Рішення № 78556995, 12.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2018 р. Справа№200/12547/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

до відповідача: Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

про: визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 11.09.2018 року у розмірі 5100 грн. по ВП № 56770011, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області ОСОБА_1, при примусовому виконанні виконавчого листа № 805/628/18-а, виданого 21.06.2018 року Донецьким окружним адміністративним судом.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 11.09.2018 року у розмірі 5100 грн. по ВП № 56770011, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області ОСОБА_1, при примусовому виконанні виконавчого листа № 805/628/18-а, виданого 21.06.2018 року Донецьким окружним адміністративним судом.

В обґрунтування на позовної заяви позивач посилається на те, що 21.06.2018 Донецьким окружним адміністративним судом на виконання рішення у справі № 805/628/18-а видано виконавчий лист, відповідно до якого Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зобов’язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення ociб, звільнених з військової служби, та деяких інших ociб». Позивач зазначає, що рішення суду ним було виконане в добровільному порядку та в поновному обсязі відповідно до розпорядження про перерахунок пенсії від 23.03.2018 року. Позивач вказує на те, що відповідачем на підставі виконавчого листа по справі № 805/628/18-а відкрито виконавче провадження ВП № 56770011. Позивач посилається на те, що 06.08.2018 року ГУПФУ в Донецькій області на адресу відповідача було направлено заяву, відповідно до якої було повідомлено про виконання рішення суду в добровільному порядку з доданням підтверджуючого документа до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у зв’язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду. Позивач зазначає, що не зважаючи на те, що управлінням надано докази виконання судового рішення відповідачем прийнято постанову від 11.09.2018 року про накладання штрафу на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в розмірі 5100 грн. Позивач вважає, що постанова про накладення штрафу від 11 вересня 2018 року є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Представник позивача, ОСОБА_3, до суду з’явилась, через канцелярію суду надала заяву, відповідно до якої підтримала позовні вимоги та просила суд розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідачем явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву до суду не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 12 грудня 2018 року.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на те, що позивач надано до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а представник відповідача у судове засідання не з’явився, суд приходить висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

28 березня 2018 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/628/18-а позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії задоволено (а.с. 40-44).

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нездійснення перерахунку пенсії за вислугою років з 01 січня 2016 року.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 січня 2016 року на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з урахуванням довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області № 5970 від 10 червня 2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

23 березня 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області видало розпорядження про перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2018 року в розмірі 5978,50 грн. (а.с. 10).

21 червня 2018 року Донецьким окружним адміністративним судом ОСОБА_2 видано виконавчий лист по справі № 805/628/18-а про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 січня 2016 року на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з урахуванням довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області № 5970 від 10 червня 2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

13 липня 2018 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області ОСОБА_1 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 56770011 з примусового виконання виконавчого листа №805/628/18, виданого 21.06.2018 року Донецьким окружним адміністративним судом про зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 січня 2016 року на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з урахуванням довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області № 5970 від 10 червня 2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (а.с. 7 зворотній бік - 8).

06 серпня 2018 року позивач повідомив відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області про добровільне виконання судового рішення та надав підтверджуючи документи (а.с. 9).

11 вересня 2018 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області ОСОБА_1 винесена постанова про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк судового рішення в сумі 5100,00 гривень. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зобов’язано виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (а.с. 12 зворотній бік - 13).

Не погодившись з діями відповідача стосовно прийняття постанови про накладення штрафу в розмірі 5100 грн., позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Основного Закону України cудове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема обов’язковість виконання рішень (ст. 2 вказаного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 вказаного Закону виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 4 ст. 18 вказаного Закону визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов’язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 63 вказаного Закону за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 3 ст. 63 вказаного Закону виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 75 вказаного Закону, яка визначає відповідальність за невиконання рішення, що, зокрема, зобов’язує боржника вчинити певні дії, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Вказана стаття, як і спеціальний закон, не містить норм, які б звільняли боржника від відповідальності за невиконання без поважних причин рішення суду в залежності від тих чи інших обставин.

Поважними в розумінні наведених норм закону можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його волевиявлення.

Згідно статті 8 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції Закону України № 2443-VIII від 22.05.2018, (далі – Закон №2262-XII) виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частиною 4 статті 63 Закону №2262-XII встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

21 лютого 2018 року на виконання вказаних положень Закону Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі – Постанова №103).

Згідно абзацу 2 пункту 3 Постанови №103 cума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету.

Згідно “Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485, Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду. Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

За наслідками судового розгляду встановлено, що судовим рішенням позивач зобов’язаний здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Позивачем видано розпорядження про перерахунок пенсії ОСОБА_2. та обчислена сума для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.

Постановою №103 встановлено, що cума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету.

За приписами статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України […] у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме […] взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; […] здійснення видатків бюджету […] без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України;

Судом встановлено, що Постанова №103 у встановленому законом порядку не визнана незаконною, а з державного бюджету України не виділені кошти на фінансування cум перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, обчислених органами Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 №3 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби” судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про [...] накладення штрафу належать до [...] відповідальності [...] за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії […].

В теорії права під юридичною відповідальністю розуміються передбачені законом вид і міра державно-владного (примусового) заподіяння особі втрат благ особистого, організаційного і майнового характеру за вчинене правопорушення.

Підстави юридичної відповідальності це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою та повинною. Відсутність сукупності таких обставин виключає її. Можливість звільнення від відповідальності зафіксована нормами права.

Згідно статті 75 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII “Про виконавче провадження”, в редакції Закону України №2417-VIII від 15.05.2018 (далі – Закон №1404-VIII), особа не несе відповідальності за невиконання рішення, що зобов’язує боржника вчинити певні дії, у разі, якщо таке невиконання, сталося з поважних причин.

З урахуванням встановлених у справі обставин та на підставі аналізу зазначених норм права, суд дійшов висновку про те, що невиконання судового рішення позивачем в частині невиплати cуми перерахованої пенсії з 1 січня 2016 року за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2018 по справі № 405/3663/13-а (касаційне провадження К/9901/1598/18).

Оскільки в судом встановлені обставини, які свідчать про поважність причин невиконання позивачем рішення суду, а вивчення матеріалів виконавчого провадження свідчить про не відповідність дій державного виконавця положенням статті 75 Закону №1404-VIII, у зв’язку з чим наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови,

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій областідо Головного територіального управління юстиції у Донецькій областіпро визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 11.09.2018 року у розмірі 5100 грн. по ВП № 56770011, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області ОСОБА_1, при примусовому виконанні виконавчого листа № 805/628/18-а, виданого 21.06.2018 року Донецьким окружним адміністративним судом.

Згідно з положеннями частини 2статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И РІ Ш И В:

Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій областідо Головного територіального управління юстиції у Донецькій областіпро визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 11.09.2018 року у розмірі 5100 грн. по ВП № 56770011, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області ОСОБА_1, при примусовому виконанні виконавчого листа № 805/628/18-а, виданого 21.06.2018 року Донецьким окружним адміністративним судом – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 11.09.2018 року у розмірі 5100 грн. по ВП № 56770011, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області ОСОБА_1, при примусовому виконанні виконавчого листа № 805/628/18-а, виданого 21.06.2018 року Донецьким окружним адміністративним судом.

Повний текст рішення складено та підписано 12 грудня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська В.В.