Рішення № 78557806, 10.12.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 грудня 2018 року м. Ужгород№ 260/1098/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань - Симканич Ю.В.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача - не з'явився

представника відповідача 1 - ОСОБА_2

представник відповідача 2 - ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Хустського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хустського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач 2) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду за адресою вказаною ним у позовній заяві, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Суд приходить висновку, що неявка позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог, з мотивів викладених у письмовому відзиві на позов. Представник відповідача 1 наголошувала, що оскільки Хустський лісокомбінат був ліквідований, а тому підтверджуюча довідка про стаж роботи видається архівним відділом. Право підтвердження пільгового стажу роботи в разі ліквідації підприємств, установ, організацій без визначення правонаступника належить комісіям з питань підтвердження стажу роботи, які створюються при головних управліннях ПФУ. При цьому представник відповідача 1 наголошувала, що позивач до відповідача 1 із відповідною заявою про призначення йому пенсії по вислузі років не звертався, жодних рішень щодо позивача відповідач 1 не приймав, а тому позовні вимоги щодо відповідача 1 є безпідставними та передчасними.

У судовому засіданні представник відповідача 1 просила відмовити у задоволенні позовних вимог позивача щодо відповідача 1 в повному обсязі, з огляду на те, що відповідачем 1 не вчинялися жодні дії та/або бездіяльність щодо позивача.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, з підстав зазначених у відзиві на позов. Представник відповідача 2 наголошувала, що Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 розділу "Лісозаготівки" не передбачено. Водночас, робота майстра лісу за період з 01.07.1990 року по 11.03.2002 року та звальщика лісу за період з 12.03.2002 року по 03.05.2002року не підлягають зарахуванню у пільговий стаж. Також, як зазначав представник відповідача 2, видом діяльності Хустського районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Хустагроліс" є надання послуг пов'язаних з лісовим господарством, а не лісозаготівля.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача 1 та представника відповідача 2, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач 26.10.2017 року звернувся до відповідача із заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за вислугу років.

Згідно Рішення відповідача 2 про результати розгляду заяви від 18.12.2017 року № 12 позивачеві було відмовлено в підтвердженні періоду роботи в Хустському міжгосподарському лісгоспі з 01.07.1990 року майстром лісу лісового господарства по 11.03.2002 року, з 12.03.2002 року по 03.05.2002 року - звальником лісу, як такого, що відповідає умовам та показникам, передбаченим Списком професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства ..., затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №583 від 12.10.1992 року, і при виконанні вимог щодо віку та стажу п. "в" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" дають право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки серед видів діяльності підприємства відсутній такий вид економічної діяльності, як лісозаготівля (а.с. 11).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно п. «в» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають робітники, майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання, - за списком професій, посад і виробництв, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - порядок) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 року № 383 при визначенні права на пенсію за віком па пільгових умовах застосовуються Списки, чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Право на пільгове пенсійне забезпечення підтверджується відповідно до списку виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах на підставі записів у трудових книжках працівників та уточнюючих довідок. Довідки видаються підприємствами або їхніми правонаступниками на підставі первинних документів про характер дня на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Відповідно до п. «а» та п. «б» Розділу XXII «Лісозаготівки» робітники Списку №2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затверджених Постановою РМ СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року, передбачені посади «Кочегары стационарных электростанций и силовых установок и их помощники,Лебедчики на трелевочных лебедках. Лесорубы. Машинисты сплоточных машин и элеваторов. Машинисты паровозов на вывозке леса и их помощники. Машинисты-крановщики на погрузке лесоматериалов на лесовозных дорогах. Мотористы мотовозов и тепловозов лесовозных дорог, Машинисты трелевочных машин и лебедок. Мотористы бензиномоторных пил и их помощники. Навальщики и свальщики лесоматериалов на верхних складах. Обрубщики сучьев, Строповщики на верхних складах. Стивидоры. Сплотчики, Трактористы на трелевке и вывозке леса. Трелевщики. Тесчики спецсортиментов, Формировщики, переформировщики и расформировщики плотов, Чокеровщики на трелевке и вывозке лесоматериалов,Штабелевщики древесины на складах лесовозных дорог. Шоферы лесовозных автомобилей, Электропильщики и их поморники, Электромеханики стационарных электростанций и силовых установок и их помощники», тобто без відокремлення праці на відповідних складах. Пунктом «б» цього Розділу передбачена посада «Инженерно-технические работники. Десятники, мастера, старшие мастера».

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 583 затверджено список професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарських роботах, підсочці лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Згідно затвердженого списку на пенсію за вислугу років мають право, зокрема: Здимщики-збирачі;Звальщики лісу; Водії автомобілів по вивезенню лісу; Лебідчики на трелюванні лісу; Лісоруби; Машиністи-кранівники, зайняті на лісосіках, лісонавантажувальних пунктах, верхніх і проміжних складах; Машиністи з'єднувальних (сортувальних) машин; Машиністи трелювальних машин; Навальники-звальщики лісоматеріалів, зайняті на лісосіках, лісонавантажувальних пунктах, верхніх і проміжних складах; Обрубувачі сучків; Розкряжувальники; Слюсарі по ремонту лісозаготівельного обладнання, зайняті на лісосіках, лісонавантажувальних пунктах, верхніх і проміжних складах; Сортувальники деревини на воді; З'єднувачі плотів; Трактористи на підготовці лісосік, трелюванні та вивезенні лісу; Трелювальники; Формувальники плотів; Чокувальники; Штабелювальники деревини, зайняті на лісосіках, лісонавантажувальних пунктах, верхніх і проміжних складах; Спеціалісти: Майстри, старші майстри, зайняті на лісосіках, лісонавантажувальних пунктах, верхніх і проміжних складах.

На час звернення позивача до Управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області із заявою про підтвердження стажу роботи, Хустський лісокомбінат був ліквідований, а документи передані в архів, підтверджуючі довідки про стаж роботи видаються архівним відділом.

Архівний відділ Хустської РДА надав довідку про стаж роботи позивача від 24.10.2017 №1951, в якій зазначено, що згідно наказу №62 Хустського лісокомбінату від 02.04.1981 року позивач був прийнятий на роботу, згідно наказу Хустського лісокомбінату №75 від 20.04.1981 року був звільнений з роботи, згідно наказу Хустського лісокомбінату №93 від 01.06.1983 року був прийнятий на роботу, згідно наказу Хустського лісокомбінату №193 від 19.11.1984 року був звільнений з роботи, згідно наказу Хустсагрліс №182 від 26.11.1984 року був прийнятий на роботу техніком лісовода Вишківського лісництва, згідно книг наказів Хустсагрліс за 1990,2002 роки наказів по переводу не виявлено, згідно наказу Хустсагрліс №18 від 29.04.2002 року вальщика лісу позивача було звільнено з роботи.

Право підтвердження пільгового стажу роботи в разі ліквідації підприємств, установ, організацій без визначення правонаступника належить комісіям з питань підтвердження стажу роботи, які створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України.

Це передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1 «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років», якою встановлено, що у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, які створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, згідно з записів якої позивач з 01.07.1990 року був переведений на посаду майстра лісу лісового господарства (а.с. 14), 12.03.2002 року позивач переведений вальщиком лісу (а.с. 14), 03.05.2002 року позивач був звільнений з роботи за власним бажанням (а.с. 14).

Також, у матеріалах справи наявні Картки технологічного процесу розробки лісу, згідно яких позивач в період з 1993 по 2001 роки був відповідальним за правильність промірів та дотримання технології розробки лісосіки та правил технічної безпеки, а також здавав лісосіку (а.с. 19-25).

Враховуючи вищевикладене, факт роботи позивача на лісозаготівлі підтверджується копією трудової книжки, а характер виконуваної роботи підтверджується Картками технологічного процесу розробки лісу (а.с. 19-25).

Таким чином, позивачем було надано документи, які підтверджують його зайнятість у період з 01.07.1990 року по 03.05.2002 рік на посаді, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, відтак суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача 2 щодо відмови у підтвердженні періоду роботи з 01.07.1990 року по 11.03.2002 року майстром лісу та з 12.03.2002 року по 03.05.2002 року звальником лісу та визнання протиправним Рішення відповідача 2 підлягають до задоволення.

Однак, як встановлено в ході розгляду справи по суті відповідач 1 не приймав жодних рішень за результатом розгляду заяви позивача про підтвердження стажу роботи, а тому в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача 1 слід відмовити.

Також, згідно позовних вимог позивач просить зобов'язати відповідача 1 призначити йому пенсію по вислузі років згідно п. "в" ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з часу звернення із заявою про призначення пенсії.

Проте, як встановлено в ході розгляду справи по суті та підтверджується матеріалами справи (доказів протилежного позивач до суду не надав), позивач не звертався до відповідача 1 із заявою про призначення пенсії за вислугою років, а тому позовні вимоги в цій частині є передчасними і до задоволення не підлягають.

Разом з тим, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Так, призначення (перерахунок) і виплата пенсії здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України, а тому суд не вправі своїм рішенням призначати пенсію позивачеві.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить висновку, що з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача слід вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача 2 повторно розглянути заяву позивача про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та прийняти рішення з урахуванням висновків суду по даній справі.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

На підставі вище вказаного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, у зв'язку із задоволенням позову частково та пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 469,86 грн., сплачений згідно Квитанції №198 від 27.04.2018 (а.с. 4).

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Хустського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (м. Хуст, вул. І.Франка, 149, код ЄДРПОУ 20449720), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у підтвердженні періоду роботи ОСОБА_3 з 01.07.1990 по 11.03.2002 майстром лісу та з 12.03.2002 по 03.05.2002 звальником лісу.

3. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №12 від 18.12.2017 про результати розгляду заяви ОСОБА_3 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та прийняти рішення з урахуванням висновків суду по даній справі.

5. В решті позовних вимог відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в сумі 469,86 (чотириста шістдесят дев'ять гривень вісімдесят шість копійок) грн.

7. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.

Суддя М.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено 14.12.2018 року.