Ухвала суду № 78553689, 05.12.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" грудня 2018 р. Справа № 911/1173/16

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Бацуци В. М.

суддів Конюх О. В.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 12-182 від 17.09.2018 р.);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № Др-58-0518 від 17.05.2018 р.);

від органів Державної виконавчої служби: не з’явились;

розглянувши матеріали справи

за скаргою Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України”, м. Київ

на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ

у справі № 911/1173/16

за позовом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України”, м. Київ

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Київоблгаз”, м. Боярка, Києво-Святошинський район

про стягнення 397 789 609, 75 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15.09.2017 р. до канцелярії суду від позивача (стягувача) надійшла скарга № 14/5-1034В від 14.09.2017 р. на дії органу державної виконавчої служби щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, у якій він просить суд прийняти скаргу ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання до розгляду, визнати незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання 17.08.2017 р.; визнати нечинним повідомлення від 17.08.2017 р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

В обґрунтування своєї скарги позивач (стягувач) зазначає, що дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 17.08.2017 р. є неправомірними, а саме повідомлення від 17.08.2017 р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання є незаконним, так як державним виконавцем було винесено вищевказане повідомлення всупереч положенням Закону України „Про виконавче провадження”, Наказу Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень”, інших нормативно-правових актів, - без відповідних правових підстав.

У відповідності до ст. ст. 6, 32 Господарського процесуального кодексу України зазначену скаргу у справі № 911/1173/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Бацуца В. М., судді – Конюх О. В., Кошик А. Ю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.2018 р. (головуючий суддя Бацуца В. М., судді – Конюх О. В., Кошик А. Ю.) прийнято до розгляду скаргу ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 911/1173/16 за позовом ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” до ПАТ по газопостачанню та газифікації „Київоблгаз” про стягнення 397 789 609, 75 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників справи на 24.07.2018 р.

16.07.2018 р. до канцелярії суду від Київського апеляційного господарського суду надійшов запит № 1292/18 від 07.06.2018 р. про витребування матеріалів справи № 911/1173/16, у зв’язку з надходженням касаційної скарги від ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.07.2018 р. зупинено провадження у справі № 911/1173/16 щодо розгляду скарги № 14/5-1034В від 14.09.2017 р. Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до завершення перегляду у касаційному поряду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду постанови Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 р. у справі № 911/1173/16 та до повернення до господарського суду Київської області матеріалів справи № 911/1173/16.

23.07.2018 р. до канцелярії суду від відповідача (боржника) надійшли заперечення б/н від 23.07.2018 р. проти скарги ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” № 14/5-1034В від 14.09.2017 р. на дії органу державної виконавчої служби, у яких він просить суд відмовити у задоволенні скарги повністю.

26.07.2018 р. до канцелярії суду від Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшли заява № 911/1173/16 від 23.07.2018 р. із доданими до неї матеріалами виконавчого провадження № 56481282.

Ухвалою Верховного Суду від 14.08.2018 р. відмовлено ПАТ „НАК „Нафтогаз України” у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 р. у справі № 911/1173/16.

У відповідності до ст. ст. 6, 32 Господарського процесуального кодексу України здійснено заміну судді Кошика А. Ю. у складі колегії суддів з розгляду скарги № 14/5-1034В від 14.09.2017 р. на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на іншого суддю, у зв’язку із його перебуванням на навчанні, та передано зазначену скаргу у справі № 911/1173/16 для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Бацуца В. М., судді – Конюх О. В., Подоляк Ю. В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.11.2018 р. (головуючий суддя Бацуца В. М., судді – Конюх О. В., Подоляк Ю. В.) прийнято до розгляду скаргу ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 911/1173/16 за позовом ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” до ПАТ по газопостачанню та газифікації „Київоблгаз” про стягнення 397 789 609, 75 грн, поновлено провадження у справі і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників справи на 05.12.2018 р.

05.12.2018 р. у судовому засіданні представник позивача (стягувача) надав усні пояснення щодо обґрунтування своєї скарги, вимоги скарги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в скарзі.

Представник відповідача (боржника) у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти скарги, просив суд відмовити в задоволенні скарги позивача (стягувача) повністю.

Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, документи, витребувані судом, надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що вимоги скаржника є правомірними та визнаються такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.10.2016 р. (головуючий суддя Щоткін О. В., судді – Кошик А. Ю., Конюх О. В.) у справі № 911/1173/16 за позовом ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” до ПАТ по газопостачанню та газифікації „Київоблгаз” про стягнення 397 789 609, 75 грн позов задоволено частково, провадження у справі в частині вимоги ПАТ „НАК „Нафтогаз України” до ПАТ по газопостачанню та газифікації „Київоблгаз” про стягнення 188 873,46 грн основного боргу припинено та присуджено до стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації „Київоблгаз” на користь ПАТ „НАК „Нафтогаз України” 347 075 486, 01 грн основного боргу, 25 845 397, 43 грн пені, 1 762 186, 19 грн 3% річних та 194 791, 49 грн судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 р. рішення господарського суду Київської області від 11.10.2016 р. у справі № 911/1173/16 скасовано і прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2017 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 р. скасовано, а рішення господарського суду Київської області від 11.10.2016 р. залишено в силі.

06.07.2017 р. на виконання рішення господарського суду Київської області від 11.10.2016 р. та постанови Вищого господарського суду України від 03.03.2017 р. судом було видано відповідні накази.

Повідомленням головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 № 54545818/24 від 17.08.2017 р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання повернуто позивачу (стягувачу) наказ № 911/1173/16 від 06.07.2017 р., виданий господарським судом Київської області, про стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації „Київоблгаз” на користь ПАТ „НАК „Нафтогаз України” 347 075 486, 01 грн основного боргу, 25 845 397, 43 грн пені, 1 762 186, 19 грн 3% річних та 194 791, 49 грн судового збору без прийняття до виконання, поданий за відповідною заявою № 14/5-793В від 07.08.2017 р. ПАТ „НАК „Нафтогаз України” про відкриття виконавчого провадження, у зв’язку із тим, що виконавчий документ не відповідачє вимогам ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження”, а саме у наказі не зазначено прізвища, ім?я та по батькові особи, яка видала виконавчий документ.

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із виконанням судових рішень здійснюється Господарським процесуальним кодексом України, Законом України „Про виконавче провадження”, Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень”, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 3 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

3) виконавчих написів нотаріусів;

4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 26 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Статтею 4 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що у виконавчому документі зазначаються:

У виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред'явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

У разі пред'явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

2. У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

3. Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.

4. Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.

Як вбачається із матеріалів справи, наказ № 911/1173/16 від 06.07.2017 р., виданий господарським судом Київської області, про стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації „Київоблгаз” на користь ПАТ „НАК „Нафтогаз України” 347 075 486, 01 грн основного боргу, 25 845 397, 43 грн пені, 1 762 186, 19 грн 3% річних та 194 791, 49 грн судового збору, містить усі необхідні відомості та реквізити, у тому числі найменування органу, прізвище, ініціали та посада посадової особи, яка його видала, а саме господарський суд Київської області, суддя Щоткін О. В., що визначені ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), та є виконавчим документом у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 названого Закону та виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що наявність у вищевказаному наказі, виданому господарським судом Київської області, таких реквізитів, як назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище і ініціали та посада посадової особи, яка його видала, і відсутність повних ім'я та по батькові такої особи, не суттєвим недоліком, що перешкоджав би ідентифікувати посадову особу органу, що видав такий наказ, і відповідно не вказує на невідповідність вимогам, передбаченим ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження”, в цій частині.

Отже, як вбачається із матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження, позивач (стягувач) - ПАТ „НАК „Нафтогаз України” із дотриманням вимог положень ст. ст. 3, 4, 12, 15, 24, 26 Закону України „Про виконавче провадження” та відповідних положень Наказу Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень” звернувся саме до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження із доданими до неї оригіналом наказу господарського суду Київської області № 911/1173/16 від 06.07.2017 р., а тому суд дійшов висновку, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України всупереч положенням ст. ст. 3, 4, 12, 15, 24, 26 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) та відповідних положень Наказу Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень” без відповідних правових підстав було повернуто виконавчий документ стягувачеві без прийняття до виконання на підставі п. 6) ч. 4 ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження” і відповідно повідомлення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 54545818/24 від 17.08.2017 р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання було прийнято із порушенням положень Господарського процесуального кодексу України, Закону України „Про виконавче провадження”, Наказу Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень”, інших нормативно-правових актів і є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Пунктом 9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” передбачено, що за змістом цієї статті ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об’єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 1212 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

У порядку згаданої статті ГПК до господарських судів оскаржуються й дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби під час виконання рішень третейських судів, якщо виконавчі документи на примусове виконання таких рішень видано господарськими судами (розділ XIV1 ГПК).

Пунктом 9.13. цієї ж постанови передбачено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов’язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов’язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов’язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Якщо під час розгляду скарги господарським судом буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності органу Державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження, суд має вжити заходів, передбачених частинами першою і другою статті 90 ГПК.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обставини щодо неправомірних дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 щодо повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання та щодо незаконності повідомлення Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 54545818/24 від 17.08.2017 р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, викладені у скарзі № 14/5-1034В від 14.09.2017 р. позивача (стягувача) - ПАТ „НАК „Нафтогаз України”, були підтверджені у процесі розгляду скарги, а тому вимоги позивача (стягувача) про визнання їх відповідно неправомірними та нечинним, є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 233 – 235, 240, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу № 14/5-1034В від 14.09.2017 р. (вх. № 197/17 від 15.09.2017 р.) Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити.

2. Визнати незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання 17.08.2017 р.

3. Визнати нечинним повідомлення від 17.08.2017 р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Суддя В.М.Бацуца

Судді О. В. Конюх

ОСОБА_1

Повний текст ухвали складено і підписано

12 грудня 2018 р.