Рішення № 78557157, 03.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2018 р. Справа№0540/8015/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., при секретарі судового засідання Сєрих М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про: визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка виражається в не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 надбавки, як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім’ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника в розмірі 50% прожиткового мінімуму на кожного непрацездатного члена сім’ї, зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вказану надбавку в розмірі 50% прожиткового мінімуму на кожного непрацездатного члена сім’ї, а саме, на неповнолітніх дітей – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – особисто, ОСОБА_4 – на підставі ордеру,

від відповідача: ОСОБА_5 – за довірен.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка виражається в не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 надбавки, як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім’ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника в розмірі 50% прожиткового мінімуму на кожного непрацездатного члена сім’ї, зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вказану надбавку в розмірі 50% прожиткового мінімуму на кожного непрацездатного члена сім’ї, а саме, на неповнолітніх дітей – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16.01.2018 року він звернувся до відповідач із заявою, в якій просив призначити надбавку на непрацездатних членів сім’ї – неповнолітніх дітей, які перебувають на його утриманні, однак 12.03.2018 року відповідачем відмовлено у задоволенні зазначеної заяви, оскільки ним до заяви були надані довідки про навчання неповнолітніх дітей, які видані навчальними закладами, які знаходяться на непідконтрольній українській владі території, а тому є недійсними. Позивач зазначає, що не погодившись з такими діями відповідача у квітні 2018 року він звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. Позивач вказує на те, що його позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволено частково, а саме зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву від 16.01.2018 року з урахуванням правової оцінки суду. 06.06.2018 року позивачем направлено до відповідача заяву, в якій він просив повторно розглянути заяву про призначення надбавки на неповнолітніх дітей з урахуванням висновків суду, а також ним надано рішення суду від 07.05.2018 року. Позивач зазначає, що відповідачем надано лист № 9655/03-1 від 24.07.2018 року, в якому зазначено про необхідність надання довідки з навчальних закладів, які розташовані на підконтрольній українській владі території, до органу Пенсійного фонду України за фактичним місцем проживання або до головного управління. Позивач вважає, що надаючи відповідь за результатами повторного розгляду заяви про призначення пенсії від 16.01.2018 року відповідачем не враховано висновки суду викладені у рішенні від 07.05.201 року по справі № 805/2424/18-а, а також вказує на те, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали заявлені вимоги та просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач надав до суд відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідач посилається на те, що статтею 24 Закону № 2262 встановлено, що надбавка непрацюючим особам з інвалідністю, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім’ї – на кожного непрацездатного члена сім’ї в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідач вказує на те, що механізм реалізації вимог Закону № 2262 стосовно пенсійного забезпечення регулюються постановою Правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідач посилається на те, що при виконанні рішення суду від 07.05.2018 року по справі № 805/2424/18-а Головним управлінням повторно розглянуто заяву позивача від 16.01.2018 року щодо призначення надбавки на непрацездатних членів сім’ї віком до 18 років, про що останнього повідомлено листом № 9655/03-1 від 24.07.2018 року. Відповідач зазначає, що згідно п. 9 Порядку № 3-1 позивачу необхідно надати довідки про навчання на утриманців з начальних закладів з території підконтрольній українській владі. Відповідач звертає увагу суду на те, що позивачем зазначені довідки до управління надані не були, в зв’язку з чим відсутні правові підстави для нарахування надбавки.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав обставини викладені у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 17 жовтня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року відкладено розгляд справи на 15 листопада 2018 року, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

15 листопада 2018 року підготовче засідання по справі відкладено на 20 листопада 2018 року, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 03 грудня 2018 року, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії ТТ № 369758, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 20).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії по інвалідності на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Є інвалідом, який не працює, що підтверджується протоколом з його пенсійної справи від 21.08.2018 року (а.с. 116).

ОСОБА_1 був взятий на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, а саме: з м. Єнакієве Донецької області до м. Маріуполь, бул. ХмельницькогоАДРЕСА_1, що підтверджується відповідною довідкою управління соціального захисту населення від 22.05.2018 року № 13403 (а.с. 33).

Місто Єнакієве Донецької області включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р.

З матеріалів справи встановлено, що позивач має на утриманні двох не повнолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, які є внутрішньо переміщеними особами, місце проживання яких зареєстровано на території проведення антитерористичної операції (м. Єнакієве Донецької обл.), а фактичне місце проживання/перебування зареєстровано на території України (м. Маріуполь Донецької обл.), що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10.08.2017 року №0000294558 та №0000294604 (а.с. 35, 36).

16.01.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області з заявою про призначення пенсії, відповідно до якої просив призначити йому як непрацюючому пенсіонеру надбавку на непрацездатних членів сім’ї - неповнолітніх дітей, які перебувають на його утриманні (а.с. 112).

12.03.2018 року листом № 3323/03-1 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило позивача про те, що відповідно до п. “а” ч. 1 ст.16 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у зв’язку з тим, що в порушення п. 9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, ним було надано довідки про навчання його неповнолітніх дітей, які видані навчальними закладами, які знаходяться на непідконтрольній українській владі території (м. Єнакієво Донецької обл.), а тому є недійсними і повернуті позивачу (а.с. 127).

Не погодившись з відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та просив суд визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в нарахуванні та виплати позивачу надбавки на підставі п. “а” ч. 1 ст. 16 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу надбавку на підставі п. “а” ч. 1 ст.16 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у зв’язку з наявністю на його утриманні неповнолітніх дітей – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_3, 22.03.2011 р.н, з розрахунку на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07.05.2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити дії задоволено частково.

Зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.01.2018 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року у справі № 805/2424/18-а повернуто Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області.

З матеріалів справи вбачається, що 24.07.2018 року листом № 9655/03-1 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило позивача про те, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.05.2018 року № 805/2424/18-а управлінням повторно розглянуто заяву від 16.01.2018 року щодо призначення надбавки на непрацездатних членів сім’ї віком до 18 років. Крім того, роз’яснено, що згідно п. 9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України30.01.2007 року № 3-1, для призначення надбавки на дитину віком до 18 років(50% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), ОСОБА_1 необхідно надати довідки з навчальних закладів, які розташовані на підконтрольній українській владі території, до органу Пенсійного фонду України за фактичним місцем проживання або до головного управління. Також, вказано, що у разі незгоди з відповіддю органів Пенсійного фонду України, ОСОБА_1 маж право оскаржити їх дії або бездіяльність у вищому органі або суді (а.с. 125).

Не погодившись з діями відповідача стосовно не призначення надбавки як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім’ї, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно зі ст. 1 вказаного Закону особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Статтею 7 вказаного Закону встановлено право вибору пенсії, згідно з яким зокрема військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.

Відповідно до ст. 18 Закону № 2262 пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону № 2262 до пенсії по інвалідності, що призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується, зокрема, надбавка непрацюючим особам з інвалідністю, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім’ї (стаття 30), - на кожного непрацездатного члена сім’ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому надбавка нараховується тільки на тих членів сім’ї, які не одержують пенсійні виплати із солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомогу на дітей одиноким матерям. За наявності права одночасно на пенсію, зазначені види допомоги і надбавку до пенсії по інвалідності на непрацездатного члена сім’ї за вибором пенсіонера може бути призначено пенсію, державну соціальну допомогу або нараховано на цього члена сім’ї надбавку. За наявності в сім’ї двох або більше пенсіонерів кожний непрацездатний член сім’ї, який перебуває на їх спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їх вибором.

З матеріалів справи встановлено, що 16.01.2018 року позивач звернувся до управління з заявою про призначення пенсії, відповідно до якої просив призначити надбавку, як не працюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні не повнолітніх членів сім’ї.

Однак, листом від 12.03.2018 року № 3323/03-1 Головним управлінням ПФУ в Донецькій області роз’яснено, що згідно п. 9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України № 2262, ОСОБА_1 надано довідки про навчання на утриманців ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_5) з навчальних закладів на непідконтрольній Україні території, повертаємо документи для призначення надбавки на дитину віком до 18 років.

Як вже встановлено судом, позивач не погодившись з листом Головного управління ПФУ в Донецькій області від 12.03.2018 року № 3323/03-1 оскаржив його у судовому порядку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07.05.2018 року по праві № 805/2424/18-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в нарахуванні та виплати позивачу надбавки на підставі п. “а” ч. 1 ст. 16 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, зобов’язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу надбавку на підставі п. “а” ч. 1 ст.16 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у зв’язку з наявністю на його утриманні неповнолітніх дітей – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_3, 22.03.2011 р.н, з розрахунку на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність задоволено частково.

Судом у рішенням суду від 07.05.2018 року по справі № 805/2424/18-а встановлено, що Питання про нарахування йому надбавки до пенсії на непрацездатних членів сім’ї (неповнолітніх дітей), які перебувають на його утриманні, з яким він звернувся до відповідача, врегульовано п. “а” ч. 1 ст. 24 вказаного Закону.

Разом з тим, розглядаючи заяву позивача, орган Пенсійного фонду України помилково послався на положення п. “а” ч. 1 ст. 16 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, які регулюють питання надбавки, що нараховується до пенсії за вислугу років, оскільки позивач таку пенсію не отримує, і на вказані положення в своїй заяві не посилався.

Крім того, відповідачем не прийняті довідки з навчальних закладів про навчання неповнолітніх дітей позивача, які перебувають на його утриманні, оскільки вони видані навчальними закладами, які знаходяться на непідконтрольній українській владі території, а тому є недійсними.

Суд зазначав, що посилання є неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з ч. 1 ст. 18 вказаного Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною 3 ст. 9 вказаного Закону визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Позивач надав довідки, які видані навчальними закладами, а не особами, що передбачені ч. 2 ст. 9 вказаного Закону. Такі довідки не можуть позбавляти особи права на отримання надбавки на непрацездатних членів сім’ї (неповнолітніх дітей), які перебувають на його утриманні.

Крім того, Закон не ставить право особи на отримання надбавки до пенсії на непрацездатних членів сім’ї в залежність від навчального закладу, яким видана довідка, а чітко визначає, що така надбавка до пенсії нараховується непрацюючим особам з інвалідністю, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім’ї.

Вирішуючи спірне питання суб’єктом владних повноважень також не враховано, що в даному випадку на утриманні позивача є його неповнолітні діти, які є непрацездатними особами, і метою надбавки до пенсії, щодо якої він звернувся, є утримання дітей.

Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року №789-XII), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Перебування дітей позивача на державному утриманні чи утриманні іншої особи, чи наявність обставин, які б позбавляли його права на нарахування такої надбавки – судом не встановлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Частиною 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, судовим рішенням від 07.05.2018 року у справі № 805/2424/18-а встановлено, що Головним управлінням ПФУ в Донецькій області право позивача на нарахування надбавки до пенсії на непрацездатних членів сім’ї – неповнолітніх дітей – порушено.

Крім того, суд у справі № 805/2424/18-а визначав, що оскільки прийняття рішення на користь позивача передбачає право органу Пенсійного фонду України діяти на власний розсуд, тому з урахуванням дискреційних повноважень відповідача на прийняття рішення щодо встановлення та нарахування надбавки до пенсії на непрацездатних членів сім’ї, які перебувають на утриманні пенсіонера, суд дійшов висновку про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем повторно розглянуто заяву позивача від 16.01.2018 року на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.05.2018 року по справі № 805/2424/18-а.

Суд зазначає, що відповідно до п. 14 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 3001.2007 року № 3-1, орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Пунктом 17 Порядку № 3-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.

З аналізу вищезазначених положень вбачається, що за результатами розгляду заяви про призначення пенсії, відповідач був зобов’язаний прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем у порушення вимог Порядку № 3-1 не прийнято відповідного рішення за результатами повторного розгляду заяви ОСОБА_6 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду викладених у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 07.05.2018 року у справі № 805/2424/18-а.

З огляду на вищевикладене суд приходить висновку про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не прийняття рішення за результатами повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 16 січня 2018 року.

Крім того, суд зазначає наступне, частиною 5 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, правовідносини щодо зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вказану надбавку в розмірі 50% прожиткового мінімуму на кожного непрацездатного члена сім’ї, а саме, на неповнолітніх дітей – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 відносяться до виключної компетенції пенсійного фонду, та є його дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження.

Таким чином, позовна вимога у цій частині підлягає задоволенню у спосіб зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 січня 2018 року щодо призначення надбавки на непрацездатних членів сім’ї віком до 18 років та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки позивач був вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, у зв’язку з неправомірними діями відповідача, суд приходить до висновку про стягнення на користь Державного бюджету України судового збору в розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка виражається в не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 надбавки, як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім’ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника в розмірі 50% прожиткового мінімуму на кожного непрацездатного члена сім’ї, а саме, на неповнолітніх дітей – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не прийняття рішення за результатами повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 16 січня 2018 року.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 січня 2018 року щодо призначення надбавки на непрацездатних членів сім’ї віком до 18 років та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

В решті позовних відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов’янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь Державного бюджету України судовий збір за розгляд справи у суді в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 03 грудня 2018 року в присутності позивача, представників позивача та відповідача.

Повний текст рішення складено та підписано 13 грудня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська В.В.