Ухвала суду № 78553410, 13.12.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/102/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.12.2018 Справа № 908/3864/14

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., розглянувши заяву ПАТ «Дельта Банк» б/н та дати про забезпечення позову

від заявника (позивача): публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю “Електросталь”, 85612, Донецька область, Мар’їнський район, м. Курахове, Промислова зона, 70

до відповідача 2: публічного акціонерного товариства “Донецький металопрокатний завод”, 83009, м. Донецьк, вул. Новоросійська, 13

про: стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Запорізької області знаходиться справа № 908/3864/14 за позовом публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” (ПАТ “Дельта Банк”) до відповідачів: 1 - товариства з обмеженою відповідальністю “Електросталь” (ТОВ “Електросталь”) та 2 - публічного акціонерного товариства “Донецький металопрокатний завод” (ПАТ “ДМПЗ”) про стягнення заборгованості в розмірі 642 984 143, 97 грн.

Протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 06.10.14 вказану позовну заяву у справі № 908/3864/14 передано до розгляду судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою від 08.10.14 суддею порушено провадження у справі № 908/3864/14, якій присвоєно номер провадження 10/102/14, розгляд справи призначено на 03.11.14.

Ухвалою від 03.11.14 розгляд справи відкладався до 19.11.14.

ПАТ “Донецький металопрокатний завод” не одноразово звертався до господарського суду із зустрічними позовними заявами до ПАТ “Дельта Банк” та ТОВ “Електросталь” про визнання кредитного договору № 2005-110 від 27.04.05 недійсним.

Ухвалами суду від 07.11.14 та від 15.06.16 по вказаній справі зустрічні позовні заяви (кожну окремо) та додані до них матеріали було повернуто ПАТ “ДМПЗ” без розгляду.

Враховуючи надходження апеляційних скарг про перегляд, зокрема ухвал від 07.11.14 та від 15.06.16 розгляд справи судом неодноразово зупинявся.

03.02.17 до господарського суду Запорізької області втретє надійшла зустрічна позовна ПАТ “Донецький металопрокатний завод” від 30.01.17 з вимогами до ПАТ “Дельта Банк” та ТОВ “Електросталь” про визнання кредитного договору № 2005-110 від 27.04.05 недійсним.

Враховуючи наявність вказаної заяви, а також приймаючи до уваги звільнення судді-доповідача у справі № 908/3864/14 (ОСОБА_1Г.), розпорядженнями керівника апарату суду від 03.02.17 за №№ П-96/17 та П-97/17 в результаті повторного автоматизованого розподілу матеріали справи № 908/3864/14 передані для подальшого розгляду судді Корсуну В.Л.

Оскільки станом на 03.02.17 матеріали справи до господарського суду від суду вищестоящої інстанції не надходили, суд ухвалою від 06.02.17 відклав вирішення питання про прийняття до розгляду зустрічного позову ПАТ “ДМПЗ” від 30.01.17 до повернення матеріалів зазначеної господарської справи із суду вищої інстанції до господарського суду Запорізької області.

З огляду на повернення матеріалів справи № 908/3864/14 із суду вищої інстанції до господарського суду Запорізької області, а також враховуючи необхідність вирішення питання щодо прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви, яка надійшла до суду 03.02.17, ухвалою від 09.02.17 суддею Корсун В.Л. прийнято справу № 908/3864/14 до свого провадження, справі присвоєно № провадження 10/102/14-17/32/17.

Ухвалою від 09.02.17 судом зустрічну позовну заяву ПАТ “Донецький металопрокатний завод” від 30.01.17 з вимогами до ПАТ “Дельта Банк” та ТОВ “Електросталь” про визнання кредитного договору № 2005-110 від 27.04.05 недійсним повернуто заявнику без розгляду на підставі пунктів 4, 6 ч.1 ст. 63 ГПК України.

На адресу господарського суду Запорізької області надійшла апеляційна скарга ПАТ “Донецький металопрокатний завод” про перегляд ухвали від 15.06.16 про повернення зустрічної позовної заяви по справі № 908/3864/14.

Ухвалою від 09.02.17 судом зупинено провадження у справі № 908/3864/14 до розгляду Донецьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги ПАТ “Донецький металопрокатний завод” про перегляд ухвали від 15.06.16 по справі № 908/3864/14 та до повернення матеріалів вказаної справи з вищестоящого суду до господарського суду Запорізької області.

04.12.18 до господарського суду Запорізької області із судів вищестоящих інстанцій повернулись матеріали справи № 908/3864/14.

Враховуючи повернення до господарського суду Запорізької області із судів вищих інстанцій матеріалів справи № 908/3864/14, ухвалою від 13.12.18 судом поновлено провадження у справі № 908/3864/14, судове засідання призначено на 15.01.19 об 11 год. 00 хв.

05.01.16 до суду надійшла заява ПАТ «Дельта Банк» б/н та дати про забезпечення позову, вирішення питання про прийняття якої (заяви) до розгляду ухвалою від 06.01.16 (суддя Алейникова Т.Г.) було відкладено до повернення матеріалів справи № 908/3864/14 до господарського суду Запорізької області.

У прохальній частині вказаної вище заяви ПАТ «Дельта банк» просить суд постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, якою накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно і грошові кошти, належні ТОВ «Електросталь» та ПАТ «Донецький металопрокатний завод».

Вбачається, що заява ПАТ «Дельта Банк» про забезпечення позову обґрунтована не виконанням відповідачами своїх зобов’язань за кредитним договором та договором поруки.

Крім того, заявник зазначає, що у відповідачів є реальна можливість своїми діями ускладнити у майбутньому виконання рішення суду у зв’язку з погіршенням їх фінансового становища та можливості відчуження ними активів, у тому числі тих, які перебувають у заставі, що може призвести до порушення майнових інтересів позивача по справі.

Також, ПАТ «Дельта Банк» вказує на ту обставину, що майно (у т.ч. грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду та у зв’язку з тим, що відповідачі можуть реалізувати належне їх на праві власності майно, що в свою чергу, у разі задоволення позовних вимог, істотно ускладнить виконання рішення суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Вбачається, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ч.ч.1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України).

Згідно з ч.2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, за приписами чинного законодавства, основною метою здійснення правосуддя є захист та відновлення порушеного права особи, яка звернулась до суду з позовною заявою.

В той же час, захист порушеного права або охоронюваного законом інтересу здійснюється судом із дотримання основних засад судочинства, за наявності достатніх правових підстав та відповідних належних доказів, які підтверджують ту чи іншу обставину.

Так, ст. 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що передбачено ч. 1 ст. 74 ГПК України.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається із матеріалів цієї справи, ПАТ «Дельта Банк» 14.10.14 було подано заяву за вих. від 14.10.14 № 18.2-632 про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту, в межах суми позовних вимог в розмірі 642 984 143,97 грн. на відповідні рахунки ТОВ «Електросталь» та ПАТ «Донецький металопрокатний завод»,

- накладення арешту на нерухоме майно, що праві власності належить ТОВ «Електросталь» та ПАТ «Донецький металопрокатний завод» в межах суми позовних вимог в розмірі 642 984 143,97 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.11.14 вказана вище заява задоволена частково (в частині накладення арешту на рахунки відповідачів), яка постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.01.15 скасована в частині накладення арешту на рахунки відповідачів та в цій частині прийнято нове рішення яким відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк» про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми позовних вимог – 642 981 143,97 грн. на рахунки відповідачів.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.03.15 у справі № 908/3864/14:

- постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.01.15 у справі № 908/3864/14 скасовано в частині прийняття нового рішення, яким відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк» про забезпечення позову ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «Електросталь» та ПАТ «Донецький металопрокатний завод» про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом накладення арешту в межах суми позовних вимог - 642 984 143,97 грн. на рахунки ТОВ «Електросталь» та ПАТ «Донецький металопрокатний завод»,

- ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.11.14 у справі № 908/3864/14 змінено шляхом викладення абз. 1 п. 2 резолютивної частини ухвали наступним чином: накласти арешт на рахунки відповідачів в межах суми позовних вимог – 642 984 143,97 грн. В іншій частині ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.11.14 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.01.15 у справі № 908/3864/14 залишено без змін.

З огляду на викладене вбачається, що на рахунки відповідачів (ТОВ «Електросталь» та ПАТ «Донецький металопрокатний завод») в межах суми позовних вимог - 642 984 143,97 грн. накладено арешт.

Доказів зворотнього та доказів зняття арешту з рахунків відповідачів (ТОВ «Електросталь» та ПАТ «Донецький металопрокатний завод») матеріали справи № 908/3864/14 не містять та ПАТ «Дельта Банк» до суду не надано.

Крім того, жодних доказів ПАТ «Дельта Банк» до своєї заяви про забезпечення позову (яка подана до суду 05.01.16) на підтвердження достатності підстав для забезпечення позову суду не надано, а саме: не надано доказів, які б підтверджували вчинення відповідачами дій, спрямованих на підтвердження того, що грошові кошти, які є (чи можуть бути) у відповідача на момент пред'явлення позову до нього можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення суду (у випадку його повного або часткового задоволення), і що виконання рішення суду у зв'язку з цим буде утруднене чи неможливе; що запропоновані заявником заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно і грошові кошти відповідачів не матимуть наслідком повного припинення господарської діяльності відповідачів та порушення їхніх законних прав і інтересів, що є не припустимим.

Крім того, позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували вчинення відповідачами дій, спрямованих на підтвердження того, що майно (рухоме та нерухоме), яке є у відповідачів може зникнути; що відповідачі мають наміри розпорядитись своїм майном (рухомим та нерухомим).

А саме лише посилання позивача виходячи із власних нічим не підтверджених припущень (передбачень, прогнозів) на існуючу, на його думку, можливість перешкоджання чи зроблення не можливим, в подальшому, виконання рішення суду, без надання відповідних доказів, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову, за своїм змістом фактично зводиться до нічим не обґрунтованих припущень щодо реальної можливості своїми діями ускладнити у майбутньому виконання рішення суду(у разі повного або часткового задоволення позовних вимог ПАТ «Дельта Банк»).

Оскільки заява ПАТ «Дельта Банк» б/н та дати (яка подана до суду 05.01.16) про забезпечення позову не підтверджена жодними належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 86, 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви ПАТ «Дельта Банк» б/н та дати (яка надійшла до суду 05.01.16) про забезпечення позову відмовити.

Копію цієї ухвали надіслати на адресу учасників справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею – 13.12.18.

Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з вимогами ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.

Суддя В.Л. Корсун