Рішення № 78557542, 28.11.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2018 р. Справа№0540/6561/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Грищенка Є.І. за участю секретаря судового засідання Волікової О.О., позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 1, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, прокурора Донецької області Бондаренка Є.В. про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення від 09.07.2018 року № 552-к, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Прокуратури Донецької області (далі - відповідач - 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (далі - відповідач -2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, прокурора Донецької області Бондаренка Є.В. про визнання незаконним та скасування наказу прокурора Донецької області №552-к від 09.07.2018 року про звільнення з посади заступника керівника Красноармійської місцевої прокуратури та органів прокуратури Донецької області, поновлення на посаді заступника керівника Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області та посаді прокурора, стягнення з Прокуратури Донецької області середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 10.07.2018 року по день ухвалення рішення суду, допуск негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді заступника керівника Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області та посаді прокурора з 10.07.2018 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць з 10.07.2018 року, стягнення з Прокуратури Донецької області середній заробіток за два дні у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, 01 січня 2018 року ОСОБА_1 разом із сім'єю під час відвідування батьків у Великоновосілківському районі отримала важку побутову травму. У зв'язку з неможливістю викликати таксі та швидку допомогу попросила свого чоловіка відвезти її до лікарні на службовому автомобілі, закріпленому за Красноармійською місцевою прокуратурою, який зберігався в орендованому поблизу гаражі. Під час поїздки до лікарні автомобіль з'їхав на узбіччя. 19 лютого 2018 року на вимогу начальника відділу роботи з кадрами прокуратури області ОСОБА_3 та заступника начальника управління нагляду позивач не зміг надати до огляду службовий автомобіль, який знаходився на станції технічного огляду, внаслідок чого їй було порекомендовано написати заяву про звільнення за власним бажанням. Того ж дня, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання ОСОБА_1 написала заяву про звільнення за власним бажанням та віддала начальнику відділу роботи з кадрами прокуратури області.

Згодом позивач дізнався, що 28.02.2018 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів спрямовано дисциплінарну скаргу про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. На особистому прийому прокурора Бондаренка Є.І. їй було повідомлено, що заява про звільнення ним не розглядалась через призначення службового розслідування за фактом можливого вчинення дисциплінарного проступку.

За результатами здійснення дисциплінарного провадження вирішено притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності у виді заборони строком на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та призначення на вищу посаду в органах прокуратури. Однак, у липня 2018 року її було повідомлено про рішення керівництва про задоволення заяви про звільнення за власним бажанням. Позивач здала службове посвідчення та розписалась в отриманні трудової книжки, їй також було видано довідку про заробіток за минулий період, копію наказу про звільнення та копію її заяви від 19.02.2018 року.

Окрім того, позивач зазначив, що в день звільнення, тобто 09.07.2018 року прокуратурою не було проведено розрахунок та не видана довідка про належні їй суми.

Позивач вважає такі дії керівництва прокуратури неправомірними та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

11 вересня 2018 року через відділ документообігу суду від Прокуратури Донецької області надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач -1 повністю заперечував проти задоволення позовних вимог позивача. У відзиві зазначено, що відповідно до положень Закону України «Про прокуратуру», прокурор не може бути звільнений з посади прокурора у зв'язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням до завершення дисциплінарного провадження. Оскільки позивач не надав заяву про відкликання заяви про звільнення, наказом прокурора Донецької області №552-к від 09.07.2018 ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора. Окрім того, норми КЗпП України застосовуються до прокурорів під час звільнення. Закону України «Про прокуратуру» не обмежує термін здійснення своїх повноважень до прийняття рішення про його звільнення. Спірна посада прокурора не була вакантною, як вказує позивач, оскільки наказом прокурора Донецької області від 11.07.2018 року №557-к на вказану посаду призначено ОСОБА_4 Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відповідач зазначив, що нормами Закону України «Про прокуратуру» не передбачено виплату компенсації середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні прокурорів.

Під час підготовчого засідання представником відповідача-1 були надані пояснення начальника Великоновосілківського відділу Красноармійської місцевої прокуратури, відповідно до яких, ОСОБА_1 передала йому рапорт про звільнення з органів прокуратури за власним бажанням та повідомила, що зазначений рапорт треба передати начальнику відділу роботи з кадрам ОСОБА_3

Відповідач-2, Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області відзиву до суду не надав.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду задоволено клопотання позивача про виклик свідків. Викликано начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Донецької області ОСОБА_3

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 28 листопада 2018 року у режимі відеоконференції було допитано свідка ОСОБА_3 Свідок пояснив, що він жодним чином не чинив тиску на ОСОБА_1 та заява про звільнення була написана добровільно.

Представник відповідача-2, Головного управління Державної казначейської служби та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, належним чином повідомленні про дату, місце та час розгляду справи до суду не з'явились.

У судовому засідання позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача-1 заперечував проти позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України (паспорт серії НОМЕР_2).

Відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_3 у грудні 2015 року була призначена заступником керівника Красноармійської місцевої прокуратури.

У січні 2018 року позивач разом із її чоловіком пересувалися на автомобілі, належному місцевій прокуратурі, під час чого відбулася дорожньо-транспортна пригода (ДТП).

19 лютого 2018 року ОСОБА_1 подала заява прокурору Донецької області про звільнення з займаної посади та органів прокуратури за власним бажанням.

20 лютого 2018 року за фактом зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди прокуратурою області, згідно наказу виконувача обов'язків прокурора області №177-к від 20.02.2018 року розпочато службове розслідування. Поряд з цим, 21 лютого 2018 року прокуратурою Донецької області подано дисциплінарну скаргу щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за якою рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №331-дс від 28.02.2018 року відкрито дисциплінарне провадження.

Рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 04 липня 2018 року № 298дп-18 вирішено притягнути заступника керівника Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення у виді заборони строком на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки в.о. начальника відділу документального забезпечення прокуратури області, згідно даним системи електронного документообігу ЄССА у період з 19.02.2018 року по 09.07.2018 року заяв та повідомлень від ОСОБА_1 щодо відкликання рапорту про звільнення не надходило.

09 липня 2018 року наказом Прокуратури Донецької області № 522-к звільнено радника юстиції ОСОБА_1 з посади заступника керівника Красноармійської місцевої прокуратури та органів прокуратури Донецької області у зв'язку з поданням заяви про звільнення з посади за власним бажанням. ОСОБА_1 була ознайомлена із даним наказом 09 липня 2018 року, а також отримала довідку про заробіток за минулий період 2018 року, копію наказу та а також копію заяви від 19.02.2018 року на підставі якої її було звільнено.

Позивач вважає дії керівництва прокуратури Донецької області щодо її звільнення неправомірними та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства тому звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Заслухавши в судовому засіданні учасників справи, свідка, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд виходить з наступного.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час виникнення спору, далі - Закон № 1697-VII).

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 11 Закону №1697-VII, керівник регіональної прокуратури призначає на адміністративні посади та звільняє з адміністративних посад прокурорів у випадках та порядку, встановлених цим Законом.

За змістом абзацу 6 частини 1 статті 41 Закону №1697-VII, звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 4 та 5 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором, з адміністративної посади, передбаченої пунктами 9, 10, 12, 13 частини першої статті 39 цього Закону, - керівником регіональної прокуратури, а з адміністративної посади, передбаченої пунктами 14 та 15 частини першої статті 39 цього Закону, - керівником місцевої прокуратури з підстав, передбачених абзацом першим частини першої цієї статті.

За правилами пункту 7 частини 1 статті 50 Закону №1697-VII, прокурор звільняється з посади у разі подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.

19 лютого 2018 року ОСОБА_1 подала заяву ні ім'я прокурора Донецької області про звільнення з займаної посади та органів прокуратури за власним бажанням.

В судовому засідання позивач підтвердив написання нею такої заяви та її подальшу подачу. Вказана обставина сторонами не оскаржується.

Обґрунтовуючи позовні вимоги із урахуванням додаткових письмових та усних пояснень, позивач посилається на ту обставину, що написання заяви про звільнення відбулось під психологічним тиском, тобто без добровільного наміру залишити посаду.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши наявні у справ докази, в тому числі пояснення свідка ОСОБА_3, суд приходить до висновку, що твердження позивача про здійснення на неї тиску під час написання та подання заяви про звільнення не знайшли свого підтвердження та не були доведені позивачем.

Окрім того, суд критично ставиться до тверджень позивача, що заява про звільнення за власним бажанням не розглядалась відповідачем-1, оскільки навпроти заяви позивача вчинено резолюцію «До наказу».

Відповідно до статті 222 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.

Однією з гарантій незалежності прокурора, що передбачена статтею 16 Закону №1697-VII, є особливий порядок призначення прокурора на посаду, звільнення з посади, а також притягнення до дисциплінарної відповідальності.

В силу положень частини 4 статті 16 Закону №1697-VII, прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.

В силу положень частини 4 статті 16 Закону №1697-VII, прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.

Правовою позицією Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15, визначено, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Також, аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі № 803/31/16, номер провадження К/9901/1664/18.

За такого правового врегулювання, призначення особи на посаду прокурора і звільнення прокурора із займаної посади може відбуватися виключно з підстав та у порядку, передбаченому Законом № 1697-VII, який є спеціальним для правовідносин з приводу проходження публічної служби прокурорами.

Сторонами не заперечується, що позивач до моменту звільнення, працював на посаді заступника керівника Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28.02.2018 року рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарною комісії відкрито дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1

Відповідно до ч. 9 ст. 46 Закону України «Про прокуратуру» до завершення дисциплінарного провадження прокурор не може бути звільнений з посади прокурора у зв'язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням.

Отже, у відповідності до Закону України «Про прокуратуру», заява позивача про звільнення за власним бажанням не могла розглядатись у період з 28.02.2018 року до 04 липня 2018 року.

З огляду на те, що з 19.02.2018 року по 27.02.2018 року минуло 9 днів, а з 05.07.2018 року по 09.07.2018 року минуло п'ять днів, ОСОБА_1 забезпечено двотижневий строк для розгляду заяви про звільнення за власним бажанням, не зважаючи на відсутність обов'язку прокуратурою дотримання двотижневого строку.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що наказ прокурора Донецької області № 552-к від 09.07.2018 року про звільнення з посади заступника керівника Красноармійської місцевої прокуратури та органів прокуратури Донецької області прийнято з дотриманням законодавства та не підлягає скасуванню, а тому похідні вимоги також не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені у порядку ст. ст. 116 117 КЗпП України, суд зазначає, що у день звільнення, а саме 09.07.2018 року прокуратурою області подано відомість №14 від 09.07.2018 року на виплату грошей, якою перераховується кошти, належні позивачу при звільненні. Таким чином відповідач-1 фактично виконав вимоги щодо розрахунку у повному обсязі.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, та враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про те, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, прокурора Донецької області Бондаренка Є.В. про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення від 09.07.2018 року № 552-к, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити в повному обсязі.

Повний текст рішення складено та підписано 07 грудня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Грищенко Є.І.