Рішення № 78553012, 03.12.2018, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" грудня 2018 р. Cправа № 902/271/18

Суддя господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Німенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом фірми "Давос" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м.Одеса

до товариства обмеженою відповідальністю "ВІМЕКСІМ", м.Вінниця

про стягнення 3695159,48 грн заборгованості згідно договору на транспортно-експедиторське обслуговування

представники сторін в судове засідання не з'явились

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 "Давос" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до Господарського суду Вінницької області із позовом про стягнення з товариства обмеженою відповідальністю "ВІМЕКСІМ" 3695159,48 грн заборгованості згідно договору транспортно-експедиторського обслуговування №22/15ТЭО від 22.06.2015.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань по розрахунку за надані послуги відповідно до договору транспортно-експедиторського обслуговування №22-15ТЕО від 22.06.2015.

Ухвалою суду від 25.06.2018 за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі №902/271/18 за правилами загального позовного провадження.

25.07.2018 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вказує, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі та поміж іншого зазначає, що сторони уклали "рамочний" договір на транспортне-експедиційне обслуговування, у зв'язку з чим, певні умови, які стосуються ваги, найменування вантажу, найменування судна та інші умови, пов'язані з перевалкою на борт судна зерна (ячмінь фуражний - п. 1.1 Договору обслуговування), а відтак й надання Позивачу права (уповноважити) на перевалку вантажу, який належить Відповідачу, погоджуються сторонами у відповідності до отриманих Позивачем від Відповідача письмових інструкції, як то передбачено умовами п. 3.1 Договору обслуговування.

Окрім того, відповідач стверджує, що вказаний договір фактично не виконувався, Відповідач не звертався до Позивача з заявкою про надання послуг, послуги Позивачем не надавались, а відтак, викладені Позивачем позовні підставі не відповідають дійсності.

Відповідач зауважує, що копія коносаменту, в якому відсутні відомості щодо позивача та посилання на реквізити Договору обслуговування не є підтвердженням надання саме позивачем послуг, про які він заявляє.

Також відповідач зазначає, що предметом Договору сторонами визначено надання послуг з перевалки і транспортно-експедиторського обслуговування вантажу ячменя фуражного, а не сільськогосподарської продукції, зокрема пшениці та кукурудзи, на які посилається позивач. Таким чином, правовідносини з перевалки та транспортно-експедиторського обслуговування вантажу пшениці та кукурудзи не регулюються Договором обслуговування.

У відзиві представник відповідача також посилається на ту обставину, що позивачем не надано докази на підтвердження виконання останнім п.1.2, 1.5, 2.4, 2.9, 2.12 та п.3.4 Договору, що спростовує твердження позивача про виконання сторонами договору, згідно досягнутих домовленостей.

Під час розгляду даної господарської справи судом оголошувалася перерви в судових засіданнях, з метою надання сторонам можливості реалізувати надані їм Господарським процесуальним кодексом України права та обов'язки, востаннє під час судового засідання 29.10.2018 судом оголошено перерву до 30.11.2018.

На визначену судом дату (30.11.2018) з'явилися представники обох сторін. Під час вказаного судового засідання судом оголошено про вихід суду до нарадчої кімнати для ухвалення рішення та дату проголошення його вступної та резолютивної частини, а саме 03.12.2018.

Разом з тим, 03.12.2018 представники сторін після повернення суду з нарадчої кімнати в судове засідання не з'явилися.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

22.06.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю Вімексім трейд (замовник) та ОСОБА_1 в формі ТОВ (виконавець) укладеного договір на транспортно-експедиторське обслуговування №22/15 ТЕО, відповідно до умов п. 1.1 якого замовник доручає виконавцю здійснення робіт з перевалки і транспортно - експедиторського обслуговування в портпункті Кілія (далі- Порт) грузу ячменя фуражного у кількості 20.000 тон +/- 10% (далі – Вантаж).

Кінцева вага вантажу, що відвантажується виконавцем на судно, визначається по закінченню його завантаження на судно замовника в порту, згідно даних коносаментів. Показники ваги фіксуються в коносаменті та штурманській розписці на підставі даних знаття осадки судна (драфт-сюрвей). Виконавець забезпечує належне проведення драфт-сюрвея. Драфт-сюрвей вважається виконаним належним чином, та його результати підлягають внесенню до коносаменту та штурманську розписку, тільки після підтвердження його результатів капітаном та/або судновласником та сюрвейром номінованим Замовником та за рахунок Замовника. У випадку неналежного виконання драфт-сюрвея виконавець зобов’язаний провести повторний драфт-сюрвей, та його результати також підлягають затвердженню капітаном та/або судновласника та сюрвейром, номінованим Замовником та за рахунок Замовника. Кінцева вага вантажу відвантаженого виконавцем на судно, наданого замовником, складається з загальної кількості вантажу згідно всіх коносаментів на даний вантаж (п. 1.2 договору).

Перевалка вантажу у портопункті Кілія здійснюється за схемою «баржа - морське судно» за допомогою 2-х плавкранів. Баржі, в яких здійснюється накопичення і збереження вантажу замовника, надаються виконавцем (п.п. 1.3, 1.4 Договору).

Із змісту пункту 1.5 договору слідує, що кількість вантажу, прийнятого виконавцем в порту згідно даного договору, визначається відповідно до актів приймання-передачі, підписаних виконавцем і замовником в рамках договорів поставки між ними. В актах приймання-передачі фіксується вага, визначена на вагах порту при перевантаженні вантажу, що надходить.

Виконавець повинен своєчасно забезпечити оформлення документів, необхідних для експорту вантажу, в т.ч.: повний комплект морських коносаментів та штурманських розписок; екологічну декларацію (у разі необхідності, по додатковому письмовому запиту замовника); фітосанітарний сертифікат; сертифікат походження; сертифікат нерадіоакивності. Вказані документи передаються Позивачем Відповідачу негайно після їх оформлення шляхом надсилання кур'єрською службою. Затримка в оформленні документів і/або їх передача замовнику тягне за собою відповідальність виконавця в розмірі 2,00 грн за тону. (п. 2.4 договору).

Комплексна ставка виконавця за транспортно-експедиторське обслуговування 1 тони вантажу визначена у розмірі: завантаження морського судна в портпункті Кілія вантажопідйомністю від 3000 до 5000 тонн. Комплексна ставка складає 183,855 грн в т.ч. НДС 20% за 1 тонну, що складає по офіційному курсу НБУ на 22.06.2015 - 21,63, що дорівнює 8,5 доларів США за одну тонну (п. 4.1. договору).

Оплата здійснюється замовником згідно виставленого рахунку у розмірі 100% комплексної ставки протягом 3-х робочих днів після дати підписання відповідного коносаменту за умови надання виконавцем повного комплекту оригіналів документів згідно п. 2.3 і п. 4.1 Договору (п. 4.3. договору).

В межах виконання Договору №22/15 ТЕО від 22.06.2015 між ТОВ "ВІМЕКСІМ" ("Покупець") та фірмою "ДАВОС" у формі ТОВ ("Постачальник") укладено договори поставки № 25/05-16-02 ДП від 25.05.2016, № 26/09-16-01ДП від 26.09.2016, № 02/12-2015-01Д від 02.12.2015, № 08/12-2015-02Д від 08.12.2015, № 03/11-2015-01Д від 03.11.2015, № 14/07-2015-04Д від 14.07.2015, № 19/11-2015-01Д від 19.11.2015, № 21/07-2015-04Д від 21.11.2015, № 26/06-2015-01Д від 26.06.2015, № 27/11-2015-01Д від 27.11.2015, № 16/03-17-01ДП від 16.03.2017, № м16/09-16-01ДП від 16.09.2016, № 17/02-16-02ДП від 17.02.2016, №17/08-16-01 ДП від 17.08.2016, № 18/08-16-02ДП від 18.08.2016, № 22/09-16-01ДП від 22.09.2016, № 23/09-16-02 ДП від 23.09.2018, № 27/08-2015-01Д від 27.08.2015, № 30/07-2015-01Д від 30.07.2015, № 28/10-2015-01Д від 28.10.2015, № 30/10-2015-01Д від 30.10.2015, № 10/08-16-01ДП від 10.08.2016, № 06/02-17-01ДП від 06.02.2017, 29/12-16-01Д від 29.12.2016, 13/01-17-01Д від 13.01.17, 16/01-17-02ДП від 16.01.2017, 18/01-17-04ДП від 18.01.2017, відповідно до яких, Постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки Покупцеві ячмінь, а Покупець зобов’язується прийняти вказаний Товар і сплатити за нього передбачену Договором грошову суму. Товар поставляється на умовах EXW - Франко-склад (в редакції Інкотермс 2010) за адресою: Зерновий комплекс фірми "Давос" на території портопункту Кілія, Одеська область, м. Кілія, вул. Железнякова 4, надалі іменується як "Зерновий склад". Товар поставляється насипом. Остаточні вага та якість Продукції визначаються згідно складським квитанціям, виданим зерновим складом (п.п.1.1, 1.2., 2.3., 2.4. Договору).

На виконання умов вказаних договорів згідно видаткових накладних, позивачем поставлено, а відповідачем - отримано ячмінь у кількості 11154,571 тон, а саме згідно видаткових накладних №№: РН-0000002 від 24.07.2015 – 392,775 тон; РН-0000001 від 24.07.2015 – 983,607 тон; РН-0000003 від 30.10.2015 – 590,832 тон; РН-0000004 від 30.10.2015 – 655,738 тон; РН-0000005 від 30.10.2015 – 918,430 тон; РН-0000023 від 23.02.2016 – 700 тон; РН-0000021 від 29.02.2016 – 100 тон; РН-0000022 від 29.02.2016 – 100 тон; РН-0000018 від 29.02.2016 – 1600 тон; РН-0000019 від 29.02.2016 – 1060 тон; РН-0000020 від 29.02.2016 – 135,136 тон; РН-0000015 від 29.02.2016 – 868,852 тон; РН-0000014 від 29.02.2016 – 81,571 тон; РН-0000016 від 29.02.2016 – 150 тон; РН-0000017 від 29.02.2016 – 100 тон; РН-0000026 від 25.05.2016 – 177,740 тон; РН-0000027 від 10.08.2016 – 550 тон; РН-0000028 від 17.08.2016 – 99,3 тон; РН-0000029 від 18.08.2016 – 47,7 тон; РН-0000031 від 16.09.2016 – 50,410 тон; РН-0000032 від 22.09.2016 – 740,230 тон; РН-0000033 від 23.09.2016 – 154,2 тон; РН-0000034 від 26.09.2016 – 150,770 тон; РН-0000008 від 06.02.2017 – 107,900 тон; РН-0000009 від 16.03.2017 – 150 тон; РН-0000079 від 29.12.2016 – 362,270 тон; РН-0000001 від 13.01.2017 – 48,970 тон; РН-0000002 від 16.01.2017 – 50,990 тон; РН-0000003 від 18.01.2017 – 27,150 тон.

Зі змісту коносаментів (перекладених бюро перекладів Тріс від 21.06.2018) слідує, що ТОВ "Вімексім Лімітед" у порту завантаження - Кілія (Україна) було відвантажено насипом ячмінь (врожаю 2015 - 2016 року), зокрема: відповідно до коносаменту №2 від 26.05.2016 на торгове судно «Серафіма» 4632,081 м.т. (вага нетто) порт розвантаження Місурата, Лівія; відповідно до коносаменту №2 від 26.10.2016 на торгове судно «Лізорі» у кількості 1169,374 м.т. (вага нетто) порт розвантаження Іскендерун, Туреччина; відповідно до коносаменту № 2 від 03.03.2017 на торгове судно «Порада» у кількості 1200,000 м.т. (вага нетто) порт розвантаження Фармагуста, Кіпр.

В матеріалах справи, також знаходяться суднові маніфести (том 3, а.с. 22, 25, 28) (перекладених ОСОБА_2, справжність підпис якої, засвідчений приватним нотаріусом) з відміткою ДП "МТП Усть - Дунайськ", Одеської митниці ДФС, державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, капітана торговельного судна із відомостями про проходження митного контролю, дозволу на вивезення товару з України. Вказані маніфести відповідно підтверджують, що відправником - ТОВ "Вімексім Лімітед" завантажено: на судно «Серафіма» 4632,081 м.т. насипом українського ячменю врожаю 2015 року; на судно "Лізорі" 1169,374 м.т. насипом українського ячменю врожаю 2016 року; на судно «Порада» 1200,000 м.т. українського ячменю врожаю 2016 року.

При цьому, слід зазначити, що вага завантаженого ячменю співвідноситься із вагою ячменю, придбаного відповідачем відповідно до вищезазначених видаткових накладних.

Так, в період з 23.02.2016 по 25.05.2016 позивачем поставлено 5073,299 тон ячменю, з яких 4632,081 м.т. відвантажено відповідно до коносаменту №2 від 26.05.2016 на торгове судно «Серафіма»; в період з 10.08.2016 по 22.09.2016 поставлено 1487,64 тон ячменю, з яких 1169,374 м.т відвантажено відповідно до коносаменту №2 від 26.10.2016 на торгове судно «Лізорі»; в період з 23.09.2016 по 06.02.2017 поставлено 902,25 тон ячменю, який із врахуванням залишку в розмірі 297,75 тон з минулих поставок, відвантажено відповідно до коносаменту №2 від 03.03.2017 на торгове судно «Порада».

Таким чином, після підписання вказаних коносаментів відповідно до п.4.3 Договору №22/15ТЕО позивачем виставлені рахунки на оплату наданих транспортно-експедиторських послуг відносно ячменя, а саме: №9 від 03.05.2016 на загальну суму 991404,30 грн, №10 від 29.10.2016 на загальну суму 253760,01, №11 від 28.02.2017 на загальну суму 275910,00 грн.

Слід зазначити, що розмір нарахованих сум за надані послуги визначено відповідно до тарифів, погоджених сторонами у п.4.1. Договору № 22/15ТЕО.

Також в межах виконання договору № 22/15ТЭО від 22.06.2015 між ТОВ "ВІМЕКСІМ" ("Покупець") та фірмою "ДАВОС" у формі ТОВ ("Постачальник") укладено договори поставки пшениці №№ ВКП: 13/08-2015-01Д від 13.08.2015, 16/10-2015-01Д від 16.10.2015, 04/11-2015-01Д від 04.11.2015, 01/12-2015-01Д від 01.12.2015; 02/12-2015-02Д від 02.12.2015, 16/12-2015-01Д від 16.12.2015, 25/12-2015-01Д від 25.12.2015, 29/12-2015-02Д від 29.12.2015,17/02-16-01ДП від 17.02.2016, № 25/05-16-01ДП від 25.05.2016, 25/10-16-02ДП від 25.10.2016 на умовах визначених у викладених вище договорах поставки ячменю.

Визначений у договорах поставки товар – пшениця, була передана постачальником покупцеві у кількості 4708,946 т відповідно до наступних видаткових накладних: РН-0000013 від 29.02.2016 – 750 т; РН-0000012 від 29.02.2016 – 100 т; РН-0000011 від 29.02.2016 – 200 т; РН-0000010 від 29.02.2016 – 100 т; РН-0000009 від 29.02.2016 – 200 т; РН-0000008 від 29.02.2016 – 200 т; РН-0000007 від 29.02.2016 – 1100 т; РН-0000024 від 29.02.2016 – 550 т; РН-0000006 від 29.02.2016 – 1000т; РН-0000025 від 25.05.2016 – 468,480т; РН-0000047 від 25.10.2016 – 40,466т.

Зі змісту коносаментів (перекладених бюро перекладів Тріс від 21.06.2018) слідує, що ТОВ "Вімексім Лімітед" у порту завантаження - Кілія (Україна) було відвантажено насипом українську пшеницю , зокрема: відповідно до коносаменту №1 від 05.07.2016 на торгове судно «Порада» у кількості 3010,497 м.т. (вага нетто) порт розвантаження Тобрук, Лівія; відповідно до коносаменту № 1 від 26.10.2016 на торгове судно «Лізорі» 1698,749 м.т. (вага нетто) порт розвантаження Іскендерун, Туреччина.

В матеріалах справи, також знаходяться суднові маніфести (том 3, а.с. 12, 15) (перекладених ОСОБА_2, справжність підпис якої, засвідчений приватним нотаріусом) з відміткою ДП "МТП Усть - Дунайськ", Одеської митниці ДФС, державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, капітана торговельного судна із відомостями про проходження митного контролю, дозволу на вивезення товару з України. Вказані маніфести відповідно підтверджують, що відправником - ТОВ "Вімексім Лімітед" завантажено: на судно «Порада» 3010,497 м.т. насипом української пшениці; на судно "Лізорі" 1698,749 м.т. насипом української пшениці.

При цьому, слід зазначити, що вага завантаженої пшениці в розмірі 4709,246 т різниця із вагою пшениці, придбаної відповідачем відповідно до вищезазначених видаткових накладних в бік зменшення на 0,3т. Разом з тим, суд керується показниками коносаментів, так як відповідно до п.1.2.Договору, кінцева вага вантажу, що відвантажується виконавцем на судно, визначається по закінченню його завантаження на судно замовника в порту, згідно даних коносаментів.

Так, 29.02.2016 позивачем поставлено 4200т пшениці, з яких 3010,497 м.т. відвантажено відповідно до коносаменту №1 від 05.07.2016 на торгове судно «Порада»; в період з 25.10.2016 по 25.10.2016 поставлено 508,946 тон пшениці, яка із врахуванням залишку в розмірі 1189,503 тон з минулих поставок, відвантажено відповідно до коносаменту №1 від 26.10.2016 на торгове судно «Лізорі».

Після підписання вказаних коносаментів відповідно до п.4.3 Договору №22/15ТЕО позивачем виставлені рахунки на оплату наданих транспортно-експедиторських послуг відносно пшениці, а саме: №7 від 29.10.2016 на загальну суму 368637,03 грн, №8 від 08.07.2016 на загальну суму 634868,66 грн.

При цьому слід зазначити, що розмір нарахованих сум за надані послуги визначено відповідно до тарифів, погоджених сторонами у п.4.1. Договору №22/15ТЕО.

Окрім того, в межах виконання договору № 22/15ТЭО від 22.06.2015 між ТОВ "ВІМЕКСІМ" ("Покупець") та фірмою "ДАВОС" у формі ТОВ ("Постачальник") укладено договори поставки кукурудзи №№ ВКК: 04/12-20105-01Д від 04.12.2015, 07/09-2015-01Д від 07.09.2015, 08/12-2015-01Д від 08.12.2015, 10/12-2015-01Д від 10.12.2015, 29/09-2015-01Д від 29.09.2015, 12/11-2015-01Д від 12.11.2015, 30/12-2015-01Д від 30.12.2015, на умовах визначених у викладених вище договорах поставки ячменю.

Визначений у договорах поставки товар – кукурудза, була передана постачальником покупцеві у кількості 4472,752т, відповідно до наступних видаткових накладних: РН-0000006 від 13.11.2015 – 2740,678 т; РН-0000007 від 13.11.2015 – 224,574 т; РН-0000008 від 30.12.2015 – 122,074 т; РН-0000001 від 09.01.2016 – 875,426 т; РН-0000002 від 09.01.2016 – 210 т; РН-0000003 від 09.01.2016 – 100 т; РН-0000004 від 09.01.2016– 100т; РН-0000005 від 09.01.2016 – 100 т.

Відповідно до коносаментів від 13.11.2015 №№: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 (перекладених бюро перекладів Тріс від 21.06.2018) ТОВ "Вімексім Лімітед" у порту - Кілія (Україна) було завантажено насипом кукурудзу по 300 м.т. (за виключенням коносаменту № 10, за яким відвантажено 265,252 м.т.) на торгове судно «Порада», порт розвантаження Абу-Кір, Єгипет; та відповідно до коносаментів від 09.01.2016 №№: 1, 2, 3, 4, 5, 6, відвантажено насипом кукурудзу по 300 м.т. (за виключенням коносаменту № 6, за яким відвантажено 7,500 м.т.) на торгове судно «Порада», порт розвантаження Абу-Кір, Єгипет.

В матеріалах справи, також знаходяться суднові маніфести (том. 3 а.с. 19, 22) (перекладених ОСОБА_2, справжність підпис якої, засвідчений приватним нотаріусом) з відміткою ДП "МТП Усть - Дунайськ", Одеської митниці ДФС, державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, капітана торговельного судна із відомостями про проходження митного контролю, дозволу на вивезення товару з України. Вказані маніфести відповідно підтверджують, що відправником - ТОВ "Вімексім Лімітед" завантажено: на судно «Порада» 1507,5 м.т. насипом української кукурудзи; на судно «Порада» 2965,252 м.т. насипом української кукурудзи.

При цьому, слід зазначити, що вага завантаженої кукурудзи співвідноситься із вагою кукурудзи, придбаної відповідачем відповідно до вищезазначених видаткових накладних.

Так, 13.11.2015 позивачем поставлено 2965,252т кукурудзи, яка відповідно до коносаментів №№ 1-10 від 13.11.2015 була завантажена на торгове судно «Порада»; 09.01.2016 поставлено 1507,5 тон кукурудзи, яка завантажена відповідно до коносаментів №№ 1-6 від 09.01.2016 на торгове судно «Порада».

Після підписання вказаних коносаментів відповідно до п.4.3 Договору №22/15ТЕО позивачем виставлені рахунки на оплату наданих транспортно-експедиторських послуг відносно кукурудзи, а саме: №5 від 16.11.2015 на загальну суму 580967,00 грн, №6 від 12.01.2016 на загальну суму 301123,13 грн.

Слід зазначити, що розмір нарахованих сум за надані послуги визначено відповідно до тарифів, погоджених сторонами у п.4.1. Договору № 22/15ТЕО.

Суд зауважує, що згідно вказаних вище коносаментів та маніфестів відправником вантажів значиться ТОВ "Вімексім Лімітед", тоді як слідує із матеріалів справи, замовником послуг по завантаженню ячменя, пшениці та кукурудзи є ОСОБА_1 «Давос» в формі ТОВ.

Зазначене підтверджується наявними у справі заявками позивача до ДП МТП «Усть-Дунайськ» щодо прийняття та обробки вантажу від: 31.12.2015, 17.05.2016, 01.07.2016, 24.10.2016; листами, якими ДП МТП «Усть-Дунайськ» підтвердило готовність до прийняття та обробку вантажу №№: 6/08 від 18.05.2016, 8/09 від 24.10.2016, 2/08 від 04.10.2016, б/н та дати; актами виконаних робіт; №8/91 від 26.10.2016, №8/46 від 29.05.2016, від 05.07.2016, №8/91 від 26.10.2016 та рахунками: №8/4 від 09.01.2016, №8/62 від 05.07.2016, №8/46 від 29.05.2016, №8/91 від 26.10.2016, (т.3, а.с.184-206).

Таким чином, позивачем надано ТОВ «Вімексім» послуги транспортно-експедиторського обслуговування, за які відповідно до розділу 4 Договору підлягає оплата зі сторони відповідача.

Разом з тим, відповідачем лише частково проведено розрахунок за надані послуги в розмірі 679726,85 грн, що підтверджується випискою по рахунку від 16.12.2015 (том. 3 а.с.245).

Зважаючи на викладене, позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги по договору транспортно-експедиторського обслуговування №22-15ТЭО від 22.06.2015.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні регулюються Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність", згідно ст. 1 якого транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Із змісту ст.11 Цивільного кодексу України слідує, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.

Згідно зі статтею 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Зазначена норма кореспондується зі ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність". В даній нормі, поміж іншого, визначено, що у разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

В своїх запереченням, як зазначалось вище відповідач не заперечує проти наявності підписаного договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 22.06.2015 № 22/15 ТЕО, разом з тим, зазначає, що сторони уклали рамочний договір на транспортне-експедиційне обслуговування.

Враховуючи відсутність законодавчої формалізації загальних положень відносно рамкового договору, суд застосовує тлумачення відносно зазначеної договірної конструкції з Економічної енциклопедії (Велика економічна енциклопедія – авторський колектив, зокрема ОСОБА_3, ОСОБА_4, М.:Ексмо, 2007.-816с.) Так, рамковий договір – це укладений юридичними особами договір, у якому накреслені основні контури, договірні умови, що їх необхідно буде уточнити в процесі виконання договірних зобов'язань. Укладається тоді, коли заздалегідь, до початку дії договору, важко визначити обсяг і вартість робіт.

З аналізу перебігу господарських правовідносин, які склалися між сторонами, суд погоджується із твердженням відповідача, що договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 22.06.2015 №22/15 ТЕО є схемою (рамкою) майбутніх ділових відносин, що залишає конкретизацію останніх майбутнім поточним договорам.

Як зазначалось раніше сторонами укладено договори поставки щодо: ячменя, кукурудзи та пшениці, з оформленням відповідних видаткових накладних, які в розумінні п.1.5 Договору визначають кількість вантажу прийнятого Виконавцем в рамках Договору № 22/15 ТЕО.

Зазначене спростовує твердження відповідача що правовідносини з перевалки та транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажу пшениці та кукурудзи не регулюються Договором № 22/15 ТЕО.

Матеріалами справи також спростовуються доводи відповідача щодо відсутності доказів прийняття товару для подальшого його транспортування та перевалки на борт судна, а саме актів приймання-передачі, на які є посилання в п.1.5 Договору №22/15ТЕО.

Так, представником позивача в додаток до позовної заяви від 25.05.2018 додано видаткові накладні (т.2 а.с. 21-68), які оформлені сторонами із дотриманням вимог ст.9 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, а отже фіксують факти здійснення господарських операцій, зокрема поставку (отримання) сільськогосподарської продукції на умовах визначених сторонами у договорах поставки (т.1 а.с. 80-252; т.2 а.с. 1-20).

Суд також піддає критиці твердження відповідача, що коносамент, на який посилається позивач не надає йому право вимагати від відповідача сплати заявлених у позовній заяві грошових сум, оскільки, відсутні відомості що саме позивач надавав послуги, про які він заявляє.

Так, перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення (ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність").

Статтями 137-139 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що після приймання вантажу до перевезення перевізник вантажу, капітан або агент перевізника зобов'язані видати відправнику коносамент, який є доказом прийому перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті. Перевізник може видати інший, ніж коносамент, документ на підтвердження отримання вантажу для перевезення. Такий документ є першорядним доказом укладання договору морського перевезення і приймання перевізником вантажу, як його описано в цьому документі. Коносамент складається на підставі підписаного відправником документа, в якому, зокрема, повинні міститися дані, зазначені в п.п. 4-8 ст.138 цього Кодексу. Відправник відповідає перед перевізником за всі наслідки, що виникли в результаті неправильності або неповноти відомостей, зазначених у згаданому документі.

Перевізник зобов'язаний видати відправнику на його бажання кілька примірників коносамента тотожного змісту, причому в кожному з них відмічається кількість складених примірників коносамента. Після видачі вантажу по одному з примірників коносамента решта примірників втрачає силу.

Суд також враховує, пояснення Державного підприємства Морського торговельного порту «Усть-Дунайськ», викладене в листі № 631/01/07-18 від 22.08.2018, в якому останній зазначає, що між ним та ТОВ «Вімексім», а також з іншими суб’єктами господарювання, окрім ОСОБА_1 «Давос» в формі ТОВ договори про перевантаження вантажів на території порту не укладалися (том 3 а.с.182).

Окрім того, відповідачем не спростовано визначеними ст.ст. 76, 77 ГПК України засобами доказування доводи позивача щодо надання саме останнім послуг по перевалці та транспортно-експедиторському обслуговуванню. Зокрема, відповідачем не надано укладені договори на транспортно-експедиторське обслуговування та договори поставки сільськогосподарської продукції укладених з іншими суб’єктами господарювання.

Матеріалами справи також спростовуються доводи відповідача щодо закінчення строку дії договору. Так, відповідач зазначає про його дію з моменту підписання 22.06.2015 до 30.06.2016, а в частині невиконаних зобов’язань – до повного виконання. Тобто, строк дії Договору обслуговування закінчився 30.06.2016. Докази, які б підтверджували протилежне позивачем не дано.

Статтею 631 ЦК України та ч.7 ст.180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Так, пунктом 9.1 Договору від 22.06.2015 визначено строк його дії, а саме з моменту його підписання уповноваженими представниками до 30.06.2016, а в частині невиконаних обов’язків – до повного їх виконання.

Разом з тим, відповідно до п.2.3 вказаного Договору визначено строк накопичення вантажу, який підлягає перевалці, а саме не більше 6 місяців.

Вказаний пункт договору виключає можливість припинення господарських відносин 30.06.2016, так як, сторонами, в межах Договору №22/15 ТЕО, укладено договори поставки сільськогосподарських культур, в т.ч. і в період з 25.05.2016 по 16.03.2017, що породжувало необхідність до накопичення вантажу на майбутнє.

Зазначене позбавляє суд можливості розмежувати, яка поставка вантажу мала бути завершальною, тобто, такою, яка вказує на подію, з якою сторони пов’язували закінчення строку дії договору.

Таким чином, суд вважає, що строк дії договору №22/15ТЕО слід пов’язати із моментом припинення господарських відносин між сторонами по поставці сільськогосподарських культур.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач неналежно виконав свої зобов’язання, які випливають з Договору та закону, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача 3406670,13 грн. - вартості наданих послуг транспортно-експедиторського обслуговування, підлягає задоволенню.

Розглянувши нараховану позивачем заборгованість ТОВ «Вімексім» в розмірі 288489,35 грн по оплаті витрат на фумігацію вантажу суд зазначає наступне.

Як слідує з матеріалів справи, в межах виконання умов договору № 22/15ТЕО позивач звернувся до ТОВ «Каліпсо» з листами: від 10.11.2015, від 05.01.2016, від 20.05.2016, від 02.07.2016, від 25.10.2016 з проханням провести фумігацію: ячменя, пшениці та кукурудзи при їх завантаженні на торгові судна.

Згідно вказаних заяв ТОВ «Каліпсо» було надано послуги по фумігації вантажів в трюмах суден, на підтвердження чого останнім надано відповідні сертифікати фумігації (том3 а.с. 222-244).

При цьому, суд зазначає, що згідно п.1 ст.46 Закону України «Про карантин рослин», імпорт, експорт, реекспорт об’єктів регулювання, включених до переліку об’єктів регулювання для цілей імпорту, експорту та реекспорту, здійснюється в супроводі оригіналу фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт та/або іншої документації за запитом країни призначення.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №705 ячмінь (код УКТЗЕД 1003), пшеницю (код УКТЗЕД 1001), кукурудзу (код УКТЗЕД 1005 включено у вищезазначений перелік.

Відповідно до п.21 Порядку проведення огляду, обстеження, аналізу, знезараження та інспектування (оформлення фітосанітарного та карантинного сертифікатів) об’єктів регулювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №705 від 12 травня 2007 року (далі по тексту – Порядок) фітосанітарний та карантинний сертифікати видаються за результатами проведення фітосанітарних процедур.

Фітосанітарна процедура - порядок, встановлений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин, та спосіб застосування фітосанітарних правил, включаючи проведення огляду, обстеження, аналізу, інспектування та здійснення контролю за знезараженням об'єктів регулювання (ст.1 З.У. «Про карантин рослин»).

При цьому, слід зазначити, що відповідно до вказаної норми статті Закону, фумігація (знезараження) - обробка хімічною речовиною в газоподібному стані, що повністю або головним чином охоплює товар.

Так як, обов’язковою умовою для експорту дорученого відповідачем вантажу є наявність фітосанітарного сертифіката, для отримання якого передує проведення знезараження (фумігіція) вантажу, спростовується твердження відповідача щодо відсутності необхідності в її проведенні.

В ході судового розгляду справи судом з'ясовано, що вага та вид завантаженого на торгові судна вантажу співвідносяться із вагою та видом вантажу, відносно яких надано послуги фумігації. Зазначене свідчить, що надані ТОВ Каліпсо" послуги фумігації надавалися в інтересах ТОВ "Вімексім" та для виконання цілей визначених умовами договору №22/15ТЕО.

Також в ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивачем оплачено надані ТОВ "Каліпсо" послуги по фумігації вантажу в розмірі 288489,35 грн, у зв’язку із чим, позивачем виставлено рахунки відповідачу на відшкодування понесених ним витрат, а саме №№: 5/1 від 16.11.2015, 6/1 від 12.01.2016, 7/1 від 29.10.2016, 8/1 від 08.07.2016, 9/1 від 03.05.2016, 10/1 від 29.10.2016.

Одночасно, суд зауважує, що виставлений рахунок № 12/1 від 15.12.2015 (щодо фумігації ячменя на т/с «Кліо» кількістю 2165,000 мт) та рахунок № 13/1 від 15.12.2015 (щодо фумігації ячменя на т/с «Вега» кількістю 1376,382 мт) не стосуються вантажу, який був предметом дослідження у даній справі.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, зокрема з листів від 24.07.2015 та від 26.10.2015 адресованих позивачем до ТОВ «Калипсо-В» щодо проведення фумігації, а також з сертифікатів фумігації відносно заявленого вантажу, відповідачем були отримані вказані послуги. При цьому, слід зазначити, що відносно вказаного вантажу були надані транспортно-експедиторські послуги, які відповідач визнав, провівши розрахунок за їх отримання (том 3 а.с 245-246).

Відповідно до ст.10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор має право, зокрема, на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта.

Відповідно до пункту 4.2 Договору №22/15 ТЕО від 22.06.2015 замовник самостійно оплачує витрати по фумігіції вантажу.

Таким чином, суд вважає, що заявлена вимога про стягнення вартості наданих послуг по фумігації є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню. При цьому, суд зазначає, що при здійсненні перевірці правильності сумування визначених в рахунках сум, судом виявлено помилку, а саме встановлено, що загальна сума щодо вартості фумігації вантажу становить 288539,35 грн.. З огляду на позовні вимоги, підлягає стягненню сума визначена позивачем, а саме в розмірі 288489,35 грн.

Враховується, що згідно ч.1 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно ст. ст. 73, 76-79 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вімексім» (21036, Вінницька область, м.Вінниця, вул.Максимовича, буд.4, оф.211, код ЄДРПОУ 37338260) на користь ОСОБА_1 «Давос» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65080, м.Одеса, вул.Академіка Філатова, буд.23«А», кв.9, код ЄДРПОУ 22471496) 3695159,48 грн - заборгованості; 55427,40 грн – судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Повне рішення у справі № 902/271/18 складено 13 грудня 2018 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2,3 - позивачу - ОСОБА_1 "Давос" у формі ТОВ (юридична адреса: 65080, м.Одеса, вул.Академіка Філатова, буд.23 "А", кв.9; адреса для листування: 65020, м.Одеса, вул.Спиридонівська, 31, офіс 1);

4,5 - відповідачу - ТОВ "ВІМЕКСІМ" (юридична адреса: 21036, Вінницька область, м.Вінниця, вул.Максимовича, буд.4, оф.211; адреса для листування: 28500, Кіровоградська область, м.Долинська, вул.Чумацький шлях,19).