідачем коштів за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства, які б підлягали стягненню у дохід держави.

У главі 18 Бюджетного кодексу України передбачена відповідальність та заходи впливу за вчинені порушення бюджетного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання.

Позивач у відповіді на відзив стверджував, що вчинене відповідачем порушення бюджетного законодавства підпадає під ознаки, наведені у пункті 3 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України - визначення недостовірних обсягів бюджетних коштів при плануванні бюджетних показників.

У зв’язку з цим суд зазначає, що згідно зі статтею 117 Бюджетного кодексу України за це порушення до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства (п.1 ч.1 ст.117 Кодексу) та зупинення операцій з бюджетними коштами (п.3 ч.1 ст. 117 Кодексу).

Натомість, згідно з п.5 ч.1 ст.117 Бюджетного кодексу України такий захід впливу як повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету застосовується в якості санкції за вчинення лише одного бюджетного правопорушення, а саме за нецільове використання бюджетних коштів (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів) (п.24 ч. 1 ст. 116 Кодексу) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нецільовим використанням бюджетних коштів за ст. 119 Бюджетного кодексу України є їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів; бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Згідно з пунктом 10 Порядку повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 року №1163, у разі невиконання одержувачем бюджетних коштів вимоги контролюючий орган звертається в установленому порядку до суду щодо стягнення з одержувача бюджетних коштів у дохід відповідного бюджету коштів у сумі, яка була використана ним не за цільовим призначенням.

Як вбачається з акту ревізії №07-20/2 від 20.06.2017 року, випадків нецільового використання бюджетних коштів, одержаних у 2015 році за бюджетною програмою КПКВ 2805060 "ОСОБА_5 лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді", не виявлено, отже вимога позивача про стягнення цих коштів в дохід бюджету є безпідставною. Відтак у задоволенні адміністративного позову Східного офісу Держаудитслужби слід відмовити.

Підстави для присудження позивачу понесених ним судових витрат на сплату судового збору відсутні.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Східного офісу Держаудитслужби (24600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, код ЄДРПОУ 40477689) до державного підприємства "Світловодське лісове господарство" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв Чорнобиля, 37, код ЄДРПОУ 00992237) відмовити.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_6