Рішення № 78553404, 14.12.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/75/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

14.12.2018 Справа № 908/1456/18

За позовом: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Дружба" (71050, Запорізька область, Більмацький район, село Благовіщенка, вул. Шевченка, буд. 111)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради (69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 84)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)

про визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування реєстраційних дій

Суддя Мірошниченко М.В.

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Дружба" про визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування реєстраційних дій.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2018 р. у справі № 908/1456/18 позов задоволений частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Дружба» (71050, Запорізька область, Більмацький район, село Благовіщенка, вул. Шевченка, буд. 111, код ЄДРПОУ 03749106) від 11.06.20108 р. про розгляд заяви учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Дружба» ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) з урахуванням визначення вартості частки станом на 01.06.2018 р. , оформлене протоколом № 4 від 11.06.2018 р., на підставі якого 13.06.2018 р. була проведена державна реєстрація змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Дружба» (71050, Запорізька область, Більмацький район, село Благовіщенка, вул. Шевченка, буд. 111, код ЄДРПОУ 03749106), пов'язаних зі зміною складу або інформації про засновників Товариства за № 10871050021000410. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Дружба» (71050, Запорізька область, Більмацький район, село Благовіщенка, вул. Шевченка, буд. 111, код ЄДРПОУ 03749106) від 14.06.2018 р. про використання господарського прибутку минулих років на збільшення статутного капіталу Товариства, оформлене протоколом № 6 від 14.06.20108 р., відповідно до якого 15.06.2018 р. була проведена державна реєстрація змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Дружба» (71050, Запорізька область, Більмацький район, село Благовіщенка, вул. Шевченка, буд. 111, код ЄДРПОУ 03749106), пов'язаних зі зміною статутного капіталу та складу або інформації про засновників Товариства за № 10871050022000410. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Дружба» (71050, Запорізька область, Більмацький район, с. Благовіщенка, вул. Шевченка, б. 111, код ЄДРПОУ 03749106) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1) витрати по сплаті судового збору в сумі 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. судового збору.

11.12.2018 р. до суду надійшов супровідний лист (вих. № б/н від 07.12.2018 р.) ОСОБА_1, за підписом представника - адвоката ОСОБА_3 У супровідному листі зазначено, що позивач, відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, до закінчення судових дебатів зробив заяву, що протягом п'яти днів з дати ухвалення рішення суду, надасть суду докази про судові витрати, які позивач має сплатити у зв'язку з розглядом справи. До супровідного листа долучені докази.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відтак, судом вирішується питання про судові витрати за заявою позивача.

Оскільки питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу не стосується суті спору, господарський суд вважає за можливе розглянути це питання без виклику учасників справи.

Дослідивши матеріали та обставини справи, суд вважає, що заява позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Заявами по суті справи, відповідно до ч. 2 ст. 161 ГПК України, є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно пункту 9 частини 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи № 908/1456/18, позивачем у позовній заяві викладений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача, який становить 38810 грн., із них: 8810 грн. - судовий збір, 30000 грн. - витрати на професійну правову допомогу. Також у позовній заяві позивачем зазначено, що докази на підтвердження розміру судових витрат, понесених позивачем у зв'язку з розглядом справи, будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.

Представник позивача у судовому засіданні 06.12.2018 р. просив стягнути з відповідача 30000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу. Докази судових витрат, які позивач має сплатити, позивачем долучені до супровідного листа від 07.12.2018 р. вих. № б/н. При цьому, надано договір про надання правової допомоги № 1 від 14.06.2018 р., додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги № 1 від 14.06.2018 р., акт виконаних робіт від 07.12.2018 р. до договору про надання правової допомоги № 1 від 14.06.2018 р.

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно частин 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 даного Закону, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У матеріалах справи № 908/1456/18 містяться копії: ордеру про надання правової допомоги серії ЗП № 081402, виданий 25.07.2018 р. ОСОБА_1 адвокату ОСОБА_3 на підставі договору про надання правової допомоги № 1 від 14.06.2018 р.; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № ЗП 001669 від 30.05.2018 р., виданого ОСОБА_3

Позивачем до супровідного листа від 07.12.2018 р., який надійшов до суду 11.12.2018 р., долучено копію договору про надання правової допомоги № 1 від 14.06.2018 р., який укладений між адвокатом ОСОБА_3 та клієнтом: ОСОБА_1 За умовами даного договору, адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах,передбачених цим договором, а клієнт зобов'язаний сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки, обумовлені сторонами у договорі. Згідно п.п. 4.1, 4.2 даного договору, гонорар є формою винагороди адвоката за надання правової допомоги клієнту. За правову допомогу клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору.

Згідно додаткової угоди № 1 від 14.06.2018 р. до договору про надання правової допомоги № 1 від 14.06.2018 р., сторони встановили розмір гонорару за надання правової допомоги клієнту у розмірі 30000 грн. Гонорар покриває всі послуги адвоката у зв'язку з наданням правової допомоги клієнту щодо захисту корпоративних прав клієнта, як учасника ТОВ «Агро Дружба», у тому числі: юридичні консультації, представництво клієнта у господарському суді Запорізької області, складання процесуальних документів тощо. Клієнт сплачує гонорар адвокату у готівковій або безготівковій формі протягом двох календарних місяців за дати підписання сторонами відповідного акту виконаних робіт.

Також, позивачем подано копію акту виконаних робіт від 07.12.2018 р. на загальну суму 30000,00 грн.

Згідно приписів ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В акті виконаних робіт від 07.12.2018 р. зазначено найменування робіт: підготовка доказів - 6 робочих годин, 4000,00 грн.; підготовка процесуальних документів - 29 робочих годин, 19000,00 грн.; представництво клієнта в суді - 10 робочих годин, 7000,00 грн.

При цьому, даний акт,у порушення ч. 3 ст. 126 ГПК України, не містить детального опису виконаних робіт (які саме докази та процесуальні документи були підготовлені адвокатом, кількість витрачених годин на підготовку кожного конкретного доказу та процесуального документу, кількість робочих годин, витрачених на участь представництва клієнта в суді та у яких саме судових засіданнях).

Згідно ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04, п. 269).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (ст. 74 ГПК).

Відповідно, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Враховуючи наведене, оскільки позивачем документально не доведено понесення витрат на професійну правничу допомогу, не подано доказів здійснення оплати професійних послуг адвоката, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача 30000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.

У задоволенні заяви про стягнення з відповідача 30000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Дружба", село Благовіщенка Більмацького району Запорізької області 30000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу - відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 14 грудня 2018 р.

Суддя М.В. Мірошниченко