Рішення № 78557459, 07.12.2018, Тиврівський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.12.2018 р. 145/1485/18

2/145/857/2018

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ратушняка І. О. ,

при секретарі Мигдальській Н.М.

за участі позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника органу опіки та піклування Кирилюк Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій вказує, що вона з відповідачем ОСОБА_2 перебувала в фактичних шлюбних відносинах. У них є малолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно якого ОСОБА_2 встановив добровільно своє батьківство.

Вони проживали в будинку матері відповідача в АДРЕСА_1. Коли їхньому їхньому синові виповнилося 1 рік і 8 місяців вона пішла від нього, оскільки він постійно її ображав, принижував її честь і гідність в присутності її матері, сторонніх осіб.

Зі своїми синами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вона поселилася в будинку її матері, де і проживає на даний час.

Відповідач не заперечував проти того, щоб їхній син ОСОБА_4 залишився проживати з нею.

Розпорядженням Тиврівської РДА № 348 від 06.07.2016 року за заявою ОСОБА_2 йому встановлений порядок спілкування з сином ОСОБА_6: щосуботи з 10 до 15 години. Вказане розпорядження не скасоване.

3 серпня 2018 року ОСОБА_2 забрав сина ОСОБА_6 о 10 годині ранку і не повертає його у визначене місце проживання.

Синові лише 4 роки, він попав у незвичну йому обстановку, не відвідує дитячий садочок, не спілкується з дітьми. Його речі: одяг, іграшки залишилися вдома.

Відповідач налаштовує сина проти неї, говорить про неї погані речі дитині, якій всього 4 роки. Така поведінка ОСОБА_2 погано впливає на психіку дитини.

Крім того, коли дитина проживала з нею, відвідувала дитячий садочок. ОСОБА_2 не приходив до дитини в садочок на різні свята та заходи, які проводилися в садочку.

Вона проживає у будинку, який залишився їй у спадок після смерті матері. У будинку є дві кімнати, кухня, веранда. У неї є присадибна земельна ділянка площею 0.20 га, на якій вона з старшим сином вирощує овочі, фрукти для потреб сім'ї. Вона працює прибиральницею в Сутисківській загальноосвітній школі, має стабільний гарантований дохід. Крім того, її старший син ОСОБА_5 працює на заводі «АЕА», має самостійний дохід, який також вносить у сімейний бюджет. Тобто у неї є всі умови для забезпечення синові ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, належних умов проживання та фізичного і психічного розвитку.

ОСОБА_2 працює в школі вчителем фізвиховання. З 1 вересня він перебуватиме на роботі. В дитячий садочок він сина не оформив. Не зрозуміло, хто буде опікуватися сином в цей час, коли він перебуватиме на роботі. Його мати, з якою проживає ОСОБА_2, людина похилого віку і навряд вона зможе займатися вихованням їхнього сина.

Добровільно повернути сина у його постійне місце проживання відповідач не погоджується. ОСОБА_2 не виконує рішення органу опіки, тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом.

Просить визначити місцем проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, її місце проживання: АДРЕСА_2.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити з підстав, викладених у заяві. Пояснила, що син ОСОБА_6 жив із нею. Розпорядженням Тиврівської РДА ОСОБА_2 встановлено порядок спілкування з сином: щосуботи з 10 до 15 години. Однак він вказане розпорядження не виконує. 3 серпня він забрав сина та досі не повернув. Вона разом із депутатом їздили забирати дитину, однак відповідач зі своєю матір'ю забрали ОСОБА_4 з автомобіля, при чому ОСОБА_2 застосував до неї фізичне насилля. З даного приводу вона звернулася до поліції.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 Пояснив, що він обізнаний із розпорядженням Тиврівської РДА, йому відомо про встановлення порядку спілкування із сином щосуботи з 10 до 15 години, однак вважає, що йому дали мало часу на спілкування із сином. Позивачка разом із депутатом та ще однією особою приїжджали за дитиною, однак його мати забрала ОСОБА_4 із автомобіля. Дитина проживає із ним, не хоче йти до матері.

Відповідно до відзиву на даний час він виховує їхнього з позивачкою сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Дитина проживає з ним та перебуває на його утриманні. Участі позивача у вихованні їхнього сина він не перешкоджає. Однак за два місяці, відколи син проживає з ним, ОСОБА_1 до сина не навідувалася.

З 3.09.2018 року ОСОБА_4 відвідує Ворошилівський ДНЗ «Веснянка».

Він працює вчителем у СЗОШ І-ІІІ ст. с.Ворошилівка з 2001 року, отримує

заробітну плату в розмірі 7 000 грн.

Він з сином проживає у власному будинку, розташованому в по АДРЕСА_3. Будинок складається з 3 кімнат, є газове та пічне опалення. Будинок обладнаний необхідними меблями та побутовою технікою. Дитина забезпечена всім необхідним для розвитку та навчання. ОСОБА_6 не бажає проживати з матір'ю. Син зростає в благополучній сім'ї, має належне виховання і матеріальне забезпечення. Він піклується про здоров'я сина, його фізичний, духовний і моральний розвиток, сумлінно виконує батьківські обов'язки. Він виховує сина любов'ю, не використовує дитину як засіб маніпулювання, на відміну від позивачки. Поки син проживав з позивачем, він не мав можливості вільно спілкуватися з дитиною, проводити з сином час, займатися його вихованням. Позивачка постійно чинила перешкоди у його з сином спілкуванні, хоча законом йому гарантовані такі ж права на спілкування та виховання дитини, як і матері дитини. Саме тому він був вимушений звернутися в органи опіки й піклування із заявою про визначення часів побачень з сином.

В судовому засіданні представник органу опіки та піклування Тиврівської РДА Кирилюк Т.В. підтримала наданий висновок про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, з матір'ю ОСОБА_1

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. ч.1, 4. 5, 6 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає. Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно ч.1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

За правилами ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.161 СК України орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю 20.11.1959 р., яка знайшла своє відображення і в Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 р. (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789-ХІІ) як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи. Дитині повинні бути надані можливості і сприятливі умови, які б дозволили їй розвиватися розумово, морально, духовно і в соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи і гідності при найвищому забезпеченні інтересів дитини.

Декларацією прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Судом встановлено, що сторони перебували в фактичних шлюбних відносинах. У них є малолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно якого ОСОБА_2 встановив добровільно своє батьківство, що стверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с. 3).

Позивачка ОСОБА_1 працює прибиральницею в Сутисківській ЗОШ І-ІІІ ст (а.с.7), має стабільний гарантований дохід.

Відповідно до характеристики за місцем роботи позивач ОСОБА_1 за період своєї роботи зарекомендувала себе лише з позитивної сторони. Порушень трудової дисципліни та внутрішнього розпорядку не мала, чесна, добросовісна, легко знаходить спільну мову з співробітниками; добра мама, гарна господиня (а.с. 27).

ОСОБА_1 із синами ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, який працює на заводі «АЕА» проживає у будинку, який залишився їй у спадок після смерті матері. У будинку є дві кімнати, кухня, веранда. Сім'я обробляє земельну ділянку площею 0.20 га, мають власні овочі, фрукти. Стосунки у сім'ї доброзичливі. В сім'ї створені всі умови для проживання та виховання малолітньої дитини, що стверджується актом обстеження матеріально-побутових умов від 20.08.2018 (а.с.5).

Відповідач ОСОБА_2 проживає із матір'ю у власному житловому будинку, який складається із трьох кімнат, газове та пічне опалення; будинок обладнаний необхідними меблями та побутовою технікою. Веде підсобне господарство. Для розвитку дитини є багато іграшок. Дитина відвідує ДНЗ с.Ворошилівка, в сім'ї створено належні умови для проживання дитини, що стверджується актом обстеження матеріально-побутових умов від 17.09.2018 (а.с.23).

ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, є депутатом Ворошилівської сільської ради кількох скликань, бере участь у громадському житті села, працює вчителем у СЗОШ І-ІІІ ст. с.Ворошилівка, має хорошу професійну підготовку, твердо висловлює свою думку, нетерплячий до недоліків, поведінка в екстремальних ситуаціях визначається емоційним станом або настроєм, прагне нав'язати власну точку зору, не завжди сприймає інші пропозиції, що стверджується характеристиками від 17.09.2018 (а.с.24, 25).

З 3.09.2018 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, відвідує Ворошилівський заклад освіти «Веснянка» (а.с.26).

До цього у період з 20 вересня 2017 року по 27 червня 2018 року ОСОБА_4, 2014 р. н., відвідував Сутисківський дошкільний навчальний заклад «Пролісок», відповідно до характеристики якого (а.с.32) адаптація дитини до ДНЗ пройшла у легкій формі. ОСОБА_6 швидко налагодив контакт з іншими дітьми та дорослими, пристосувався до вимог та режиму дошкільного навчального закладу. У хлопчика сформоване доброзичливе ставлення до дітей, розвинене бажання співпрацювати з ними. Дитина має належний рівень розвитку уваги, слухової і зорової пам'яті, уяви. Він приймав активну участь у святах та розвагах, що проводились у ДНЗ протягом року, сміливо декламував вірші, співав та танцював разом з усіма дітьми. ОСОБА_4 з неповної сім'ї, проживає разом з мамою та старшим братиком, які приводили та забирали його з дошкільного закладу. Дитина охайна, чиста, доглянута. Мама є активним учасником навчального виховного процесу в ДНЗ, а батько почав цікавитись дитиною з березня 2018 року, забирав до себе, після чого при зустрічі з мамою дитина агресивно відносилась до неї, надалі відносини з мамою знову наладжувались. На даний час хлопчик не відвідує ДНЗ.

Згідно витягу з ЄРДР (а.с.33) 31.08.2018 ОСОБА_1 звернулася до Гніванського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області із заявою, відповідно до якої поблизу продуктового магазину в с.Ворошилівка її колишній співмешканець ОСОБА_2 спричинив їй тілесні ушкодження. 01.09.2018 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про підозру у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

31.08.2018 ОСОБА_2 також звернувся до Гніванського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області із заявою, відповідно до якої поблизу продуктового магазину в с.Воорошилівка його колишня співмешканка спричинила йому тілесні ушкодження. Відповідно до витягу з ЄРДР 28.09.2018 провадження закрито за ч.1 ст.284 КК України.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Тиврівської РДА ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно. Працівниками служби у справах дітей районної державної адміністрації 01 листопада 2018 року було проведено обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_1, в результаті чого було встановлено, що для дитини створені всі необхідні умови для проживання та повноцінного розвитку.

Під час бесіди було з'ясовано, що мати любить сина, бажає, щоб як і раніше дитина проживала разом з нею, хоче піклуватися про нього та дарувати свою материнську любов. ОСОБА_8 пояснила, що 03 серпня 2018 року батько хлопчика, ОСОБА_2 забрав сина ОСОБА_6 та не повертає його назад додому, чинить перешкоди у спілкуванні з сином.

ОСОБА_2 розпорядженням Тиврівської районної державної адміністрації від 06.07.2016 року № 348 було призначено часи побачень з його малолітнім сином щосуботи з 10 до 15 години, однак ОСОБА_9 порушував дане розпорядження, яке відповідно до частини 2 статті 19 СК України є обов'язковим до виконання, забирав дитину не у визначені йому дні та години.

Батько дитини ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_4, працює на посаді учителя фізичної культури у Ворошилівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів.

Під час спілкування з працівниками служби у справах дітей поводить себе агресивно, поведінка неадекватна, часто не відповідає на телефонні дзвінки, тому що не бажає спілкуватися, не реагує на прохання в добровільному порядку повернути дитину на виховання матері. У телефонному режимі був повідомлений про час візиту працівників служби з метою обстеження умов проживання, проведення бесіди з ним та його малолітнім сином ОСОБА_6, пообіцяв бути вдома, однак за місцем проживанням був відсутній.

На засідання Комісії з питань захисту прав дитини, яке відбулося 08 листопада 2018 року, не з'явився, хоча був письмово повідомлений.

При вирішенні даного спору щодо визначення місця проживання малолітньої дитини суд бере до уваги вік дитини ОСОБА_4, якому 01 серпня 2018 року виповнилося 4 роки; позитивну характеристику позивачки, відповідно до якої вона, зокрема, чесна, добросовісна, легко знаходить спільну мову, добра мама, гарна господиня; характеристику відповідача, відповідно до якої він нетерплячий до недоліків, його поведінка в екстремальних ситуаціях визначається емоційним станом або настроєм, прагне нав'язати власну точку зору, не завжди сприймає інші пропозиції; висновком органу опіки та піклування Тиврівської РДА, про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, із матір'ю ОСОБА_1, яка любить сина, бажає, щоб дитина проживала разом з нею, хоче піклуватися про нього та дарувати свою материнську любов, при чому ОСОБА_2 під час спілкування з працівниками служби у справах дітей поводив себе агресивно, поведінка неадекватна.

Виняткових обставин, які б дозволяли розлучити малолітню дитину ОСОБА_4 з матір'ю, відповідачем не наведено та в судовому засіданні не встановлено, що відповідає засадам Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20.11.1959 р.

Суд вважає, що визначення місця проживання дитини з матір'ю ОСОБА_1 буде відповідати інтересам дитини, а тому з урахуванням встановлених обставин у справі та наданих сторонами доказів, суд вважає можливим позов задоволити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому суму сплаченого позивачем при подачі заяви судового збору суд стягує з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.160, 161 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України суд,

ухвалив:

Позов задоволити.

Визначити місцем проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, місце проживання його матері ОСОБА_1, а саме: АДРЕСА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 14.12.2018 року.

Суддя Ратушняк І. О.