Ухвала суду № 78556705, 14.12.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

м. Вінниця

14 грудня 2018 р. Справа № 120/3962/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому, з урахуваням поданої заяви про збільшення позовних вимог від 12.12.2018 за вх. №57238, просив:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України № 3851/5 від 07.12.2018 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1";

- зобов'язати Міністерство юстиції України поновити дію свідоцтва № 1776 від 06.12.2016 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) шляхом видання наказу про відновлення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 та внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України змін в графі "стан" щодо свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, змінивши інформацію з "не діє" на "діє".

Ухвалою від 09.11.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

12.12.2018 позивачем через канцелярію суду подано клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України №3851/5 від 07.12.2018.

Ухвалою від 13.12.2018 в задоволенні поданого позивачем клопотання про забезпечення позову відмовлено з тих мотивів, що не позивачем не наведено істотних підстав, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення у зв’язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

В подальшому, а саме 14.12.2018, позивачем повторно подано заяву про забезпечення позову, в якому останній, окрім мотивів наведених в попередній заяві, вказав додаткові мотиви, які свідчать про наявність визначених ст. 150 КАС України підстав забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України №3851/5 від 07.12.2018 (вх. №57585 від 14.12.2018).

Обґрунтовуючи подану заяву позивач, окрім іншого звернув увагу суду, що він призначений господарським судом Вінницької області та виконує повноваження як арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) в трьох справах, а саме:

№902/637/14, банкрутство ПП "Гурівецьке";

№902/1608/14, банкрутство ТОВ "Подільські цукроварні";

№902/1078/16, банкрутство ДП "Дитячий санаторій ім. М.М.Коцюбинського".

Разом з тим, питання щодо належного виконання позивачем своїх посадових обов’язків в якості арбітражного керуючого в відповідача виникло лише у справі №902/637/14 про банкрутство ПП «Гурівецьке».

Отже, внаслідок незаконних дій відповідача, він, як арбітражний керуючий може бути усунений від виконання повноважень у вищевказаних справах, що в свою чергу спричинить порушення прав боржника, кредиторів, адже заміна керуючого спричинить затягування розгляду вказаних справ про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Так, розглянувши подане клопотання про забезпечення позову, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1 - 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У ч.2 ст.151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов’язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Заявник обов’язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов’язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

Розглянувши повторно подану позивачем заяву, з врахуванням додаткових мотивів наведених в останній, в їх взаємозв'язку із наявними в матеріалах справи доказами, суд встановив, що ініціювання відповідачем питання щодо застосування до позивача заходів дисциплінарного стягнення, які в подальшому знайшли своє відображення у прийнятті оскаржуваного у даній адміністративній справі Наказу Мін'юсту від 07.12.2018 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1", зумовлено прийняттям комісією Головного територіального управлінням юстиції у Київській області (далі - Комісія) в межах проведеної позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 висновків щодо допущення позивачем під час виконання повноважень розпорядника майна у справі № 902/637/14 про банкрутство ПП «Гурівецьке» порушень вимог чинного законодавства, які знайшли своє відображення в Акті №41/18 від 03.10.2018 «Про відмову арбітражного керуючого у проведенні перевірки»

Так, у провину позивачу ставиться невчасне надання витребуваних в ході проведення позапланової перевірки пояснення з предмета перевірки і засвідчених в установленому порядку копій усіх наявних документів за весь період здійснення повноважень розпорядника майна у справі №902/637/14 про банкрутство ПП «Гурівецьке».

Наведені Комісією в Акті №41/18 від 03.10.2018 висновки та прийнятий на його підставі Міністерством юстиції України Наказ №3851/5 від 07.12.2018 є предметом розгляду в межах даної адміністративної справи.

Слід зазначити, що згідно ч. 3 ст. 114 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є підставою для усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов’язків у справі господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою.

Згідно ч. 1 ст. 112 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є, зокрема, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Згідно ч. 2 ст. 112 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а його свідоцтво анулюється.

Згідно ч. 4 ст. 113 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов’язаний припинити діяльність з дня внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запису про припинення його повноважень.

Згідно ч. 5 ст. 113 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) може бути оскаржено арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дію.

Також, суд враховує, що на даний час позивач призначений господарським судом Вінницької області та виконує повноваження як арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) в трьох справах, а саме:

№902/637/14, банкрутство ПП "Гурівецьке";

№902/1608/14, банкрутство ТОВ "Подільські цукроварні";

№902/1078/16, банкрутство ДП "Дитячий санаторій ім. М.М.Коцюбинського".

Разом з тим, питання щодо належного виконання позивачем своїх посадових обов’язків в якості арбітражного керуючого в відповідача виникло лише у справі №902/637/14 про банкрутство ПП «Гурівецьке».

Отже, внаслідок незаконних дій відповідача, позивача, як арбітражного керуючого може бути усунено від виконання повноважень у вищевказаних справах, що в свою чергу спричинить порушення прав боржника, кредиторів, адже мною здійснено значну роботу і заміна керуючого спричинить затягування розгляду вказаних справ про банкрутство.

На підтвердження викладено позивач наголосив на тому, що станом на 12.12.2018 господарським судом Вінницької області вже призначено судове засідання щодо усунення арбітражного керуючого ОСОБА_1 від виконання обов'язків по судовій справі № 902/637/14, що в свою чергу дає змогу прийти до закономірного висновку про прийняття господарським судом відповідних рішень й по решті справ, в яких я є арбітражним керуючим. Відповідні обставини знайшли своє підтвердження доданими до заяви доказами, а саме копією роздруківки з сайту господарського суду Вінницької області про призначене судове засідання.

Наведене свідчить про те, що вчинення господарським судом Вінницької області вказаних дій зумовлено саме прийняттям Міністерством юстиції України оскаржуваного Наказу №3851/5 від 07.12.2018.

Таким чином, у разі вирішення спору на користь позивача, що в свою чергу матиме наслідком поновлення дії свідоцтва, на час поки буде розглядатись спір, позивача буде усунено від виконання повноважень ліквідатора не лише у справі господарського суду Вінницької області №902/637/14 про банкрутство ПП "Гурівецьке", але й в інших справах, зокрема: №902/1608/14 про банкрутство ТОВ "Подільські цукроварні"; №902/1078/16 про банкрутство ДП "Дитячий санаторій ім. М.М.Коцюбинського", що знівелює ефективний захист та поновлення його прав в подальшому, а також завдасть значної шкоди його діловій репутації.

Крім того, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб, на думку суду, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що заявлене позивачем клопотання про забезпечення позову підлягає задоволенню.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд

у х в а л и в :

Клопотання позивача задовольнити.

Зупинити дію наказу Міністерства юстиції України №3851/5 від 07.12.2018 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1".

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, в тому числі відповідачу та Міністерству юстиції України (вул. Архітектора Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001).

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна