Рішення № 78557443, 05.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2018 р. Справа№0540/9178/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Грисюк І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Держпраці у Донецькій області

про визнання протиправною та скасування постанови від 30 липня 2018 року № ДЦ474/559/АВ/П/ТД-ФС

за участю:

представника позивача: ОСОБА_2, за орд. від 14.11.2018 року,

представника відповідача: Голуба П.А., за дов. від 29.12.2017 року

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови від 30 липня 2018 року № ДЦ474/559/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу в розмірі 111 690,00 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначає, що відповідно до наказу від 02 липня 2018 року № 719, направлення на перевірку від 02 липня 2018 року № 461/04-3/15412 посадовими особами Головного управління Держпраці у Донецькій області 03 липня 2018 року проведено інспекційне відвідування та складено акт № ДЦ 474/559/АВ інспекційного відвідування/невиїзного інспектування ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог законодавства про працю, загальнообов'язкового державного страхування та зайнятості населення.

Як зазначено в акті інспекційного відвідування, в порушення ч. 1 ст. 21 КЗпП України ч. 3 ст. 24 КЗпП України за даними аналітичного пошуку ТЗ по «НАІС ДДАІ» МВС України, власником транспортного засобу БАЗ А079.145675, державний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_1 Під час інспекційного відвідування 04.07.2018 року за кермом транспортного засобу БАЗ, державний номер НОМЕР_1, який здійснював перевезення пасажирів за маршрутом № 10 «м-р «Лазурний» - площа Привокзальна» м. Покровськ знаходився водій ОСОБА_5, який надав посвідчення водія НОМЕР_3 Водій надав усні пояснення, що працює у ОСОБА_1 документів, що підтверджують трудові відносини та документів купівлі-продажу (надання в оренду) транспортного засобу БАЗ, державний номер НОМЕР_1 не надано. Наведене зафіксовано засобами відеозапису.

Позивач зазначив, що факти, вказані в акті інспекційного відвідування від 09 липня 2018 року не відповідають фактичним обставинам перевірки.

Зазначає, що працівники відповідача прийшли перевіряти його на день пізніше, ніж зазначено у направленні. Також у зв'язку з відсутністю об'єкта відвідування зупинили на три робочі дні строк проведення інспекційного відвідування.

09 липня 2018 року, тобто, на третій день інспекційного відвідування працівники відповідача в приміщенні управління Держпраці відібрали у позивача письмові пояснення з питань законодавства про працю, отримали та ознайомились з документами, зазначеними у вимозі від 04 липня 2018 року.

Зазначає, що відповідачу було надано документи, що підтверджують припинення дію договору № 4 на перевезення пасажирів, укладений між позивачем та міським головою 03.01.2012 року, договір № 1 від 16.01.2017 року на передачу в оренду гр. ОСОБА_6 спірного автобусу, який перевірявся на маршруті № 10 відповідачем та документи, що доводять те, що позивач не має відношення до маршруту № 10.

Проте, на підставі вказаного акту від 09 липня 2018 року Головним управлінням Держпраці в Донецькій області прийнято постанову про накладення штрафу № ДЦ474/559/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу в розмірі 111 690,00 гривень.

Таким чином, вважає, що в діях позивача немає ознак порушення законодавства про працю, тому прийняття постанови від 30 липня 2018 року про накладення штрафу в розмірі 111 690,00 гривень на підставі акту проведення інспекційного відвідування вважає протиправним.

З зазначених причин позивач просить задовольнити позовні вимоги та визнати протиправною та скасувати постанову від 30 липня 2018 року № ДЦ474/559/АВ/П/ТД-ФС.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23 жовтня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року відкладено підготовче засідання на 14 листопада 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 05 грудня 2018 року.

05 грудня 2018 року в судовому засіданні, протокольною ухвалою суду підготовче провадження закрито та призначено до розгляду справи по суті.

Представником відповідача надано письмовий відзив (а.с. 74-75). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що на підставі пп. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 посадовими особами Головного управління Держпраці у Донецькій області було здійснено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1, за результатами якого було прийнято постанову від 30 липня 2018 року № ДЦ474/559/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю.

Згідно до пункту 11 Порядку Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Таким чином, Головне управління Держпраці у Донецькій області має право відповідно до чинного законодавства проводити перевірки суб'єктів господарювання на предмет дотримання вимог саме законодавства про працю у формі інспекційних відвідувань.

Зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За даними аналітичного пошуку ТЗ по «НАІС ДДАІ» МВС України, власником транспортного засобу БАЗ А079.145675, державний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_1 під час інспекційного відвідування 04.07.2018 року за кермом транспортного засобу БАЗ, державний номер НОМЕР_1, який здійснював перевезення пасажирів за маршрутом № 10 «м-р «Лазурний» - площа Привокзальна» м. Покровськ знаходився водій ОСОБА_5, який надав посвідчення водія НОМЕР_3

Водій надав усні пояснення, що працює у ФОП ОСОБА_1, документів, що підтверджують трудові відносини та документів купівлі-продажу (надання в оренду) транспортного засобу БАЗ, державний номер НОМЕР_1 під час перевірки ним не надано. Наведене зафіксовано засобами відеозапису.

Таким чином, на думку відповідача, ФОП ОСОБА_1, будучи власником транспортного засобу БАЗ А079.145675, державний номер НОМЕР_1, здійснював перевезення пасажирів на маршруті № 10 у м. Покровську та допустив до роботи на вказаному маршруті водія ОСОБА_5 без укладання трудового договору та, відповідно, сплати податків.

З зазначених причин відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 фізичною особою - підприємцем з 18.07.1996 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та відповідним свідоцтвом (а.с. 14-15).

З 01.10.2012 року позивач зареєстрований як платник єдиного податку, що доведено витягом з реєстру платників єдиного податку (а.с. 16). Має ліцензію (дозвіл) на внутрішні перевезення пасажирів автобусами (а.с. 17).

03.01.2012 року між позивачем та в.о. Красноармійського міського голови було укладено договір № 4 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на маршрутах загального користування в м. Красноармійськ (Покровськ) Донецької області (а.с. 18). Строк дії договору - 03.01.2017 року, тобто, на день перевірки працівниками відповідача водія маршруту № 10 у м. Покровську - з 03.07.2018 року по 09.07.2018 року договір № 4 від 03.01.2018 року був припинений.

Згідно відомостей, наданих Покровською міською радою, в період з 03.01.2017 року по 01.08.2018 року були наявні 13 договорів, які укладалися між Виконавчим комітетом Покровської міської ради та суб'єктами підприємницької діяльності фізичними особами «Перевізниками»: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 Крім того, за період з 03.01.2017 року по 01.08.2018 року договори між Виконавчим комітетом Покровської міської ради та ФОП ОСОБА_1 не укладалися, про що свідчить лист від 04.12.2018 року № 1-23-5184.

Позивач надав договір № 3095/ДТЛ-17 від 19.12.2017 року, укладений між ним та ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», на підставі якого він в дійсний час здійснює перевезення працівників товариства згідно п'яти маршрутам руху (а.с. 25-29).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення).

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно пункту 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Наказом Державної служби України з питань праці від 04 лютого 2016 року № 8 затверджено Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області.

Згідно з пунктом 1 Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області, Головне управління Держпраці у Донецькій області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Повноваження Управління Держпраці поширюються на територію Донецької області.

Суд зазначає, що до утворення Державної служби України з питань праці існувало дві окремі служби, зокрема, Держпраці України з територіальними Державним інспекціями з питань праці, яка здійснювала контроль за додержанням законодавства про працю з таких основних питань: про трудовий договір і ведення трудових книжок; про робочий час і час відпочинку; про оплату праці, гарантії і компенсації; про укладання та виконання галузевих і регіональних угод, колективних договорів; про трудові відносини у разі банкрутства та приватизації підприємств; про відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків; про працю жінок, молоді, інвалідів та інших категорій громадян, які потребують соціального захисту; про трудову дисципліну і матеріальну відповідальність працівників; про виплату працівникам допомоги з державного соціального страхування та Держгірпромнагляд України з територіальними управліннями Держгірпромнагляду, який забезпечував реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Виходячи з різних функцій, основним нормативним актом, на підставі якого діяли інспекції з питань праці був Кодекс законів про працю України, а управління Держгірпромнагляду діяли на підставі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

З дати затвердження Положення про Державну службу України з питань праці, тобто, з 11 лютого 2015 року функції зазначених двох органів фактично об'єднані.

Відповідно до направлення на проведення позапланового заходу у формі інспекційного відвідування суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 від 02 липня 2018 року № 461/04-3/151412, яке підписано першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області (а.с. 34), виданого на підставі наказу начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області від 02 липня 2018 року № 719 (а.с. 33), посадовим особам Головного управління Держпраці у Донецькій області доручено в період з 03 липня 2018 року протягом двох робочих днів провести інспекційне відвідування дотримання вимог законодавства про працю ФОП ОСОБА_1

Суд зазначає, що правовою підставою наказу на проведення інспекційного відвідування вказано пп. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Вимогою про надання/поновлення документів від 04 липня 2018 року ДЦ 474/559/НД ФОП ОСОБА_1 зобов'язано у строк не пізніш трьох робочих днів з дати отримання вимоги надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування (а.с. 35). Згідно підпису позивача вказану вимогу він отримав 09 липня 2018 року.

04 червня 2018 року інспекторами праці Солохою М.В., Карячкою О.Ю. складено акт № ДЦ 474/559/АВ/НД про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування ФОП ОСОБА_1 через відсутність об'єкта відвідування (а.с. 36-38).

09 липня 2018 року інспекторами праці Солохою М.В., Карячкою О.Ю. складено акт № ДЦ 474/559/АВ інспекційного відвідування/невиїзного інспектування ФОП ОСОБА_1 (а.с. 39-46).

Місцем фактичного здійснення господарської діяльності позивача вказано маршрут № 10, який не належить позивачу, як було вказано вище, в силу припинення дії договору на перевезення від 03.01.2012 року.

В акті зазначено, що 04 липня 2018 року за кермом транспортного засобу БАЗ, державний номер НОМЕР_1, який здійснював перевезення пасажирів з маршрутом № 10 «м-н «Лазурний» - площа Привокзальна» м. Покровськ знаходився водій ОСОБА_5, який надав посвідчення водія НОМЕР_3 В ході розмови засобами відео фіксації, ОСОБА_5 було надано пояснення, що він працює у ОСОБА_1 ОСОБА_5 відмовився давати будь-які пояснення та повідомив, що ОСОБА_1 відсутній у м. Покровськ, потім залишив автобус і пішов у невідомому напрямку.

На відеозапису, наданому відповідачем. Не зазначено дати запису, проте, водій ОСОБА_5 не відповідає чітко та конкретно на запитання інспектора праці, а киває головою на запитання перевіряючої, чи працює він у ОСОБА_1

Суд зазначає, що спосіб та форми здійснення заходів державного нагляду (контролю) встановлюються виключно законами.

У відповідності до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює Держпраці та її територіальні органи, в тому числі й Головне управління Держпраці у Харківській області у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Порядок № 295).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підпунктом 2 п. 14 Порядку № 295 встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню.

Форма акту, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню були затверджені наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 року № 1338 «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів»(офіційне опублікування - «Офіційний вісник України» від 29.12.2017 року №102).

Певні обставини повинні бути підтверджені належними для них засобами доказування.

Відеозапис перевіряючих без дати запису не надає повної інформації щодо подій під час перевірки.

В акті зазначено, що перевірявся маршрут № 10, який не має відношення до позивача.

На підставі вказаного акту 30 липня 2018 року керівником Головного управління Держпраці у Донецькій області прийнято постанову № ДЦ 474/559/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 111 690,00 гривень (а.с. 51-53). Правовою підставою зазначено ст. 259 КЗпП України, п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 року № 509, абз. 2 ч. 2 ст. 256 КЗпП України.

Надаючи оцінку правомірності постанови відповідача від 30 липня 2018 року про накладення штрафу на позивача, суд виходить з наступного.

Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (ч. 1 ст. 265 КЗпП України).

Відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Згідно положень абзацу 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Окремо суд зазначає, що відповідальність, передбачена абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, настає виключно у разі недопущення до проведення перевірки, натомість у даному випадку відповідачем проведено саме інспекційне відвідування, а не перевірку, порядок проведення яких, передбачено не Законом України № 877, а Порядком здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295.

Згідно до приписів ст. 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні № 37801/97 від 01 липня 2003 року по справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Як зазначено в рішенні по справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Крім того, суд враховує, що принцип презумпції невинуватості перш за все є гарантією процесуального характеру по кримінальних справах, але за висновками ЄСПЛ його сфера застосування є значно ширшою: він є обов'язковим не тільки для кримінального суду, який приймає рішення щодо обґрунтованості обвинувачення, але й для всіх інших державних органів. Так, на думку ЄСПЛ, замах на презумпцію невинуватості може виходити не тільки від суду чи судді, але й від інших публічних влад.

Висновок (а по суті констатація, якій не передували фактичне встановлення обставин, їх оцінка та аналіз) про порушення позивачем вимог чинного законодавства, здійснений без врахування всіх обставин та документів, що мали бути враховані при прийнятті оскаржуваної постанови.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність обставин, вказаних в акті інспекційного відвідування від 09.07.2018 року, за яких застосовується штраф, передбачений абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, що свідчить про невідповідність оскаржуваної постанови від 30.07.2017 року № ДЦ474/559/АВ/П/ТД-ФС фактичним обставинам та положенням ст. 265 КЗпП України.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови від 30 липня 2018 року № ДЦ 474/559/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 111 690,00 гривень підлягають задоволенню.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України У виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження згідно даний з ЄДР: 85300, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) до Головного управління Держпраці у Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф'єва, буд. 82, код ЄДРПОУ 39790445) про визнання протиправною та скасування постанови від 30 липня 2018 року № ДЦ474/559/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу в розмірі 111 690,00 гривень - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Донецькій області від 30 липня 2018 року № ДЦ474/559/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу в розмірі 111 690,00 гривень.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39790445) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) судові витрати з судового збору у розмірі 1116 (одну тисячу сто шістнадцять) гривень 91 копійку.

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в присутності представників сторін 05 грудня 2018 року.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 14 грудня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Голубова Л.Б.