Ухвала суду № 78558067, 13.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог

13 грудня 2018 р. Справа №805/4960/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, та зобов’язання вчинити певні дії,-

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача - не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд визнати рішення про відмову ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області відповідача № 240/04 від 03.01.2018 року неправомірним та скасувати його, зобов’язавши Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачці з 07.10.2009 року - шляхом призначення її знову, відповідно до норм Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що вона є громадянкою України та їй була призначена пенсія за віком, яка виплачувалась до її виїзду за кордон. Після переїзду до Ізраїлю на постійне місце проживання, позивач перебуває на консульському обліку в консульському відділі посольства України в державі Ізраїль. Починаючи з 1995 року та станом на сьогоднішній день, позивач призначеної пенсії не отримує. 06.12.2017 року, представник позивача звернувся до Пенсійного фонду України з заявою, в якій просили Пенсійний фонд визначити уповноважений територіальний орган, що має розглянути заяву по суті та направити її за належністю. Листом від 15.12.2017 року № 22863/М-11-5 Пенсійний фонд України направив заяву про призначення пенсії позивачу з доданими документами до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, однак 15.01.2018 року позивачем отримано відмову відповідача від 03.01.2018 року № 240/04-8 у поновленні пенсії. 17.05.2018 року, позивач через представника звернулась до відповідача з заявою нотаріально посвідченою та апостильованою про поновлення пенсії. Окрім того, представником позивача було надано до суду клопотання про поновлення строку на подачу позовної заяви, в якому вказано, що позивач не є юридично обізнаною особою, проте про неможливість поновлення виплати пенсії осіб, які виїхали закордон для постійного проживання, позивач знав з листів територіальних органів Пенсійного фонду України, які направлялись іншим особам. Вказаними листами позивач був введений в оману. До подання заяви і до отримання відмови відповідача поновити виплату пенсії – не існувало рішень дій чи бездіяльності відповідача, які б могли бути предметом публічно-правового спору між сторонами та тільки після винесення рішення про відмову у поновленні пенсії позивачу від 03.01.2018 року (отримане 15.01.2018 року) між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу рішень дій і бездіяльності відповідача. Отже, позивач вважає, що ним не пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Позивач вважає дії відповідача щодо незаконної відмови в поновленні виплати пенсії неправомірними і дискримінаційними, що суперечать чинному законодавству, у зв’язку з чим змушена була звернутися до суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 805/4960/18-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, та зобов’язання вчинити певні дії в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

06 серпня 2018 року через відділ документообігу та архівної роботи суду, відповідачем було надано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, пенсія – щомісячна пенсійна виплата, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сімї у випадках, визначених цим Законом. Таким чином про порушення свого права позивач дізналася не отримавши такого забезпечення в червні 1995 року. Перебіг строку звернення до суду з вимогами про відновлення її виплати за кожен конкретний місяць розпочинається у цьому місяці. Відповідно до частини 2 статті 46 Закону № 1058, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Необхідними умовами застосування наведеної норми адміністративними судами є:

- факт нарахування сум пенсій за минулий час, що підтверджується відповідними доказами,

- доведеність вини пенсійного органу – наявність протиправних дій або протиправної бездіяльності, наслідками яких є невиплати суми пенсій.

Управління зазначає, що до спірних правовідносин положення статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не можуть бути застосовані, оскільки за змістом наведених норм, строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, в спірних правовідносинах суми пенсії не були нараховані управлінням Пенсійного фонду (постанова Верховного суду від 20.03.2018 року справа № 573/1759/17 провадження № К/9901/3564/18).

Таким чином, управління вважає, що позивачем пропущено встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду за захистом порушених прав.

Щодо пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає, що згідно із положеннями ст. 122 КАС України, в редакції чинній станом на час звернення позивача до суду з даним позовом, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, суд зазначає, що вказана позиція суду узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 20.02.2018 р. по справі № 757/12134/14-а, в якій зазначено, що до вказаних правовідносин слід застосувати шестимісячний строк звернення до суду.

Вказана позиція також була викладена і Верховним судом України в постановах від 08.12.2015року у справі № 21-5653а15 та від 08.06.2016 року у справі № 505/2135/14-а, а також в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 р. у справі №423/5348/17, від 18.09.2018 року у справі № 199/5647/17.

Суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до суду із даним позовом 18.06.2018 року, про що свідчить відбиток штемпеля відділення поштового зв'язку, а враховуючи отримання позивачем 15.01.2018 року відмови ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у поновленні її пенсії №240/04 від 03.01.2018 року у вигляді листа, суд приходить до висновку, що позивач звернулась до суду з даним позовом в межах шестимісячного строку з дати отримання відповіді.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, та зобов’язання вчинити певні дії призначено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17 вересня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року виправлено описку в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням у справі № 805/4960/18-а, зазначивши вірну дату призначення судового засідання: “Призначити підготовче засідання на 17 жовтня 2018 року об 11:00 год. в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Добровольського, 1, про що повідомити сторін”.

У підготовчому засіданні 17 жовтня 2018 року Донецьким окружним адміністративним судом була оголошена перерва до 15 листопада 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання по справі № 805/4960/18-а до 13 грудня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року виправлено описку в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року про продовження строку підготовчого засідання та відкладення підготовчого засідання у справі № 805/4960/18-а, зазначивши вірну дату підготовчого засідання: “Відкласти підготовче судове засідання по справі № 805/4960/18-а до 06 грудня 2018 року о 12 годині 45 хвилин, яке відбудеться в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 1”.

У підготовчому засіданні 06 грудня 2018 року розгляд справи №805/4960/18-а відкладено до 13 грудня 2018 р. о 14:15 годині.

У підготовче засідання, призначене на 13 грудня 2018 року позивач та представник відповідача не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Разом з цим, через відділ документообігу та архівної роботи суду представником позивача надано клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно частини 1 статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні судом було здійснено всі передбачені ч. 2 ст. 180 Кодексу адміністративного судочинства України дії.

Судом встановлено, що відсутні підстави для відкладення підготовчого судового засідання.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1, проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1.

25 лютого 1993 року по досягненні пенсійного віку, та наявності необхідного страхового стажу позивачу була призначена пенсія за віком, яка виплачувалась Будьонівським райсобезом м. Донецька, що підтверджується відміткою в трудовій книжці позивача.

Як встановлено судовим розглядом справи, позивач виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де перебуває на консульському обліку в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль, що підтверджується посвідкою особи, виданої Міністерством внутрішніх справ Держави Ізраїль (т.1 а.с. 36).

Як зазначає позивач у позовній заяві, 06.12.2017 року, представник позивача звернувся до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії, в якій просили Пенсійний фонд визначити уповноважений територіальний орган, що має розглянути заяву по суті та направити її за належністю.

Пенсійним фондом України направлено звернення ОСОБА_3 від 06.12.2017 року № 1921 та копії документів, доданих до звернення щодо передачі заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії уповноваженому управлінню для розгляду по суті, а саме до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області. Даний факт знайшов своє відображення у листі Пенсійного фонду України від 15.12.2017 року № 22863/М-11 (т.1 а.с.5).

ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України від 03.01.2018 року № 240/04, повідомлено представника позивача щодо відсутності правових підстав для поновлення виплати пенсії, обґрунтовуючи відмову тим, що заява про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 від 19.10.2017 року надійшла поштою, чим порушено п.1.5, п.1.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», крім того, заявницею не надані документи підтверджуючі фактичне місце проживання в Україні, не надані оригінали документів про стаж та вік. Крім того, зазначено про відсутність міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення між Україною та державою Ізраїль, який передбачав би інші умови призначення та виплати пенсії.

Представник позивача, діючи на підставі нотаріальної довіреності від 17 травня 2018 року особисто звернувся з заявою до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України про поновлення виплати раніше призначеної пенсії ОСОБА_1, нотаріально посвідчену та апостильовану разом з оригіналами необхідних документів, яка була прийнята відповідачем, що підтверджується штампом органу владних повноважень на супровідному листі.

Позивач, не погодившись з отриманою відмовою від 03.01.2018 року звернувся до суду з даним позовом з метою захисту своїх порушених прав, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що поновлення та виплату пенсії позивача необхідно здійснювати з 07.10.2009 року, саме з дати ухвалення рішення Конституційного суду України від 07.10.2009 року № 25-рп/2009.

При цьому, як вбачається зі змісту позовних вимог позивач просить суд зобов'язати відповідача провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу з 07.10.2009 року - шляхом призначення її знову, відповідно до норм Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Суд зазначає, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Положеннями ст.51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV передбачено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного суду України від 07.10.2009 року № 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону №1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).

Зазначені положення Закону №1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення

З огляду на вище викладене та враховуючи прийняття Конституційним судом України рішення № 25-рп/2009, суд зазначає, що в даному випадку з дня набрання чинності вказаним рішенням Конституційного суду України, тобто з 07.10.2009 року, виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої зупинена на підставі положень зазначеного Закону № 1058-ІV, а отже саме з цього часу у пенсійних органів виник обов'язок відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

При цьому, суд зазначає, що наявність обов'язку у відповідача відновити виплату пенсії не позбавляє позивача необхідності захисту свого права та, як наслідок, після прийняття та опублікування вищевказаного рішення Конституційного суду України та здійснення відповідачем відновлення виплати пенсії ОСОБА_1, а отже саме з цієї дати почався відлік шестимісячного строку звернення до суду.

Суд зазначає, що в даному випадку поновлення права на виплату пенсії здійснюється не автоматично, а відтак передбачає здійснення відповідних дій, пов'язаних з поновленням виплати, зокрема: подання заяви про поновлення виплати з дотриманням строків звернення, а також наявність документів, що підтверджують факт призначення пенсії, припинення її виплати чи право на поновлення її виплати.

При цьому, із заявою про поновлення виплати пенсії позивач через свого представника первинно звернувся до Пенсійного фонду України 06 грудня 2017 року.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про зобов'язання провести поновлення та виплату пенсії за віком за період з 07.10.2009 року по 05.12.2017 року підлягають залишенню без розгляду.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п. 8 ч.1 ст.238 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача в частині зобов'язання ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу за період з 07.10.2009 року по 05.12.2017 року підлягають залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 240, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в частині позовних вимог про зобов'язання провести поновлення та виплату пенсії за віком за період з 07.10.2009 року по 05.12.2017 року - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 13 грудня 2018 року.

Суддя Кочанова П.В.