Вирок № 78557682, 14.12.2018, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1173/17

Номер провадження1-кп/173/25/2018

В И Р О К

іменем України

14 грудня 2018 року Верхньодніпровський районний суд

Дніпропетровської області

У складі: головуючого Бурхан С.М.

при секретарі Малоок Л.В.

за участю прокурора Іванова М.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Верхньодніпровську кримінальне провадження №12017040120000017 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, маючого середню спеціальну освіту, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він маючи умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом за допомогою забороненого знаряддя лову – жилкових рибальських сіток, 01.05.2017 року, близько о 23 годині прибув на берег р. Дніпро Дніпродзержинського водосховища (водойми загального користування) поблизу с. Діденкове Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом за допомогою заздалегідь заготовлених та принесених з собою заборонених знарядь лову – 2 жилкових рибальських сіток, 01.05.2017 року близько о 23 години ОСОБА_1 в порушення чинного законодавства України, тобто не маючи передбаченого законом дозволу на зайняття рибним добувним промислом, виданого компетентним органом, використовуючи принесений з собою рибальський забродний костюм, в період нересту, незаконно встановив у воді р. Дніпро Дніпродзержинського водосховища (водойми загального користування)заздалегідь заготовлені та принесені з собою заборонені знаряддя лову, а саме: дві жилкові рибальські сітки, 1 – довжиною 70 м., висотою 3 м, вічко 40х40 мм, 2 – довжиною 70 м., висотою 3 м, вічко 50х50 мм, після чого відправився додому.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом, 02.05.2017 року близько 02 години 30 хвилин ОСОБА_1 повернувся до місця встановлення заборонених знарядь лову – 2 жилкових сіток, та використовуючи принесений з собою рибальський забродний костюм, витягнув з води, тобто зняв раніше незаконно встановлені ним означені сітки з упійманою у них рибою, тим самим під час нересту незаконно виловивши з води р. Дніпро Дніпродзержинського водосховища (водойми загального користування) водні живі біоресурси, а саме: плітку в кількості 589 одиниць.

Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному зайнятті рибним добувним промислом за допомогою незаконних знарядь лову, вилучені з природного середовища – р. Дніпро Дніпродзержинського водосховища (водойми загального користування) риби, тобто водних живих біоресурсів, ОСОБА_1 порушено вимоги чинного законодавства України, а саме: ст.3.15 Правил любительського і спортивного рибальства у внутрішніх водоймах України, затверджених наказом Державного Комітету Рибного господарства України» від 15 лютого 1999 року № 19, в яких визначено: «Забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням промислових та інших знарядь лову, виготовлених з сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань…».

Таким чином, відповідно додатка № 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року № 1209, своїми умисними діями ОСОБА_1 заподіяв істотну шкоду державі в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області, розмір якої відповідно до розрахунку суми збитків інспектора Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області, підтвердженого висновком судово-економічної експертизи № 2105/2016-17 від 16.05.2017 року, складає 50 065 гривень.

Тим самим ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України за ознаками незаконного зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та суду пояснив, що ввечері 01 травня 2017 року на дачі святкували першотравневе свято, а на ніч поїхав додому. Наступного дня зранку приблизно о 6-00 годині він на своїй машині сам приїхав на свою дачу. Під’їжджаючи до дачі побачив трьох незнайомих йому чоловік та не придав цьому значення. Потім побачив свого сусіда ОСОБА_2, привітався з ним та пішов на берег річки на причал. Спустився на берег річки. Майже зразу після того як він спустився на берег річки до нього приєднався його сусід ОСОБА_2 Перебуваючи на березі близько 5 хвилин до берега пристав човен, з якого вийшло троє чоловік рибінспекторів, які зразу зчинили крик, шум, гам. Він нічого не встиг вимовити, як його почали звинувачувати у тому, що він займається незаконним виловом риби та називати його браконьєром. Рибінспектори все фотографували, ніяких пояснень слухати не хотіли, почали викликати поліцію та стали вмовляти взяти всю провину на себе. Просили, щоб розповів, що це він поставив та вибрав сітки з рибою та запевняли, що нічого страшного не буде, пообіцяли, що відбудеться штрафом та все обійдеться. Він не погоджувався, а рибінспектори продовжували вмовляти взяти вину на себе. Таким натиском він був шокований, погано почувався. Рибінспектори визвали інспектора водної поліції та слідчого та все вмовляли, що нічого страшного не буде, штраф заплатиш на що він все-таки погодився. Сітки з рибою, що знайшли рибінспектори в лабазі не його, до моменту приїзду рибінспекторів він їх навіть не бачив. Чиї це сітки з рибою він не знає. На річку на своєму човні ні ввечері 1 травня, ні зранку наступного дня 2 травня не виходив, його човен стояв припнутий, сухий, без мотору та весел.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Кримінального процесуального кодексу України обов’язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого та прокурора.

В той же час надані стороною обвинувачення докази, які були досліджені безпосередньо в судовому засіданні, на думку суду, не доводять причетність ОСОБА_1 до злочину, у вчиненні якого він обвинувачується з огляду на наступне.

Із досліджених в судовому засіданні даних протоколу огляду місця події від 02.05.2017 року було встановлено, що огляду підлягала ділянка на березі р. Дніпро Дніпродзержинського водосховища поблизу с. Дніпровське Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, де знаходився ОСОБА_1 та біля якого на землі знаходились дві мокрі рибальські жилкові сітки з лускою від риби. 1 сітка розміром – довжиною 70 м, висотою 3 м, вічко 40х40 мм, 2 сітка розміром – довжиною 70 м, висотою 3 м, вічко 50х50 мм. Поруч із сітками знаходилась жива свіжо виловлена риба з ознаками пошкодження луски від вічок сіток, а саме плітка у кількості 589 одиниць, також поруч на землі знаходився мокрий забродний рибальський костюм (ОЗК).

Із досліджених в судовому засіданні даних висновку судової економічної експертизи № 2105/2106-17 від 16.05.2017 року встановлено, що незаконним виловом живих водних біоресурсів спричинено державі матеріальні збитки у розмірі 50065 гривень, що перевищує 226 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і є істотною шкодою.

Отже, зазначеними письмовими доказами підтверджується лише подія вчиненого злочину, а саме факт незаконного вилову риби та розмір завданої шкоди, яка є істотною та жодним чином не доводиться, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.

Представник потерпілого ОСОБА_3 в судовому засіданні суду пояснив, що він працює головним інспектором відділу охорони водних живих біоресурсів у рибоохоронному патрулі в Управлінні Державного рибного господарства у Дніпропетровській області. 2 травня 2017 року близько 6 години ранку під час нерестової заборони проводили заходи в селищі Дніпровському. Йдучи на човні по воді на відстані 200 метрів до берега біля дач жителів КПК на території селища Дніпровське побачили чоловіка, який рухався вздовж очерету до берегу. Не стверджує, що цим чоловіком був саме ОСОБА_1 Через 3-4 хвилини пристали до берега та вийшли з човна на берег, де побачили невеличку хатинку, обтягнуту поліетиленом, у якій знаходилися сітки зі свіжо виловленою рибою, здебільшого пліткою та ще тут же був мокрий забродний костюм. На березі знаходилося дві особи це ОСОБА_1, який офіційно працює рибалкою та ОСОБА_2 Почали запитувати у ОСОБА_1 чиї це сітки та чия риба, на що ОСОБА_1 відповів, що все це й риба і сітки його, він виловив цю рибу для власного споживання у зв’язку з тяжким матеріальним становищем. ОСОБА_1 зізнався , що це він встановив сітки, потім їх вибрав та цю рибу саме він впіймав. Згодом були викликані представники поліції та складені відповідні протоколи. В їх присутності була перерахована риба та встановлена сума збитків в розмірі 50065 гривень. Момент коли ОСОБА_1 ставив сітки, а потім їх вибирав з води вони цього не бачили.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні суду пояснив, що він працює начальником Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області та 02 травня 2017 року він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проводили заходи по збереженню рибних запасів в період нерестової компанії на Кам’янському водосховищі біля селища Дніпровського. Проходили на човні у вказаному місці та на відстані 250-300 метрів побачили чоловіка схожого на ОСОБА_1, який просувався вздовж берега та виносив з водойми щось схоже на сітки, які були в мішках. Направили човен до берега, до якого добралися через 4-5 хвилин. За період часу, коли на човні доходили до берега, чоловік, що виходив з водойми зник з поля зору та якийсь час він його не бачив. Прибувши на берег, першим побачили ОСОБА_2, потім вийшов ОСОБА_1, також на березі лежала свіжо виловлена риба в рибальських сітках. На питання в чому були одягнуті ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповів, що не пам’ятає, через деякий час змінив свої свідчення та вказав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були взуті в чоботи. ОСОБА_1 зізнався у тому, що ця риба й сітки його. Він виловив рибу у зв’язку з тяжким матеріальним становищем.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні суду пояснив, що він працює рибоохоронним патрульним в Управлінні Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області та 01 чи 02 травня 2017 року він разом з головним інспектором Баранніком Є.Ю. та начальником ОСОБА_4 на човні проводили рейд на водоймі Кам’янського водосховища. Біля берега селища Дніпровського на відстані 250-300 м побачили чоловіка, який вздовж очерету рухався до берега з мішком. Направили човен до берега, до якого добралися через 3-4 хвилини. За час коли добиралися з водойми до берега, чоловік звернув в очерет та на деякий час зник з поля зору. Вийшовши з човна на берег, побачили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 В сітках лежала свіжо виловлена риба, яка частково була вибита з сіток. Риболовецьких сіток було дві шириною по три метра кожна та довжиною 70 м. кожна. ОСОБА_1 пояснив, що сітки і риба його, вину свою визнавав.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні суду пояснив, що він працює оперуповноваженим сектору кримінальної поліції ОСОБА_8. Знає ОСОБА_1 як офіційного рибака, який працює на посаді в рибартілі. 02 травня 2017 року оформляв матеріали даного кримінального провадження. Він прибув на базу до ОСОБА_1 в районі дач мешканців КПК, тобто ОСОБА_1 як особа яка офіційно працює рибаком має базу, де зберігає човен. В період нересту рибалкам заборонено проводити вилов риби. Визвав на базу його рибоохоронний патруль. Прибувши на берег побачив ОСОБА_1, який був одягнутий в мокрий костюм ОЗК, на землі лежали сітки, в яких була свіжа риба. На питання що за риба та сітки відповів, що він поставив сітки вбрід 1 числа, а вночі зняв сітки та впіймав рибу. На березі був також і ОСОБА_2 В чому був одягнутий та взутий ОСОБА_2 не пам’ятає.

ОСОБА_9 Олегович у судовому засіданні суду пояснив, що він працює заступником начальника відділу поліції начальником слідчого відділення відділу поліції в річковому порту ОСОБА_8. В ніч з 01 травня на 02 травня 2017 року разом з оперуповноваженим ОСОБА_7 відпрацьовували водну територію Верхньодніпровського району а саме прибережну ділянку з метою виявлення осіб, які могли бути причетні до зайняття браконьєрською діяльністю. Разом з ними відпрацьовували територію працівники рибінспекції. 02 травня близько 3-х годин в телефонному режимі стало відомо, що працівниками рибінспекції в селищі Дніпровському був затриманий ОСОБА_1, який за допомогою двох сіток незаконно виловив рибу, в зв’язку з чим вони під’їхали на місце події, де знаходився ОСОБА_1 та дві особи понятих ОСОБА_2 та ще одна особа, прізвище якої він не пам’ятає. В присутності понятих були оглянуті дві сітки, виловлена риба, а також в присутності понятих були задані питання ОСОБА_1 з приводу означених речей. ОСОБА_1 пояснив, що рибу самостійно виловив в ніч з 1 на 2 травня, а саме пояснив, що на той час він не працював, зарплати не мав та вирішив підти на рибалку та за допомогою двох сіток виловити рибу для власних потреб. З цією метою він пішов на берег річки та за допомогою костюму ОЗК , який вдягнув на себе та вбрід встановив 2 сітки після чого пішов додому, а 2 травня близько 2-30 години повернувся на берег, одягнув костюм та витягнув встановлені раніше сітки, в яких вже була впіймана риба та в цей час коли він вийшов на берег з сітками був затриманий працівника рибінспекції. З моменту дзвінка до приїзду на берег пройшло приблизно 20 хвилин. На питання в чому був одягнутий ОСОБА_1 відповісти не зміг, пояснивши тим, що не пам’ятає. Забродний костюм був, при чому він був мокрим та чи вдягнений він був на ОСОБА_1 не пам’ятає. ОСОБА_1 визнавав свою вину.

Оцінюючи показання зазначених свідків зі сторони обвинувачення, суд приходить до висновку, що вони не є переконливими та достатніми для підтвердження того, що саме обвинувачений вчинив злочин, в якому він обвинувачується з огляду на таке.

По-перше, показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 містять припущення щодо того, що саме ОСОБА_1 виловлював рибу, яку пізніше було виявлено на березі у сітках. По-друге щодо одягу, в який був одягнутий ОСОБА_1 показання свідків є суперечливими та нечіткими та в сукупності з іншими доказами та показаннями інших свідків викликають сумніви у їхній достовірності, саме щодо тієї обставини, що ОСОБА_1 був одягнутий у мокрий костюм ОЗК. Показання свідків про те, що обвинувачений визнавав свою вину взагалі є непереконливим, оскільки безпосередньо в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнавав категорично та протягом судового розгляду справи свої показання не змінював.

Також в судовому засіданні був допитаний свідок зі сторони обвинувачення ОСОБА_10 в судовому засіданні суду пояснив, що він являється пенсіонером та не був безпосереднім свідком події, його запросили бути понятим при огляді виловленої риби та для підпису протоколу. Він підтвердив, що дійсно виловленої риби було багато, також на березі лежали риболовецькі сітки. ОСОБА_1 був одягнений у чистий одяг. В його присутності ніяких пояснень з приводу сіток та виловленої риби ОСОБА_11 не давав.

Тобто навіть показаннями свідка зі сторони обвинувачення не підтверджується причетність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, в якому він обвинувачується.

Дотримуючись принципу змагальності у кримінальному процесі, судом було допитано свідків зі сторони захисту, які дали наступні показання.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні суду пояснив, що він являється пенсіонером та 2 травня 2017 року зранку він разом зі своєю дружиною працювали на своєму городі на дачі, бо влітку на своїй дачі вони проживають. Вранці на своєму автомобілі приїхав їх сусід ОСОБА_1 Він не ночував на дачі, а прибув приблизно за 10-15 хвилин до цих подій. Він привіталися з ОСОБА_1, який відразу ж пішов вниз на берег річки, він продовжив працювати на городі. Його жінка теж бачила як ОСОБА_1 зранку приїхав на дачу. Майже зразу він почув звук мотору човна, який причалював до берега. Він припинив працювати на городі та теж пішов на берег річки. Човен вже пристав до берега та з нього вийшли троє чоловік, які підбігли до лабазу та почали звідти виносити сітки з рибою. Розмови рибінспекторів з ОСОБА_1 він не чув, того, що ОСОБА_1 зізнавався у тому, що це сітки та риба його він також не чув. Заходів психологічного чи фізичного впливу на ОСОБА_1 не бачив. Через деякий час приїхали працівники поліції, які склали протокол про кількість виловленої риби та цей протокол він підписав. Одягнений ОСОБА_1 був в домашній сухий одяг. Чиї це сітки з рибою він не знає. Випадків щодо того, що хтось зі сторони може поставити на цьому місці сітки було багато.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні суду пояснила, що вона разом з чоловік ночували на своїй дачі. В той день це було весною у травні місяці зранку повз їхню дачу на машині проїхав ОСОБА_1, який є їхнім сусідом по дачі. Привітався з ними, залишив свою машину на своїй дачі та пішов на берег до води. Вдягнений він був у сухий чистий домашній одяг. Вона почала займатися своїми справами та більше нічого не бачила, що відбувається на березі. Її чоловік ОСОБА_2 теж майже зразу пішов на берег до ОСОБА_1, бо вони почули звук човна, що пристав до берега. Вона один раз спускалася на берег до річки, щоб віддати телефон своєму чоловікові. На березі бачила свіжо виловлену рибу та сітки.

Отже показаннями свідків зі сторони захисту підтверджується те, що ОСОБА_1 зранку 2 травня 2017 року приїхав на дачу та не виловлював рибу, а лише був на березі в той час, коли приїхали працівники правоохоронних органів.

Судом не встановлено підстав вважати дані показання свідків неправдивими, а тому суд приймає їх до уваги.

Враховуючи вищевикладене, суд, оцінивши докази у справі кожний окремо та в їх сукупності, приходить до висновку про те, що обвинувачення ґрунтується лише на припущеннях, а тому у відповідності до ст. 62 Конституції України не може вважатися доведеним.

Згідно зі ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні злочину. Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року «Про практику застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 Кримінального процесуального кодексу України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта та на підставі доказів, наданих суду сторонами кримінального провадження.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.

За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів причетності обвинуваченого ОСОБА_1 до злочину, в якому він обвинувачується. Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності в межах пред’явленого обвинувачення, суд приходить до переконання про недоведеність причетності ОСОБА_1 до незаконного зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України.

У зв’язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1, в якому він обвинувачується суд приходить до переконання, що його необхідно визнати невинуватим та виправдати у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України.

При цьому суд приймає до уваги, що кримінальне провадження перебувало на розгляді в суді досить тривалий час і прокурор мав можливість надати відповідні докази на підтвердження пред’явленого обвинувачення або ж відмовитись від нього, проте цього не зробив.

У зв’язку з тим, що суд прийшов до висновку про виправдання обвинуваченого ОСОБА_1 та у відповідності до вимог ч. 3 ст. 129 Кримінального процесуального кодексу України цивільний позов, заявлений прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про відшкодування завданої матеріальної шкоди підлягає залишенню без розгляду.

Питання про речові докази підлягає вирішенню по правилам ст. 100 КПК України.

Питання про процесуальні втирати, а саме витрати на проведення експертизи підлягає вирішенню в порядку ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.11 Кримінального кодексу України, ст.ст. 7, 9, 17, 22, 84, 85, 86, 91, 92, 94, 97, 100, 124, 129, 337, 368, 370, 373, 374, 376, 377 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.249 Кримінального кодексу України та виправдати.

Цивільний позов, заявлений прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про відшкодування завданої матеріальної шкоди та речові докази, які передані на зберігання до камери схову ВП в річковому порту Амур-Гавань ДВП ГУНП в Дніпропетровській області – залишити без розгляду.

Процесуальні витрати, а саме витрати на проведення експертизи - віднести за рахунок держави.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: С.М. Бурхан